Досліджено світоглядні уявлення українського народу на підставі вивчення його соціальних ментальних характеристик на прикладі сільського населення Степового Побужжя. Виділено етнічні елементи ментальності українського народу. Розглянуто ментальні характеристики, притаманні військовим і землеробським соціальним групам у часі та просторі. Досліджено рівні вираження соціальних рис у трьох часових періодах на підставі аналізу вербального елемента етнокультури. Встановлено залежність актуалізації архетипів від умов існування. Доведено, що світоглядні уявлення соціального походження, які не мають етнічного підгрунтя, зі зміною способу життєдіяльності сублімуються у напрямку традиційної етнокультури. Проаналізовано проблему співвідношення козацького та селянського типів ментальних настанов в українській традиційній культурі. Розкрито регіональну, соціальну й етнічну специфіку світоглядних уявлень сільського населення Степового Побужжя в історичній ретроспективі.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми формування і функціонування уявлень про людську досконалість в ментальному просторі локальних соціальних спільнот, їх вплив на спрямованість поведінки людей і соціальну динаміку. Висвітлено особливості духовно-моральної самодетермінації поведінки людей, яка базується на методологічній установці про те, що соціальний індивід є системоутворюючим елементом (агентом) соціальних спільнот. Сформульовано та обгрунтовано доцільність введення в соціальну філософію нового поняття "архетип досконалої людини" - ідеального предмету ментального простору людства, який містить уявлення, накопичені у колективній пам'яті як результат підсвідомого та свідомого відображення, духовно-моральний та соцікулььтурний феномен, який успадковується від покоління до покоління та переходить у цілісний образ (паттерн), людини, яка сама себе усвідомлює та відтворює. Проаналізовано конструктивний вплив архетипу досконалої людини на соціальну динаміку, його оновлюючий та гуманістично-перетворюючий потенціал.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу вивчення теорії архетипів у вітчизняній і зарубіжній філософській літературі (працях Л.Гумілова, М.Еліаде, С.Кримського, О.Лосєва, Т.Манна, Ф.Ніцше, Платона, П.Флоренського, Н.Хамітова, Ф.Шеллінга, К.Юнга). Проведено структурно-функціональний аналіз амбівалентної суті образу міфічного першогероя у контексті архетипу культурного героя, здійснено спробу реконструкції основних елементів даного архетипу у загальноіндоєвропейській традиції. Установлено функціонування його складових (захисної, перетворювальної та сакральної функцій) в українській духовній традиції. Історико-філософський зміст архетипу культурного героя визначено як іманентну націленість особи, якій притаманні риси міфічного першогероя, на перетворення, реорганізацію життя людської спільноти

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше в українському та зарубіжному літературознавстві здійснено архетипове порівняльно-типологічне дослідження романістики Ф.С.Фіцджеральда та В.Домонтовича. Виявлено специфіку функціонування у текстах романів американського та українського письменників архетипового шару як цілісної системи, що великою мірою визначає характер текстів. На базі теоретико-методологічної концепції текстуального аналізу, що грунтується на теоріях К.-Г.Юнга, Г.Башляра, М.Еліадзе, Н.Фрая, Дж.Кембелла, К.-П.Естес, Р.Жірара, Л.Фідлера, Є.Мелетинського, В.Топорова, М.Євзліна, С.Пригодія, Н.Зборовської, виведено типологію архетипів першостихій (архетипу Землі, і, зокрема, архетипів Матері-Землі, Каміння, Скелі, Домівки, Лабіринту, Вогню, Води), першообразів несвідомого (базових архетипів Матері, Анімусу й Аніми), демонічної міфологеми жінки-відьми, централізуючого архетипу Самості у його пов'язаності з архетипом Провідника та міфологемою героїчних пошуків, а також архетипових рис комплексу Homo Ludens у долях більшості героїв. Розкрито імплікацію тих культурологічних, національно та індивідуально маркованих чинників, що визначають характер архетипового шару романів Ф.С.Фіцджеральда та В.Домонтовича.

