Скачати повний текст

Розглянуто проблему підвищення якості діагностики та ефективності лікування інсектної алергії (ІА), досліджено її поширеність серед населення. Викладено новий підхід до ранньої специфічної діагностики гіперчутливості до отрути комах за допомогою прик-тесту та методу імунотермістометрії з вітчизняними інсектними алергенами з метою покращення діагностики ІА. Доведено, що розроблена методика шкірного тестування у порівнянні зі скарифікаційними пробами з алергенами більш специфічна, доступна та уніфікована. Відзначено, що специфічна імунотерапія вітчизняними інсектними алергенами ефективний та безпечний метод лікування, яка допомагає досягти позитивного клінічного ефекту в 85,18 % хворих і знижує інтенсивність клінічних проявів та реакцію шкіри під час проведення прик-тесту з відповідними алергенами. Визначено частоту побічних ефектів у процесі проведення специфічної імунотерапії інсектними алергенами на основі парентеральних методів, яка складає 11,1 %.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему медикаментозної алергії (МА) в інфікованих мікобактеріями туберкульозу (МБТ) і хворих на туберкульоз дітей, її поширеність, клінічні прояви, вплив на перебіг туберкульозного процесу, методи діагностики та прогнозування ризику її розвитку. Вивчено частоту та структуру МА у зазначеної категорії хворих дітей, її клініко-імунологічні особливості, діагностику за допомогою шкірного прик-тесту та лабораторних методів дослідження (реакції інгібіції міграції лейкоцитів (ІМЛ), методу імунотермістометрії (ІТМ)). Розроблено критерії прогнозування ризику розвитку МА. Доведено високу інформативність лабораторних методів дослідження (реакції ІМЛ, методу ІТМ) та ПТ з медикаментозними алергенами у діагностиці МА, а також доцільність застосування секвенціального статистичного аналізу для визначення рівня ризику виникнення МА перед проведенням протитуберкульозної хіміотерапії або хіміопрофілактики.

  Скачати повний текст

Вперше визначено частоту та структуру поєднаної позалегеневої патології малосимптомного клінічного перебігу у дітей з бронхіальною астмою (БА). Встановлено високий рівень розповсюдження досліджуваної патології у обстежених пацієнтів. Відзначено, що більше ніж у половини хворих наявні алергічний риніт, атопічний дерматит, хронічний тонзиліт та в 2/3 відзначеної кількості випадків - дискінезії жовчовивідних шляхів. Проаналізовано клініко-параклінічні зміни за різних варіантів поєднаної патології, встановлено їх патологічне значення. В експерименті на тваринах доведено високу імовірність одночасного та односпрямованого розвитку імунопатологічного запалення в легеневій тканині, слизовій оболонці шлунка та наднирниках за хронічної бронхолегеневої патології. Встановлено фактори ризику виникнення поєднаної позалегеневої патології у дітей з БА, зокрема доведено суттєве значення таких чинників, як обятжена спадковість, патологічний перебіг вагітності і пологів, преморбідні обтяження, штучне вигодовування, харчова полівалентна алергія, ексудативно-катаральний діатез, ранній початок захворювань. Вперше у дітей з поєднаною позалегеневою патологією виявлено дезадаптацію організму у вигляді порушень вегетативного гомеостазу. Встановлено, що збалансований рівень регуляторних систем (вихідний вегетативний тонус - ейтонія, нормальна вегетативна реактивність) зустрічається лише у 9,6 % хворих на БА з позалегеневою патологією. Науково обгрунтовано доцільність вивчення порушень вегетативного гомеостазу для диференційованого використання бронходилататорів за наявності БА у дітей.

