Розглянуто музично-виконавське мистецтво як творчу практику, тобто спосіб закріплення, відтворення та розвитку музичного досвіду людини. Охарактеризовано "актуальне буття" музичного твору у процесі виконання його для слухачів. Визначено шляхи та способи актуалізації музичного твору, сформувані в історії європейської музики. Висвітлено процес перетворення нотного тексту у звуковий феномен на матеріалі сонати op.27 N 1 Л. ван Бетховена, "Крейслеріани" Р.Шумана та творів В.Бібіка (П'ята та Сьома сонати для фортепіано, вокальний цикл на вірші А.А.Ахматової). Узагальнено досвід актуалізації музичної класики у сучасній культурі України, взаємопов'язаний з організацією та проведенням міжнародних фестивалів класичної музики "Харківські асамблеї" (1991 - 2007 рр.).

  Скачати повний текст

Вперше здійснено комплексний аналіз ансамблевого виконавства на бандурі в усіх його різновидах (моноансамблю, малих форм, капели бандуристів, групи в оркестрі українських народних інструментів). Наведено психолого-фізіологічну оцінку координаційних функцій-дій бандуриста у вокально-інструментальному моноансамблі. Вперше ансамблеве виконавство розглянуто як джерело становлення та розвитку творчої особистості бандуриста у його професійній діяльності виконавця (соліста, ансамбліста сольного типу, учасника вокально-інструментального й інструментального колективу), педагога (який володіє вокальною, інструментальною, диригентською методиками), диригента (що володіє голосом, інструментом, предметно ознайомлений з основами педагогіки). Висвітлено особистий внесок Г.Хоткевича як засновника й організатора ансамблевого виконавства на бандурі в усіх його формах, академічної школи гри на бандурі та її методичної бази.

  Скачати повний текст

Уперше сформульовано цілісне універсальне поняття жанру балади поза залежністю від аспектів часу та простору. Визначено іманентні ознаки жанрової характеристики західноєвропейської вокальної романтичної балади у порівнянні з народною. Основними параметрами дослідження балад є побудова та розвиток сюжету, концепція часу та простору, характеристика образної сфери, форми, ладу, мелосу, гармонії та фактури. Проведено комплексний аналіз зразків фольклорних балад в аспекті музикознавства та літературознавства. Розглянуто особливості модифікації психології людської поведінки за умов формування баладних образів залежно від культурно-історичної епохи та у разі порівняння з сучасними соціально-моральними й етичними нормами. Висвітлено основні тенденції розвитку та модифікації жанру балади у XX ст. Обговорено основні жанрові прикмети, що характеризують баладу поза стилем та часом.

  Скачати повний текст

Проаналізовано естетико-психологічні та етико-філософські показники бандурної речовості звука та її виконавського подання з обгрунтуванням спеціального поняття "бандурного вокалу" як культури християнського смирення та артистичної світської вишуканості в традиції виконавської майстерності бандуриста. Визначено специфіку синкретизму бандурної співогри - "театр одного актора в двох персонах" як втілення бандурної поетики творення та виконання. Запропоновано типологічні диференціювання художньо-образних та формально-діяльнісних надбань бандурного мистецтва. Розглянуто композиторські тексти творів С.Баштана, М.Дремлюги, В.Зубицького, В.Власова, О.Сокола та інших.

  Скачати повний текст

Уперше на базі художніх принципів музичної форми (у її широкому естетичному та вузькому музикознавчому смислі) досліджено історичну діалектику стильовоепохальних змін музики, визначених Б.Асаф'євим як співвідношення класичних і акласичних епох. Уперше явища вітчизняного інструменталізму, у даному випадку баянного ансамблю й оркестру, розглянуто у контексті музичних культур ментально близьких слов'янських націй, але у співвідношенні всесвітніх епохальних взаємодій, що охоплюють ментально вилучені культурні регіони та території єдністю "ідей часу". Виведено позицію інструментальної "капельності" звучання баянно-акордеонного оркестру, що вказує на вокальний генезис європейської музики. Проаналізовано оригінальні твори, а також авторські перекладення для баянного оркестру.

