Вперше встановлено, що дріжджоподібні гриби Candida-non-albicans є компонентом асоціації з інфекціями, які передаються статевим шляхом у хворих на рецидивний кандидозний вульвовагініт. Описано особливості клінічного перебігу рецидивного кандидозного вульвовагініту, викликаного грибами Candida-non-albicans й грибами Candida albicans та асоційованого з інфекціями, що передаються статевим шляхом. Розглянуто уявлення про порушення екосистеми піхви у жінок, хворих на рецидивний кандидозний вульвовагініт, і чутливість дріжджоподібних грибів до сучасних антимікотиків. Вдосконалено алгоритм комплексного лікування таких хворих з використанням вітчизняного препарату метаболічної дії тривіт-Se-KB.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням вивчення епізоотичної ситуації стосовно респіраторних хвороб свиней, зумовлених B.bronchiseptica, в господарствах північно-східних областей України, випробування методів їх лабораторної діагностики та розробці заходів боротьби з ними. Визначені основні епізоотичні особливості захворювання, клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни; локалізація збудника та його властивості. Експериментально відтворена бордетельозна інфекція на поросятах семиденного віку, вивчені перебіг хвороби та динаміка утворення протибордетельозних антитіл. Економічно обгрунтовані заходи боротьби з захворюваннями свиней бордетельозної етіології.

  Скачати повний текст

Вивчено стан здоров'я дітей великого промислового регіону. Встановлено, що проживання у великому промисловому регіоні з несприятливою екологічною ситуацією навіть у здорових дітей призводить до порушення адаптаційних можливостей системи кровообігу і вегетативної адаптації. Під час гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) особливо ускладнених форм порушення адаптації посилюються. Це погіршує перебіг захворювання і порушує процеси реконвалесценції. Вивчено ефективність комплексної терапії ускладнених форм ГРВІ з включенням адаптогену женьшеня, який коригує вегетативну дисфункцію.

  Скачати повний текст

Вперше на Полтавщині за результатами дослідження виявлено три випадки пріонових захворювань (хвороба Крейцтфельда - Якоба) та наведено їх клініко-епідеміологічну характеристику. Встановлено, що інколи пріонові захворювання можна діагностувати як "енцефалополірадікулоневрит", "бічний аміотрофічний склероз", "сенільна деменція", "хвороба Альцгеймера". Поширеність даної патології в регіоні складає 0,43 на 1 млн. населення, що відповідає світовим даним про їх розповсюдженість. Встановлено, що для верифікації діагнозу необхідно використовувати комплекс методів (ретроспективний клініко-епідеміологічний аналіз, морфологічні дослідження мозкової тканини). Показано можливість дослідження антитіл до нейрофіламентів у процесі визначення захворювання, яке може бути спровокованим пріоновою інфекцією (за умов негативних реакцій до інших збудників нейроінфекцій). Об'єктами ризику потенційного зараження інфекційними пріонами на території спостереження визначено виробництва медичних препаратів з тваринної сировини (Полтавський м'ясокомбінат, окремі цехи якого виробляють кетгут і гормональні препарати). За результатами дослідження запропоновано структуру санітарно-епідеміологічного нагляду за пріоновими інфекціями та визначено основні напрямки їх профілактики.

