Проведено історико-правовий аналіз змісту поняття "адвокатська таємниця". Виявлено недоліки у правовому регулюванні поняття, змісту та гарантій адвокатської таємниці з урахуванням положень Конституції України та міжнародно-правових актів у галузі прав людини. Визначено шляхи вирішення проблемних питань забезпечення адвокатської таємниці. Досліджено формування адвокатської таємниці та її економічне підгрунтя шляхом системного аналізу таких правових інститутів, як суд, прокуратура та адвокатура. Розкрито взаємозв'язок її морально-етичних та правових проблем. Досліджено основні напрямки реформування адвокатської таємниці через призму реформування судово-правової системи. Виявлено закономірності формування адвокатської таємниці та їх залежність від правового статусу адвокатури.

  Скачати повний текст

Досліджено юридичну природу актів прокурорського реагування, їх правовий статус, особливості застосування, значення в механізмі правового регулювання та місця в системі актів органів державної влади. Розглянуто основні положення теорії юридичних актів, актів органів державної влади. Запропоновано поняття юридичних (правових) актів, актів органів державної влади, актів прокуратури й охарактеризовано їх особливості. Розглянуто питання нормативності, юридичної сили, форми, сфери дії кожного з видів актів прокуратури, висвітлено елементи їх юридичної природи. Розкрито питання актів прокурорського реагування та їх особливостей, наводиться визначення поняття актів прокурорського реагування та критерії класифікації. Зазначено, що місце прокуратури в державному механізмі повинно бути пов'язано із контрольною функцією влади та підтриманням державного обвинувачення в суді, що буде важливою гарантією публічного захисту передбачених законом прав та інтересів громадян або держави. Встановлено необхідність обмежити прокурорський нагляд до нагляду за дотриманням законів в оперативно-розшуковій діяльності, дізнанні, досудовому слідстві, під час виконання судових рішень у кримінальних справах, за застосування до громадянина заходів примусового характеру, які пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян.

  Скачати повний текст

Досліджено інститут апеляційного оскарження судових рішень у кримінальному процесі України, зокрема, його зародження, історичний розвиток, поняття, основні риси та завдання, об'єкт і предмет, суб'єкти, форму та зміст апеляції, порядок і строки її подання, підстави, умови та порядок відновлення цих строків, процесуальні наслідки подання апеляції. Проаналізовано існуючі теоретичні позиції, пам'ятки українського права з питань оскарження судових рішень до вищих судів, міжнародно-правові акти у галузі прав людини та судочинства, чинне кримінально-процесуальне законодавство України та інших держав, Проект нового Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України, практику та статистику апеляційних судів України з питань апеляційного оскарження судових рішень у кримінальних справах. Наведено пропозиції щодо вдосконалення положень кримінально-процесуального законодавства України, які регламентують апеляційне оскарження судових рішень. В апеляційному порядку запропоновано оскаржувати рішення суду першої інстанції, якими закінчується розгляд справи, крім випадків, виключний перелік яких повинен бути встановлений КПК України. Для судових рішень, якими не закінчується розгляд справи і які винесені як суддею (слідчим суддею) у судовому провадженні, так і суддею (судом) у стадії судового розгляду кримінальної справи, пропонується запровадити окреме оскарження та перегляд. Передбачено можливість подання усної апеляції з занесенням її до протоколу, а також можливість подання спільної апеляції та приєднання повністю або частково до вже поданих апеляцій інших суб'єктів оскарження.

  Скачати повний текст

Досліджено питання характеристики виконання спеціального завдання з метою запобігання чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як однієї з обставин, що виключають злочинність діяння. Проаналізовано поняття та місце виконання спеціального завдання у системі таких обставин. Визначено юридичний склад правомірного вчинку виконання спеціального завдання як систему структурних компонентів (безпосереднього об'єкта, діяння, наслідків, причинового зв'язку між ними, часу, обстановки, спеціального суб'єкта, психічного ставлення до вчиненого діяння (діянь) у цілому та його окремих юридично значимих елементів об'єктивного характеру, мотиву та мети), що характеризуються ознаками, необхідними та достатніми для характеристики діяння, взаємопов'язаного з вимушеним заподіянням шкоди під час виконання такого завдання як обставини, що виключає злочинність діяння. Розглянуто структуру юридичного складу даного правомірного вчинку з урахуванням юридичних фактів, що стосуються загальної структури, специфічної конструкції та конкретного змісту його об'єкта, об'єктивної сторони: суб'єкта та суб'єктивної сторони. Визначено поняття перевищення меж вимушеного заподіяння шкоди під час виконання спеціального завдання та підстави відповідальності особи, яка відповідно до закону виконувала спеціальні завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою запобігання чи розкриття їх злочинної діяльності. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення відповідних положень КК України та практики їх застосування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано загальнотеоретичні проблеми доведення за допомогою непрямих доказів. Розкрито поняття непрямого доказу, системи непрямих доказів, перевірки доказів. Наведено й обгрунтовано основні тактичні прийоми роботи з непрямими доказами під час проведення окремих слідчих дій. З'ясовано основні процесуальні особливості збирання, перевірки й оцінки непрямих доказів. Наведено й узагальнено основні правила їх використання. Проаналізовано сучасну слідчу та судову практику роботи з непрямими доказами. Визначено основні недоліки їх використання та встановлено шляхи їх подолання. Наведено пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України у сфері доказування.

  Скачати повний текст

Уточнено існуючі в літературі дані про розвиток поняття вимагання у законодавстві Росії, яке діяло на території України, уперше досліджено певні законодавчі акти, що були чинними на окремих територіях України. Визначено відмінності положень ст. 189 КК України 2001 р. від раніше чинного законодавства та вперше подано узагальнену оцінку цих змін. На підставі вивчення кримінального законодавства ряду зарубіжних країн надано рекомендації щодо запозичення окремих положень, які містяться у цих нормах з метою вдосконалення законодавства України у цій сфері. Розвинуто положення щодо характеристик елементів і ознак складів злочину вимагання. Запропоновано додаткові аргументи для визначення предмета вимагання. Розглянуто суб'єктивні ознаки вимагання та надано рекомендації стосовно визначення поняття службової особи як суб'єкта вимагання. Констатовано, що вимагання є умисним злочином. Надано рекомендації щодо уточнення окремих кваліфікувальних ознак вимагання. Проведено відмежування вимагання від одержання хабара. Запропоновано власну редакцію с. 189, ч.2 ст.32, наведено додаткові аргументи для зміни редакції ч.3 ст.28, ч. 2 ст. 30 КК України. Здійснено кримінологічну характеристику вимагань, що дозволило простежити структуру та динаміку вимагань в Україні та Запорізькій області періоду 1996 - 2004 рр.

  Скачати повний текст

Досліджено процесуальний порядок і зміст вирішення судом процесуальних питань у стадії виконання вироку. Розкрито зміст і предмет кримінально-процесуальної діяльності у стадії виконання вироку, проаналізовано її специфічні ознаки, висвітлено структуру стадії виконання вироку. Досліджено особливості звернення різних видів вироків до виконання. Зазначено про необхідність удосконалення законодавчого регламентування процесуальних повноважень судді у стадії виконання вироку. Розроблено класифікацію питань, що виникають і вирішуються судом на такій стадії. Досліджено особливості вирішення судом питань, що потребують доказування певних обставин, сформульовано пропозиції щодо запровадження пенітенціарного провадження. Запропоновано ряд змін до чинного кримінально-процесуального кодексу України та Проекту нового КПК України.

  Скачати повний текст

Досліджено поняття предмета хабара за Карними кодексами (КК) Німеччини, Швейцарії й України. Установлено, що у кримінальному праві Німеччини та Швейцарії він може бути матеріальним, а також нематеріальним. Здійснено аналіз так званого "хабара про всяк випадок", тобто надання матеріальних цінностей за конкретно визначене службове діяння. З'ясовано, що коло суб'єктів одержання хабара за КК Німеччини та Швейцарії є вужчим, ніж за КК України. Запропоновано теоретичне положення, згідно з яким поняття службової особи характеризується двома ознаками: функціональною та формальною. Відзначено, що за кримінальним правом Німеччини та Швейцарії одержання та давання хабара спричинюють кримінальну відповідальність за умов, коли вони вчинені з непрямим умислом. Базуючись на наукових засадах, підтверджено, що одержання та давання хабара взаємопов'язані умислами, що дає можливість розглядати такий зв'язок як протиправний договір.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні проблеми, пов'язані із законодавчим закріпленням кримінально-процесуальних гарантій забезпечення права людини на повагу до честі та гідності, а також виявлено прогалини та недоліки у даній сфері з урахуванням відповідних положень Конституції та законів України, міжнародно-правових актів у галузі прав людини та досягнень юридичної науки. Наведено науково-обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення правової регламентації процесуальних засобів і способів забезпечення права людини на повагу до честі та гідності у кримінальному судочинстві України.