  Скачати повний текст

Визначено, що вивчення реалізації американського вокалізму та консонантизму в мовленнєвому континуумі є однією з актуальних проблем сучасної лінгвістики внаслідок нерозривного взаємозв'язку між породженням і сприйняттям мовлення у процесі комунікації. Завдання теоретичної та практичної розробки проблеми варіювання звуків за реалізації норм стандартної вимови й об'єктивного аналізу вимовних варіантів на матеріалі дикторського мовлення постає одним з важливих завдань сучасної фонетичної науки. Зазначено, що високий ступінь варіативності приголосних і голосних в акцентованій позиції є основною особливістю реалізації сегментного рівня дикторського мовлення в американських засобах масової інформації. Внесені корективи до існуючого уявлення про вокалічний і консонантний простір мовлення дикторів, носіїв американської вимовної норми, свідчать про якісну зміну системи за останні 40 - 45 років, що перебуває у відповідності з загальним принципом безперервного мовного розвитку.

  Скачати повний текст

Грунтуючись на теоретичному узагальненні змісту вокального та методичного компонентів професійного становлення студентів, визначено сутність їх вокально-методичної підготовки та виявлено її компоненти: мотиваційно-цільовий, інформаційно-пізнавальний, операціонально-технологічний та рефлексивно-аналізуючий. Науково обгрунтовано та експериментально перевірено змістовно-структурну модель забезпечення взаємодії вокальної та методичної підготовки майбутніх спеціалістів, яка, реалізуючи сукупність педагогічних принципів, умов і технологічних засобів, концентрує пізнавальну та діяльнісно-творчу активність майбутніх учителів музики на вироблення особистісної зацікавленості процесом вокального навчання школярів, досягнення власної вокально-виконавської майстерності, засвоєння методичних концепцій вокального навчання та оволодіння практичними вміннями співацького розвитку учнів, розвиток здатності до адекватної самооцінки у вокально-методичній діяльності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано виховання вокально-інтонаційної культури молодших школярів як невід'ємну частину процесу виховання особистості. Визначено теоретичні засади виховання вокально-інтонаційної культури. Розглянуто потенційні можливості навчального процесу та навчального матеріалу. Розроблено модель вокально-інтонаційної культури, розкрито її зміст, структуру, основні компоненти. Висвітлено комплексну педагогічну систему, яка включає завдання, програму та методику виховання вокально-інтонаційної культури молодших школярів у процесі роботи над музичним образом.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження вокальних властивостей хорового співу вітчизняної традиції в історичному аспекті. Встановлено періоди та чинники якісних змін вокалу в контексті інтонаційно-стилістичної еволюції національної хорової музики. Проаналізовано специфічні властивості вокальної основи хорового співу, психофізіологічні чинники вокальної техніки та характерологічні риси особистості хормейстера. Обгрунтовано методичні принципи формування вокально-виконавського виховного комплексу хормейстерів з урахуванням фахової специфіки та сучасних вимог щодо підготовки професійних музикантів.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні аспекти, присвячені формуванню вокально-виконавської майстерності актора драматичного театру, визначено функцію вокально-сценічної творчості актора в контексті сучасної режисури. Розкрито сутність і специфіку вокально-акторської майстерності, виявлено специфічні особливості розвитку вокально-виконавських здібностей актора драматичного театру у процесі вокально-сценічної діяльності. Запропоновано та теоретично обгрунтовано визначення "акторсько-вокального діалогу", визначено значущість особистісно-акторської функції в процесі вокально-сценічної діяльності. Введено поняття "актор, що співає", "вокальна тема ролі", "вокально-акторська майстерність", розроблено модель створення вокально-сценічного образу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено дослідження типологічних і виконавських аспектів вокального циклу як значущої складової частини жанрової сфери камерного вокального мистецтва у межах європейської музичної культури XIX - XX ст. Акцентовано увагу на творах вітчизняних і зарубіжних-авторів, які склали органіку виконавської та учбово-педагогічної роботи вокалістів Одеської школи (М.