  Скачати повний текст

Вивчено частоту інфікування вагітних Івано-Франківської області вірусом простого герпесу (ВПГ) 1/2 та цитомегаловірусом (ЦМВ), а також особливості перебігу герпетичної (ГІ) та цитомегаловірусної інфекцій (ЦМВІ) під час гестації, реакцію імунної системи вагітних на різні клінічні форми цих інфекцій, вплив тривалості й активності інфекційного процесу на перебіг і наслідки вагітності, стан плода та плаценти, морфологічні зміни у плаценті. Розроблено стандартизовані підходи до діагностування ГІ та ЦМВІ у вагітних, серологічний моніторинг за їх перебігом, методику прогнозування акушерських ускладнень, інфікування плода, що дозволяє передбачити ймовірність розвитку прогнозованих ускладнень, своєчасно визначати лікарську тактику, за необхідності застосувати лікувально-профілактичні заходи. Показано, що комплексна терапія позитивно впливає на показники імунного та цитокінового статусу, функціонального стану фетоплацентарного комплексу, за її застосування відбувається зниження частоти репродуктивних втрат, акушерських і перинатальних ускладнень, інфікування плода. Під час проведення зазначеної терапії використано вітчизняні препарати - рекомбінантний ІЛ2 (ронко-лейкін) у прегравідарній підготовці жінок з рецидивною ГІ, хронічною активною ЦМВІ й ербісолу як імунотерапії у цих жінок під час вагітності. Прегравідарна підготовка забезпечує стійку ремісію інфекції під час вагітності, профілактику неонатальної смертності, інфікування плода, знижує частоту репродуктивних втрат, перинатальних і акушерських ускладнень.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему впливу герпетичної інфекції на розвиток критичних станів у дітей з інфекційною патологією. На підставі використання анамнестичних, клінічних, параклінічних, сучасних високоінформативних специфічних методів діагностики встановлено частоту (60,1%) герпетичної інфекції у момент критичного стану у дітей. З'ясовано, що у більшості дітей герпетична інфекція, як супутня патологія, обтяжувала перебіг і прогноз основного захворювання. У 18,9% хворих герпетичну інфекцію визнано основною причиною розвитку критичних станів у дітей, переважно через ураження центральної нервової системи. Обрунтовано раннє застосування специфічної противірусної терапії у високих дозах у випадках енцефаліту герпетичної етіології.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню морфофункціонального стану органів і тканин (лімфовузли, селезінка, серце, легені, печінка, нирки) великої рогатої худоби (ВРХ) у випадку хронічного лімфоїдного лейкозу та овець, інфікованих вірусом лейкозу (ВЛ) ВРХ у разі вторинного імунодефіциту, зумовленого впливом іонізуючого випромінювання, а також коней у випадку інфекційної анемії (ІНАН). Виявлено, що частота ураження та характер патоморфологічних змін в органах і тканинах ВРХ, позитивно реагуючої в РІД, залежать від стадії розвитку хвороби, а розвиток лейкозного процесу за лімфоїдного лейкозу пов'язаний зі змінами гістоархітектоніки органів і тканин і з порушеннями гістохімічної статики та, очевидно, динаміки клітин, що призводить до порушення обмінних процесів в організмі через вірусну інфекцію. Вивчено гістологічну будову органів і тканин у овець, інфікованих ВЛ ВРХ за вторинного імунодефіциту. Виявлені у лімфовузлах і селезінці гістологічні зміни свідчать про перебудову імунокомпетентних органів у відповідь на вірусну інфекцію та радіоактивне опромінення. Показано, що іонізуюче опромінення викликає спустошення лімфоїдної тканини, в якій розмножується вірус лейкозу. Це призводить до сповільнення інтенсивності розвитку лейкозного процесу в експериментальних овець. Встановлено морфологічні зміни й особливості білково-нуклеїнового, вуглеводного та ліпідного обмінів в органах і тканинах коней у випадку інфекційної анемії, в залежності від рівня титрів специфічних антитіл у РДП. Доведено, що незначні гістологічні зміни в органах і тканинах виникають лише за наявності специфічних антитіл у РДП на рівні 1:8 - 1:16, а за умов зростання рівня антитіл до 1:32 - 1:64 спостерігаються гематологічні, патологічні, патологоанатомічні та гістологічні зміни, характерні для ІНАН.

  Скачати повний текст

Встановлено, що частота HBV-інфекції у пацієнтів з гломерулонефритом (ГН) значно перевищує таку в здорових і практично однакова серед пацієнтів з гострим та хронічним перебігом захворювання. Уточнено роль HBV-інфекції у патогенезі та симптоматиці ГН. Встановлено, що за супутньої HBV-інфекції у пацієнтів з ГН спостерігаються особливості клінічного перебігу недуги (частіший розвиток набрякового, інтоксикаційного та больового синдромів, більш глибокі зміни сечового осаду, порушення концентраційної та фільтраційної функцій нирок, ознаки ураження печінки), вища частота хронізації гострого гломерулонефриту (ГГН). Підтверджено особливості змін імунної реактивності у пацієнтів з ГН, розглянуто зміни імунітету у пацієнтів з супутньою HBV-інфекцією. Виявлено, що супутня HBV-інфекція поглиблює вторинний імунодефіцит та синдром ендогенної інтоксикації. Встановлено, що рівень ендогенної інтоксикації за ГН перебуває у прямому кореляційному зв'язку з показниками гуморальної та зворотному - з показниками клітинної ланок імунітету. Доведено, що супутня HBV-інфекція є фактором ризику розвитку остеопенії у пацієнтів з ГН. Рекомендовано усім хворим на гломерулонефрит проводити дослідження крові на наявність маркерів вірусу гепатиту B.

  Скачати повний текст

З'ясовано клініко-епідеміологічні особливості та психоособистісні характеристики підлітків з інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ)/ВІЛ залежно від місця їх мешкання та форми поведінки. Установлено взаємозв'язок ризику інфікування ІПСШ/ВІЛ, особливостей клініки та перебігу ІПСШ у підлітків залежно від факторів, а саме: місця мешкання, психоособистісних властивостей і форми поведінки. Показано, що сільські підлітки менше поінформовані з питань профілактики ІПСШ, їх поведінка зумовлює високий ризик інфікування, зокрема ВІЛ. Запропоновано оригінальну лікувально-превентивну тактику з залученням до комплексної етіопатогенетичної терапії чотирьохетапних превентивних модулів і диференційований підхід до її застосування у підлітків з ІПСШ/ВІЛ залежно від місця мешкання, психоособистісних властивостей і форми поведінки, що передбачає застосування чотирьохетапних превентивних модулів, нових форм і методів роботи (інтерактивних інформаційно-навчальних методик, технологію "Рівний навчає рівного").

  Скачати повний текст

Досліджено розповсюдження та шкодочинність вірусів печериць за умов довкілля, а також виробництва. Показано нерівномірність розповсюдження патогенів у регіонах Полісся, Лісостепу, Ботанічних садах України та біотехнологічних центрах. Враховано деструкцію органел клітин та зміни у габітусі рослин, які були експериментально інфіковано паличкоподібним вірусом печериць. Розглянуто основні властивості вірусів, які інфікують печерицю двоспарову (Agaricus bisporus (J. Lge) Imbach). За умов біоценозів та штучних екосистем вивчено поширення паличкоподібного патогену, який мав певну серологічну спорідненість із вірусом тютюнової мозаїки. Розроблено систему відбору здорового посівного матеріалу грибів, яка включає ступеневий вірусологічний контроль усього біотехнологічного циклу їх вирощування. На підставі використання діагностику вірусів за методом Ухтерлоні, ІФА, електронномікроскопічний та інші методи проаналізовано локалізацію патогенів у грибах, посівному матеріалі, грунті, а також фекаліях тварин. Доведено, що вірусні хвороби печериць знижують урожай плодових тіл грибів у 1,5 - 3 рази, а їх збудники викликають патологічні зміни міцелію та плодових тіл. Запропоновано ключ-схему для оцінки посівного матеріалу та плодових тіл грибів, що ростуть за умов природних регіонів та вирощуються у штучних екосистемах з урахуванням симптомів хвороб, властивостей вірусів у динаміці росту та розвитку грибів. Розглянуто стійкість до вірусних хвороб різних штамів печериць. На основі властивостей збудників та їх циркуляції в екологічних нішах розроблено комплекс профілактичних заходів боротьби з вірусними інфекціями.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано ефективність впровадження стандартів системи інфекційного контролю та розроблено практичні підходи щодо запобігання внутрішньолікарняним інфекціям (ВЛІ) у відділенні недоношених новонароджених дітей (ВННД). Вперше з використанням елементів системи інфекційного контролю (даних епідеміологічного аналізу та мікробіологічного моніторингу) проведено комплексне дослідження епідемічної ситуації у ВННД, зокрема, визначено дійсний рівень і динаміку захворюваності на гнійно-запальні захворювання в цілому та на ВЛІ зокрема, виявлено домінуючі види умовно-патогенних мікроорганізмів, які колонізували дітей у ВННД, а також пологових будинках і відділеннях інтенсивної терапії міста Суми. Встановлено, що у сучасний період знизився показник захворюваності недоношених новонароджених на локальні форми гнійно-запальних захворювань (омфаліт, кон'юктивіт, піодермія) та зріс рівень захворюваності на системні та генералізовані форми (брохопневмонія, менінгіт, некротичний ентероколіт). Вперше з використанням стандартних визначень випадку кожної нозологічної форми інфекції встановлено фоновий рівень захворюваності на ВЛІ у ВННД. Виявлено, що мікробний пейзаж цього відділення визначається переважно мікроорганізмами, які колонізували новонароджених у пологових будинках і відділеннях інтенсивної терапії. Доведено, що у ВННД відбувається патологічна колонізація новонароджених госпітальними штамами умовно-патогенних мікроорганізмів, які мали високий рівень і множинний характер стійкості до антибіотиків. Визначено корелятивний зв'язок різних ендо- й екзогенних факторів ризику з розвитком конкретних нозологічних форм інфекції. На підставі даних епідеміологічного та мікробіологічного моніторингу розроблено профілактичні й епідемічні заходи, впровадження яких дозволить знизити рівень захворюваності недоношених новонароджених дітей на ВЛІ у 2,6 раза.

  Скачати повний текст

Вивчено перебіг епідемічного процесу корової та паротитної інфекцій у Збройних Силах (ЗС) України, напруженості протикорового та протипаротитного імунітету у молодого поповнення навчальних центрів та інших категорій військовослужбовців у різних регіонах України, а також реактогенності, імунологічної та епідеміологічної ефективності засобів специфічної профілактики, що застосовуються у ЗС України на сучасному етапі для профілактики кору та епідемічного паротиту. Оцінено ефективність епідеміологічного нагляду за крапельними інфекціями у військах. Установлено, що надходження неімунного до кору й епідемічного паротиту поповнення у військові колективи є одним з факторів активізації механізму передачі, що сприяє поширенню зазначених інфекцій. Визначено безпечність, імунологічну й епідеміологічну ефективність використання для щеплення військовослужбовців з метою профілактики, а також за епідемічними показниками - в осередках, живої паротитної вакцини зі штаму Л-3, а також комбінованої вакцини проти кору, епідемічного паротиту та краснухи Пріоксу. Відповідно до сучасних вимог стосовно збереження та зміцнення рівня професійного здоров'я військовослужбовців, підтримки високої бойової готовності військ обгрунтовано й удосконалено систему епідеміологічного нагляду за крапельними інфекціями (кором і епідемічним паротитом) в ЗС України.

  Скачати повний текст

Проведено оцінювання просторової та часової динаміки напруженості епізоотичної ситуації щодо емфізематозного карбункулу (ЕК) у світі та в Україні. Встановлено, що збудник інфекції має панзоотичне розповсюдження у світі, а сама інфекція характеризується спорадичністю, ензоотичністю та нерівномірним проявом на території п'яти континентів світу. Особливістю його геграфічного поширення в Україні є зональність, яка належна до природних лучних ландшафтів, розташованих в басейнах розливу річок або на територіях з поверхневим заляганням водоносних горизонтів. Встановлено можливість спор збудника інфекції вегетувати у травному тракті, долати бар'єр слизових оболонок, вибірково осідати в деяких органах і тканинах і через певний час елімінувати з них через фазу вегетації, що спричиняє стан імунізуючої субінфекції.Встановлено факультативний тип паразитизму Cl. Chauvoei, вивчено закономірності функціонування епізоотичного процесу ЕК, визначено активність його ланок. Визначено, що джерелом збудника інфекції є хворі тварини, трупи та грунт, головними факторами його передачі - корми, вода, грунт. Найсприятливішою до інфекції є велика рогата худоба у віці 0,5 - 2 роки. Встановлено чинники, які обумовлюють саморегуляцію епізоотичного процесу ЕК. Сконструйовано, до- та клінічно випробувано інактивовану вакцину проти ЕК великої рогатої худоби та овець - емкарвак (на основі вітчизняного штаму Л-7), яка забезпечує імунітет протягом 9-ти місяців.

