Бази даних

Автореферати дисертацій - результати пошуку

Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Сортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком видання
Формат представлення знайдених документів:
повнийстислий
 Знайдено в інших БД:Наукова електронна бібліотека (3)Реферативна база даних (21)Книжкові видання та компакт-диски (5)
Пошуковий запит: (<.>K=АЛЕГОРІЇ$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6

      
1.

Веремчук Ю.В. 
П'єса-притча. Генеза. Поетика: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 / Ю.В. Веремчук ; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Висвітлено процеси виникнення та становлення п'єси-притчі, основні елементи поетики жанру. Джерелом появи п'єси-притчі є сакральні тексти (передусім Біблія), в яких прослідковуються процеси синтезу притчевого компонента та драматичного начала. Визначено ключові етапи розвитку п'єси-притчі: священні книги, середньовічний релігійний театр, притчеподібна драматургія на межі ХІХ - ХХ ст., творчість Б.Брехта. Показано значущість кожного етапу для утвердження п'єси-притчі як жанру епічної драми. Визначено та описано комплекс атрибутивних ознак жанру, специфіку тематичного діапазону та відмінності п'єси-притчі від притчі канонічної. Викладено особливості побудови сюжету п'єси-притчі, типи п'єси-притчі залежно від первинності чи вторинності використання матеріалу. Розглянуто своєрідність дії метафори та алегорії, природу дидактичного компоненту та специфіку впливу п'єси-притчі на реципієнта.

  Скачати повний текст


Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.462 +
Шифр НБУВ: РА340492

Рубрики:

      
2.

Січкар О.М. 
Проза В.Дрозда: психологічні аспекти: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / О.М. Січкар ; Херсон. держ. ун-т. — Херсон, 2008. — 20 с. — укp.

Досліджено психологічні аспекти прози В.Дрозда з урахуванням наявних тенденцій психологічного аналізу у літературознавстві. Розділено прозу письменника на два жанрово-стильові пласти, що дозволило виявити особливості психологізму різноспрямованих творів. Кожна з цих двох груп має свої особливості психологізації, що зумовлює використання різних підходів до їх психологічного аналізу. Психологізм реалістичної прози - екстернальний, виражений неопосередковано. Химерні твори потребують глибшого аналізу, оскільки відрізняються від реалістичних прихованим психологізмом, який відновлюється на підсвідомому рівні (часто за допомогою психоаналітичного методу), або шляхом розкриття алегорії. Висвітлено розмаїття засобів психологізації, які використовував письменник у своїй прозі для більш повного розкриття психології персонажів, а саме: внутрішні монолог і діалог, невласне пряму мову, пряму авторську розповідь, інтонацію, психологічний портет, психологічну деталь, прийом сну-марення, рефлексію, сповідь, "потік свідомості".

  Скачати повний текст


Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4РОС)6-4 Дрозд, В.Г. 534 + Ш5(4РОС)6-4 Дрозд, В.Г. 534
Шифр НБУВ: РА356255

Рубрики:

Географічні рубрики:

      
3.

Іваненко Т.О. 
Художньо-образні особливості формоутворення акцидентного шрифту: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 05.01.03 / Т.О. Іваненко ; Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — Х., 2006. — 20 с. — укp.

Вивчено художньо-образні особливості акцидентного шрифту (АШ), принципи його формоутворення. Розкрито генезу даного типу шрифту як особливого виду графічного мистецтва, охарактеризовано тенденції його розвитку в контексті актуальних проблем художньо-проектної культури. Здійснено типологію АШ за художньо-образними ознаками, описано біоморфні (зооморфні, флоральні), антроморфні, образотворчі (сюжетні, ілюстративні, предметні) та декоративні шрифти (орнаментальні, каліграфічні, об'ємно-просторові, асоціативні). Висвітлено особливості дефініції АШ, головні художньо-образні особливості АШ, що складаються з символіки (архетиповісті,), образності (метафори, алегорії, конотації, стилізації) та емоційних властивостей. Викладено схему процесу формоутворення АШ.

