Дисертацію присвячено комплексному аналізові творчості Н.Левицької-Холодної (представленої збірками "Вогонь і попіл", "Сім літер", "На грані", "Перекотиполе", "Остання дія"), вихідним критерієм для якого служить присутність еротичного лейтмотиву. З'ясовується різниця між еротичним і порнографічним елементом у поетичній тканині, тлумачеться поняття "еротичний роман у віршах". На основі методу інтерпретації художнього тексту, психологічного і біографічного методів розглядаються проблеми філософії кохання і трагедії самотності у творчості Н.Лівицької-Холодної - творчості, що засвідчила повноправний розвиток еротичної лінії в українській поезії.

  Скачати повний текст

Досліджено колоративну лексику у взаємозв'язку з носіями кольору (природними об'єктами, а саме: водою, землею, повітрям, вогнем). Доведено доцільність використання поняття "колірна картина світу". Розмежовано основні, відтінкові та непрямі найменування у структурі колірної картини світу М.Волошина. Систематизовано та наведено повний перелік кольороназв у групах вода, земля, повітря та вогонь у ліричних циклах поета, а також у циклі "Надписи на акварелях". Проведено лінгвістичне дослідження кольороназв у рамках сучасної теорії лексико-семантичного поля (ЛСП). Виявлено склад і структуру ЛСП кольору в авторській картині світу М.Волошина. Запропоновано новий підхід до виділення периферійних зон у ЛСП кольору у колірній картині світу, який дозволяє детально розмежувати найближчу, ближню, дальню та крайню периферію. Досліджено структуру мікрополів у межах ЛСП кольору, що дозволило з'ясувати механізми створення макрополя кольору у картині світу поета і у загально мовній картині світу в цілому.

  Скачати повний текст

Наведено комплексне дослідження лексики, що номінує вогонь у говірках російської мови, метою якого є встановлення характеру інтерпретації відповідної реалії мовною свідомістю росіян. Здійснено ономасіологічний аналіз субстантивних діалектних найменувань вогню, який полягає у виявленні внутрішньої форми номінацій, встановленні репертуару і типології їх мотивуючих ознак, визначенні найбільш характерних принципів номінації. Найменування вогню вивчено також у семасіологічному аспекті: встановлено репертуар і структуру їх значень (семем), змодельовано семантичне поле "вогонь". Розглянуто семантичну специфіку дієслів, які вживаються в типових контекстах, що номінують ситуацію горіння. На підставі виявлених фактів доведено, що інтерпретація вогню в російській мовній картині світу характеризується діяльнісно-практичним антропоцентризмом, тобто вогонь репрезентується діалектною мовою переважно як елемент матеріальної культури та артефакт, що створює і контролює людина у процесі практичної діяльності.

  Скачати повний текст

Описано семантику та структуру метафор, використаних у творах О.Лятуринської, Є.Маланюка, О.Ольжича, О.Стефановича, О.Теліги. Аналіз лексико-асоціативного поля ключових у творчості "пражан" образів показано, що метафори з базовим компонентом "вогонь" пронизані націєтворчим пафосом, вольові імперативи втілюють метафоричні перенесення ознак зброї, металу, каменю на емоційний та інтелектуальний стан людини, образи сонця, місяця, зір, осені представлені амбівалентно - відповідно до народних уявлень вони є елементом гармонійно створеного світу та супроводжуються конотаціями замилування або ж, навпаки, ототожнюються з потворою, звіром і характеризуються базовими компонентами "кров, пожежа". Ці типові особливості метафор об'єднують ідіостилі "пражан" в ідіолект. Аналіз формально-синтаксичної структури метафор "пражан" виявив поширеність у їх поезії двочленних і тричленних конструкцій, метафоричних ланцюжків, ускладнених конструкцій.

  Скачати повний текст

Досліджено мовні засоби вираження лінгвістичних символів "вогонь", "вода", "земля", "повітря" у ліриці російських символістів. Проаналізовано лексичні та граматичні засоби експлікацій традиційних та індивідуально-авторських значень символів-стихій першоелементів буття у поетичному мовленні К.Бальмонта, А.Бєлого, О.Блока, В.Брюсова. Описано структуру лінгвістичного символу та концепту як ядерної одиниці символу. Обгрунтовано лінгвістично-семіотичний підхід щодо аналізу символу у поезії російських символістів. На підставі виявлення семантичного наповнення лінгвістичних символів з'ясовано, що експліковані значення створюють єдиний змістовий символістський континуум - безперервну експлікацію традиційних та авторських значень від одного символу до іншого у ліриці поетів-символістів.

  Скачати повний текст

На підставі широкої джерельної бази та наукової літератури зроблено систематизацію та проведено аналіз традиційних уявлень буковинців про небесний, земний, підземний (пекло) вогонь та вогняну субстанцію душі. Розглянуто природу вогняної сили та релікти її ритуального використання з посередницькою, захисною та очисною метою у календарній, сімейно-побутовій обрядовості, господарській та лікувальній магії. На основі аналізу зібраного матеріалу подано аргументовані висновки про те, що у ХІХ - ХХ ст. широко побутували релікти вшанування українцями Буковини вогняної сили та її функції, в яких поєднувалися об'єктивні реалії та міфологічні метафоризації окремих явищ, що спільно з християнською традицією творили феномен релігійного синкретизму у духовній культурі місцевого населення.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення та розвитку залізничного транспорту Півдня та Сходу України у другій половині XIX - на початку XX ст. Вперше визначено причини, основні етапи та механізми формування залізничної мережі на даній території. Проаналізовано проекти та маловідомі науково-технічні аспекти залізничного будівництва (зокрема, укладання колії, створення штучних споруд, організацію ремонтно-виробничої бази та водопостачання), показано його характерні особливості для Півдня та Сходу України. Відображено динаміку створення залізничної мережі у регіоні та її вплив на розвиток промисловості. Доведено, що залізниці на Півдні та Сході будувались переважно в Донецько-Криворізькому промисловому районі. На підставі вивчення архівних та історіографічних джерел проведено всебічний аналіз процесу матеріально-технічного забезпечення залізничного будівництва, організації паровозного та вогонного господарств і залізничних майстерень, забезпечення залізниць рейками, тяговим і рухомим складом, паливом, скріпленнями. З'ясовано, що на початку XX ст. в Україні утворився потужний транспортно-виробничий і науково-технічний центр, який займав домінуючі позиції в Російській імперії. Показано вплив будівництва залізниць на становлення Донецько-Криворізького промислового району. Розкрито провідну роль вітчизняних учених у будівництві залізниць і науковій діяльності, спрямованій на удосконалення роботи залізничного транспорту. До наукового обігу введено маловідомі факти та нові імена інженерів, дослідників і винахідників.