  Скачати повний текст

Доведено важливість значення генів DRB1-локус II класу головного комплексу гістосумісності людини у лізосомальних цистеїнових катепсинів B і L у патогенезі інфекції вірусу Епштейна - Барр (ВЕБ). Уточнено механізми індукції аутоімунітету внаслідок інфекції ВЕБ на підставі гістохімічної характеристики антигенів-мішеней та циркулюючих аутоантитіл. Запропоновано визначати рівень beta 2-мікроглобуліну та C-реактивного білка у сироватці крові у разі обстеження щодо наявності інфекції ВЕБ з метою оцінювання активності імунопатологічного процесу та діагностування мікробно-деструктивних ускладнень. Наведено результати п'ятирічного епідеміологічного спостереження захворюваності на інфекційний мононуклеоз (ІМ) у Дніпропетровську. Вивчено клінічні особливості інфекції ВЕБ серед пацієнтів з різним імунним статусом, а саме: імунокомпетентних осіб, дітей раннього віку з "невизначеним" ВІЛ-статусом, хворих на розсіяний склероз. Визначено клінічну ефективність застосування комбінації циклоферону зі гропринозином під час лікування ІМ, яка не зумовлює стимулювання специфічного гуморального імунітету або пригнічення віремії. Установлено, що використання преднізолону підвищує ризик рецидиву ІМ за рахунок пролонгації віремії. Розроблено протокол диспансерного спостереження, який регламентує організацію, терміни та перелік лабораторних обстежень пацієнтів, що хворіли на інфекцію ВЕБ.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих з постгонорейними ураженнями сечостатевого тракту та іншими урогенітальними інфекціями в сполученні з вторинним безпліддям. Проаналізовано клініко-анамнестичні особливості, етіологічні фактори запального процесу, особливості спермограми, адреналової системи, вегетативного, ендокринного та імунного статусу у інфертильних чоловіків, які хворіли на гонорею, зокрема з ускладненими інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), хронічними запальними захворюваннями сечостатевих органів без ІПСШ. Висвітлено роль хронічної інфекції як тригерного фактора у виникненні взаємозалежних гіпоталамо-гіпофізо-гонадних змін, що формують патоспермію. Розроблено алгоритми комплексної етіопатогенетичної терапії хворих, з застосуванням антигомотоксичних препаратів "Траумель-С", "Ехінацея-композитум".

