Проведено дослідження лексики моди в англійській мові XX - XXI ст. у когнітивному та традиційному лексикологічному аспектах з урахуванням екстралінгвістичних чинників, які вплинули на її формування, а також семіотичного характеру елементів сучасного вбрання. Визначено межі лексики моди й асоціативно-семантичні складники поняття feshion. Проаналізовано способи номінації та словотворення у межах лексики моди. Встановлено, що найбільш поширеними з них є афіксація, словоскладання, акроніми, внутрішня деривація, запозичення та утворення словосполучень. Розвиток лексики моди розглянуто у контексті соціокультурної еволюції. Особливу увагу приділено дослідженню когнітивних механізмів утворення нових лексичних одиниць. Вивчено засоби вербалізації темпоральності, новизни, оцінності та кольору як ключових факторів у сфері моди.

  Скачати повний текст

Визначено комунікативно-стильові параметри вторинної номінації у мові газетно-журнальної публіцистики за конструктивним принципом організації мови преси - чергування стандарту та експресії, запропоновано розрізняти вторинні номінації - образні та безобразні, а їх форми, відповідно - як різного типу абревіатури, перифрази, фразеологізми, метафори, метонімії, оксиморони, порівняння, соціально конотовані акроніми, індивідуальні назви об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури суспільства. Проаналізовано структурно-семантичні та функціональні комунікативні параметри кожної з форм вторинної номінації, установлено їх специфіку.

  Скачати повний текст

Досліджено фонографічні й орфографічні особливості акронімів сучасної французької мови, наведено їх опис, визначення та класифікацію. Розглянуто лексичні особливості акронімів і встановлено, що абсолютна лексикалізація акронімів відбувається тоді, коли акронім починає розглядатися незалежно від свого прототипу, характеризується цільністю, називає певні предмети, процеси та явища та має фонетичні, орфографічні, граматичні та лексико-семантичні ознаки, властиві слову. З'ясовано, що акронімам притаманна омонімія. З урахуванням даного факту розроблено схему класифікації акронімів-омонімів у французькій мові. На підставі результатів фонографічного аналізу виявлено, що для акронімів характерними є прості монограми. Зроблено висовок, що орфографія акроніма базується на фонетичному принципі. Розглянуто графічні засоби, які використовуються у складі акронімів французької мови. Зроблено порівняльний аналіз орфограм, характерних для орфографії акронімів. На підставі вивчення графічних засобів оформлення акронімів доведено функціональну значимість літерних і нелітерних знаків. Виявлено, що дані знаки іноді виконують функцію розрізнення лексичних одиниць. Досліджено особливості орфографії акронімів французької мови та зроблено висновок про суперечливість процесів, які в ній відбуваються: прагнення до спрощення й ускладнення графічного зображення акронімів.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше досліджено диференційоване навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх ІТ фахівців з урахуванням їх рівня володіння іноземною мовою, 4D-навчального стилю, рівня індивідуальної і групової автономії; обґрунтовано концепцію та розроблено методику диференційованого навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх ІТ фахівців; запропоновано модель диференційованого навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх ІТ фахівців у єдності методологічно-цільового, змістового, організаційно-технологічного, результативно-оціночного блоків. Удосконалено трирівневу модель автономії та дворівневу модель групової автономії майбутніх ІТ фахівців до диференційованого навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування; критерії оцінювання рівня сформованості професійно орієнтованої англомовної компетентності в аудіюванні, говорінні (діалогічному і монологічному мовленні), читанні і письмі; критерії класифікації вправ; принципи, критерії та фактори відбору професійно орієнтованого англомовного матеріалу з автентичних джерел для диференційованого навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування. Набули подальшого розвитку: термінологічний апарат методики навчання іноземної мови, зокрема до наукового обігу введено поняття «4D-навчальний стиль», «диференційоване навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування», «групова автономія у диференційованому навчанні», «професійно орієнтована англомовна комунікативна компетентність майбутніх ІТ фахівців», «мовленнєва ситуація професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх ІТ фахівців», «проблемна ситуація професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх ІТ фахівців», «ситуаційність у диференційованому навчанні»; акронім “S.T.R.A.T.E.G.I.C. goal” для визначення стратегічної цілі диференційованого навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування; положення особистісно-діяльнісного, компетентнісного, рівневого, ситуаційного, міждисциплінарного і диференційованого підходів в умовах диференціації; стратегії диференційованого навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх ІТ фахівців; спеціально-методичні принципи диференційованого навчання (доповнено принципами диверсифікації стратегій професійно орієнтованого англомовного спілкування, індивідуальної і групової автономії); характеристики ситуації професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутнього ІТ фахівця; види міждисциплінарних зв’язків (доповнено організаційними міждисциплінарними зв’язками за опосередкованою та безпосередньою участю викладачів різних циклів дисциплін); дворівнева модель тестування (включено в адаптивне тестування частин тесту з варіюванням навчальним стилем).^UIn the dissertation the concept and methodology of differentiated instruction of professionally oriented English-language communication of the prospective information technology (IT) professionals with a focus on their level of foreign language proficiency, 4D learning style (motivational, cognitive, social and regulatory aspects), level of individual and group autonomy, are substantiated and developed. Within the concept, the macro- and micro-interaction between a teacher and a student is taken place. Scaffolding is used as a method and a tool of differentiated instruction of professionally oriented English language communication. The types of groups in the differentiated instruction of professionally oriented English-language communication are determined: permanent and mobile groups, homogeneous groups (according to the level of foreign language proficiency; the dominant or reserve learning styles; the appropriate level of foreign language proficiency and learning style) and heterogeneous groups with different levels of foreign language proficiency and learning styles. Varying the ways of English for Specific Purposes (ESP) differentiation (goals, content, conditions, product and control) allows the teacher to focus more precisely on the individual needs of the prospective IT professionals. Within the differentiation, classroom and extracurricular work features are outlined. A three-level model of autonomy of the IT students (the partial autonomy, semiautonomy, conditionally full autonomy) and a two-level model of group autonomy (the minimum and relatively maximum level of group autonomy) are proposed. Based on the determined levels of individual and group autonomy, effective and ineffective relationships are established. Factors of effective balance of individual and group autonomy are outlined. The most relevant for the differentiated ESP instruction are student-centered and action-oriented, competence, level, situational, interdisciplinary and differentiated approaches. The professionally oriented approach is revealed through the outlined approaches. The differentiated ESP instruction of the IT students is based on the methodological principles (general and special-methodical principles) and the didactic principles. In terms of ESP differentiation, the strategic goal (acronym “STRATEGIC goal”) is characterized by the criteria: S – specific, T – time-framed, R – relevant, A – achievable, T – transformative, E – evaluative, G – guided, I – integrated, C – complex. It is subjected to interconnected external and internal goals, competencies and principles. The effectiveness of the differentiated instruction of professionally oriented English language communication is ensured by the formation of dominant (speech, strategic) and auxiliary (linguistic, linguosociocultural) competencies, the content of which is characterized through the subject and procedural aspects. Three groups of strategies are defined (strategies according to aspects of learning style; strategies of mastering language competences and speech competences; strategies according to the complexity of use in professional communication in English by the IT students.

