Дисертаційна робота присвячена ґрунтовному дослідженню безпекового виміру зовнішньої політики Королівства Данія з урахуванням регіональних та глобальних трендів розвитку міжнародного середовища. Активна зовнішньополітична діяльність Данії й дієві зусилля цієї країни з поширення стабільності й безпеки у світі впродовж останніх десятиліть, засновані на непохитних переконаннях про цінність правових засад, основних свобод й демократичного розвитку є вартісним предметом для вивчення, особливо в умовах турбулентних змін сучасного міжнародного середовища. Рішуча підтримка Данією України у протистоянні російській агресії, допомога українському війську й чіткі підходи в НАТО щодо способів подолання сучасних безпекових викликів і загроз, які розгортаються, примножуються й диференціюються в просторових й функціональних площинах, актуалізує важливість ґрунтовного дослідження порушеної у дисертації проблеми з українських перспектив. Уперше на рівні дисертаційної роботи розглянуто зовнішньополітичну діяльність Королівства Данія у міжнародному середовищі як приклад реалізації безпекової політики з боку малої держави, причому доведено, що з розвитком атлантизму до суператлантизму як різновиду данського активізму, патерн взаємодії цієї країни з іншими учасниками міжнародних відносин у сфері безпеки зазнав докорінної трансформації й наслідує сучасні практики могутніх та впливових міжнародних акторів. Підтверджено, що сучасна зовнішня політика Королівства Данія в площині реалізації безпекових імперативів країни є особливим прикладом активності малої держави в міжнародному середовищі. Окрім того, досліджено регіональні рівні реалізації політики безпеки Данії – північноєвропейський, євроінтеграційний та трансатлантичний, причому виявлено пряму залежність готовності країни до глибшого залучення в інституційні форми гарантування безпеки, що розвиваються у Північній Європі чи в рамках ЄЕС/ЄС, від стану трансатлантичних відносин (НАТО) та характеру взаємодії зі США, як пріоритетним партнерством. Наголошено на взаємообумовленості еволюції підходів Данії до гарантування власної безпеки та змін характеру її блокової політики, що проявилося, зокрема, у відмові від нейтралітету й приєднанні до Північноатлантичного альянсу, закріпленні без'ядерного статусу, намаганні дистанціюватися від процесів міжблокової конфронтації шляхом реалізації «політики застережень» у рамках НАТО, а також у переході країни, з огляду на покращення власного безпекового становища після завершення протистояння між Сходом і Заходом, до активної участі з підтримання миру та безпеки у регіональному і глобальному контекстах. Підкреслено значення позапарламентського внутрішньополітичного консенсусу з питань безпеки й оборони країни – Оборонних угод (започаткованих наприкінці холодної війни) для процесів трансформації й розвитку безпекового сектора Данії, що полягає, з одного боку, у визначенні основних безпекових загроз, військових інтересів та викликів для країни у різних частинах світу, а з іншого, – у встановленні необхідних стандартів з належного фінансування збройних сил Данії задля їхнього стабільного розвитку. Окрім цього, систематизовано уявлення про підходи Данії та принципи реалізації нею безпекової політики в міжнародному середовищі, засновані на переконанні про відкритість данського суспільства (за тісної взаємодії влади й широких кіл громадськості), що здійснює активістську зовнішню політику з урахуванням спектра викликів і загроз, які походять від недержавних та державних акторів, і передбачають одночасну потребу протидіяти як високо-, так і низькотехнологічній зброї, запобігати шкідливій інструменталізації гібридних та кіберстратегій, боротися з екстремізмом й тероризмом у взаємопов'язаних субрегіональному (Північна Європа, Східна Європа) регіональному (Арктика, Європа) та трансрегіональному (Близький Схід, Північна Африка)/глобальному контекстах.