  Скачати повний текст


Індекс рубрикатора НБУВ: Ш108 +
Шифр НБУВ: РА343037

Рубрики:

      
4.

Монастирська Х. Р. 
Мовно-естетичні функції алегорії (на матеріалі україномовного художнього тексту). / Х. Р. Монастирська. — Б.м., 2020 — укp.

Дисертаційну розвідку присвячено дослідженню алегорії на позначення образів тваринного світу в українських художніх текстах кінця XX – початку XXI ст. У роботі з'ясовано лінгвістичну природу алегорії, розкрито її сутність та схарактеризовано ознаки, окреслено мовно-естетичні функції. За результатами дисертаційного дослідження сформульовано авторські положення, які виносяться на захист і містять елементи наукової новизни. Вперше в українському мовознавстві введено в обіг нову одиницю дослідження – алегорему, визначено її характерологічні властивості, науково обґрунтовано розмежування алегорії і словесного символу та метафори. Мета праці полягає у системному і комплексному аналізі особливостей функціонування алегорії у сучасних українських художніх текстах, встановленні її функційно-семантичних параметрів, описі алегорійних смислів у сучасних українських художніх текстах. Контекстний аналіз взаємодії алегорії та сучасного художнього контексту дав змогу встановити такі ознаки, які формують «сучасну алегорію»: 1) деформація структури алегорії, яка полягає у переструктуруванні, доповненні алегорійних компонентів новими смисловими конотаціями; 2) відхід від первинної семантики на основі іронічно-саркастичного та сміхового навантаження контексту; 3) кодованість семантики; 4) національно-культурна маркованість; 5) засоби маніпуляції адресанта; 6) семантична прогресія; 7) ознаки інтертекстуальності. Обґрунтовано, що алегорія може інтенсифікувати закодоване автором повідомлення як одинична семантична структура чи як комплекс вербальних структур, які формують цілісне алегорійне повідомлення або декілька алегорійних повідомлень. Алегоремою йменуємо одиницю текстового вираження алегорії. Алегорійність визначаємо як процес образного оприявнення та розгортання семантики алегорії у художньому тексті. Як результат, утворюється система імплікацій художнього тексту та есплікується загальний алегорійний смисл.^UThe thesis is devoted to the research of allegory that denotes the images of the animal world in the Ukrainian literary texts of the end of the XX – the beginning of the XXI century. The linguistic nature of allegory is clarified, its essence is revealed and the features are characterized, the linguistic and aesthetic functions are outlined. On the basis of the thesis results there are made the author's statements, which are submitted to defense and contain elements of academic novelty. For the first time in the Ukrainian linguistics a new research unit is introduced – an allegoreme, its characteristics are determined; the distinction between allegory and a verbal symbol and metaphor is scientifically substantiated. The purpose of the work is a systematic and comprehensive analysis of the peculiarities of allegory functioning in the contemporary Ukrainian literary texts, the identification of functional and semantic parameters of allegory, the description of allegorical meanings in the modern Ukrainian literary texts. Contextual analysis of the interaction of allegory and modern artistic context makes it possible to single out the following features that form “modern allegory”: 1) deformation of the structure of allegory, which is in restructuring, supplementing allegorical components with new semantic connotations; 2) the change of the primary semantics on the basis of ironic-sarcastic and laughter load of a context; 3) coding of semantics; 4) national and cultural labelling; 5) means of addresser's manipulation; 6) semantic progression; 7) signs of intertextuality. It is substantiated that allegory can intensify the message encoded by the author as a single semantic structure or as a complex of verbal structures that form an integral allegorical message or several allegorical messages. An allegoreme is a unit of textual expression of allegory. Allegoricalness is defined as a process of figurative manifestation and development of allegorical semantics in the artistic text. As a result, a system of implications of the literary text is formed and the general allegorical meaning is shown.


Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
5.