  Скачати повний текст

Розроблено новий методичний прийом оцінювання захищеності населення від інфекцій, що контролюється засобами імунопрофілактики. Обгрунтовано нову технологію проведення імунологічного моніторингу, удосконалено епідемічни нагляд. Встановлено закономірності сучасного етапу епідемічного процесу й особливості імуноструктури населення щодо кору, дифтерії, кашлюку. Виявлено взаємоневідповідність показників щеплення й імунності та захищеності. На підставі результатів епідеміологічних і експериментальних досліджень створено новий методичний прийом визначення захищеності організму, суть якого полягає в оцінці досліджених після введення вакцини (ревакцинації) за термінів, що відповідають інкубаційному періоду інфекції, рівнів специфічних антитіл, і, якщо їх вміст у сироватці крові досягає протективного рівня, то організм вважається захищеним від інфекції. Розроблено програмно-алгоритмічне забезпечення проведення епідемічного аналізу, імітаційні моделі епідемічного процесу корової та дифтерійної інфекцій. За результатами проведеного дослідження вдосконалено систему епідемічного нагляду за інфекціями, що контролюються засобами імунопрофілактики.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-епідеміологічні особливості інфекцій, що передаються статевим шляхом у ВІЛ-інфікованих хворих. Розроблено методику лікування сифілісу на підставі вивчення клінічних і серологічних особливостей перебігу зазначеної хвороби. Установлено, що інфекції, які передаються статевим шляхом, виявляються у 84 % ВІЛ-інфікованих, у 78 % з них діагностуюється змішане інфікування. ВІЛ-інфекція більшою мірою має місце в осіб молодого віку, неодружених і тих, що не мають постійного місця роботи та розпочинають статеві відносини у віці до 17-ти років, у ВІЛ-інфікованих виявляються вірусні інфекції, а саме: вірусний гепатит C, герпес і цитомегаловірус, а також трихомоніаз, кандидоз, хламідіоз і сифіліс. Частота вірусних інфекцій зростає за умов зниження кількості CD4-лімфоцитів та спостерігається частіше в осіб, що споживають наркотичні речовини. Показано, що для ВІЛ-інфікованих хворих на сифіліс характерна різноманітність клінічних проявів вторинного періоду, низький титр реагинів у РЗК й уповільнення негативації серологічних реакцій. З урахуванням одержаних даних розроблено методику лікування хворих на вторинний рецидивний і прихований ранній сифіліс з одночасним призначенням бензілпеніциліну натрієвої солі у дозі 1 млн ОД 8 разів на добу протягом 18-ти днів і цефтріаксону 1,0 г на добу протягом 10-ти днів - внутрішньом'язово. Ефективність нової методики підтверджено даними клініко-серологічного спостереження. Стійка негативація серологічних реакцій відбулась у 83,3 % хворих на вторинний рецидивний і у 78,3 % хворих - на прихований ранній сифіліс.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено різного характеру та вираженості дисбаланс, стосовно здорових людей, у показниках імунітету хворих на бронхіальну астму (БА) та хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) різного ступеня тяжкості, що необхідно враховувати для проведення профілактичних і лікувальних заходів. Виявлено зміни параметрів імунітету, які у осіб на етапі ризику та у хворих на БА та ХОБ зв'язані з частими гострими респіраторними інфекціями та/або загостреннями хвороби. Встановлено статеві відмінності клініко-імунної реактивності у здорових осіб на дію факторів ризику хронічних неспецифічних захворювань легень, а у хворих на БА та ХОБ на клінічні прояви захворювання. Зазначено, що дані відхилення у психологічних профілях хворих на БА та ХОБ вказують на зміни переважно тривожного характеру, їх залежність від клінічних проявів, тривалості захворювання, а також віку та статі хворих. Доведено, що дані психоімунні та психоендокринні зв'язки у хворих на БА та ХОБ свідчать про необхідність нормального рівня одних ланок імунної та ендокринної систем і напруження інших для забезпечення оптимальної психоемоційної реактивності. Розроблено диференційований підхід щодо імуно- та психокорекції за різних умов тяжкості БА та ХОБ із застосуванням медикаментозних (лікування циклофероном, поєднаної терапії стероїдами та антилейкотрієновим препаратом) і немедикаментозних методів (сольової аерозольтерапії, розвантажувально-дієтичної терапії та раціональної психотерапії).

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-імунологічні особливості дітей 5-14-річного віку з частими респіраторними інфекціями. У дітей з частотою респіраторних інфекцій 6-12 епізодів на рік у 54% випадків спостерігались прояви HSV-інфекції. В період між захворюваннями у таких дітей в більшості випадків ідентифікувались антигени парагрипу (26%), аденовірусів (21%), РС-вірусів (13%) та асоціації вірусів (34%). Імунологічне обстеження за допомогою методу двокольорової проточної цитометрії з використанням моноклональних антитіл на апараті FACScan показало, що у цих дітей змінені імунологічні показники, відповідальні за противірусний захист (знижені CD3+T-, CD4+T-, CD8+T-лімфоцити). У випадку поєднання частих респіраторних інфекцій з рецидивуючою HSV-інфекцією, зниження CD4+T-лімфоцитів спостерігалось особливо часто. На підставі виявлених клініко-імунологічих особливостей у дітей з частими респіраторними інфекціями були обгрунтовані показання до призначення рослинного адаптогену (Ехінацея пурпурна) та імуномодулятора тимічного походження (Тимостимулін). Вони були ефективні в профілактиці загострень цих інфекцій.

  Скачати повний текст