^UThe dissertation is dedicated to the profound study of the security dimension of the foreign policy of the Kingdom of Denmark with regard to the regional and global tendencies of the international environment evolvement. The active foreign policy of Denmark as well as its efficient efforts, regarding the proliferation of the stability and security in the world for the period of the last decade, are based on steadfast believes regarding the value of legal bases, main freedoms and democratic development; and provide a valuable subject for study, especially at a time of turbulent changes of modern international environment. Denmark's strong support for Ukraine in its resistance to Russian aggression, support for the Ukrainian Armed Forces and explicit approaches within NATO regarding the ways of countering modern security challenges and threats, which unfold, multiply and vary in spatial and functional plane, increases the importance of the fundamental study of the issues raised in the dissertation from the Ukrainian perspective. For the first time at the level of dissertation the Denmark's foreign policy activity in the international environment is researched as an example of an execution of the security policy of a small country. Moreover, it is proven that with the evolution of Atlanticism to Super Atlanticism, as a one of a kind of Denmark's activity, the pattern of interaction of this country with other members of international relations in the field of security overcame a profound transformation and follows suit of modern practices of influential and powerful international actors. It. Is also acknowledged that modern foreign policy of the Kingdom of Denmark, within the framework of implementing security imperatives of the country, is a specific example of the small country's activity in in the international environment. Apart from that, regional levels of the security policy of Denmark implementation are researched, in particular Nordic, European integration and transatlantic, wherein the direct correlation is defined between the readiness of the country for more profound involvement in institutional formats of guaranteeing the security, which evolve in Northern Europe or in the framework of the European Economic Community/EU, and the status of the transatlantic relations (NATO) and the character of the interaction with the USA as a priority partnership. There is a stress on intersectionality of the evolution of Denmark's approaches towards guaranteeing its own security and changes in the character of its bloc politics, which resulted, in particular, in rejecting neutrality and joining the North Atlantic treaty Organization, institutionalizing the nuclear-weapon-free status, trying to distance from the processes of inter bloc confrontation by implementing the “footnoting policy” within NATO, and transfer of the country towards the active participation in peacekeeping processes on the regional and global levels due to the improvement of the security environment after the end of the confrontation between East and West. The relevance of extra-parliamentary internal consensus on security issues – Defence Agreements (established in the end of Cold War) – is pointed out with regard to processes of transformation and development of security sector of Denmark, which on one hand is based on targeting the main security challenges, military interests and challenges for the country in all parts of the world, and on the other hand is based on setting the necessary standards for the appropriate financing of the Armed Forces of Denmark for the sake of their stable development. Moreover, there is provided a systematic understanding of Denmark's approaches and principles of implementing its security policy in the international environment, based on the belief of openness of society of Denmark (close interconnection of the authorities and public at large), which executes activist foreign policy regarding the spectrum of challenges and threats, which are caused by non-state and state actors, and simultaneously envisage a necessity to counteract high-tech and law-tech weapons, prevent harmful instrumentalization of hybrid and cyber strategies, counter extremism and terrorism in interconnected sub regional, (Northern Europe, Eastern Europe) regional (Artic, Europe), trans regional (Middle East, Northern Africa) and global context.

