Виявлено особливості дії гемолітичних агентів різної хімічної природи на активність ключового ферменту біосинтезу гему - 5-АЛК-синтази і вміст деяких гемопротеїнів у печінці щурів. Установлено, що підвищення 5-АЛК-синтазної активності є однією з причин накопичення вільного гему в печінці щурів у перші години дії фенілгідразину та гліцеролу, а також у пізні терміни після введення хлориду кадмію та хлориду меркурію.Виявлено, що фенілгідразин спричинює двофазну зміну 5-АЛК-синтазної активності в печінці щурів: короткочасне зниження активності та подальше підвищення. Зроблено припущення, що однією з причин зростання 5-АЛК-синтазної активності за цих умов є деградація цитохрома Р-450. Уперше встановлено, що підвищення 5-АЛК-синтазної та триптофан-2,3-диоксигеназної активностей у печінці щурів за введення гліцеролу є результатом активації синтезу даних ферментів de novo. Показано, що блокування циклогексимідом зростання 5-АЛК-синтазної активності за дії гліцеролу супроводжується нормалізацією вмісту вільного гему в печінці щурів. На підставі одержаних даних зроблено висновок, що індукція 5-АЛК-синтази є основною причиною накопичення вільного гему в печінці щурів протягом перших годин дії гліцеролу.

  Скачати повний текст

Висвітлено результати досліджень вмісту та функціональної активності убіхінону в тканині та субклітинних фракціях печінки та серця щурів за умов експериментальних патологічних станів та їх корекції за допомогою комплексів попередників і модуляторів біосинтезу убіхінону. Показано, що за умов експериментальних патологічних станів (зокрема, Е-гіповітамінозу й адріаміцин-індукованої кардіоміопатії) відбувається зниження вмісту убіхінону в тканині печінки та серця, пригнічення його біосинтезу, перерозподіл його між внутрішньоклітинними фракціями, а також зниження активності оксидоредуктазу ланцюга транспорту електронів мітохондрій і зміни клітинного про- й антиоксидантного балансу. Доведено можливість ефективної корекції таких змін за допомогою комплексів попередників і модуляторів біосинтезу убіхінону та визначено оптимальне співвідношення компонентів у складі комплексу.

  Скачати повний текст

Досліджено активність ферментів протеолітичної системи, які приймають участь у розвитку новоутворень в органах жіночої репродуктивної системи. Встановлено вікові зміни активності ферментів протеолітичної системи органів репродуктивної системи досліджуваних жінок, а також виявлено збільшення активності ключових ферментів: карбоксипептидаз А та В і металопротеїнази-2 за розвитком та прогресією пухлинної тканини гормоночутливого органа та тіла матки, що пов'язано з індукцією їх біосинтезу як класичними естрогенами, так і некласичними фенолстероїдами, які є важливими регуляторами біосинтезу. Показано різноманітну роль протолітичних ферментів за умов розвитку доброякісного та злоякісного процесів, що може бути використано в прогностичних та диференціальних цілях у випадку розвитку онкопроцесу.