Тіхоненко С. О. 
Гротеск у творчості Джонатана Свіфта / С. О. Тіхоненко. — Б.м., 2021 — укp.

У дисертації здійснено багатоаспектне дослідження гротеску в художній та художньо-публіцистичній прозі Дж. Свіфта, зокрема в романі «Мандри Гуллівера» та памфлетах сатирика.У роботі відзначено, що гротеск у літературній творчості Дж. Свіфта тісно пов'язаний із філософськими ідеями доби Просвітництва та громадсько-політичною діяльністю письменника. У дисертації визначено специфіку і динаміку гротескних форм письменника. Проаналізовано вияви гротеску на різних рівнях художнього тексту, виявлено своєрідність гротескних структур, їхню типологію, поетику, способи створення у художній прозі письменника, досліджено взаємодію авторської та читацької свідомості у смисловому полі гротескного світу митця. Крізь призму специфіки й динаміки гротескних форм у дисертаційному дослідженні розкрито особливості художнього світобачення Дж. Свіфта-просвітителя, його погляди на місце людини в соціумі, її роль у культурно-історичному процесі, вплив суспільства на особистість. Конкретно-історичний план гротескних форм у памфлетах письменника забезпечують реалістичні художні деталі, пародія, іронія, історичні й політичні алюзії,ремінісценції та ін.Як спосіб художньої типізації гротеск у памфлетних творах письменника відзначається умовністю та філософською узагальненістю. Це досягається завдяки використанню символіки, алегорії, античних і біблійних алюзій та ремінісценцій, «одивненню» звичних явищ, уведенню «незвичного» в сучасний контекст тощо. Характерною особливістю гротеску в памфлетах Дж. Свіфта є риторична стихія. Відповідно в памфлетній творчості Дж. Свіфта зростає значущість мовно-стилістичних засобів створення гротеску.У романі «Мандри Гуллівера» простежується розгалуженість різновидів і розширення семантико-функціональних особливостей гротеску. Гротеск у романі Дж. Свіфта виявляється в художніх образах, сюжетно-композиційних рішеннях, мотивно-тематичних комплексах, наративній структурі, художньому часі й просторі, мові, жанрово-стильовій дифузії. В описах країн, які відвідав головний герой роману Дж. Свіфта, утілені гротескні світи, що виконують різноманітні художні функції: викривально-критичну, аналітично-пізнавальну, попереджально-прогностичну, риторично-діалогічну. Форми гротеску в романі «Мандри Гуллівера» функціонують у полі концептів «людина», «держава», «природа», «наука», «свобода», «розум» та ін. Гротескні форми в романі є гнучкими, динамічними й відкритими для інтерпретацій. З метою надання їм смислової багатогранності письменник застосовує різноманітні засоби: уведення гротескних структур у різні контексти, поетика «дивного», висвітлення з різних точок зору, створення ілюзії достовірності фантастичного, перенесення сучасних персонажів і подій у чарівний світ тощо. У дисертації виявлено традиції й новаторство Дж. Свіфта в галузі гротеску на тлі доби й у контексті літературного процесу.^UThe subject of this dissertation is an investigation of grotesque in fiction and publicistic prose of J. Swift on the background of his pamphlets and the novel «Gulliver's Travels». The research proves that grotesque in Swift's works is closely connected with the philosophical ideas of the epoch of Enlightenment and social – political activity of the writer. The specificity and development of Swift's grotesque forms is featured in the dissertation. The analysis of grotesque on different text levels reveals the peculiarity of its forms, their typology, poetics and means of their creation in the fiction prose of the writer. Interconnection of the author's and reader's perception in the semantic field of the author's grotesque vision is also investigated.In this research Swift's poetic vision, his outlooks on the role of a person in society and cultural – historical process, the influence of society upon a person is disclosed through the specificity and development of grotesque forms.Due to Swift's creative activity for the first time in the history of world literature grotesque became vividly expressed in pamphlets. Numerous pamphlets of the author are aimed at topical problems of his contemporaries' life, among them negative social tendencies in the fields of religion, culture, etc. The specific – historical aspect of grotesque forms in the author's pamphlets is revealed in poetic details, parody, irony, historical and political allusions and reminiscences.As a means of fiction characterization grotesque in the author's pamphlets is characterized by conventionality and philosophical generalization. It is obtained by means of symbolism, allegory, ancient and biblical allusions and reminiscences, «dismissing» familiar phenomena and introducing the “unusual” into contemporary context, etc. An important feature of grotesque in Swift's pamphlets is his rhetoric, the author's aspiration to disclose not only his position but also different view points, drawing readers into the dialogue in discussing this or that problem from different points of view.Grotesque forms of the novel «Gulliver's Travels» are dynamic and open for interpretations. To give them meaningful versatility the author uses such means as inserting grotesque structures in different contexts (social - political, natural, cultural, etc.), poetics of «strange», description from different points of view, creating illusion of reality of fantastic events, transformation of contemporary characters and events to the magic world.In the dissertation special attention is paid to J. Swift's grotesque traditions and innovations in the context of a historical - literary process.


Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
6.

Чернігова Т. Л. 
Філософсько-антропологічний вимір творчої спадщини М. Метерлінка. / Т. Л. Чернігова. — Б.м., 2022 — укp.

Обґрунтовано головну роль у художницькій парадигмі М. Метерлінка містичного елементу, де реалізовувалася притаманна йому імпліцитна релігійність, яку він сам не визнавав, вважаючи себе скептиком і атеїстом. Здійснено філософсько-культурологічний аналіз засад творчості Метерлінка, в еволюції яких провідною тенденцією було посилення значущості оптимістично-моральної компоненти. В образно-символічній системі Метерлінка домінує діалектика естетичної категорії трагічного і рельєфно розгортається категорія прекрасного. Трагічне є своєрідним контрапунктом, який задається темою смерті та пов'язаний із містичним – невимовним, ірраціональним, пануючим над людиною. У Метерлінка наявні християнські смисли: у героях його драм угадуються риси відомих персонажів Святого Письма, а у сюжетах символічно репрезентовані біблійні алегорії. Уперше філософсько-антропологічну парадигму Метерлінка проаналізовано у контексті православної традиції ісихазму. Показано, що у цілому в еволюції Метерлінка, драматурга і філософа, явно проступає логіка його життєвої філософії: він йде від визначення внутрішнього трагізму і містичної основи буття до етичних висновків, до проповіді містичної моралі, коли трагізм долі долається вкладеною в людину мудрістю, що нескінченно вдосконалюється.Ключові слова: символізм, еволюція, душа, смерть, трагічне, мовчання, прекрасне, Бог, любов, містичне, релігійність, доля, мудрість.^UPhilosophical and culturological analysis of philosophical-antropologicаl grounds of Maeterlinck's artistic creative work in the evolution of which, a leading tendency was, on the one hand, increasing the importance of optimistic and moral component and, on the other hand, "accumulating" (or releasing) the axiological capacity of his concealed religiosity was carried out. There are Christian senses in many Maeterlinck's works: features of the famous characters of The Holy Scriptures are guessed in heroes of his plays, biblical allegories are symbolically represented in the plots of his works. For the first time, ethical-aesthetic paradigm of Maeterlinck was analyzed in the context of the Orthodox tradition of hesychasm: functional-structural similarities and differences between Maeterlinck's "activity silence" and the principle of silence in hesychasm were identified. It is shown that in general in the evolution of Maeterlinck as a playwriter and philosopher the logics of his life's philosophy is clearly exuded: he moves from the definition of internal tragedy and the mystical basis of existence towards the ethical conclusions, the proclamation of the mystical morality, when a tragedy of fate is overcome by wisdom, that is invested in a human and infinitely improved.Keywords: symbolism, evolution, the tragic, the mystical, death, silence, soul, love, the beautiful, the religious, fate, wisdom, God.


Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ 
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського