Здійснено спробу простежити розвиток бісерних оздоб народного одягу українців. З'ясовано територію побутування українських традиційних бісерних оздоб у першій половині XX ст., коли вони стають поширеним атрибутом народного одягу. Вивчено, описано та систематизовано техніки виконання бісерних прикрас, що застосовувалися українськими народними майстрами XIX - XX ст. Уперше до технік виготовлення українських традиційних бісерних оздоб віднесено вишивання. Розвинуто типологію українських прикрас з бісеру. Уперше здійснено комплексний мистецтвознавчий аналіз системи художньої виразності українських традиційних бісерних оздоб. Доведено, що національна специфіка декоративно-образної системи художніх творів з бісеру проявлялася головною мірою через орнаментику. Розглянуто композиційні особливості українських народних художніх виробів, описано найпоширеніші мотиви орнаментів та види орнаментальних композицій бісерних творів.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття особистісно-орієнтованого навчання. Установлено наявність взаємозв'язку диференціації у навчальному процесі та профільного навчання у старшій школі. Висвітлено підходи до формування змісту навчальних програм. Визначено зміст програм трудового навчання за профілем "Бісерування" для учнів X - XII класів загальноосвітньої школи, її структуру, логічну схему побудови, функції, які забезпечують реалізацію змісту програми, напрямки діяльності за цією програмою. Визначено чинники, які впливають на психофізіологічний стан учнів старшої школи. Обговорено психофізіологічні якості, необхідні для опанування учнями процесу виконання виробів з бісеру. Розроблено методику стосовно визначення їх розвитку. Представлено методику формування у старшокласників знань, умінь і навичок за профілем "Бісерування", з'ясовано вплив даного навчання на формування в учнів знань, умінь і навичок створення виробів з бісеру, розвиток відповідних якостей особистості.

  Скачати повний текст

На основі аналізу наукових праць та літературних, зображальних, речових й усних джерел вперше в українській етнології здійснено реконструкцію витоків, зародження та розвитку етнічної мистецької традиції бісерного оздоблення народної ноші українців (кінець XVIII ст. – дотепер) та проаналізовано причинно-наслідкові механізми еволюційних процесів, що відбуваються в системі досліджуваної традиції. Традиція бісерного оздоблення народної ноші українців розглядається у контекстах трьох етапів розвитку. Кожному з етапів відповідає певна етномистецька парадигма, видимими маркерами якої представлені особливості технологічних, типологічних та художньо-стилістичних засад творчості, які досліджуються у першій частині роботи.^UBased on the analysis of scholarly papers, literary, visual, material and oral sources, for the first time in the Ukrainian ethnology, it was reconstructed the foundations, establishment and development of the ethnic artistic tradition of beaded decoration of the Ukrainian folk costume (late 18th c. till nowadays) and explored cause and effect mechanisms of evolutionary processes occurring in the system of the analyzed tradition. The topicality of the paper can be explained by the negative effects of globalization, particularly by the challenges and threats of acculturation that lead to the identity crisis. Modern science especially concentrates on the discourse about ethnical traditions which ensure preservation and reproduction of the ethnical society as a specific and unique system, thus taking an active part in modeling culture-forming processes. Artistic traditions occupy a particular place since numerous closely interconnected intellectual and material markers of the ethnic culture have been formed and established in their contexts.