  Скачати повний текст

Вивчено динаміку біосинтезу та виділення в навколишнє середовище алелопатично активних сполук (фенокарбонових кислот, флавоноїдів, амінокислот та ефірних олій) органами рослин T. erecta, T. patula, T. signata. Проведено оцінку алелопатичної та фітонцидної активності екзометаболітів даних рослин. Досліджено мікробіологічний та біохімічний склад грунту ризосфери видів Tagetes. Наведено дані стосовно перспектив використання інтродукованих видів Tagetes як фітосанітарних культур. Обгрунтовано перспективність використання видів Tagetes для оздоровлення грунту після вирощування айстр, гладіолусів і лілій, а також T. patula та T. signata - для санації приміщень. Показано перспективність вивчення ефірних олій T. patula та T. signata з метою їх застосування в практиці аромотерапії, а ефірної олії T. signata та T. lucida - для розробки фітогербіцидів. Надано рекомендації щодо збору рослинної сировини видів Tagetes.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання росту та розвитку, біохімічні та господарсько-цінні ознаки чебрецю звичайного, полину лимонного, лавандину, лофанта анісового, котячої м'яти лимонної за умов степової зони півдня України. За результатами досліджень встановлено, що дані рослини за умов Херсонщини проходять всі фази розвитку, за винятком плодоношення полину лимонного в окремі роки. Встановлено, що чебрець звичайний, лофант анісовий, котяча м'ята лимонна добре розмножуються насінням, полин лимонний і лавандин - вегетативним способом. Визначено продуктивність, урожайність і масову частку ефірної олії. Досліджено динаміку накопичення ефірної олії за фазами розвитку рослин. Максимальний вміст ефірної олії у чебреці та лавандині в кінці цвітіння - відповідно 0,61 % і 2,80 % від сирої маси, у лофанті та котячій м'яті лимонній у фазу масового цвітіння - 0,43 % і 0,34 % від сирої маси, полині на початку бутонізації - 0,70 % від сирої маси. Вивчено динаміку накопичення ефірної олії в рослинах протягом доби, динаміку біосинтезу компонентів за фазами розвитку, а також фази розвитку рослин, за яких якість олії є найкращою. З'ясовано терміни збирання врожаю інтродуцентів за умов Херсонщини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено порівняльну оцінку кислотоутворювальної активності 15 штамів молочнокислих бактерій. Визначено умови їх культивування у середовищах різного походження. За результатами аналізу хімічного складу зернових мучок доведено можливість застосування їх у якості вуглеводного субстрату для біосинтезу молочної кислоти лактобацилами. Наголошено на доцільності використання суміші ячмінної та пшеничної мучок, яка більш збалансована за цукрами та вітамінами групи B, у порівнянні з вихідними мучками. Вивчено процес ферментативної біоконверсії полісахаридів крохмалю зернових мучок та їх сумішей власними ферментними системами й амілазами: амілосубтиліном Г10Х, амілоризином П10Х та ячмінним солодом. Досліджено динаміку накопичення лактату кальцію та клітин молочнокислих бактерій на ферментолізатах зернових мучок. Розроблено й оптимізовано живильне середовище для молочнокислих бактерій на основі ферментолізатів зернових мучок. Наведено технологічні та процесорно-апаратурні схеми виробництва молочної кислоти та лактатів кальцію, заліза, магнію, цинку та досліджено фізико-хімічні властивості лактатів. Висвітлено застосування отриманих продуктів у харчовій промисловості. Проведено промислову апробацію розроблених технологій на "Одеському підприємстві з виробництва бактерійних препаратів".

  Скачати повний текст

Досліджено біохімічні механізми регуляції стероїдогенезу у корі наднирникових залоз певним агоністом - іонами калію. Показано участь калієвих і кальцієвих каналів у регуляції біосинтезу альдостерону калієм. Досліджено роль білкового синтезу у залежній від іонів калію регуляції стероїдогенезу. Доведено стимуляцію іонами калію циклічного аденозинмонофосфату/протеїнкінази A месенджерної системи. Продемонстровано можливість гальмування стероїдогенезу за умов зниження концентрації калію у середовищі.