У дисертації розроблено новий підхід до дослідження способів словотвору молодіжних соціолектів та їхнього функціонування в мережевому просторі з обґрунтуванням такого мовного утворення як цілісного та невід'ємного складника лексичної системи сучасної японської мови, що впливає на її інноваційні процеси у словотворі і семантиці.Запропоновано визначення молодіжного соціолекту як варіанта загальнонаціональної мови, що репрезентує світосприйняття, культурний досвід та моделі комунікативної поведінки молоді, детермінованого низкою соціолінгвістичних змінних з провідним параметром віку. Творення молодіжних соціолектів детерміновано такими соціолінгвальними параметрами, як соціальний тип, мовна спільнота, соціолінгвальні змінні віку, професії, статі, класу, статусу, належності до певної субкультури, що є критеріями класифікації соціолектів на стратифікаційні підмови.У розробці комплексної інтегративної методики дослідження використано інструментарій сучасних соціолінгвістичних методів і спеціальних методів та прийомів лінгвістики, у тому числі метод деривативного аналізу, формально-структурні прийоми аналізу за безпосередніми складниками, структурно-семантичного компонентного аналізу, елементи ономасіологічного аналізу, прийоми аналізу абревіатур і акронімів, метод концептуальної інтеграції, зіставного і стилістичного аналізів, прагмалінгвістичні методики, метод кількісних підрахунків, метод словникових дефініцій і етимологічного аналізу, а також метод соціолінгвістичного інтерв’ювання і анкетування.виявлено найпоширеніші способи й моделі словотворення у японських молодіжних соціолектах та здійснено їхньої класифікацію; продуктивні дієслівні, іменникові, прикметникові і прислівникові афікси; типи твірних одиниць за їхню частиномовною належністю і походженням, особливості граматичних процесів, що відбуваються у японському молодіжному словотворі під час поєднання афіксів з твірними словами, а також морфологічні і семантичні трансформації похідних слів-новотворів; встановлено значення, які надають афікси похідному слову.Обґрунтовано, що найпоширенішими способами словотворення у японських молодіжних соціолектах є скорочення, афіксація, англомовні запозичення, словоскладання, творення одиниць непрямої номінації і похідних, що ґрунтуються на прийомі словотвірної мовної гри.Скорочення ґрунтується на усіченні одного, двох і більше складників простого або складного слова, етикетних висловів, вільних сполучень і фразеологізмів відповідно до різнокомпонентних абревіатурних моделей, що реалізують принцип мовної економії і прагнення молоді до стислості, екпресивності, емотивності.Установлено, що найпродуктивніші ініціальні абревіатури як латинізація літер повнозначних власне японських лексем і англомовних запозичень представлені "стилем KY" за моделлю усічення кінцевої частини вихідного слова. Скороченню через редукцію дієслівного суфіксу 〜ら найчастіше підпадають дієслова з двома або трьома морами, рідше – з п’ятьма-шістьма морами.Визначено, що найпоширенішою моделлю деривації у молодіжних соціолектах, що зумовлює їхню своєрідну граматику, суфіксальний спосіб за допомогою дієслівних суфіксів ることば, 〜する, 〜つく; прикметникових суфіксів 〜い, ～げ, ～っぽい, у тому числі суфіксів ступеню ～フル і ～レス, вираження стану 〜てる і "родовидових зв’язків" ～系; іменникових суфіксів 〜さ, ～み, гонорифічних суфіксів ввічливості 君, ちゃん, 男, які є маркерами ввічливості; запозичених англійських суфіксів ~ing, ~ee, ~er, суфіксу ～チック, що співвідноситься з японським ～的. Визначено, що процеси запозичення іншомовних слів відзначені такими особливостями, як творення синонімів-дуплетів, інкорпорація неологізмів, формування акронімів, вихідні конститутивні одиниці яких можуть бути і запозиченими, і включати одиниці змішаного типу.Творення молодіжних соціолектів, що ґрунтуються на прийомах мовної гри, залучає редуплікацію ономатопеїчних лексем із подвоєнням кореню, лексеми або морфеми, використання явища паронімії, ненормативну перестановку морфем; каламбури, контамінації із випадінням кінця першої або початку другої лексем, засоби непрямої номінації через метафоризацію і метонімізацію.Серед унікальних засобів творення соціолектизмів мережевого простору виокремлено використання і ненавмисної, і навмисної неправильної конвертації через схожість нотації звукових гіперполів; перетворення на основі графемної подібності ієрогліфів, із заміною похідних символів кількома графемами із розширенням семантики похідного елементу, використання піктограм, символів, адаптованих варіантів японських стилів письма і різномовних абеток, поєднання ієрогліфа з абревіатурами і акронімами від англійських слів.Перспективою подальших досліджень вбачаємо вивчення словотвірних інновацій на фонетичному рівні, а також дослідження словотвору молодіжних соціолектів порівняно з іншими групами лексики обмеженого соціального вжитку.^UThe thesis introduces a new approach to studying the word-formation methods of youth sociolect and its network functioning, with justification for such a linguistic formation as an integral and inseparable component of the lexical system of contemporary Japanese language, influencing its innovative processes in word formation and semantics.The dissertation proposes the definition of youth sociolect as a variant of the colloquial-functional style of the national language that represents the world perception, cultural experience, and models of the communicative behaviour of young people, determined by a set of sociolinguistic variables with the leading parameter being age. The creation of a youth sociolect is determined by such sociolinguistic parameters as social type, linguistic community, sociolinguistic variables of age, profession, gender, class, status, and affiliation with a particular subculture, which serve as criteria for classifying the sociolect into stratification groups and subgroups.Based on derivative analysis and techniques for analyzing abbreviations and acronyms in conjunction with componential and onomasiological analysis, as well as analysis of immediate constituents, the study identifies the most common methods and models of word formation in Japanese youth sociolects and substantiates their classification.The research justifies that the most common word-formation methods in Japanese youth sociolects are abbreviation, acronym formation, the grammatical process of reduction of the verbal suffix -RA, suffixation, compounding, creating units of indirect nomination, and derivatives based on the word-formation language game technique.The study determines that the most common derivation model in youth sociolect, which shapes its distinctive grammar, is the suffixation method using verbal suffixes [ru kotoba], [suru], [zuku]; adjectival suffixes い, ～げ, ～っぽい, including degree suffixes ～フル [furu] and ～レス [resu], as well as state [teru], and "genus-species relationships"「～系; nominal suffixes 〜さ,「～み」 [~mi], honorific politeness suffixes「君」 [kun], 「ちゃん」 [chyan] 「男, which are negative politeness markers in the Japanese politeness system; borrowed English suffixes ~ing, ~ee, ~er, the suffix ～チック [chikku], which corresponds to the Japanese ～的 [teki].The dissertation proves that, unlike the standard language, where suffixes that create units in all three parts of speech can be both inflectional and derivational, they serve a derivational function in youth sociolects. In terms of Japanese word formation the non-standard derivational models provide the expressive, emotive, and evaluative connotations of derived sociolectisms. The creation of youth sociolects, based on linguistic play techniques, involves the reduplication of onomatopoeic lexemes with the duplication of the root, lexeme, or morpheme, the use of the phenomenon of paronyms, non-standard morpheme rearrangement, puns, contamination with the omission of the end of the first or the beginning of the second lexeme, and means of indirect nomination through metaphorization and metonymization. Among the unique means of creating network sociolectisms the dissertation identifies the use of both unintentional and intentional improper conversion due to the similarity of notation of sound hyperpoles. This involves transformation based on the graphemic similarity of hieroglyph characters, substituting derivative symbols with multiple graphemes to expand the semantics of the derivative element, the use of pictograms, symbols, adapted versions of Japanese writing styles, and various alphabets, as well as combining hieroglyph characters with abbreviations and acronyms from English words.The perspective of the further research is the study of word-formation innovations at the phonetic level, as well as the study of word formation in youth sociolects in comparison with other groups of limited social use vocabulary.