На прикладі Донбасу досліджено досвід боротьби держави з такими соціальними явищами, як дитяча безпритульність, бездоглядність і злочинність після звільнення регіону від нацистської окупації та закінчення Великої Вітчизняної війни (1943 - 1953 рр.). Встановлено основні причини виникнення досліджуваних негативних соціальних явищ, визначено масштаби даної проблеми. Проаналізовано законодавчу та розпорядчу базу роботи органів радянської влади, спрямованої на боротьбу з безпритульністю, бездоглядністю та злочинністю, розглянуто основні методи ліквідації цих явищ. Наведено загальну характеристику владних структур, основним завданням діяльності яких було усунення їх негативних проявів і стабілізації ситуації у регіоні щодо рівня дитячої безпритульності та правопорушень. Досліджено діяльність спеціальних дитячих виховних установ для категорії дітей із статусом діти-сироти та бездоглядні, а також призначених для утримання неповнолітніх правопорушників і злочинців. Визначено роль громадськості у справі допомоги дітям вулиці. Проаналізовано стан матеріального забезпечення знедолених дітей, охарактеризовано соціально-побутові умови їх життя. Розкрито особливості організації навчально-виховного процесу у спеціальних дитячих установах, показано специфіку дозвільного життя вихованців.

  Скачати повний текст

Проведено історико-педагогічний аналіз причин безпритульності та бездоглядності, їх вплив на фізичний і психічний стан дітей, а також досліджено їх соціальне становище. Розкрито динаміку організації боротьби з безпритульністю, зміст, форми, методи навчально-виховної роботи у закладах охорони дитинства. Зроблено порівняльний аналіз причин та характеру дитячої безпритульності у 20-х і 90-х рр. ХХ ст. Наведено рекомендації щодо поліпшення роботи з безпритульними у дитбудинках, а також профілактичні дії у боротьбі з безпритульністю.

  Скачати повний текст

Уточнено визначення поняття "дитячої безпритульності" та класифікацію її видів. Виявлено політичні причини виникнення дитячої безпритульності та їх вплив на зростання зазначеного соціального явища. Досліджено фактори розвитку та шляхи подолання дитячої безпритульності в період голодомору 1932 - 1933 рр. Розкрито роль, значення й основні напрямки діяльності громадських організацій і об'єднань щодо ліквідації дитячої безпритульності.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено питання зміни чисельності, структури та характеру селянства в 1928 - 1933 рр. на Лівобережній Україні. Розкрито механізм ліквідації індивідуального селянського господарства та перетворення селянина-власника на колгоспника - фактичного наймита. Простежено зміну психології селянина внаслідок насильницької колективізації: занепад моралі, байдужість до результатів праці, крадіжки усуспільненого майна. Розвинуто питання про штучне створення більшовиками напруженої соціальної атмосфери на селі, роздмухування ними класової боротьби. Обгрунтовано наслідки розкуркулювання та голоду 1932 - 1933 рр. на Лівобережжі, зокрема, здійснено спробу підрахувати прямі та непрямі демографічні втрати селянства Лівобережжя за 1929 - 1933 рр. Висвітлено питання про нові негативні явища в середовищі українського селянства, зокрема, дитячу безпритульність, масове сирітство, дитячу злочинність.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення та правове регулювання діяльності системи державних органів і громадських організацій, уповноважених вести боротьбу з безпритульністю, бездоглядністю та правопорушеннями неповнолітніх. Охарактеризовано головні напрямки профілактики даних негативних явищ серед неповнолітніх за допомогою захисту їх прав у різних сферах життя. Акцентовано увагу на систематизації досвіду роботи з дітьми, які вже вели безпритульний спосіб життя, залишилися без нагляду дорослих, вчиняли правопорушення. Проаналізовано правові засади політики тодішнього уряду стосовно боротьби з правопорушеннями неповнолітніх виховними методами. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення правового регулювання боротьби з безпритульністю, бездоглядністю та правопорушеннями неповнолітніх на сучасному етапі розвитку України.