Токсичні сполуки Купруму є одними з найбільш поширених та екологічно небезпечних забруднювачів довкілля. Вони потрапляють у довкілля як у місцях родовищ, так і внаслідок промислової та побутової діяльності людини. Забруднення Купрумом згубно діє на екосистеми. Найбільш потужними джерелами забруднення Купрумом є гірнично-видобувні та гірничо-переробні підприємства, а також стічні води промислових підприємств. На сьогодні, пошук ефективних методів очищення екосистем від сполук Купруму є актуальним для збереження довкілля. Перспективною є розробка мікробних методів знешкодження сполук Купруму. Ці методи потребують виділення та вивчення мікроорганізмів, що стійкі до Купруму у високих концентраціях та здатні взаємодіяти з ним (накопичувати, відновлювати, осаджувати тощо). Скринінг екосистем на наявність таких мікроорганізмів, розуміння їх молекулярних і фізіологічних механізмів стійкості та детоксикації сполук Купруму мають пріоритетне значення для охорони довкілля. Ці знання є необхідними для розробки природоохоронних біотехнологій очищення купрумвмісних стічних вод та забруднених Купрумом ґрунтів. Резистентні та неадаптовані до Купруму мікроорганізми можуть бути використані для розробки промислових біотехнологій.Вперше експериментально підтверджено положення термодинамічного прогнозування про можливість росту та взаємодії мікроорганізмів з розчинними сполуками Купруму(ІІ) за його надвисоких, одномолярних (63546 мг/л Cu2+) концентрацій. Вперше проведено скринінг природних екосистем п’яти географічних регіонів земної кулі (України, Антарктиди, Арктики, Ізраїлю та Південної Америки) на наявність купрумрезистентних мікроорганізмів. Показано їх широке розповсюдження та визначено кількісні показники стійкості до токсичних сполук Купруму. Виявлено, що у зразках ґрунту, глини і піску у значній кількості (від n×102 до n×104 КУО/г) присутні мікроорганізми, стійкі до Купруму у надвисоких концентраціях (1000 – 15500 мг/л) за культивування на агаризованому поживному середовищі. Виділено 9 бактеріальних купрум-резистентних штамів (Pseudomonas lactis UKR1, P. panacis UKR 2, P. veronii UKR 3 і UKR4, Staphylococcus succinus Cop98, Pantoea agglomerans Cop101, Bacillus mycoides Cop102, B. megaterium Cop99, B. velezensis Cop41) та 1 штам дріжджів (Rhodotorula mucilaginosa UKR5), що здатні рости у присутності 1 моль/л, тобто 63546 мг/л Cu2+ у рідкому поживному середовищі.Вперше секвеновано геноми чотирьох штамів Pseudomonas lactis UKR1, P. panacis UKR 2, P. veronii UKR 3 і UKR4, що стійкі до 1 моль/л Cu2+ та показано здатність Pseudomonas lactis UKR1 взаємодіяти зі сполуками Купруму за усіма термодинамічно допустимими шляхами: іммобілізація (акумуляція в клітинах, відновлення до нерозчинних сполук та осадження без зміни валентного стану) та мобілізація. Геномні послідовності надстійких до Купруму штамів Pseudomonas lactis UKR1, Pseudomonas panacis UKR2, Pseudomonas veronii UKR3 та Pseudomonas veronii UKR4 зареєстровані у базі даних DDBJ/ENA/GenBank з номером доступу до біопроєкту PRJNA565195 та номерами доступу до геномів – VWXW00000000, VWXV00000000, VWXU00000000, VWXT00000000 відповідно. Проведено початковий скринінг геномів, що показав наявність генетичних детермінант, які кодують стійкість до Купруму – білки А, B, D, купрум-експортуюча АТФаза copA3, мідний шаперон copZ, а також двокомпонентна регуляторна система cusRS. Доведено здатність неадаптованого до Cu2+ облігатно-анаеробного водень-синтезувального штаму Clostridium butyricum 92 іммобілізувати Cu2+ з ефективністю 88,0–99,2% у концентраційному діапазоні 50 – 200 мг/л Cu2+. Проте ефективність іммобілізації Cu2+ надстійким до Купруму штамом P. lactis UKR1 становила лише 18–76,8% за вихідної концентрації 200 мг/л Cu2+. Вперше встановлено можливість регуляції видів взаємодії мікроорганізмів зі сполуками Купруму на прикладі штаму P. lactis UKR1. Доведено високу ефективність іммобілізації Cu2+ за відновлення до нерозчинного Cu2O↓ а також осадження Cu2+ без зміни валентного стану неадаптованими до Купруму низькопотенціальними воденьсинтезувальним та метаногенним угрупованнями. Теоретично обґрунтовано та підтверджено експериментально високу ефективність акумуляції рослинами іонів токсичних металів внаслідок їх стереохімічної аналогії з макроелементами. У вегетаційних умовах доведено ефективність використання тютюну справжнього Nicotiana tabacum L. сорту Djubek для вилучення сполук зазначених металів з контамінованих ґрунтів за високої вихідної концентрації кожного з металів – 500 мг/кг ґрунту.