  Скачати повний текст

Об'єкт - хронічні запальні захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, асоційовані з H. pylori, харчова алергія; мета - удосконалити діагностику та оптимізувати антигелікобактерну терапію запальних захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у дітей у поєднанні з харчовою алергією з урахуванням цитотоксичності H. pylori; методи - епідеміологічний, бібліосемантичний, соціологічний, клінічні, інструментальні, морфологічний, імуноферментні, імунологічні, статистичні; результати - вивчено епідеміологію запальних захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, асоційованих з CagA штамом H. pylori в дітей Чернівецької області; одержано нові дані та обґрунтовано необхідність проведення імунологічних та морфологічних досліджень поєднаної патології; проаналізовано характер гастроентерологічних та позашлунково-кишкових ознак залежно від цитотоксичності штамів H. pylori; виділено предиктори розвитку запальних захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та виразності шкірних проявів харчової алергії в дітей, інфікованих H. pylori CagA(+); розроблено та апробовано диференційний діагностично-лікувальний алгоритм, доведено ефективність диференційного підходу до комплексного лікування поєднаної патології з урахуванням цитотоксичності H. pylori та включенням імунокорегуючого засобу як ад`ювантної складової в дітей із H. pylori CagA(+).^UObject - chronic inflammatory diseases of the upper gastrointestinal tract associated with H. pylori, food allergy; goal - to improve the diagnosis and optimize antihelicobacter therapy of inflammatory diseases of the upper gastrointestinal tract in children in combination with food allergies, taking into account the cytotoxicity of H. pylori; methods - epidemiological, bibliosemantic, sociological, clinical, instrumental, morphological, immuno-enzyme analysis, immunological, statistical; results - the epidemiology of inflammatory diseases of the upper gastrointestinal tract associated with CagA strain of H. pylori in children of Chernivtsi region was studied; new data were obtained and the need for immunological and morphological studies of combined pathology was substantiated; the nature of gastrointestinal and extragastric traits depending on the cytotoxicity of H. pylori strains was analyzed; predictors of the development of inflammatory diseases of the upper gastrointestinal tract and the severity of skin manifestations of food allergies in children infected with H. pylori CagA (+); developed and tested a differential diagnostic and treatment algorithm, proved the effectiveness of a differential approach to the treatment of combined pathology, taking into account the cytotoxicity of H. pylori and the inclusion of an immunocorrective agent as an adjuvant component in children with H. pylori CagA (+).