  Скачати повний текст

Надано визначення понять "пенальна політика України" та "депеналізація". Встановлено, що депеналізація є напрямом кримінально-правової сфери пенальної політики України. Висвітлено історико-правовий аспект розвитку депеналізації. Встановлено класифікацію депеналізації та досліджено фактори, які обумовлюють застосування депеналізації. Проаналізовано кримінально-правове законодавство зарубіжних країн щодо застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Досліджено взаємозв'язок депеналізації з прогресивною системою відбування покарання. Висвітлено вид кримінологічного забезпечення депеналізації, як пропаганду положень кримінально-правового законодавства щодо осіб, які відбувають покарання. Встановлено особливості застосування депеналізації стосовно неповнолітніх. Сформульовано обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення національного кримінально-правового законодавства та практики його застосування.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні проведено комплексне досліження додаткових покарань, передбачених КК України 2001 р., проаналізовано особливості їх призначення. Запропоновано шляхи розв'язання окремих дискусійних теоретичних і практичних питань, наведено пропозиції щодо законодавчого їх коригування як системи в цілому, так і окремих видів. Висвітлено історію розвитку додаткових покарань в Україні, розкрито їх сутність, зміст, природу та суперечність. Розглянуто проблемні питання призначення додаткових покарань з урахуванням їх природи та концепції адитивності. Визначено особливості призначення додаткових покарань неповнолітніх, виявлено суперчності. Висвітлено недоліки у чинному КК України та доктрині додаткових покарань. Обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до кримінального законодавства України щодо призначення додаткових покарань у контексті зміни адитивної концепції покарань на кумулятивну.

  Скачати повний текст

Системно досліджено кримінально-правові елементи екстрадиції як комплексного міжгалузевого інституту в правовій системі України. Визначено поняття та структуру механізму правового регулювання екстрадиції, його загальні риси. Надано загальну характеристику компонентів механізму правового регулювання екстрадиції. Розглянуто особливості функціонування механізму правового регулювання екстрадиції в Україні на сучасному етапі. Наведено пропозиції щодо вдосконалення кримінально-правового регулювання екстрадиції в Україні.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження емоційного стану особи, яка вчинила злочин, за кримінальним законодавством України. Обгрунтовано актуальність і важливість для кримінально-правової науки розгляду питань емоційного стану особи та його значення для правозастосовчої діяльності. Охарактеризовано стан наукової розробки проблеми емоційного стану особи, яка вчинила злочин, у кримінально-правовій доктрині. Визначено місце емоційного стану особи у системі ознак суб'єктивної сторони складу злочину, обгрунтовано необхідність урахування особливостей емоційного стану особи у процесі кваліфікації злочинів. Розкрито сутність кожного виду емоційного стану особи. Досліджено вплив емоційного стану особи на норми та інститути Загальної частини кримінального права України. Проаналізовано вплив емоційного стану особи на кримінальну відповідальність за окремі види злочинів, що передбачені в Особливій частині Кримінального кодексу України. Наведено пропозиції щодо удосконалення законодавства України щодо врахування емоційного стану особи, яка вчинила злочин у процесі встановлення кримінальної відповідальності.

  Скачати повний текст

Розглянуто поняття професійної моралі та професійної адвокатської етики як виду професійної етики юриста. Зауважено, що специфіка професійних стандартів адвокатської діяльності визначається особливостями функцій адвокатури. Зазначено, що положеннями адвокатської етики є правила поведінки адвата та адвокатури як правозахисної інституції, що закріплені різноманітними соціальними нормами та вироблені самими представниками адвокатської професії, дотримання яких забезпечується внутрішнім переконанням адвокатів, колективною волею органів адвокатського співтовариства, а за необхідністю - заходами державно-правового примусу. Визначено поняття та систему етичних принципів адвокатської діяльності, гарантії їх здійснення та відповідальність адвоката за порушення норм професійної етики. Проаналізовано професіональну практику щодо адвокатів-захисників. Наведено рекомендації щодо вдосконалення законодавства України про адвокатуру та правозастосовчої практики, забезпечення дотримання правил адвокатської етики.

  Скачати повний текст

Проаналізовано поняття та складові елементи ефективності норми кримінального права щодо запобігання злочинам. Наведено кримінологічне обгрунтування окремих видів норм даного права та їх ефективності у запобіганні злочинам. Проаналізовано вплив змін у кримінальному законодавстві на дану ефективність. Розглянуто роль аналізу вивчення громадської думки як чинника ефективності норм кримінального права у запобіганні злочинам, правові й організаційні заходи щодо підвищення ефективності норм даного кримінального права. Наведено пропозиції щодо посилення запобіжної дії норм кримінального права у боротьбі зі злочинністю.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення законодавства України про забезпечення адвокатурою права обвинуваченого на захист у кримінальному процесі. Встановлено публічно-правовий характер адвокатури та визначено вимоги щодо нормативного регулювання діяльності адвокатів. Розкрито зміст поняття правових гарантій забезпечення адвокатської діяльності, визначено сутність права на захит та права на одержання правової допомоги у кримінальному процесі. Запропоновано нові підходи щодо вирішення питання про розмежування правового становища адвоката-представника та адвоката-захисника у кримінальному процесі. Визначено критерії розмежування правових гарантій адвокатської діяльності під час здійснення захисту у кримінальному процесі за ознакою суб'єкта, для якого ці гарантії передбачені. З'ясовано причини невдалого нормативного регулювання підстав та умов участі адвоката у кримінальному процесі на досудовому розслідуванні, зокрема, на етапі вирішення питання про порушення кримінальної справи. Розроблено проекти змін і доповнень до вітчизняного законодавства про забезпечення права обвинуваченого на захист у кримінальному процесі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано провадження за участю малолітніх осіб у кримінальних справах, з'ясовано правовий статус малолітніх правопорушників, потерпілих і свідків, проаналізовано проблеми захисту прав і законних інтересів малолітніх осіб на досудових і судових стадіях кримінального процесу в контексті як інституту представництва їх прав у кримінальному процесі, так і часткової їх реалізації особисто. Досліджено особливості провадження з застосування до малолітніх осіб примусових заходів виховного характеру. Запропоновано вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України, яке регламентує порядок провадження у кримінальній справі за участю малолітніх осіб.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження засобів забезпечення майнових, немайнових та інших прав і законних інтересів особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину. Досліджено сучасні проблеми забезпечення та реалізації прав і законних інтересів особи під час її затримання за такого випадку. На підставі результатів дослідження розроблено класифікацію зазначених прав та систему кримінально-процесуальних гарантій прав і законних інтересів майнового та немайнового характеру особи, затриманої за підозри у вчиненні злочину. Обгрунтовано необхідність щодо посилення охорони прав і зазначених законних інтересів затриманих осіб шляхом внесення змін до чинного законодавства.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні проблеми забезпечення реалізації права на клопотання учасниками кримінального процесу України. Запропоновано періодизацію розвитку вказаного інституту. Визначено систему суб'єктів - ініціаторів реалізації права на клопотання, охарактеризовано їх діяльність і надано рекомендації щодо підвищення ефективності їх функціонування. Проведено системний аналіз процесуального порядку надання та вирішення клопотань у кримінальному процесі України. З'ясовано кримінально-процесуальні засоби судового та відомчого контролю, а також прокурорського нагляду як гарантії забезпечення права на клопотання. Розкрито зміст і правову природу кримінально-процесуальних гарантій права на надання клопотання. Проаналізовано практику реалізації права на клопотання учасниками кримінального процесу України, розроблено конкретні пропозиції та рекомендації щодо її вдосконалення.

  Скачати повний текст

Досліджено загальнонаукові та процесуальні питання проведення судової правової експертизи у судочинстві України. Розкрито суть понять, розглянуто співвідношення спеціальних і правових знань. Запропоновано створення теоретичного підгрунтя судової правової експертизи, що передбачає врахування особливостей предмета та не суперечить загальним методологічним засадам судової експертизи. Обгрунтовано можливість призначення та проведення судової правової експертизи у контексті наявності ознак судової експертизи у гносеологічному та процесуальному аспектах. Запропоновано визначення судової правової експертизи, її предмета, особливостей висновку експерта як окремого виду джерела доказів. Розроблено пропозиції щодо підготовки й атестації судових експертів у галузі правової експертизи, а також створення в Україні Єдиного центру з проведення судової правової експертизи.

  Скачати повний текст