  Скачати повний текст

Детально розглянуто філософські домінанти романів "Ритуали плавання", "Близьке сусідство" та "Вогонь там, унизу". Встановлено, що романи 80-х продовжують розвивати традиційні для творчості автора теми добра і зла, прогресу та регресу, хибності та правдивості людського знання тощо. Основною у трилогії є ідея про злочин, спокуту та спасіння героя. Запропоновано витлумачувати суто християнські поняття, якими оперує автор у моделюванні філософських проблем буття людини, у їхньому взаємозв'язку із давньогрецькою філософією. Виходячи з того, що після трилогії автор створив ще один роман, було проаналізовано останній твір Голдінга - "Подвійний язик" і отримано аргументи на користь витлумачення його як такого, що продовжує проблематику попередніх творів.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження – архетипні символи як комунікаційний інструмент феноменологічної концептуалізації в новинному контенті масмедійних текстів про воєнні дії на Сході України. Мета дослідження – схарактеризувати архетипний символ як комунікаційний інструмент феноменологічної концептуалізації суспільно значущих подій (воєнних дій на Сході України) у новинному контенті сучасних масмедійних текстів.З-поміж загальнопізнавальних методів виокремлюються описовий: прийоми контекстного аналізу та інтерпретації, на підставі яких проаналізовано архетипні символи в сучасному медіатексті, засоби їх вербалізації, виявлено семантичні та структурні особливості в медіапросторі; індуктивно-дедуктивний – для аналізу й синтезу наукових теорій і концепцій, зокрема індуктивний (для узагальнення та систематизації даних про архетипну символіку, а також самі архетипні символи в медіатекстах); дедуктивний (для створення семантичного поля характеристики медійних архетипних символів). Застосовано такі методи дослідження: порівняльно-історичний, синтезу й узагальнення – для простеження виникнення понять «символ», «архетип», «архетипний символ» і суміжних категорій, їх порівняння та зіставлення; дефінітивний – для міждисциплінарного потрактування символу й суміжних категорій; диференційний – для визначення диференційних та інтегральних ознак між символом й суміжними категоріями; контекстуальний – для дослідження структурно-стильових особливостей архетипних символів у масмедійному тексті; структурно-функціональний аналіз – для виявлення засобів формування вербальної парадигми архетипних символів; компонентний аналіз – для встановлення змісту медіаповідомлення; семантичний аналіз – для вивчення семантики архетипних символів; дистрибутивний – для класифікації лексико-семантичних груп архетипних символів та виявлення властивостей їх функціонування в медіатекстах; трансформаційний аналіз – для визначення подібностей і відмінностей між етнокультурними архетипними символами, трансформованими в сучасний медійний простір; опитування – для визначення евристичних можливостей запропонованого набору семантико-стильових, архітектонічних ознак суспільно значущих подій в архетипних символах.Новітність нововпроваджуваного полягає в тому, що: вперше: – у межах теорії соціальних комунікацій експліковано положення когнітивно-ономасіологічного підходу до дослідження явищ та процесів дійсності шляхом аналізу архетипної символіки як їх сутності, що виражена мовними засобами; – встановлено, що архетипний символ набуває експліцитного вираження в медійному просторі через розширення, окремішність, трансформацію та модифікацію спочатку архетипної схеми, а потім прообразної концептуальної схеми шляхом різних лінгвокогнітивних операцій і методологій, які формують множинність вербальних образів; – на підставі узагальнення спостережень за своєрідністю реалізації символічних значень у межах медійного контексту визначено особливості архетипного символу в медіатексті, зокрема: множинність значень, що виявляють себе в різних конситуаціях; поєднання та взаємодія цих значень через аналогію й асоціативні зв'язки; накопичення та згущення багатьох ідей, відносин як виразників символічних значень; поляризація значень, що транслюються одним і тим же референтом на різних семантичних полюсах, інтегруються масовою свідомістю в процесі комунікації; – за результатами емпіричного аналізу архетипних символів у масмедійних текстах про воєнні дії на Сході України із застосуванням полісемічності та поліфункційності визначено сучасні етнокультурні образи-символи, що формують уявлення агентів соціально-комунікативної взаємодії щодо сутності соціокультурного сенсу сучасних процесів у країні: Донбас, вогонь, зброя, захисник, ворог, перемир'я, тиша тощо;удосконалено: – систематизацію функцій символу в медіатексті; – знання щодо структурно-семантичних ознак архетипних символів як засобів творення змісту медіаповідомлення; – інтерпретації архетипних символів як репрезентантів інформаційної картини світу українців та їх модифікації;набуло подальшого розвитку: – класифікація символу як предмета дослідження різних галузей на підставі змістовного аналізу множини різновидів символів з урахуванням сучасних соціокомунікаційних досліджень; – інтерпретації трансформації етнокультурних символів у масмедійний інформаційний простір, зокрема регіональних медіа, та формування картини світу споживачів інформації як вербальними, так і візуальними засобами комунікації. Результати дослідження можуть бути використані при подальших наукових дослідженнях особливостей функціонування архетипної символіки у медійному просторі; під час викладання дисциплін для здобувачів освіти всіх форм навчання освітніх ступенів «бакалавр» і «магістр»; авторами інформаційних повідомлень, у яких висвітлюються воєнні дії на Сході України.