  Скачати повний текст

Розглянтуо поезію Т. Шевченка в контексті аналітичної психології К. Юнга, одним з основних понять якої є архетипи, досліджено художні особливості, виникнення, формування та функціонування архетипних образів, їх видозміна, що відбувалася протягом усього життя поета. Акцентовано увагу на трьох першообразах, що в різних варіантах найчастіше зустрічаються у Шевченкових творах, зокрема, Велика Матір, Тінь і Самість. Розкрито значення кожного з цих архетипів у глобальному, загальнолюдському сенсі, визначеному К.Юнгом, і в контексті всього корпусу поезії Т.Шевченка. Розглянуто відгалуження теорії архетипів, заявлені послідовниками К.Юнга, здобутки "архетипного" шевченкознавства та розроблено цілковито нову систему аналізу творів літератури, що базується на розбудові моделі архетипного образу, закладеного в основу будь-якого твору та здатного наближати зміст цього твору до читача.

  Скачати повний текст

Проаналізовано архетипний шар поетики В. Вітмена та Б.-І. Антонича в межах архетипології першостихій (землі, вогню, води, повітря), першообразів колективного підсвідомого і з погляду архетипіки Самотності, Мандрівника, Бога, співця-пророка, пошуків сенсу людського буття. Виявлено ряд типологічних збігів і розбіжностей у відображенні архетипних знаків космологічності, космогонічності та міфосимволіки часопростору в художньому світі американського й українського поетів. Розкрито специфіку поєднання язичницьких і християнських архетипів у творчості В. Вітмена та Б.-І. Антонича.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження "несвідомої міфології" (архетипів) та імпліцитних архаїчних структур у творах реалістичної літератури та в динаміці естетичних пошуків літературної науки XX ст. Проаналізовано поетичну рецепцію архетипу. Визначено способи та прийоми реалізації архетипів на матеріалі російської реалістичної літератури. Виявлено, що архетипи використовуються для інтерпретації творів російських класиків. Особливу увагу приділено вивченню проблеми феномену архетипу. Визначено термінологічні модифікації й інновації, інтертекстуальну природу, основні функції архетипів. Охарактеризовано різні типи функціонування архетипів у літературному творі. Встановлено універсальні й унікальні прояви архетипної парадигми у літературі реалізму, генезу та трансформацію якої розглянуто як конкретизацію літературного тексту. Розкрито сутність архаїчних складових тексту як несвідомого творчого впровадження міфу на образно-символічному та сюжетному рівнях.

  Скачати повний текст

Досліджено актуалізовану сучасними соціокультурними змінами українського суспільства проблему специфіки й еволюції архетипових мотивів української традиційної весільної обрядовості в період кінця XIX - початку XXI ст., зокрема Середньої Наддніпрянщини. Проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми умов збереження та меж трансформацій традиційної весільної обрядовості, яке полягає в експлікації та концептуалізації її архетипового виміру. Переосмислено традиційну весільну обрядовість як один із проявів специфічної культуротворчості українського народу, за своєю базовою глибинною структурою співмірного та взаємопов'язаного з іншими її проявами, зокрема, мистецтвом та грою. Зазначено, що здобуті результати суттєво трансформують уявлення щодо архетипової основи весільної традиції та можливості збереження, відродження й репродукції ціннісних засад народної обрядовості, дозволяють ефективніше будувати державну політику в культурній сфері.

  Скачати повний текст

Досліджено й описано образний фонд сучасної масової культури Заходу, розглянуто механізми його функціонування та розвитку. Здійснено культурологічно-філософський аналіз образів, що були запозичені з традиційних культур Сходу та найбільш широко використовувались у творах масової культури (кінофільмах, відео- та комп'ютерних іграх, масовій літературі). З'ясовано, що на формування даних образів суттєво впливнула концепцію Ф.Ніцше про надлюдину. Встановлено, що вибір певних образів значною мірою обумовлений закономірностями колективного несвідомого. Показано особливості відображення архетипових образів Сходу у масовій свідомості Заходу. Проаналізовано таку важливу складову частину індустрії масової культури як відеоігри. Зроблено висновок, що внаслідок широкого запозичення певних елементів інших культур західною культурою зміни її базових інститутів не відбувається.