Мусоргського, К.Дебюссі, У.Уолтона, К.Цепколенка, В.Гавриліна, Д.Шостаковича). Висвітлено семантичний і духовний аспекти камерно-вокального циклу, що фіксує у символічній формі уяву про життєвий шлях людини у буттєво-суттєвому та побутово-життєвому проявах. Визначено умови та специфіку інтерпретації в даному жанрі "великих" тем "малими" музично-виразними та виконавськими засобами. Досліджено музичні твори М.Мусоргського, К.Дебюссі, Д.Шостаковича, У.Уолтона, В.Гавриліна, К.Цепколенка та їх художньо самодостатні виконавські версії у новому аналітичному аспекті прийнятої концепції розуміння камерно-вокального циклу як граничного втілення "оперної - не-оперної стилістики". На підставі вивчення ідеї художнього буття вокального циклу у межах камерного вокального мистецтва XIX - XX ст., що символічно відтворює "життя Серця, Духу, Душі" осмислено ті процеси в музичній культурі минулого та сучасності, що виявляють засобами художньої творчості та специфіки камерної виконавської діяльності глибинні перетворення людської сутності.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження вокальних мініатюр К.Дебюссі на вірші П.Верлена у контексті камерно-вокальної творчості композитора. Виявлено специфіку музичної інтерпретації літературного першоджерела й особливості взаємодії поетичної системи оригіналу з художньо-естетичними принципами композитора. Вперше досліджено багаторівневі зв'язки К.Дебюссі та П.Верлена й обгрунтовано ймовірніть не лише творчих, але й особистих контактів митців-новаторів. З використанням відповідних методик дослідження поетичного тексту запропоновано самостійні методи аналізу поезії П.Верлена на семантичному, фонетичному, метричному та синтаксичному рівнях, що дозволило виявити особливості розвитку жанру вокальної мініатюри у творчості К.Дебюссі.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему взаємодії національних вокальних шкіл щодо формування методу педагогічної та творчої діяльності вокалістів одеської школи. Підкреслено грунтовність російсько-українських, італійських і німецьких традицій в становленні концепції функціональної регістрової змінності вибудови виразних можливостей співацького голосу, яка склалася в педагогів і виконавців Одеської консерваторії. На матеріалі оперних партій досліджено зміст технологічної теорії перехідних тонів і психолого-педагогічного вчення про примарний тон. Охарактеризовано партії з кантат І.С.Баха, опер В.А.Моцарта, Р.Вагнера, Дж.Верді, М.Глінки, П.Чайковського, Б.Лятошинського, М.Лисенка, К.Данькевича, В.Губаренка, що дозволяє узагальнити певні думки стосовно виявлення вокальної драматургії функціональної змінності регістрів співацького голосу. Запропоновано результати дослідження механізму функціональної взаємодії регістрових показників співацького голосу.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему вокально-виконавської творчості професійного співака з позицій психолого-педагогічного та мистецтвознавчого аспектів. На підставі загального дослідження творчої індивідуальності співака, його потенціалу та засобів формування за допомогою особистісно-орієнтованого підходу теоретично обгрунтовано та визначено її сутність й особливості виховання. Розкрито сутність та специфіку вокально-виконавської і вокально-педагогічної творчості, проаналізовано їх взаємозумовленість та взаємозалежність. Обгрунтовано та визначено зміст, структуру, специфіку вокально-педагогічної творчості, висвітлено особливості професійної підготовки викладача вокалу. Розроблено та експериментально перевірено модель творення вокально-виконавського образу як основу підготовки студента до вокально-виконавської творчості.

  Скачати повний текст

Розкрито проблему вокально-педагогічної творчості професійного співака з позицій психолого-педагогічного та мистецтвознавчого аспектів. Проаналізовано сутність та специфіку вокально-виконавської та вокально-педагогічної творчості, їх взаємозумовленість та взаємозалежність. На основі порівняльного аналізу вокальної культури двох країн (України та Китаю) розроблено технологію, методичні принципи та практичні прийоми формування вокально-виконавських навичок у класі соціального співу. Розроблено модель творення вокально-виконавського образу, як основи підготовки студента до вокально-виконавської творчості.

