Бази даних

Автореферати дисертацій - результати пошуку

Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Сортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком видання
Формат представлення знайдених документів:
повнийстислий
 Знайдено в інших БД:Наукова електронна бібліотека (3)Реферативна база даних (54)Книжкові видання та компакт-диски (35)Журнали та продовжувані видання (2)
Пошуковий запит: (<.>K=АВТОШЛЯХ$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8

      
1.

Кузьменко Є. І. 
Вміст важких металів у грунті та їх вплив на ріст і розвиток виноградної рослини: автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : 06.01.08 / Є. І. Кузьменко ; Нац. акад. аграр. наук України, Нац. наук. центр " Ін-т виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова". — О., 2011. — 20 с.: табл., рис. — укp.

Досліджено вміст важких металів (ВМ)- Pl, Cu, Zn, Fe у грунті виноградників і виноградних насадженнях, розташованих поблизу автошляхів. Вивчено вплив ВМ на ріст і розвиток виноградної рослини, а також проведено пошук матеріалів для зниження їх негативного впливу. Встановлено, що за умов антропогенного забруднення ВМ їх вміст у грунті й органах виноградної рослини не перевищує встановлені норми гранично припустимих концентрацій (ГПК). З'ясовано, що за умов штучного забруднення грунту ВМ у дозі 5 ГПК їх вміст у вегетативних органах значно вище норми, проте в гронах винограду не перевищує ГПК. Показано, що за таких умов пригнічується ріст і розвиток рослин. Вперше експериментально досліджено, обгрунтовано та встановлено можливість використання цеоліту та торфу для знаження негативного впливу ВМ у процесі вирощування саджанців винограду за умов Північного Причорномор'я.

  Скачати повний текст


Індекс рубрикатора НБУВ: П032.518 + П26-272.5
Шифр НБУВ: РА386031 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рубрики:

      
2.

Вівчар О. І. 
Інноваційно-логістичні підходи до управління підприємствами з ремонту й експлуатації автошляхів: автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / О. І. Вівчар ; Терноп. нац. техн. ун-т ім. І. Пулюя. — Т., 2011. — 20 с. — укp.

Запропоновано визначення понять "логістика" та "логістична система", вдосконалено підходи до організації управління логістичними процесами підприємств з ремонту й експлуатації автошляхів. Розроблено нову економіко-математичну модель процесу формування логістичної стратегії підприємств, показники оцінювання ефективності логістичного управління, а також обгрунтовано ризики логістичного управлішія підприємствами з ремонту й експлуатації автошляхів.

  Скачати повний текст


Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)372.20-55-21
Шифр НБУВ: РА380493 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рубрики:

Географічні рубрики:

      
Категорія: Біологічні науки   
3.

Грабовський О.В. 
Міграція та акумуляція важких металів в агроценозах, прилеглих до автомагістралей, в умовах Закарпаття (грунт - рослини - тварини): Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.16 / О.В. Грабовський ; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2002. — 22 с. — укp.

Наведено результати вивчення процесів накопичення важких металів (свинець, мідь, цинк, кадмій), які містяться у викидах автотранспорту, у біогеоценозах за умов низинного та передгірного поясів Закарпаття. Встановлено ступінь накопичення важких металів на фонових ділянках та на агроценозах, прилеглих до автомагістралей, у грунтах, у дикорослих і сільськогосподарських рослинах, а також об'єктах етномофауни та безхребетних тваринах. Досліджено характер накопичення важких металів різними органами рослин на забруднених ділянках. Виявлено, що рівень забруднення біогеоценозів на ділянках сильного забруднення викидами автотранспорту значно перевищує вміст важких металів у досліджених об'єктах на локальних фонових ділянках, а у деяких випадках перевищує значення ГДК. Залежно від ступеня накопичення важких металів у біогеоценозах встановлено ділянки інтенсивного, середнього, слабкого забруднення та відносно чисту ділянку. Визначено та рекомендовано ряд сільськогосподарських культур, які досить стійкі до впливу важких металів. З'ясовано, що густі насадження деревно-чагарникових культур уздовж автошляхів зменшують забруднення агроценозів. Запропоновано ряд культур, які доцільно висаджувати вздовж автошляхів. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зменшення негативного впливу викидів автотранспорту на біогеоценози примагістральних територій.