  Скачати повний текст

Досліджено можливості корекції гіповітамінозів різного походження за допомогою розроблених ін'єкційних полівітамінних комплексів та їх комбінацій з невітамінними речовинами з урахуванням біохімічних механізмів міжвітамінних взаємовідносин. Встановлено, що нікотинамід (НА) та нікотинова кислота (НК) суттєво відрізняються за впливом на накопичення радіаційної мітки та біосинтез нікотинамідних коферментів. З'ясовано, що НА ефективно впливає на ці показники, максимум підвищення яких відбувається, найчастіше, через 4 години після ін'єкцій. На експериментальних моделях (дія антивітамінів та їх суміші, алоксановий діабет, опромінення, різні варіанти гіпоксії, онтогенез) доведено, що майже всі вони викликають гіповітамінози, пов'язані з нестачею НК, і стимулюють порушення активності лактатдегідрогенази та глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в органах щурів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З використанням фізіологічних, біохімічних та молекулярно-біологічних методів проаналізовано вплив зниження активності пластидної та цитозольної ізоформ фосфоглюкомутази на фотосинтетичний метаболізм рослин картоплі. Як об'єкт дослідження використано трансгенні рослини, в яких експресія відповідних генів була пригнічена за методом антисенс-РНК. Встановлено, що зниження активності пластидної ізоформи фосфоглюкомутази катоплі призводить до зниження рівня біосинтезу крохмалю в листі, зсуву розподілу вуглецю в напрямку синтезу пластидних амінокислот та пригнічення фотосинтезу за рахунок зменшеної рецикуляції неорганічного фосфату. Визначено, що зниження активності цитозольної ізоформи зумовлює значне пригнічення росту та затримки розвитку рослин, істотного пригнічення фотосинтезу та значних змін у біосинтезі нуклеотидів та амінокислот. Вперше отримано рослини картоплі, в яких експресувалась гетерологічна фосфоглюкомутаза з Escherichia coli. Виявлено, що підвищення активності фосфоглюкомутази в цитозолі призводить до значного перерозподілу вуглецю між синтезом сахарози та крохмалю.

  Скачати повний текст

Наведено експериментальні дані, які характеризують участь молочної залози лактуючих кіз в обміні аміаку, сечовини, аміноазоту та білків сироватки крові, а також роль адреналіну та карбахоліну в регуляції біосинтезу білків молока й обміну азотистих речовин між кров'ю і молочною залозою на фоні вимкнення Н-холінореактивної системи бензогексонієм. Встановлено, що молочна залоза лактуючих кіз на фоні 24 - 28-годинного голодування періодично поглинає з крові а виділяє у кров азотисті речовини, використовуючи їх для біосинтезу білків молока і тканин молочної залози. Під дією адреналіну зменшується інтенсивність поглинання азотистих метаболітів із крові молочною залозою та утворення білків молока, тоді як карбахолін посилює використання азотистих речовин, які притікають з кров'ю тканинами молочної залози для біосинтезу молочних білків. За даних умов адреналін діє безпосередньо через адренорецептори тканин або через центральні структури вегетативної нервової системи, тоді як карбахолін діє тільки через холінорецептори тканин організму без вмикання центральних Н-холінореактивних систем.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченю біосинтезу ДНК, РНК, гістонових, негістонових і глобулінових білків у ядрах клітин печінки, сім'яників та кісткового мозку щурів під впливом дисперсних азобарвників (ДАБ) з урахуванням віддалених ефектів. Встановлено, що короткочасна дія ДАБ спричиняє різноспрямовані зміни біосинтезу нуклеїнових кислот і білків з порушенням кореляції цих процесів. ДНК-синтезуюча активність ядерного апарату після дії ДАБ пригнічується з подальшою стимуляцією за відсутністю змін біосинтезу РНК. За цих умов біосинтез гістонових білків (ГБ) змінюється протилежно до динаміки біосинтезу ДНК, гальмується біосинтез негістонових і глобулінових білків. Хронічна дія ДАБ призводить до активізації біосинтезу ДНК, РНК і ГБ. Найбільші зміни біосинтезу спостерігаються у печінці, менш виражені у сім'яниках та не виникають у кістковому мозку. Всі ці зміни пов'язані з мутагенним та гонадотропним ефектами ДАБ. Визначені критерії генотоксичної і гонадотропної дії використано при обгрунтуванні гранично допустимих концентрацій (ГДК) для ДАБ.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням ролі та участі моноксиду вуглецю та гіпертермії в механізмах розвитку клітинної загибелі. В результаті експериментальних досліджень виявлено нові шляхи взаємодії між молекулами моноксиду вуглецю, простагландинів та циклічних нуклеотидів в процесі регуляції клітинної смерті. Під впливом гіпертермії, моноксиду вуглецю та їх сумісної дії в легеневій та нирковій тканинах зростали тканинні концентрації простагландинів E2 та F2a. Продемонстрована відмінність в рівнях базального та стимульованого біосинтезу простагландинів та циклічних нуклеотидів між правою та лівою легенею. Встановлена динаміка змін нейрогормонів, адренокортикотропного гормону, ренінангіотензин-альдостеронової та кальцій-регулюючої гормональних систем в умовах виникнення клітинної смерті в легеневій тканині.

  Скачати повний текст

Розроблено методи отримання трансгенних рослин у родині хрестоцвітих, а також досліджено взаємодію перенесених генів у трансформованих лініях. Оптимізовано методику генетичної трансформації за допомогою агробактерії трьох сортів рапсу і трьох сортів білоголовкової капусти. Запропоновано методику прямого переносу генів у мезофільні протопласти цвітної капусти з наступною регенерацією трансгенних рослин. За допомогою полімеразної ланцюгової реакції, саузерн-, нозерн-, вестерн-гібридизацій встановлено наявність і експресію сторонніх генів у трансформованих рослинах. Апробовано метод одночасного переносу кількох генів у геном арабідопсису шляхом трансформації in planta.

  Скачати повний текст

З фагової бібліотеки генів S. slobisporus 1912 відібрано три рекомбінантні фаги, які містять кластер генів біосинтезу протипухлинного антибіотика "Ландоміцину E" (LaE; lnd-кластер). За допомогою секвенування виявлено 28 структурних lnd-генів, що контролюють формування молекули LaE, один ген позитивної регуляції синтезу LaE (lndI) та один ген стійкості до LaE (lndJ). Делеції у межах lnd-кластеру призводять до припинення або змін у біосинтезі LaE, що доводить участь lnd-генів у продукції цього антибіотика. За допомогою цього спрямованого мутагенезу вивчено роль окремих lnd-генів, що забезпечують циклізацію лінійного полікетидного попередника LaE та його модифікацію. Установлено, що ген lndL кодує циклазу-ароматазу 1 та 2 кілець, lndF - циклазу, що каталізує унікальну ангулярну циклізацію 3-го кільця. Ген оксигенази lndM контролює окиснення 3-го кільця попередника LaE, а ген lndGT4 - останній етап біосинтезу LaE - приєднання дезоксицукру L-родинози до дисахаридного попередника. Гени lndZ4 та lndZ5 відповідають за гідроксилювання першого кільця попередника LaE у позиції C11. Шляхом спрямованого мутагенезу lndGT4 одержано 3 нові ландоміцини F, G, H, з різною кількістю цукрів у своїх молекулах і без гідроксильної групи у позиції C11 аглікону. У гетерологічних господарях експресія lnd-генів з власних промоторів залежить від експресії регуляторного гену lndI. Визначено, що експресія генів lndMlndNlndOlndPlndGlndHlndQlndRlndSlndT під контролем конститутивного промотора гену апраміцинстійкості aac(3)IV у продуценті спорідненого антибіотика "Урдаміцину A" призводить до продукції нового ангуцикліна.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності генетичного контролю стійкості актиноміцетів до антибіотиків та вплив генетичних детермінантів антибіотикорезистентності на біосинтез полікетидних антибіотиків еритроміцину в Sacch. erythraea, спіраміцину в S. ambofaciens, даунорубіцину та доксорубіцину в S. peucetius subsp. caesius, а також аміноглікозидного антибіотика канаміцину в S. kanamyceticus. Установлено, що у досліджених штамів відбуваються спонтанні та індуковані мутагенами множинні зміни ознак резистентності до антибіотиків. Показано, що мутанти Sacch. erythraea стійкі до рифампіцину, хлорамфеніколу, гіострептону та стрептоміцину, мутанти S. peucetius subsp. caesius стійкі до даунорубіцину та доксорубіцину, а також мутанти S. kanamyceticus стійкі до аміноглікозидів та є перспективними для селекції штамів з підвищеним синтезом антибіотиків. З бібліотеки генома продуцента ландоміцину E S. globisporus 1912 клоновано та секвеновано кластер генів біосинтезу цього антибіотика. У ньому вивлено 30 генів та визначено ймовірні функції 28-ми з них. Ідентифіковано п'ять класів мутацій генів, що контролюють утворення канаміцину в S. kanamyceticus. Клоновано та секвеновано ген kmrB, що кодує метилазу 16S pРНК та зумовлює стійкість S. kanamyceticus до канаміцину, гентаміцину, сизоміцину та тобраміцину. Опрацьовано схеми клонування генів у штамах S. kanamycenticus та S. globisporus за допомогою кон'югаційного перенесення плазмід з E. coli.доксорубіцин та продукції нових ландоміцинів H, F та G.