  Скачати повний текст

Вивчено процеси адаптації на підставі комплексного оцінювання клініко-етологічних особливостей і стану нейроендокринної регуляції в дітей з бронхіальною астмою. Установлено підвищення активності мімічного, позного каналів і зниження активності жестового, маніпулятивного каналів і вокалу у періоді загострення. Установлено взаємозв'язки етологічних ознак з параметрами функції зовнішнього дихання, гормональним статусом, показниками клітинної та гуморальної ланок імунітету, що підтверджувало їх функціональну інтеграцію в механізмах адаптації. Установлено вплив етологічних особливостей на відношення пацієнтів до терапії та її ефективність.

  Скачати повний текст

Вивчено специфіку естрадного мистецтва у контексті вокально-ансамблевого виконавства та шляхи його професіоналізації за сучасних умов. Проаналізовано витоки даного мистецтва. Досліджено теоретичні питання стосовно естради. Визначено суть естрадного мистецтва та його особливості. Виявлено джерела походження та поширення вокально-ансамблевого естрадного виконавства, його родову та жанрову структуру, а також виконавські особливості. Розглянуто питання щодо динаміки розвитку естрадних вокальних жанрів, модернізації музичної мови, специфіки відтворення естрадних прийомів співу, художньо-мистецьких аспектів інтерпретації. Запропоновано поняття "естрадний ансамбль", визначено його різновиди. Висвітлено вокально-технічні принципи естрадного вокально-ансамблевого виконавства й особливості функціонування голосу за умов естрадного ансамблю. Розглянуто проблему професійного навчання естрадному співу і, зокрема, ансамблевому у контексті народних і академічних традицій. Визначено вплив фольклору на творчість естрадних ансамблів. Досліджено теоретико-методологічні проблеми підвищення якості фахової підготовки майбутніх естрадних виконавців. Запропоновано методичні основи професіоналізації естрадного ансамблевого співу.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми джерелознавчого дослідження життя таі творчої лабораторії композитора А.Кос-Анатольського з використанням матеріалів його приватного архіву. Застосовано археографічну методику дослідження автографів, авторизованих копій та інших рукописів (зокрема, невідомих творів), що дозволило доповнити існуючі уявлення про характерні риси творчого методу композитора. Основну увагу приділено створенню історико-документальної біографії митця та досліджено його сольний вокальний та хоровий доробок.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси розвитку дитячого хорового виконавства у контексті національного півчого мистецтва XVII - XVIII ст., визначено тенденції становлення методів і форм професійного навчання в Україні. Проаналізовано стан хорової культури України XVII - XVIII ст., показано особливості розвитку дитячого хорового співу в містах, селах, монастирях, у системі навчальних закладів та осередків. Висвітлено теоретичні засади розвитку освітніх практик музичних навчальних закладів, розкрито значення дитячого співу в їх становленні. З'ясовано роль дитячого півчого мистецтва у розвитку хорової культури XVII - XVIII ст., обгрунтовано актуальність давньої теорії та практики дитячого музично-співочого навчання у сучасний період. Розглянуто теоретичні засади формування методики музичного навчання півчих, проаналізовано умови виховання дітей в освітніх закладах. Визначено роль дитячого виконавства як основи повноцінного функціонування хорової культури в Україні XVII - XVIII ст. Розкрито значення дитячої хорової культури у діяльності спеціальних музичних навчальних закладів України та Росії. З'ясовано, що розвиток дитячої хорової культури у контексті півчого мистецтва України XVII - XVIII ст. тісно пов'язаний з процесами формування вокальних форм навчання та музично-просвітніх центрів. Зроблено висновок, що в Україні було засвоєно кращі досягнення півчої культури Сходу та Заходу попередніх епох, на базі яких сформовано теоретичні засади подальшого розвитку національного музичного мистецтва.

  Скачати повний текст