Дисертація Н. Свиридюк присвячена проблемі формування готовності майбутніх учителів технологій до застосування етнодизайну у професійній педагогічній діяльності.У роботі виведено унікальний концептуальний підхід до підготовки майбутніх учителів технологій до застосування в навчально-виховному процесі технологій етнодизайну через мистецтво народної ляльки, як комплексного об’єкту, що синергійно поєднує значну кількість видів декоративно-ужиткового мистецтва (вишивка, ткацтво, прийоми традиційного крою, валяння з вовни, вибійка, фарбування рослинними барвниками, аплікація, виготовлення штучних квітів традиційним способом, плетіння з природних матеріалів, бісеронанизування, робота зі шкірою, виготовлення прикрас з текстилю та інші).Визначено та обґрунтовано технології етнодизайну народної ляльки як основні напрями вивчення етнодизайну, зокрема технологію формування українського традиційного костюму; технологію застосування традиційних натуральних матеріалів та технік їх обробки і декорування; технологію дослідження національної колористики та орнаментики; технологію вивчення та реконструкції побутово-обрядового значення ляльки.Досліджено семантику основних понять «іграшка», «народна іграшка», «іграшкарство», «лялька», «лялька-мотанка», «вузлова лялька». Уточнено зміст понять «дизайн», «етнодизайн», «декоративно-ужиткове мистецтво», «декоративно-прикладне мистецтво», «народне мистецтво».Подано авторське тлумачення поняття «етнодизайн народної ляльки» – комплексна міждисциплінарна творча, дослідницька, проєктно-технологічна діяльність, що реалізується через синергію найдавніших практик декоративно-ужиткового мистецтва та сприяє формуванню національної самосвідомості українців.Структуровано, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність цілеспрямованого процесу підготовки майбутніх учителів технологій до застосування етнодизайну народної ляльки в системі шкільної та позашкільної освіти у різних форматах освітньо-виховної роботи у єдності компонентів макроструктури (структурно-логічна послідовність спеціально виділених навчальних дисциплін та практик, сукупність змістових модулів, що забезпечують фахову підготовку майбутніх учителів за визначеними напрямами технологій етнодизайну у змісті різних навчальних дисциплін) і компонентів мікроструктури (семіотичний, що містить систему вправ і завдань, технологічних прийомів та технік, демонстраційний матеріал (твори народного мистецтва, комплекти зразків технік декоративно-ужиткового мистецтва), презентаційні проєкти (тематичні виставки та музейні експозиції, мультимедійні засоби навчання тощо); методичний, до якого увійшли проблемно-пошукові, ігрові, імітаційні, інтерактивні, художньо-графічні, проектні, презентаційні методи навчання; праксеологічний, що розкриває специфіку реалізації сучасних форматів освітньо-виховної роботи (веб-квести, етноподорожі, віртуальні етно-екскурсії, тематичні стилізовані етно-дійства, етно-проєкти, етномистецькі перфоманси, етномайтер-класи, шоу майстер-класи тощо).Подальшого розвитку набули зміст, форми і методи фахової підготовки майбутніх учителів технологій до застосування етнодизайну через мистецтво виготовлення народної вузлової ляльки на уроках трудового навчання та технологій, гурткових заняттях, під час організації та проведення виховних та мистецьких заходів, презентаційної та музейно-освітньої діяльності.Практичне значення дослідження полягає у розробці комплексу програмних змістових модулів: «Етнографічні нариси про українську народну іграшку», «Поєднання технологій етнодизайну в процесі створення народної вузлової ляльки», «Реалізація етнодизайну у контексті освітньої галузі «Технології», «Методика організації позаурочної навчальної діяльності учнів з етнодизайну», що спрямовані на поглиблення вивчення основ етнодизайну через технологію виготовлення народної ляльки, і можуть доповнити навчальні програми освітніх компонентів, спрямованих на формування методичної та професійно-технологічної компетентності майбутніх учителів технологій; навчально-методичного посібника «Залучення молоді до етнодизайну через призму народної української ляльки»; навчальної програми з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму творчого об’єднання «Народознавство та народна лялька»; методичних рекомендацій щодо проведення етномайстер-класів для різної категорії респондентів.^UThe dissertation of N. Svyridyuk highlights the problem of forming the readiness of future technology teachers to use ethnodesign in professional pedagogical activities.The work presents a unique conceptual approach to the preparation of future technology teachers for the use of ethnodesign technologies in the educational process through the art of a folk doll, as a complex object that synergistically combines a significant number of types of decorative and applied art (embroidery, weaving, techniques of traditional cut, felting from wool, vybiika, dyeing with vegetable dyes, appliqué, making artificial flowers in the traditional way, weaving from natural materials, beading, working with leather, making jewelry from textiles and others).The ethnodesign technologies of the folk doll are defined and substantiated as the main directions of studying ethnodesign, in particular the technology of forming the Ukrainian traditional costume; the technology of using traditional natural materials and their processing and decorating techniques; research on the technologies of national colors and ornamentation; the technologies of studying and reconstructing the domestic and ritual meaning of the doll.The semantics of the main concepts "toy", "folk toy", "toy making", "doll", "motanka doll", "knotted doll" have been studied. The content of the terms "design", "ethnodesign", "decorative and applied art", "folk art" has been clarified.The author's interpretation of the concept of "ethnodesign of a folk doll" is presented - it is a complex interdisciplinary creative, research, project and technological activity, which is realized through the synergy of the oldest practices of decorative and applied art and contributes to the formation of national self-awareness of Ukrainians.Structured, theoretically substantiated and experimentally verified the effectiveness of the purposeful process of training future technology teachers for the use of ethnic doll design in the system of school and out-of-school education in various formats of educational work in the unity of the components of the macro structure (structural and logical sequence of specially selected educational disciplines and practices, a set of content modules that provide professional training of future teachers in certain directions of ethnodesign technologies in the content of various educational disciplines) and components of the microstructure (semiotic, containing a system of exercises and tasks, technological methods and techniques, demonstration material (works of folk art, sets of samples of decorative and utilitarian art techniques), presentation projects (thematic exhibitions and museum expositions, multimedia teaching aids, etc.); methodical, which included problem-searching, game, simulation, interactive, art-graphic, project, presentation methods of learning; praxeological, which reveals the specifics of the implementation of modern formats of educational work (web quests, ethno-trips, virtual ethno-excursions, thematic stylized ethno-activities, ethno-projects, ethno-artistic performances, ethno master classes, show master classes, etc.).The content, forms and methods of professional training of future technology teachers for the use of ethnodesign through the art of making a folk knotted doll in technology lessons, group classes, during the organization and conduct of educational and artistic events, presentation and museum-educational activities gained further development.The practical significance of the study lies in the development of a complex of program content modules: "Ethnographic essays on Ukrainian folk toys", "Combination of ethnodesign technologies in the process of creating a folk knotted doll", "Implementation of ethnodesign in the context of the educational field "Technology", "Methodology of organizing extracurricular educational activities of students on ethnodesign", which are aimed at deepening the study of the basics of ethnodesign through the technology of making a folk doll, and can complement the educational programs of educational components aimed at the formation of methodological and professional-technological competence of future technology teachers; educational and methodological manual "Involvement of youth in ethnodesign through the prism of a folk Ukrainian doll"; curriculum for extracurricular education in the artistic and aesthetic direction of the creative association "Folklore and folk doll"; methodological recommendations for conducting ethno master classes for different categories of respondents.