^UToxic copper compounds are one of the most spread and ecologically hazardous contaminants of the environment. They are released into the environment in the places of its deposits and as a result of human industrial and household activities. Environmental pollution with copper compounds has a detrimental effect on ecosystems. The most powerful sources of copper pollution are mining sites, as well as wastewater of industrial enterprises. Nowadays, the development of the effective methods of ecosystems purification is relevant for the preservation of the environment. The development of microbial methods of toxic copper detoxification is promising. These methods require the isolation and investigation of microorganisms that are resistant to copper in high concentrations and are able to interact with it (accumulate, reduce, precipitate, etc.). Screening ecosystems for the presence of such microorganisms and understanding their molecular and physiological mechanisms of resistance and detoxification of hazardous copper compounds are of priority importance for environmental protection. These knowledges are necessary for the development of environmental protection biotechnologies for the purification of copper-containing wastewater and copper-contaminated soils.The position of the thermodynamic prognosis about the possibility of growth and interaction of microorganisms with soluble copper(II) compounds at extremely high, one-molar (63546 mg/L) concentrations was confirmed experimentally for the first time. The natural ecosystems of five geographical regions of the globe (Ukraine, Antarctica, the Arctic, Israel, and South America) were screened for the presence of copper-resistant microorganisms. Their wide distribution was shown and the quantitative parameters of resistance to toxic copper compounds were determined. It was determined that there are microorganisms in the studied samples of soil, clay and sand, resistant to copper in extremely high concentrations (1000 – 15500 mg/L) in a significant amount (from n×102 to n×104 CFU/g) during cultivation in the agar nutrient medium. Nine new copper-resistant bacterial strains (Pseudomonas lactis UKR1, P. panacis UKR 2, P. veronii UKR 3 and UKR4, Staphylococcus succinus Cop98, Pantoea agglomerans Cop101, Bacillus mycoides Cop102, B. megaterium Cop99, B. velezensis Cop41) and 1 yeast strain (Rhodotorula mucilaginosa UKR5) were isolated capable to grow in the presence of 1 M or 63,546 mg/L Cu2+ in a liquid nutrient medium.For the first time, the genomes of the four strains of Pseudomonas lactis UKR1, P. panacis UKR 2, P. veronii UKR 3 and UKR4 resistant to 1 mol/L Cu2+ were sequenced. The ability of Pseudomonas lactis strain UKR1 to interact with copper compounds via all thermodynamically acceptable pathways (immobilization (accumulation in cells, reduction precipitation to insoluble compounds and precipitation without valency changing) as well mobilization) was shown. Genomic sequences of highly resistant strains of Pseudomonas lactis UKR1, Pseudomonas panacis UKR2, Pseudomonas veronii UKR3 and Pseudomonas veronii UKR4 have been deposited in the DDBJ/ENA/GenBank database with bioproject accession number PRJNA565195 and genome accession numbers – VWXW00000000, VWXV00000000, VWXU00000000, VWXT00000000, respectively. Initial screening of the four genomes for genes encoding copper resistance mechanisms was shown the presence A, B, D proteins, copper-exporting ATPase copA3, copper chaperone copZ, as well as the two-component regulatory system cusRS. The ability of the unadapted to Cu2+ strict anaerobic hydrogen-synthesizing strain Clostridium butyricum 92 to adapt and immobilize Cu2+ with the efficiency of 88,0–99.2% in the concentration range of 50–200 mg/L Cu2+ has been proven. However, the efficiency of Cu2+ immobilization by the highly resistant to copper P. lactis strain UKR1 was 18.0–76.8% at the initial concentration of 200 mg/L Cu2+. For the first time, the possibility of regulation of types of the microorganisms interaction with copper compounds was established on the example of P. lactis strain UKR1. The high effectiveness of the copper immobilization via reduction to insolvable Cu2O↓ as well as precipitation of Cu2+ without valence changing by unadapted diversified hydrogen-synthesizing and methanogenic microbial communities has been proven. The high efficiency of the toxic metals ions accumulation by plants due to their stereochemical analogy with macroelements has been theoretically substantiated and experimentally confirmed. The effectiveness of using tobacco Nicotiana tabacum L. variety Djubek for the removal of specified metals from contaminated soils at a high initial concentration of each metal – 500 mg/kg soil has been proven in the vegetation conditions. The copper-resistant and unadapted microorganisms can be used for the development of industrial biotechnologies.