  Скачати повний текст

Визначено механізм утворення гексасахаридного "хвоста" та показано послідовність реакцій глікозидного перенесення. Уперше для антибіотичних глікозилтрансфераз показано, що у процесі біосинтезу ландоміцину A LanGT1 і LanGT4 працюють двічі за різних акцепторних субстратів. Показано функцію гену lanZ2 Lan-кластеру та вплив його інактивації на спектр продуктів біосинтезу штаму S. cyanogenus S136. За результатами мас-спектральних аналізів з'ясовано, що LanZ2 сприяє утворенню ландоміцинів з довшою частиною. Уперше показано можливість проведення гетерологічної експресії глікозилтрансферази UrdGT2 у мутантних штамах S. cyanogenus S136, внаслідок чого змінюється місцеположення та характер глікозилювання ангуциклінів. Якщо у нативній молекулі перший цукровий залишок приєднано через C - O глікозидний зв'язок, то у рекомбінантному ангуцикліні відбувається зміна на C - C глікозидний зв'язок, який є більш стабільний. Одержано похідні деяких біологічно активних атрахіонів шляхом біотрансформації у штамі Saccharatrix espaniensis.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено реакції анелювання піриднового та піримідинового кілець до електрозбагачених аміногетероциклів. Розроблено препаративні методи синтезу 1-деазапуринів, 7-деазапуринів, 1,7-деазапуринів і 4-тіапуринів шляхом циклоприєднання фторовмісних 1,3-CCC-та 1,3-CNC-діелектриків до електронозбагачених амніогетероциків. З використанням стратегії de novo біосинтезу пуринових нуклеозидів у природі, на базі 5-аміно-1-(2,3-О-ізопропіліден-beta-D-рибофуранозил)-1H-піразол (ізо-AIR-рибозид) фторовмісних 1,3-CCC- та 1,3-CNC-делектрофілів і 2,4,6-трис(трифторометил)-1,3,5-триазинів синтезовано ряд фторованих піразоло[3,4-d]піримідинових нуклеозидів. Розроблено підхід до стабільних 4-(поліфтороалкіл)-4,7-дигідро-1H-піразоло[3,4-b]піридин-4-олів, які можна вважати міметиками перехідного стану ензиму аденозин дезамінази. Грунтуючись на стратегії біосинтезу пуринових нуклеозидів у природі - "salvage" стратегії, розроблено методи синтезу фторованих 9-незаміщених 1-деазапуринів, 7-деазапуринів і 1,7-деазапуринів, використаних для синтезу фторовмісних модифікованих нуклеозидів, що містять в дев'ятому положенні цукор, карбоциклічний цукор або міметик цукру.

  Скачати повний текст