^UThe object of research is archetypal symbols as a communication tool of phenomenological conceptualization in the news content of mass media texts about military actions in Eastern Ukraine. The purpose of the research is to characterize the archetypal symbol as a communication tool of phenomenological conceptualization of socially significant events (military actions in the East of Ukraine) in the news content of modern mass media texts.Among the general cognitive methods are descriptive: methods of contextual analysis and interpretation, based on which the archetypal symbols in modern media text, the means of their verbalization, semantic and structural features in the media space; inductive-deductive – for the analysis and synthesis of scientific theories and concepts, in particular inductive (for generalization and systematization of data on archetypal symbols, as well as the archetypal symbols themselves in media texts); deductive (to create a semantic field of characteristics of media archetypal symbols).The following research methods were also used: comparative-historical, synthesis and generalization – to trace the emergence of the concepts of "symbol", "archetype", "archetypal symbol" and related categories, their comparison and comparison; definitive - for interdisciplinary interpretation of the symbol and related categories; differential – to determine the differential and integral features between the symbol and related categories; contextual – to study the structural and stylistic features of archetypal symbols in the mass media text; structural-functional analysis - to identify the means of forming a verbal paradigm of archetypal symbols; component analysis – to establish the content of the media message; semantic analysis – to study the semantics of archetypal symbols; distributive – to classify lexical and semantic groups of archetypal symbols and identify the properties of their functioning in media texts; transformational analysis – to determine the similarities and differences between ethnocultural archetypal symbols transformed into the modern media space; survey – to determine the heuristic possibilities of the proposed set of semantic-stylistic, architectural features of socially significant events in archetypal symbols. The novelty of the newcomer is that: for the first time: - within the theory of social communications the position of cognitive-onomasiological approach to the study of phenomena and processes of reality by analyzing archetypal symbolism as their essence, which is expressed by linguistic means; it is established that the archetypal symbol acquires explicit expression in the media space through the expansion, separation, transformation and modification of first the archetypal scheme, and then the prototype conceptual scheme through various linguocognitive operations and methodologies that form a plurality of verbal images; observations on the originality of the implementation of symbolic meanings within the media context identified features of the archetypal symbol in the media text, in particular: the plurality of meanings that manifest themselves in different situations; combination and interaction of these values through analogy and associative connections; accumulation and condensation of many ideas, relations as expressions of symbolic meanings; polarization of meanings transmitted by the same referent at different semantic poles is integrated by the mass consciousness in the process of communication; ethnocultural images-symbols that form the idea of agents of socio-communicative interaction on the essence of socio-cultural meaning of modern processes in the country: Donbass, fire, weapons, defender, enemy, truce 'I, silence, etc.; improved: - systematization of symbol functions in media text; - knowledge of the structural-semantic features of archetypal symbols as a means of creating the content of the media message; - interpretations of archetypal symbols as representatives of the information picture of the world of Ukrainians and their modifications; - interpretation of the transformation of ethnocultural symbols into the mass media information space, in particular regional media, and the formation of a picture of the world of information consumers by both verbal and visual means of communication. The results of the research can be used in: further research of the peculiarities of the functioning of archetypal symbolism in the media space; during the teaching of disciplines for students of all forms of educational degrees "bachelor" and "master"; the authors of information messages in which they are covered military action in eastern Ukraine.

Виконана дисертація – це перше комплексне дослідження мовно-естетичних знаків культури в поетичному дискурсі неокласиків. Актуальність дослідження аргументовано двома чинниками: 1) потребою удокладнення лінгвістичних знань про природу поетичного дискурсу «київських неокласиків» з урахуванням ідейно-естетичних засад, також соціокультурних і соціополітичних умов їх творчості; 2) необхідністю осучаснення методик аналізу, їх спрямування на поглиблення й осучаснення знань про особливості семантичної та асоціативно-образної реалізації вербальних носіїв культурних знань, про динамічність «словника культури». У зв’язку з цим уперше в українському мовознавстві застосовано інтегративний підхід (із поєднанням знань і методів лінгвостилістики, лінгвокогнітології, лінгвокультурології, літературознавства, філософії, методів семантико-естетичного, когнітивно-текстового, рецептивного аналізу) до вивчення поетичних текстів неокласиків як дискурсу культури, а також до зафіксованих мовно-естетичних знаків світової та національної культури. Це становить індивідуальну методику дисертації.Ураховано, що ідейно-естетична настанова на поєднання здобутків світового художнього досвіду та національної поетики зумовила формування характерного для неокласиків дискурсу високої книжної культури. Цю книжність засвідчено на рівні словника неокласичної поезії, що його формують одиниці текстів античної культури (міфоніми, історизми), сакрально марковані слова та висловлення (бібліїзми та біблійні афоризми), абстрактна лексика, авторські неологізми, стилістично адаптовані іншостильові одиниці (суспільно-політична, мистецтвознавча термінологія) тощо. Продемонстровано і схарактеризовано спектр текстотвірного та стильотвірного навантаження таких одиниць, а також їхніх експресивних конотацій (від урочисто-піднесеної до знижено-інвективної тональності).?Визначено, що максимально релевантною щодо вивчення мовотворчості неокласиків є концепція мовно-естетичних знаків культури. У зв’язку з цим актуалізовано в науковому лінгвостилістичному обігові поняття мовно-естетичний знак культури (МЕЗК). Зафіксовані МЕЗК диференційовано два типологічні різновиди – універсальні (лінгвоментальні одиниці світової культури, носії надчасових та наднаціональних культурних сенсів і знань) та національні (лінгвоментальні одиниці національної культури, носії етномаркованих та етноідентифікаційних культурних сенсів і знань). Здійснено їх поглиблену стратифікацію. Універсальні МЕЗК типологізовано на три основні страти: естетикологічні – творчість (із конкретизацією в образно-естетичних напрямках митець, муза, слово, пісня) та краса; онтологічні – час і простір; екзистенційні – життя та смерть. Конкретизовано, що лінгвоестетичний розвиток названих МЕЗК засвідчують такі процеси, як розбудова лексико-семантичної структури, оновлення асоціативно-образних зв’язків, контекстуальні значеннєво-оцінні трансформації.Мовно-естетичні знаки національної культури типологізовано на два основні різновиди – космогонічні (земля, вогонь) та етноідентифікаційні (Київ, Україна). Для підтвердження основних тез і результатів дослідження укладено низку діаграм і рисунків. Окремо відзначено ідеологічні причини відсутності у СУМ ілюстрацій із поетичних творів М. Зерова, Юрія Клена, М. Драй-Хмари, П. Филиповича: на час укладання Словника і самі поети, і їхні тексти були еліміновані з національного інтелектуально-культурного простору. На сьогодні потреба їх активного використання як ілюстративного матеріалу в практиці укладання загальномовних і спеціалізованих словників є незаперечною.Зроблено узагальнений висновок про те, що мовотворчість неокласиків становить упізнаваний фрагмент національного поетичного дискурсу, а також є знаковою для розвитку української літературної мови.^UThis dissertation presents the first comprehensive study of the linguistic and aesthetic signs of culture in the poetic discourse of the neoclassical period. The study's relevance is supported by two factors: The text discusses two main needs: firstly, to enhance our understanding of the poetic discourse of the 'Kyiv neoclassics' by considering their ideological and aesthetic principles, as well as the socio-cultural and sociopolitical context of their work. Secondly, there is a need to modernise the methods of analysis, with a focus on deepening and updating our knowledge of the semantic and associative-figurative realisation of verbal carriers of cultural knowledge, and the dynamism of the 'dictionary of culture'. For the first time in Ukrainian linguistics, an integrative approach is being applied to the study of neoclassical poetic texts as a cultural discourse. This approach combines knowledge and methods from linguistic stylistics, linguistic cognitive science, linguistic and cultural studies, literary studies, philosophy, methods of semantic and aesthetic, cognitive and textual, and receptive analysis. The dissertation presents an individual methodology for analyzing the recorded linguistic and aesthetic signs of world and national culture. It has been demonstrated that the fusion of global artistic influences and national poetic traditions resulted in the development of a discourse that characterises high literary culture, as seen in neoclassical works. The vocabulary of neoclassical poetry is characterised by the use of units from ancient cultural texts, such as mythonyms and historicisms, as well as sacredly marked words and expressions like biblicalisms and biblical aphorisms. It has been demonstrated that the fusion of global artistic influences and national poetic traditions resulted in the development of a discourse that characterises high literary culture, as seen in neoclassical works. The vocabulary of neoclassical poetry is characterised by the use of units from ancient cultural texts, such as mythonyms and historicisms, as well as sacredly marked words and expressions like biblicalisms and biblical aphorisms. Additionally, abstract vocabulary, authorial neologisms, and stylistically adapted foreign style units, including socio-political and art criticism terminology, are also employed. The text examines the spectrum of text and style formation of linguistic and aesthetic signs of culture, from solemnly exalted to reduced-invective tone.The study concludes that the concept of linguistic and aesthetic signs of culture is the most relevant for the analysis of neoclassical language creation.The author distinguishes between two typological varieties of MESCs: universal and national. Universal MESCs are linguistic units of world culture that carry supra-temporal and supranational cultural meanings and knowledge, while national MESCs are linguistic units of national culture that carry ethnically marked cultural meanings and knowledge. The author then conducts a detailed stratification of these varieties.The universal ESCs are categorised into three main strata: aestheticological, ontological, and existential.National culture's linguistic and aesthetic signs are classified into two main types: cosmogonic (earth, fire) and ethno-identification (Kyiv, Ukraine). A number of diagrams and figures have been compiled to support the main theses and results of the study.The text notes the ideological reasons for the absence of illustrations from the poetic works of M. Zerov, Yuriy Klen, M. Dry-Khmara, P. Filipovych in the UTS. It is explained that at the time of compiling the Dictionary, both the poets themselves and their texts were eliminated from the national intellectual and cultural space. Today, however, the need for their active use as illustrative material in the practice of compiling general and specialised dictionaries is undeniable.The article concludes that the language of the neoclassical poets is a recognizable part of the national poetic discourse and is significant for the development of the Ukrainian literary language.