  Скачати повний текст


Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*806.4*80-641.1важкі метали + Е0*801.1-641.1важкі метали
Шифр НБУВ: РА317255 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рубрики:

      
4.

Вернигора В. Д. 
Удосконалення екологічно безпечної технології утилізації шліфувальних шламових відходів / В. Д. Вернигора. — Б.м., 2019 — укp.

У дисертаційній роботі проведено аналіз складу і властивостей шліфувального шламу в залежності від умов утворення. Розглянуто та проаналізовано токсичні властивості складових шламу, способи поширення та впливу на навколишнє середовище і людину. Виконано аналіз існуючих технологічних схем і розроблено екологічно і економічно доцільний спосіб утилізації шламових відходів на підприємствах металообробки.Проведена серія експериментальних досліджень з визначенням закономірностей видалення забруднення з твердих частинок. Для миття шламу використовували розчини з миючими засобами «Лабомид», «Їдкий натр», «Тімлайт» концентрацією 10–30 г/л і з діапазоном температур 25–45 °С. У процесі досліджень було встановлено, що розчин з миючим засобом «Лабомид» володіє кращими якостями очищення від забруднень.Теоретично досліджено процес руху і розділення твердих частинок по щільності в рухомому потоці миючого розчину. Розроблено програму на мові С++ в середовищі С++ Builder, яка описує траєкторію руху металевих і абразивних частинок в потоці. Розроблено обладнання для сушіння твердих частинок шламу, проведено аналіз кінетики сушіння, отримано формулу для визначення витрати теплоти на сушку твердих частинок з урахуванням тепловтрат.Запропоновано використання відходів утилізації шліфувальних шламів: металеві та абразивні частинки, масло і миючий розчин використовувати в якості вторинної сировини в різних галузях промисловості. Металеві частинки рекомендується використовувати як вихідну сировину для порошкової металургії. Абразивні частинки рекомендується застосовувати для виготовлення вогнетривів в металургії чорних і кольорових металів, як додаткові складові під час виробництва різних виробів (цегли, тротуарної плитки тощо) у будівельній промисловості та для автошляхового покриття.Відокремлене масло від миючого розчину можна використовувати: в будівництві для гідроізоляції, просочення дерев'яних конструкцій і залізничних шпал; в якості палива для енергетичних цілей. Розроблені в роботі інженерні рішення дозволяють реалізувати технологічний процес утилізації шліфувального шламу з позицій енерго- і ресурсозбереження; вирішити проблему накопичення відходів.Ключові слова: екологічна безпека, шліфувальний шлам, відходи, процес миття, сушіння, математична модель, миючий розчин, масловідділення, технологія утилізації.^UThe analysis of the composition and properties of the grinding sludge, depending on the conditions of formation was elaborated in the dissertation. The toxic properties of sludge components, methods of distribution and influence on the environment and the person were considered and analyzed. The analysis of existing technological schemes and an ecologically and economically expedient way of utilization of sludge waste at the metal processing enterprises was developed.The series of experimental studies to determine the regularities of removing contamination from solid particles was conducted. To wash the sludge solutions with detergents "Labomid", "Judetic sodium", "Timelite" concentration of 10–30 g/l and with a temperature range of 25–45°C were used. In the course of research, it was found the solution with detergent "Labomid" has the best qualities of cleaning from contamination.The process of motion and separation of solid particles by density in a moving flow of a washing solution was theoretically investigated. The program in C++ in the C++ Builder environment, which describes the movement of metal and abrasive particles in the stream was developed.The equipment for the drying of solid particles of slime was developed, the kinetics of drying was analyzed, the formula for determining heat consumption for solid particles drying taking into account heat losses was obtained.The use of grinding waste disposal utilization was proposed: metal and abrasive particles, butter and washing solution use as secondary raw materials in various fields of industry. It was recommended to use metal particles as raw material for powder metallurgy. Abrasive particles were recommended for the manufacture of refractories in metallurgy of ferrous and nonferrous metals, as additional components in the manufacture of products for the construction industry and road surface. Separated oil from a washing solution can be used: in the construction for waterproofing, impregnation of wooden structures and railroad sleepers; as a fuel for energy purposes. The engineering solutions developed in the work allow to realize the technological process of utilization of grinding sludge from the standpoint of energy and resource conservation; solve the problem of waste accumulation.Key words: ecological safety, metal sludge, waste, washing process, mathematical model, washing solution, drying, oil separation, technology of utilization.


Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
5.

Сєрікова О. М. 
Прогнозування і управління рівнем ґрунтових вод для підвищення екологічної безпеки забудованих територій України / О. М. Сєрікова. — Б.м., 2019 — укp.

Дисертація присвячена підвищенню рівня екологічної безпеки урбанізованих територій, що зазнають підтоплення ґрунтовими водами, за рахунок наукового обґрунтування методів та засобів прогнозування та управління підтопленням. Вперше розроблено крайові умови математичної моделі зміни рівня ґрунтових вод, що враховують вплив штучних покриттів поверхні ґрунту і евапотранспірацію для вдосконалення прогнозів та управління рівнем ґрунтових вод забудованих територій. Зроблений прогноз максимально високого рівня ґрунтових вод в умовах природно-техногенних геосистем великих міст на прикладі Харкова. Науково обґрунтовано та експериментально встановлено період з найменшим проявом природних факторів для виявлення величини техногенного додаткового живлення ґрунтових вод.Запропоновано інженерний захід для захисту дорожнього полотна автодоріг від шкідливої дії ґрунтових вод, що передбачає встановлення протифільтраційної завіси вздовж автошляху. Удосконалено теоретико-методологічні підходи до управління рівнем ґрунтових вод, що включають типову схему функцій органів управління та завдань попередження і ліквідації наслідків підтоплення, алгоритм дій у ході моніторингу за рівнем ґрунтових вод на підтоплених і потенційно підтоплених територіях та Проект комплексу заходів з попередження розвитку підтоплення міської території великих міст України з урахуванням європейського досвіду.^UThesis treats the environmental safety improving of urban territories flooded by groundwater through the scientific substantiation of methods and technics of flood forecasting and management. For the first time, the boundary conditions of the groundwater level changing mathematical model have been developed. Mathematical model takes into account artificial coverings on the soil surface and groundwater discharge processes due to evapotranspiration to improve predictions and management of groundwater level on the built-up areas. The forecast of maximum groundwater level rise variant in natural and technogenic geosystems conditions of large cities has been developed on the Kharkiv city example. Scientifically has been grounded and experimentally established a period with the smallest natural factors manifestation for the value detection of technogenic additional groundwater replenishment. The engineering measure has been proposed for the roadbed protection from the groundwater harmful effects, which involves the installation of the anti-filtration curtain along the highway. The flood prevention system has been developed and specificated, includes typical scheme of the management functions and tasks for preventing and mitigating the flooding consequences, the actions algorithm during groundwater levels monitoring in flooded and potentially flooded areas, and the Project of measures set to prevent the flooding of urban areas in large cities of Ukraine on the basis of European experience.


Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
6.

Меленті В. О. 
Несправжні щитівки (Hemiptera, Coccidae) на ялинах в зелених насадженнях Харківської області та заходи щодо зменшення їх шкідливості. / В. О. Меленті. — Б.м., 2022 — укp.

Дисертаційна робота присвячена актуальним в умовах міста Харкова шкідникам ялин – ялиновим несправжнім щитівкам. Уточнений видовий склад фітофагів, виявлено три види щитівок: Physokermes piceae Schrank, 1801; Physokermes hemicryphus Dalman, 1826, Physkermes inopinatus Danzig & Kozаr, 1973 (Hemiptera: Coccidae: Physokermes), останній вид вперше зареєстрований для регіону. Дослідження біотопічного розподілу показало, що в місті Харків переважає мала ялинова несправжня щитівка, в Харківській області переважає велика ялинова несправжня щитівка.Вперше в північно-східній частині України проведені детальні дослідження біології і екології ялинових несправжніх щитівок, основну увагу приділено фенології, кормовим рослинам, біології розвитку, впливу абіотичних і біотичних чинників на фітофагів. Всі три види є моновольтинними видами, реактивація зимової діапаузи відбувається при стійкому переході температури через + 5 ⁰С. З'ясовані відмінності фенології великої та малої ялинових несправжніх щитівок, отримані відомості доцільно використовувати при плануванні захисних заходів. Встановлено, що кормовими рослинами в регіоні досліджень є види ‒ ялина європейська, ялина колюча, ялина канадська та їх декоративні форми. Доведено, що плодючість ялинових несправжніх щитівок визначається умовами живлення та станом чистоти повітря, на територіях з забрудненим атмосферним повітрям – здовж автошляхів плодючість достовірно знижується. У регулюванні чисельності ялинових несправжніх щитівок найбільше значення має хижак – сірий ялиновий несправжній слоник Anthribus nebulosus Foerster, 1770 (Coleoptera:Anthribidae) та паразитоїди – їздці Microterys lunatus Dalman, 1820 (Hymenoptera:Encyrtidae), уточнена їх біологія та фенологія. Заселеність ентомофагами суттєво коливається і найвищого показника сягає в паркових насадженнях віддалених від автошляхів (60‒75 %), найменшого в насадженнях, розташованих здовж автошляхів (10‒15 %). Встановлено, що живлення ялинових несправжніх щитівок викликає пожовтіння та опадання хвої, зменшення річного приросту, що зумовлює до ослаблення ялин та навіть їх загибелі.Доведено, що найбільш шкодочинними є личинки другого віку та молоді статевонезрілі самки. За нашими дослідженнями хімічний захист у розсадниках доцільно проводити на стадії молодої нестатевозрілої самки, в регіоні дослідження це перша декада травня.За хімічного захисту використовували системні (Актара 25 WG в. г., Мовенто 100 SK к. с.), комплексні препарати (Енжіо 247 SC к. с., Протеус 110, OD МД) та стимулятор росту Мегафол. Всі інсектициди показали високу технічні ефективність ‒ від 91% до 98%. Хімічний захист протягом трьох років дозволив знизити рівень заселеності до поодиноких особин або зовсім звільнити ялину від ялинових несправжніх щитівок.^UThe dissertation is devoted to the actual pests of spruce under the conditions of Kharkiv city – spruce bud scales. The species composition of phytophages was clarified, and three species of scales have been identified: Physokermes piceae Schrank, 1801; Physokermes hemicryphus Dalman, 1826, Physkermes inopinatus Danzig & Kozаr, 1973 (Hemiptera: Coccidae: Physokermes), the last species was first recorded in the region. The study of biotopic distribution showed that in Kharkiv city, small spruce bud scales prevails and in Kharkiv region, big spruce bud scales prevails.Detailed studies of the biology and ecology of spruce bud scales were conducted for the first time in the north-eastern part of Ukraine, the main attention was paid to the phenology, forage plants, biology of development, and the influence of abiotic and biotic factors on phytophages.All three species give one generation during the year, reactivation of winter diapause occurs with a stable temperature transition through + 5 °C. The differences in the phenology of big and small spruce bud scales have been clarified, and it is advisable to use the obtained information when planning protective measures. It has been established that forage plants in the region of research are the following species ‒ European spruce, prickly spruce, Canadian spruce and their decorative forms. It has been proved that the fecundity of spruce bud scales is determined by the conditions of nutrition and the state of air cleanness, on the territories with polluted atmospheric air – along roads, the fecundity significantly decreases.In regulating the number of spruce bud scales, the most important predator is Anthribus nebulosus Foerster, 1770 (Coleoptera:Antribidae) and parasitoids – incheumonids Microterys lunatus Dalman, 1820 (Hymenoptera:Encyrtidae), their biology and phenology have been clarified. Colonization by entomophages varies significantly and reaches the highest rate in park plantations remote from highways (60-75 %), the lowest in plantations located along highways (10-15 %).It has been established that the nutrition of spruce bud scales leads to yellowing and falling of needles, a decrease in annual growth, which leads to a weakening of spruce trees and even their death.It has been proved that the most harmful are larvae of the second age and young immature females. According to our research, it is advisable to carry out chemical protection in nursery gardens at the stage of a young immature female, in the region of research this is the first decade of May.Systemic (Actara 25 WG water-soluble granules, Movento 100 SK suspension concentrate), complex preparations (Engio 247 SC suspension concentrate, Proteus 110, OD MD) and growth stimulator Megafol were used for chemical protection. All insecticides showed high technical efficiency – from 91% to 98%. Chemical protection for three years made it possible to reduce the level of colonization to single individuals or completely free the spruce from spruce bud scales.


Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
7.

Пісоцька В. В. 
Структурно-функціональне значення захисних лісосмуг у формуванні орнітокомплексів північного сходу України / В. В. Пісоцька. — Б.м., 2022 — укp.