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення та функціонування громадського об'єднання - товариства "Друзі дітей", його роль і місце у подоланні масової безпритульності дітей в УССР 1920 - 1930-х рр. Проаналізовано наукову літературу 1920-х рр. брошури та статті 1930-х рр., монографії та дисертації істориків 1950 - 1980-х рр., сучасну історографію. Вивчено особливості формування організаційної структури осередків, центральних органів управління, відносин державних установ з громадською організацією для подолання дитячої безпритульності. Виявлено її причини та рівень в УСРР 1920 - 1930-х рр. З'ясовано специфіку просвітницько-агітаційної діяльності осередків, застосування ними оперативно-профілактичних заходів і соціально-реабілітаційних функцій дитячих установ інтернатного типу. Спростовано твердження про те, що масова безпритульність дітей в УСРР була подолана у 1932 р.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному вивченню найважливіших аспектів процесу подолання дитячої безпритульності, сирітства і правопорушень неповнолітніх громадян в Україні 1942 – 1945 роках. З'ясовано причини цих явищ, охарактеризовано правові засади ліквідації та стримування дитячої безпритульності і злочинності. Проаналізовано законодавчу та розпорядчу базу роботи органів радянської влади по боротьбі з безпритульністю, бездоглядністю та злочинністю. Висвітлено основні методи їх ліквідації та охарактеризовано владні структури, на які покладалися завдання усунення негативних проявів та стабілізації ситуації із рівнем дитячого волоцюжництва та правопорушень. Розглянуто спеціальні дитячі виховні установи для категорії дітей із статусом діти-сироти та бездоглядні. У роботі висвітлено діяльність установ, спрямованих на утримання дітей правопорушників і злочинців. Наголошено на окремій ролі громадськості у справі допомоги дітям вулиці.^UThe work consists of an introduction, four chapters, conclusions, a list of sources and appendices. The introduction substantiates the relevance of the topic, defines the purpose, objectives, object, subject, reveals the scientific novelty of the results and their practical significance.During the study of the causes of such social phenomena as homelessness, orphanhood and crime, information was collected, clarified and supplemented on the factors that influenced the emergence of social anomalies. Grouped into the main: economic (transfer of the economy to the military regime and the involvement of minors who worked in difficult conditions, large-scale devastation), social (1942-1945 families became incomplete, because men went to the front or died, the crisis of marriage family relations as a result of psychological trauma in children, low level of education), cultural (rapid reconstruction of educational institutions, a catastrophic shortage of qualified teachers, the result was a decrease in education). In 1942-1945, the homeless, neglected and orphans formed a certain subculture. Their dreams, interests, rules and fears were formed in their environment. Authorities saw children of all categories as material from which to create "new people" - full members of Soviet society. Various methods were used for this purpose (through children's works, press, toys, methodical materials and speeches of officials). To improve the financial situation of orphanages, a form of patronage of large industrial enterprises over children's institutions was established. Another form of combating homelessness and orphanhood was the placement of children in the families of workers. Homelessness and neglect have been found to be inextricably linked to delinquency. Usually the causes of homelessness and neglect were the same as the causes of crime. In 1942-1945, crimes were committed mainly by orphans due to financial hardship and starvation, it is clear that the main cause of crime was survival. Sometimes adults themselves incited offenses. Authorities took steps to address these issues.To this end, the network of anti-crime institutions has been expanded, namely: reception centers, children's rooms and labor colonies. The police carried out preventive work to combat crime. It was carried out through educational and advocacy activities among the population and youth. An intelligence network was used to service orphanages, schools, places of concentration of juvenile offenders and dens. At the same time, teenagers themselves were involved in agency work.

Сучасне становище української незалежної держави, здійснення її соціальної політики передбачає поєднання діяльності державних інституцій та громадськості у наданні допомоги дітям, їх матеріально-побутовому та соціокультурному забезпеченні. З огляду на це доцільним є вивчення особливостей створення та організації діяльності державних комісій, які співпрацювали з громадськими комітетами, радами, товариствами, що ставили за мету надання допомоги дітям, розв'язували освітні, соціальні та культурні проблеми дитинства у 1920– 1930-х рр. Метою радянської держави та цих організацій стало об'єднання зусиль органів влади та соціуму в боротьбі з дитячою злочинністю, безпритульністю та бездоглядністю, поліпшення побутових умов дитячих закладів, харчування та медичного обслуговування неповнолітніх. Вивчення позитивного досвіду здійснення радянською державою соціальної політики, заходів з організації допомоги дітям, створення інституції, що стояли на захисті дитячого населення, розв'язання проблем дитячої безпритульності і бездоглядності, соціального сирітства сприятиме забезпеченню комплексного підходу до вирішення сучасних соціальних та освітньо-культурних проблем неповнолітніх з боку державних інституцій, закладів освіти, вчителів, соціальних працівників, батьків, громадських організацій. Це допоможе посиленню співпраці держави і громадськості у питаннях соціокультурного забезпечення дітей, налагодженню взаємодії органів виконавчої влади із закладами освіти, охорони здоров'я, сім'ями з питань допомоги дітям, сприятиме усвідомленню дорослими цінності дитинства та материнства. Звернення до наукової розробки проблеми історії створення та діяльності державних комісій допомоги дітям, боротьби з дитячою безпритульністю сприятиме отриманню більш об'єктивних знань про особливості організації, методи, загальні та регіональні проблеми формування і діяльності установ, що займаються вирішення означеної наукової проблеми, та допомагатиме в генерації нових ідей. Практична значимість дисертації полягає в тому, що сформульовані й обґрунтовані в ній теоретичні положення, узагальнення і висновки дозволяють розширити наукові уявлення про організаційно-правові засади створення та діяльності державних комісій допомоги дітям в УСРР/УРСР 1920– 1930-х рр. Матеріали і результати дослідження можуть бути використані в курсах історичних дисциплін, вбудованих в логіку освітніх програм закладів вищої освіти, скласти основу спецкурсу для студентів, які проявляють інтерес до проблеми державної соціальної політики у питаннях охорони дитинства, створення державних комісій з надання державної допомоги дітям, становлення і розвитку дитячих будинків, профілактики девіантної поведінки неповнолітніх. Висновки дисертації можуть використовуватися в системі органів державного управління. Матеріали дисертаційного дослідження можуть надати допомогу в теоретичному і практичному вирішенні багатьох сучасних проблем організації та функціонування державних організацій, комісій, комітетів, благодійницьких фондів, соціальних установ для дітей і підлітків, центрів допомоги дітям, соціально-реабілітаційних центрів для неповнолітніх, дитячих будинків. Дисертаційне дослідження виконано із застосуванням широкої джерельної бази. Встановлено, що в реальній політиці, здійснюваній радянською владою, соціальна політика не мала першочергового значення. Ставка на економічну ефективність не завжди поєднувалася із соціальною захищеністю населення, особливо дітей. Складна ситуація, що склалася в досліджуваний період стосовно підростаючого покоління, вимагала організації відповідних структур та прийняття заходів практичного характеру. В УСРР питаннями захисту дитинства займалися багато відомств, але в основному Наркомати освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, створені Всеукраїнська комісія в справах неповнолітніх, Центральна комісія допомоги дітям при ВУЦВК та товариство «Друзі дітей». Система заходів із захисту дитинства в досліджуваний період на практиці полягала у наданні дітям місця для проживання, забезпечення харчуванням, а потім – у вихованні, навчанні і соціалізації безпритульних дітей, правовому захисті неповнолітніх правопорушників, частково – в наданні допомоги дітям з неповних сімей та найбідніших верств населення. У роботі розглянуто діяльність державних комісій з організації допомоги дітям, попередження подальшого зростання рівня дитячої безпритульності і злочинності, з поліпшення життєвих умов неповнолітніх, охорони дитинства. У представленому дослідженні з'ясовано труднощі та суперечності процесу створення системи соціального захисту дітей, організації діяльності державних комісій допомоги дітям, формування громадських організацій та фондів, покликаних надавати практичну допомогу дітям як в державі в цілому, так і на місцях. Проаналізовано діяльність різноманітних вітчизняних та зарубіжних громадських організацій з надання допомоги дитячому населенню України.^UThe current situation of the independent Ukrainian state and the implementation of its social policy involve cooperation of the state institutions and the public in providing assistance to children, their everyday material and social cultural support.Thus, the research of the peculiarities of the creation and functioning of the state commissions which cooperated with public committees, councils, societies and were designed to help children, solve educational, social and cultural problems of childhood in the 1920s and 1930s seems to be expedient. The aim of these organizations and the Soviet state was to consolidate the efforts of the authorities and the society in the fight against juvenile delinquency, homelessness and neglect, to improve the living conditions of children's institutions, food supply and medical care for minors. Researches of the best practices in the sphere of the implementation of the social policy by the Soviet state, its measures to organize assistance to children, the establishment of institutions to protect children, solving problems of child homelessness and neglect, social orphanhood will contribute to a comprehensive approach in solving current social and educational problems of minors by the state, educational institutions, teachers, social workers, parents, public organizations. They will also help in strengthening cooperation between the state and the public on issues of social and cultural support of children, establishing cooperation between the executive authorities and educational, health care institutions, families in child care matters, promoting awareness of the values of childhood and motherhood. The appeal to the topic is quite motivated as it will help in obtaining more objective knowledge about the organization and methods, general and regional problems of formation and activities of institutions dealing with children's aid, fight against child's homelessness and neglect and in generating new ideas. The practical significance of the obtained results consists of the theoretical principles, systematized data and conclusions which are formulated and substantiated in the work. They allow to expand scientific ideas about organizational and legal bases of creation and activities of the state commissions of the children's aid in the Ukr.SSR / USSR of the 1920–1930 s. Conceptual issues and results of the research can be used in the courses of historical disciplines, built into the logics of educational programs of the higher education institutions. They can form the basis for a special course for students who are interested in the problem of state social policy in child protection, creation of state commissions of state assistance to children, formation and development of orphanages, prevention from minors' deviant behaviour . The conclusions of the thesis can be used in the system of public administration. The research materials can complement the theoretical and practical solution of different acute problems of establishment and functioning of state organizations, commissions, committees, charity funds, social institutions for children and adolescents, child care centers, social rehabilitation centers for minors, orphanages. The research was conducted using a wide source base.. The research identified the causes of deterioration of children's living conditions, child homelessness and crime; the degree of influence of political, social and economic factors on the development of these negative phenomena was determined; the growing role of social, economic and psychological preconditions in deteriorating children's life, their homelessness and crime was clarified. The authors found out that the creation of the whole complex of state bodies, public organizations, which should provide active and effective assistance to children, to eliminate their homelessness began soon after the Soviet power had been established in Ukraine.