  Скачати повний текст

Архітектурну композицію розглянуто крізь призму архетипів людини, найбільш ясно відбитих у міфології та міфопоетиці. Відповідно, розкрито їхню роль в художній творчості і в творчості архетектурній як синтезуючі різні види мистецтва. Просторова основа архітектурної композиції співвіднесена з просторовою моделлю світу, з міфологічним універсумом, що дозволило розкрити нові грані в естетичній цілісності архітектури.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз цінностей громадянського суспільства та досліджено базові цінності, в основі яких - архетипи культури становлення громадянського суспільства в Україні. Розкрито сутність понять "цінність", "соціально-антропологічна цінність", "громадянське суспільство" як соціально-філософських категорій. Представлено розвиток понять "цінність", "громадянське суспільство" в історії філософської думки, досліджено концептуальні підходи до них. Показано взаємозв'язок цінностей як феноменів культури з архетипами культури як основою для формування цінностей. Охарактеризовано критерії структуризації цінностей, механізми формування соціальних цінностей, розглянуто цінності як детермінанти людської поведінки. Показано перспективи розвитку соціально-антропологічних цінностей в сучасну добу, досліджено актуалізацію та трансформацію цінностей громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен "барокового універсалізму" в художньому мисленні на основі компаративного аналізу поетики українського Бароко доби Гетьманщини у порівнянні з "першим" і "другим" необароко в українському мистецтві початку і кінця ХХ ст. Реконструйовано естетику бароковості за допомогою відтворення систем художньої образності з архетиповою структурою провідних мотивів, образів і топосів українського барокового дискурсу. Зазначено, що пошук транскультурних комунікацій у вітчизняному мистецькому просторі дозволяє зрозуміти Бароко як метамову українського художнього мислення, завдяки чому забезпечуються його універсалістичні функції у розвитку українського мистецтва. Висвітлено сучасні інтенції українського художньо-естетичного дискурсу, розкрито його "універсалістський" характер за допомогою ключових універсалій та принципів барокової і необарокової естетики.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему біблійної герменевтики як особливої сфери гуманітарного знання та інтерпретації біблійних текстів як основного джерела інтертекстуальності, літературного діалогізму, алегоризації, архетипного мислення, символізму, метамовної семіотики світової культури. Висвітлено основні етапи розвитку герменевтики від давньоюдейської та ранньохристиянскої екзегези, патристики та схоластики до сучасних інтерпретативних теорій феноменологічної герменевтики, біблійного екзистенціалізму й архетипної критики. Досліджено теоретичні концепти минулих епох у взаємозв'язку з загальним розвитком філологічної думки, висвітлено літературознавчі аспекти інтерпретації тексту і явищ буття, формування методологічної системи науки про літературу, становлення її термінологічного апарату. Виявлено загальні закономірності розвитку ідей процесу осягнення та інтерпретації у світовій гуманітаристиці. З використанням дослідженої методології здійснено аналіз основних парадигм Біблії (історичної, культурологічної, жанрової, авторської), її художньо-образної структури за текстуальним, екстратекстуальним та метатекстуальним рівнями інтерпретації. Проаналізовано детермінанти біблійної семіотики у її архетипному, символічному, алегоричному та типологічному виявах. Грунтуючись на зазначених наукових концептах, розглянуто проблеми сакральності, анагогічності, есхатологічності біблійних текстів як Святого Письма.