Робота присвячена вивченню орнітокомплексів лісосмуг різного типу. Вперше вивчено сучасний стан орнітокомплексів лісосмуг різних типів північного сходу України. Досліджено багаторічну та сезонну динаміку структури орнітокомплексів лісосмуг різних типів північного сходу України. Отримані дані є важливими для розробки заходів з охорони та збереження біорізноманіття антропогенно змінених штучних біогеоценозів. У орнітокомплексах лісосмуг різного типу сумарно зареєстровано 68 видів. Видове різноманіття орнітокомплексів лісосмуг північного сходу України зростає від 44 видів (лісосмуги, що межують з автошляхами) та 54 види (полезахисні лісосмуги) до 59 видів (лісосмуги вздовж залізничних шляхів). Проаналізовано природоохоронний статус видів: 4 види занесені до Червоної книги України (Milvus migrans Boddaert,1783, Casarca ferruginea Pallas, 1764 Circus pygargus Linnaeus, 1758, Columba oenas Linnaeus, 1758); 7 – до Червоної книги Харківської області. Бернською конвенцією додаток (II) та додаток (ІІІ) охороняється 58 видів. Під охороною Боннської конвенції додаток (II та ІІІ) знаходиться – 20 вид, Вашингтонської конвенції (В) – 4 види. Директива ЄС про охорону диких птахів охоплює 5 видів птахів. Варто зазначити, що види одночасно мають декілька охоронних статусів. 9 видів птахів не мають природоохоронного статусу. Встановлено фактори, що впливають на особливості формування орнітокомплексів штучних лінійних насаджень: флористичний склад та структура. Різноманіття орнітофауни полезахисних лісосмуг зростає від 26 видів у горобінієвих продувних лісосмугах, 38 видів гніздових та 2 видів, що перебувають під час добування корму у мішаних продувних лісосмугах, 39 видів у кленово-ясенових продувних лісосмуг до 41 виду в кленово-липових ажурних лісосмугах та 44 видів у мішаних щільних і мішаних ажурних лісосмугах. Видовий склад лісосмуг вздовж автошляхів у монофлорних (тополевих та кленових) представлений - 22 види. Орнітокомплекс мішаних ажурних лісосмуг - 43 види. Орнітокомплекс мішаних лісосмуг вздовж колій, що межують з агроценозом представлено 46 видами. 51 видів птахів характерно для мішаних лісосмуг вздовж колій, що межують з водними об'єктами. Видовий склад птахів мішаних лісосмуг вздовж колій, що межують з населеними пунктами та антропогенними спорудами представлений 44 видами.^UThe work is devoted to the study of ornithocomplexes of forest belts of different types. For the first time the current state of ornithocomplexes of forest belts of different types of the north-east of Ukraine was studied. The long - term and seasonal dynamics of the structure of ornithocomplexes of forest belts of different types of the northeast of Ukraine in the period are investigated. the obtained data are important for the development of measures for the protection and conservation of biodiversity of anthropogenically modified artificial biogeocenoses. A total of 68 species were recorded in avian communities occupying forest belts of different types. Thus, species diversity of forest belt avian communities of north-eastern Ukraine increases from 44 species (roadside forest belts) and 54 species (field protection forest belts) to 59 species (railside forest belts). The analysis of species diversity of avian communities is given as values of the indices of Shannon, Pielow, Margalef, Simpson, Berger-Parker, and Jaccard.The dominating species in the studied area are representatives of the European type of fauna, namely Parus major Linnaeus, 1758, Parus caeruleus Linnaeus, 1758, Emberiza calandra Linnaeus, 1758, Luscinia luscinia Linnaeus, 1758, etc. A numerous tropic group includes Fulica atra Linnaeus, 1758, Cuculus canorus Linnaeus, 1758, Milvus migrans Boddaert, 1783, etc. The boreal group is represented by Anas platyrhynchos Linnaeus, 1758, Motacilla alba Linnaeus, 1758, Motacilla flava Linnaeus, 1758. The conservation status of species was analysed. Thus, 4 species are listed in the Red Data Book of Ukraine (Milvus migrans Boddaert, 1783, Casarca ferruginea Pallas, 1764 Circus pygargus Linnaeus, 1758, Columba oenas Linnaeus, 1758); 6 are included in the Red Data Book of Kharkiv Region. 58 species are protected by the Berne Convention (Annexes II and III), 20 species are listed in the Bonn Convention (Annexes II and III), whereas the Washington Convention (B) protects 4 species. Another 5 bird species are included in the European Birds Directive. Some studied species belong to several protected categories at the same time, whilst 9 species of birds have no conservation status.The floristic composition and structure were identified as the factors affecting the development of avian communities of linear plantations. The avifauna diversity of shelter belts ranges (in ascending order) from 26 species recorded in the rowanberry wind-blown forest belts, 38 breeding species and 2 species found foraging in mixed wind-blown forest belts, 39 species in the maple-ash wind-blown forest belts to 41 species encountered in maple-linden latticed forest belts. 44 species inhabit mixed dense and mixed latticed forest belts. The species composition of roadside forest belts in monofloral plantations (poplar and maple) is represented by 22 species. The avian community of mixed latticed forest belts consists of 43 species. The avian community of mixed forest belts near agrocenoses is represented by 46 species. Fifty-one species of birds are typical for mixed forest belts adjacent to water bodies. The species composition of birds of mixed forest belts located near settlements and anthropogenic facilities is represented by 44 species.


Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
8.

Огілько С. П. 
Конструктивно-географічні основи моніторингу трансформованих комунікаційно-стрічкових ландшафтів Черкаської області: автореферат дис. ... д.філософ : 103 / С. П. Огілько. — Б.м., 2024 — укp.

У дисертації доповнено теоретико-методологічні засади географічних досліджень дорожніх ландшафтів та отримані практичні результати, які дали змогу встановити наявність екосистемних відносин, що формуються у біотопах придорожніх ландшафтів Черкаської області (автотраси Київ – Одеса (автошлях М 05), та Вінниця-Черкаси (автошляхи М 12 та Н 16)). Головною гіпотезою дослідження є припущення, що після побудови дорожнього полотна впродовж певного періоду часу вздовж нього формуються рослинні та тваринні угруповання, які згодом подають ознаки екосистемної динаміки. Інший аспект проблеми полягає у спонтанному поширенні чужорідних видів, зокрема, і вздовж дорожніх смуг. Основу рослинних угруповань в них складають рудеральні, в тому числі і інвазійні рослини, наявність яких у антропогенних екосистемах вже здійсненний факт. В результаті досліджень нами були виявлені ознаки порушення дорожнім полотном екосистемної динаміки (фрагментація екотопів, загибель тварин внаслідок збиття автотранспортом та ін.). Також підтверджена головна тенденція, відмічена у закордонних джерелах – дороги зберігають більшу кількість видів поблизу узбіччя, ніж далеко від узбіччя (>200 м). Багатство та різноманітність видів рослин збільшується зі старінням дороги, тоді як багатство видів на узбіччі дороги значно збільшується із віком дороги та досягає піку у віці дороги 20 років, після чого багатство видів стабілізується. При цьому ні підвищена запиленість, ні високий рівень шуму не чинять негативний вплив на придорожні рослинні угруповання, які складаються рудеральними рослинами з високим рівнем резистентності до таких зовнішніх впливів. Також, в результаті геохімічних досліджень була підтверджена головна тенденція розповсюдження важких металів від дорожнього полотна на периферію (зменшення вмісту від відстані).Дослідження головних параметрів інфраекосистем автошляхів Черкаської області проводилось нами у відповідності з попередньо-розробленою програмою. Усі параметри були поєднані у наступні групи факторів:- Природно-географічний фактор: геолокація (географічні координати), температура та вологість повітря, природний радіаційний фон;- Ступінь антропогенного впливу: рівень шуму, запиленість, деякі геохімічні показники, близкість (або віддаленість) дорожнього полотна від сільгоспугідь;- Ступінь прояву екосистемних відносин: кількість видів рослин та їх повторюваність, наявність інвазійних видів, та тих, які є індикаторними до засолення та перезволоження, наявність видів, що входять до Національного каталогу біотопів України, значення індексу Менхініка (видового різноманіття). Виходячи з переліку головних груп факторів, головним показником районування є ступінь завершеності формування придорожніх екосистем, який ми поділили на чотири градації: високий, середній, низький та початковий ступінь.Використовуючи метод ствопчикових та пелюсткових діаграм, а також метод якісного фону виконано аналіз усієї сукупності параметрів за кожним полігоном, що дозволило виділити на території Черкаської області 5 районів різного ступеня завершеності формування екосистемних відносин. Два осередково-ядерних райони – Уманський (середній ступінь) та Черкаський (низький ступінь), в головних характеристиках яких переважають різні параметри рудеральної рослинності, та три периферійних райони, в яких параметри рудеральної рослинності нижче середнього рівня – Північно-периферійний (Жашківський, початковий ступінь), Південно-периферійний (Ладижинський, початковий ступінь), та Центрально-периферійний (Звенигородсько-Шполянський, початковий ступінь). В цілому ж проведене районування охоплює лише ті ділянки автошляхів, які безпосередньо межують з сільськогосподарськими угіддями. Але завдяки наявності в таких рудеральних фітоценозах переважно трав’янистої рослинності, вони можуть бути основою майбутнього ґрунтоутворення з подальшим поступовим окультуренням шляхом заміщення рудеральних рослин аборигенними. Переважна більшість же узбічь вказаних автошляхів мають лісозахисні смуги, екосистемна динаміка яких суттєво відрізняється від трав’янистих фітоценозів, а, отже, повнота формування в них екосистемних відносин вимагатиме додаткового дослідження.