Дисертаційна робота присвячена оптимізації діагностики та лікування пацієнтів з синдромомо подразненої кишки (СПК) та супутніми алергічними захворюваннями (АЗ) шляхом вивчення частоти, ролі, особливостей перебігу поєднаної патології, порушення толерантності до гістаміну, розробки алгоритму ведення відповідної категорії пацієнтів. За допомогою результатів обстеження 150 осіб з СПК встановлено, що частота АЗ у пацієнтів з СПК складає 56 %, а серед АЗ переважають алергічний риніт (51,2 %), медикаментозна алергія (42,9 %) та поліноз (40,5 %). При цьому у хворих на СПК та АЗ частіше (57,1 % спостережень) зустрічається субтип СПК з діареєю та значно рідше (16,6 % випадків) змішаний субтип СПК. У хворих на СПК з супутньою алергією у порівнянні зі здоровими особами відзначаються зміни характеру імунної відповіді у вигляді зниження абсолютної кількості Т-лімфоцитів, підвищеного рівня IgM, IgЕ та IgG4, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та фактору некрозу пухлини (ФНП)-α. У хворих на СПК та АЗ вірогідно частіше, ніж серед здорових осіб зустрічається сенсибілізація до кліщів D. pteronyssinus та D. farinae, що дозволяє розглядати їх в якості можливого тригерного фактору розвитку СПК у сенсибілізованих до кліщових алергенів пацієнтів. Встановлено, що у 51,4 % хворих на СПК та АЗ виявляється низький рівень діаміноксидази та високий рівень гістаміну, що у сукупності з підвищенням рівня загального IgE, наявністю алергенспецифічних IgE, підвищує ймовірність розвитку як алергопатології, так і синдрому низької толерантності до гістаміну. Доведено, що включення до базисної терапії хворих на СПК і АЗ гіпогістамінної дієти, антигістамінних, антилейкотрієнових засобів підвищує ефективність лікування відповідних категорій хворих, особливо при субтипі СПК з діареєю. Розроблено алгоритм діагностики та лікування СПК у хворих з супутньої алергічною патологією, що дозволяє оптимізувати ведення даної категорії пацієнтів і підвищити ефективність їх лікування.^UThesis is devoted to optimizing the diagnosis and treatment of patients with irritable bowel syndrome (IBS) and concomitant allergic diseases (AD) by studying the frequency, role, characteristics of the course of combined pathology, impaired histamine tolerance, developing an algorithm for managing the corresponding category of patients .The results of the examination of 150 people with IBS have shown that AD frequency in IBS patients is 56 %, and allergic rhinitis (51.2 %), drug allergies (42.9 %) and pollinosis (40.5 %) are dominated among AD. Moreover, a subtype of IBS with diarrhea is more often (57.1 % of cases) in patients with IBS and AD and a mixed subtype of IBS (16.6 % of cases) is much less often. Сhanges in the nature of the immune response in the form of a decrease in the absolute number of T-lymphocytes, elevated levels of IgM, IgE and IgG4, circulating immune complexes (CIC) and tumor necrosis factor (TNF) –α are observed in patients with IBS and concomitant allergies, compared with healthy individuals. A sensitization to mites D. pteronyssinus and D. farinae is significantly more often occur in patients with IBS and AD, than among healthy individuals, which allows us to consider them as a possible trigger factor for the development of IBS in patients sensibilized to mite allergens. It was found that 51.4 % of patients with IBS and AD have a low level of diamine oxidase and a high level of histamine, which, combined with an increase in the total IgE level, the presence of allergen-specific IgE, increases the likelihood of developing both allergopathology and low histamine tolerance syndrome. It is proved that the inclusion of a hypogistamine diet, antihistamines, antileukotriene drugs as anti-mediator therapy in the basic therapy of patients with IBS and AD increases the efficacy of treatment of the corresponding categories of patients, especially with the subtype of IBS with diarrhea. The developed algorithm for diagnosing and treating IBS in patients with concomitant allergic pathology allows optimizing the management of this category of patients and increasing the efficacy of their treatment.

У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуальної проблеми стоматології – підвищення ефективності лікування та профілактики генералізованого пародонтиту у осіб молодого віку з непереносимістю глютену шляхом розробки методів патогенетично спрямованої медикаментозної корекції виявлених змін метаболізму. Захворювання пародонта є одним із найпоширеніших стоматологічних захворювань світу. Згідно даних GBD (Global burden of disease) в період з 1990 по 2010 рік поширеність даного захворювання зросла з 11.2 % до 57.3%.Відомо, що захворювання пародонта є мультифакторним, в етіології та патогенезі якого відіграють роль імунологічні, біохімічні, структурні та інші патологічні зміни. Ряд авторів пов'язують ураження пародонта з різноманітними хронічними захворюваннями, серед яких особлива увага приділяється хворобам шлунково-кишкового тракту, опорно-рухової, ендокринної, серцево-судинної системи тощо. Проблема взаємозв'язку патологічних процесів, що розвиваються в різних системах організму, є однією з актуальних у сьогоденні. З кожним роком відмічається збільшення поширеності розладів, пов'язаних з непереносимістю глютену. Згідно із сучасною номенклатурою, розглядають наступні форми захворювань, асоційованих з непереносимістю глютену: аутоімунні захворювання (целіакія, глютенова атаксія, герпетиформний дерматит), алергічні (харчова або респіраторна алергія) та неаутоімунна неалергічна непереносимість глютену.Целіакія (глютенова ентеропатія) – це аутоімунне захворювання, що вражає тонкий кишечник генетично схильних осіб внаслідок споживання протеїну злакових – глютену. За даними аналізу результатів мультицентрових статистичних досліджень, проведених на території Європи, целіакію діагностовано в 1% населення, з деякою відмінністю в різних країнах, що свідчить про глобалізацію захворювання та велике соціальне значення даної патології. З кожним роком відмічається стрімкий ріст поширеності даного захворювання. Целіакія є мультифакторнимзахворюванням, в розвитку якого значну роль відіграють як генетичні, так і екзогенні чинники. В деяких випадках діагностика целіакії є складною, оскільки найбільшою мірою пов'язана з атиповим перебігом захворювання або переважанням екстраінтестинальної симптоматики. Нерідко в пацієнтів з даним захворюванням можна виявити патологічні зміни і в порожнині рота. Найчастіше увага дослідників щодо проявів целіакії в порожнині рота зосереджена на ураженнях твердих тканин зубів та слизової оболонки. Проте сучасні джерела наукової літератури майже не висвітлюють взаємозв'язок уражень пародонта та захворювань, асоційованих з непереносимістю глютену (НГ). Таким чином, дослідження уражень пародонта на тлі глютенової непереносимості є важливим питанням, що має соціальне значення, адже співіснування даних патологій зумовлюють взаємне обтяження та потребують детального вивчення особливостей клінічний проявів, удосконалення методів лікування та розробки персоналізованих методів профілактики, що робить тему дисертаційної роботи актуальною.^UThis scientific work presents a theoretical substantiation and practical solution to the actual problem of dentistry – increasing the effectiveness of treatment and prevention of generalized periodontal disease in young people with gluten-related disorders by developing methods of pathogenetically directed drug correction of detected changes in metabolism. Periodontal disease is one of the most common dental diseases in the world. According to the Global Burden of Disease (GBD), between 1990 and 2010, the prevalence of this disease increased from 11.2% to 57.3%. It is known that periodontal disease is multifactorial in etiology and pathogenesis, with immunological, biochemical, structural and other pathological changes playing a role. A number of authors associate periodontal lesions with various chronic diseases, with special attention paid to diseases of the gastrointestinal tract and the musculoskeletal, endocrine and cardiovascular systems, etc. One of the most relevant problems is the relationship of pathological processes developing in different systems of the body. Every year, there is an increase in the prevalence of disorders associated with gluten intolerance. According to the modern nomenclature, the following forms of gluten-related disorders are considered: autoimmune diseases (celiac, gluten ataxia, dermatitis herpetiformis), allergies (food or respiratory) and nonautoimmune gluten intolerance.Celiac disease (gluten enteropathy) is an autoimmune disease that affects the small intestine of genetically predisposed individuals due to the consumption of cereal protein – gluten. According to analysis of the results of multicenter statistical studies conducted in Europe, celiac disease was diagnosed in 1% of the population (with some difference across countries), which indicates the globalization of the disease and the great social significance of this pathology. Every year there is a rapid increase in its prevalence. Both genetic and exogenous factors play a significant role in this multifactorial disease. In some cases, its diagnosis is complex, since it is associated with an atypical course of the disease or the predominance of extraintestinal symptoms. Patients with this disease often experience pathological changes that can be detected in the oral cavity. Most often, researchers' attention is focused on manifestations of celiac disease in the oral cavity: lesions of the hard tissues of the teeth and mucous membrane. Thus, modern sources of scientific literature rarely examine the relationship of periodontal lesions and diseases associated with gluten intolerance (GI). The study of periodontal lesions against the background of gluten intolerance is important, because the coexistence of these pathologies causes mutual encumbrance and requires a detailed study of the characteristics of clinical manifestations, improvement of treatment methods and the development of personalized prevention methods, which make the topic of this dissertation particularly relevant.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної проблеми педіатрії – підвищити ефективність ранньої діагностики, профілактики та лікування IgE-залежної алергії до білків коров'ячого молока шляхом розробки і впровадження нового комплексу лікувально-профілактичних заходів на підставі вивчення її епідеміологічних, біохімічних, імунологічних, молекулярних, генетичних особливостей і формування специфічної оральної толерантності.^UThe dissertation presents a theoretical generalization and a new solution to the topical issue in paediatrics – to increase the effectiveness of early diagnosis, prevention, and treatment of IgE-dependent cow's milk protein allergy (CMPA) by developing and implementing a new set of therapeutic and preventive measures based on its epidemiological, biochemical, immunological, molecular, genetic features and the specific oral tolerance induction.