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію українського романтизму як філософії національної ідентичності. Український романтизм розглянуто не як літературно-мистецький напрям, а як потужний ідейний рух, що зумовив напрямок розвитку української національної самосвідомості. Як головні методологічні принципи застосовано концепцію емотивізму М.Шелера, інтерпретацію життєвого світу Е.Гусерлем, концепцію семіосфери Ю.Лотмана та теорію наративної ідентичності П.Рікера. На базі цих підходів показано, що романтизм через зміст текстів цієї філософської течії відображає глибинні архетипні структури народного світосприйняття, виражені міфо-образами та символами народної творчості, які є світоглядними засадами національної ідентичності. Вивітлено розвиток українського романтизму від його ідейних витоків до формування історіософської концепції, яка у своїй еволюції трансформувалась до філософії та ідеології українського консерватизму. Доведено, що основним результатом цього процесу було конституювання субстанційних духовних структур національної самодостатності на рівні національних наративних практик. Буттєві смисли національної ідентичності визначено на підставі інтерпретації романтиками структури українського світу й архетипної матриці "єднання - розбрат". Розкрито особливості конституювання малоросійської ідентичності, яку виражає малоросійський національний метанаратив "Історія Русів". Занепад українського світу внаслідок актуалізації моменту розбрату відображено через концепт "буттєвий блуд" в аналізі наративів Г.Квітки та М.Гоголя. Ствердження української ідентичності найбільш повною мірою виражає український метанаратив "Кобзар". Аргументовано, що формування історіософської концепції "Книги буття українського народу" свідчить про конституювання української ідентичності на рівні національної самодостатності.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавстві проаналізовано мову химерно-історичного роману О. Ільченка "Козацькому роду нема переводу...", розглянуто способи вираження основних психоментальних та етнокультурних особливостей і цінностей українців як етносу, зокрема, досліджено вербалізацію етнопсихічних архетипів. На підставі вивчення ідіостильових особливостей організації тексту досліджуваного роману виділено такі етнопсихічні архетипи: "Воля", "Віра", "Серце", "Козак", "Мати", "Дівчина". Розкрито своєрідність побудови тексту твору, наведено характеристику таких мовних образів: автора (людини XX ст.), оповідача (сучасника подій) і героя. Описано мовні засоби (епітети, порівняння, символи, синоніми, фразеологізми) реалізації етнопсихічних архетипів шляхом вербалізації типових рис етнічного характеру українців та вивлення цих рис у конкретних описах персонажів. Розглянуто невербальні засоби вираження психічного стану героїв. Етнокультурний елемент у романі репрезентовано у чоловічих (Козак Мамай, Михайло, пан Купа) та жіночих (мати Явдоха, Ярина, Роксолана) образах.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу філософської, психолого-педагогічної й естетико-культурологічної літератури визначено поняття "світоглядні уявлення особистості" й уточнено коло аспектних груп світоуявлень, а саме: концептуалізовано світоглядну систему мистецтва та висвітлено специфічність її репрезентації в українській художній культурі; розкрито світоглядно-виховний потенціал архетипів вітчизняної культури; сформульовано критерії та показники сформованості світоглядних уявлень в учнів старших класів; вивчено стан проблеми у педагогічній теорії та практиці. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічну модель забезпечення виховання у старшокласників даних уявлень, яка дозволяє визначити мету, принципи, зміст, педагогічні умови, технологію. Запропоновано концепцію курсу "Художня культура України" для учнів класів гуманітарного й естетичного профілю гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми порівняльного аналізу індивідуально-авторських модифікацій "вічного" сюжету про Дон Жуана у творчості Дж.Байрона, О.Пушкіна, Лесі Українки. Доведено, що в індивідуально-авторських інтерпретаціях "вічного" сюжету про Дон Жуана, що належать Дж.Байрону. О.Пушкіну, Лесі Українці головну роль відіграє психологія автора як творця власних інтенцій у моделюванні "можливих світів" "вічного" сюжету. Визначено, що вихідні версії сюжету (на аван- та прототекстуальному рівні) за індивідуально-авторської інтерпретації не мають репрезентативного характеру. Літературна обробка легенди про Дон Жуана у творчому осмисленні Дж.Байрона, О.Пушкіна та Лесі Українки відбувається залежно від авторських творчих та ідейних позицій, які коригуються архетипними уявленнями та історико-культурними реаліями епохи.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність влади як самодостатнього соціального інституту, до якого рівною мірою мають відношення держава та громадянське суспільство. Досліджено генезис, природу, зміст, форми, види та різновиди влади. Показано роль влади у громадському суспільстві як чинника самоорганізації родового життя людини, а в державі - як інструмента організації соціальних процесів. Досліджено діалектику самоорганізаційного й організаційного впливу на формування громадського суспільства. Встановлено, що влада є параметром управління у самовідтворенні соціального організму України. На прикладі дослідження сучасної політичної реальності доведено, що влада впливає на трансформацію українського суспільства, зокрема, визначено місце розвинутого архетипного рівня системи саморегуляції у структуруі соціального організму України, оскільки його нормативний рівень ще тільки формується. Обгрунтовано необхідність вивчення специфіки існування влади на мегарівні та нового типу інформаційно-знакової регуляції соціальних процесів.

  Скачати повний текст

Встановлено роль вторинних номінацій у досягненні комічного ефекту у сленгу. Охарактеризовано мовні та позамовні чинники семантичної трансформації лексем як засобу творення ефекту смішного. Розкрито специфіку сленгового вторинного номінування на рівні слів і фразеологізмів у зіставлюваних мовах. Висвітлено лінгвокогнітивні механізми метафоричної та метонімічної семантичних транспозицій в процесі творення комічного у сленгу даних мов. Описано мотиваційні сфери даних сленгових соматизмів і з'ясовано їх частоту в українському та німецькому сленгу. Проаналізовано специфіку впливу архетипів колективного несвідомого на формування українських і німецьких сленгових вторинних номінацій частин тіла людини.

  Скачати повний текст