^UThe thesis added the theoretical and methodological foundations of geographical research of road landscapes and obtained practical results that made it possible to establish the presence of ecosystem relations formed in biotopes of roadside landscapes of the Cherkasy region (Kyiv-Odesa (highway M 05) and Vinnytsia-Cherkasy highways (highways М 12 та Н 16)). The main hypothesis of the study is the assumption that after the construction of the road bed, over a certain period of time, plant and animal groups are formed along it, which later show signs of ecosystem dynamics. Another aspect of the problem is the spontaneous spread of alien species, in particular, along road lanes. The basis of plant groups in them are ruderal, including invasive plants, the presence of which in anthropogenic ecosystems is already a feasible fact. As a result of the research, we found signs of disruption of ecosystem dynamics by the road surface (fragmentation of ecotopes, death of animals due to being hit by vehicles, etc.). The main trend noted in foreign sources is also confirmed - roads preserve a greater number of species near the roadside than far from the roadside (>200 m). Plant species richness and diversity increase as the road ages, while roadside species richness increases significantly with road age and peaks at 20 years of road age, after which species richness stabilizes. At the same time, neither the increased dustiness nor the high level of noise have a negative impact on the roadside plant groups, which consist of ruderal plants with a high level of resistance to such external influences. Also, as a result of geochemical research, the main tendency of the distribution of heavy metals from the road surface to the periphery (decreasing the content with distance) was confirmed.The study of the main parameters of the infra-ecosystems of highways in the Cherkasy region was carried out by us in accordance with the pre-developed program. All parameters were combined into the following groups of factors:- Natural and geographical factor: geolocation (geographic coordinates), air temperature and humidity, natural radiation background;- Degree of anthropogenic influence: noise level, dustiness, some geochemical indicators, proximity (or remoteness) of the roadway from agricultural land;- The degree of manifestation of ecosystem relations: the number of plant species and their repetition, the presence of invasive species and those that are indicators of salinization and overwetting, the presence of species included in the National Catalog of Biotopes of Ukraine, the value of the Menkhinik index (species diversity).Based on the list of the main groups of factors, the main indicator of zoning is the degree of completeness of the formation of roadside ecosystems, which we divided into four gradations: high, medium, low and initial.Using the method of column and petal diagrams, as well as the method of qualitative background, an analysis of the entire set of parameters for each landfill was performed, which allowed us to identify 5 districts of varying degrees of completeness of the formation of ecosystem relations in the territory of the Cherkasy region. Two core regions - Umansky (medium degree) and Cherkasy (low degree), the main characteristics of which are dominated by various parameters of ruderal vegetation, and three peripheral areas, in which parameters of ruderal vegetation are below the average level - North-peripheral (Zhashkivskyi) (initial degree), South-peripheral (Ladyzhinsky) (primary level), and Central-peripheral (Zvenigorodsko-Shpoliansky) (primary level). In general, the conducted zoning covers only those sections of highways that directly border agricultural lands. But due to the presence of mainly herbaceous vegetation in such ruderal phytocenoses, they can be the basis of future soil formation with further gradual cultivation by replacing ruderal plants with aboriginal ones. The vast majority of the roadsides of the indicated highways have forest protection strips, the ecosystem dynamics of which are significantly different from grassy phytocenoses, and, therefore, the completeness of the formation of ecosystem relations in them will require additional research.


Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ 
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського