Розглянуто здатність масової політичної свідомості в сучасній Україні спонукати населення до активної політичної участі. Визначено функції масової політичної свідомості, дія яких спонукає громадян до політичної активності та встановлено її мотиваційну основу. Проаналізовано залежність між рівнями соціальної та політичної активності українців, а також вплив суспільного середовища на характер політичної поведінки. Наведено характеристику політичної свідомості населення сучасної України за змістом його потреб, інтересів, моральних і ідологічних настанов. З'ясовано найбільш розповсюджені політико-ідеологічні преференції українського населення. Розглянуто причини та чинники невідповідності між протестними політичними настроями та переважно пасивною політичною поведінкою людей, зокрема, у найбільш відомих політичних кампаніях. Простежено еволюційні зміни в амбівалентному співвідношенні у масовій політичній свідомості між локусами інтернальності й екстернальності, деяке посилення громадянських цінностей щодо цінностей матеріальних, які залишаються домінуючим чинником політичного вибору. Розглянуто потенційні можливості зростання активності масової політичної свідомості в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено явище іконоборства у духовному житті Київської Русі та Московської держави. Розглянуто витоки, особливості розвитку та поширення іконоборських ідей на Русі. Зазначено - до головних причин, що сприяли формуванню іконоборських уявлень, належать впливи тих учень, особливо єретичних, які містили іконоборські ідеї. Розглянуто аспект засилля обрядовір'я та фанатичні зловживання стосовно ікон, зростання власного вільнодумства, а також нерозуміння богословського вчення про ікони. Здійснено релігієзнавчий аналіз іконоборських акцій і встановлено, що дії іконоборців у період Київської Русі синкретизувалися з місцевими віруваннями та носили здебільшого побутовий практичний характер (спалення, порубка, відщіпування, розбивання, перевертання "догори ногами" ікон). Згодом практичне іконоборство набуло більш фанатичних розмірів, мало прояв в антицерковних виступах єретиків Московської держави (XIV - XVI с.). Значну увагу приділено еволюційному характеру явища іконоборства на Русі з моменту християнізації до виникнення перших єритичних рухів стригольників і жидовілих. Установлено, що аргументація іконоборства на Русі щодо критики ними іконошанування є подібною до попередніх і сучасних іконоборських рухів, наприклад: посилання на старозавітну заборону ідолопоклонства; використання суперечливих моментів з тексту Нового Заповіту в іконоборській інтерпретації; ототожнення понять "поклоніння" та "шанування"; заперечення, взаємопов'язані з догматом про дві природи Боголюдини Христа; критичне ставлення до феномену чудотворної ікони; заперечення шанування хреста, святих мощів, чернецтва.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сонетну творчість Е.Андієвської з метою з'ясування її місця та ролі у західноєвропейському культурному контексті, виявлено жанрову, художньо-естетичну, стилістичну специфіку її творів. Вивчено сонетний доробок Е.Андієвської (збірки "Народження ідола", "Риба і розмір", "Кути опостінь", "Пісні без тексту", "Наука про землю", "Каварня", "Спокуси святого Антонія", "Вігілії", "Архітектурні ансамблі", "Знаки. Тарок", "Межиріччя", "Вілли над морем", "Хвилі", "Хід конем", "Півкулі і конуси") за всіма рівнями організації художнього тексту з урахуванням психології творчості, феномена свідомості автора, визначальним фактором якої є активізація підсвідомої сфери у креативному процесі. На підставі структурального аналізу поетичного тексту Е.Андієвської виявлено його ієрархічну, синтагматично-парадигматичну організацію на ідейно-тематичному, образному та мовно-поетичному рівнях. З'ясовано філософське підгрунтя поезії Е.Андієвської, що визначає основний об'єкт її поетичної рефлексії - світ і його трансфомацію в інобуття, а також провідного принципу поетики - символізації, проведено типологічне зіставлення її творчості з західною та східною філософією та мистецтвом (поетичною творчістю Р.-М.Рілке, С.Малларме, П.Верлена, Ю.Тарнавського, М.Реваковича, філософськими концепціями Е.Гуссерля, Ж.-П.Сартра, Ф.Ніцше, М.Бердяєва, О.Шпенглера, античності, брахманізму, буддизму, даосизму, теософією О.Блаватської, вченням К.Кастанеди, західним і східним образотворчим мистецтвом).

  Скачати повний текст

У роботі розглядаються хлібні вироби, притаманні населенню Полісся, а також пов'язані із ними страви із зернових, при цьому досліджуються як технологічний, так і сакрально-семіотичний аспекти. Досліджено сировинну базу традиційного хлібопечення, особливості технології повсякденного, обрядового та оказійного печива. Розглянуто хлібопекарський інвентар, знаряддя та пристосування, особливості їх виготовлення, використання та комплекс явищ духовної культури пов'язаний із ними. Проаналізовано обрядові хліби та інші страви із зернових у календарній та родинно-побутовій обрядовості. Наведено їх широку номенклатуру, особливості приготування і використання у звичаєвих чинах. Акцентовано на неможливості повного розмежування хлібних виробів календарної і родинно-побутової звичаєвості, оскільки багато із них готуються із прив'язкою до дат народного календаря, але є важливими складовими обрядів родинних чи господарських. Окремо розглянуто вірування та звичаї пов'язані з хлібом та хлібопекарською сировиною, наголошено на їх амбівалентності. Досліджено сакрально-семіотичний навантаження, яке несуть хлібні вироби поліщуків у явищах традиційної народної культури. З'ясовано, що підґрунтям та обов'язковим елементом багатьох із них є звичаєвість із поминальними мотивами. Показано сакралізацію хліба у народній свідомості, але без ідололатрії. Досліджено, що хлібні вироби поліщуків, включно із їх технологічними та сакрально-семіотичними особливостями, корелюють і з широким європейським, і з вужчим загальноукраїнським контекстом, проте із своїми, спричиненими зовнішніми природніми та внутрішніми ментальними причинами, особливостями.^UThe thesis examines bread products typical for the population of Polissia, as well as related to it cereal dishes that have been explored through both technological as well as sacred and semiotic aspects. The understanding of the exclusive importance of bread and all its varieties has a special place in Ukrainian folk culture as the most important food and a mandatory attribute in the majority of customary acts. It has been investigated that the main raw material for the bread-like products was rye flour. Only in the southern part of Polissia, given the favorable conditions, wheat begins to play the key role as the raw material base in the bakery production. It was found that the rest of the cereal crops were used only as auxiliary.It has been found that the main solvent in the preparation of bread production was water, only for ceremonial and occasional bread products whey and milk could be used. In conclusion, it should be noted that due to understanding the importance of bread it occupies a special place in the folk culture of Polishchuk people, and therefore is closely intertwined with many customs and beliefs. Numerous facts indicate a certain sacralization of bread, but without deification. It has been studied that Polissian bread products, including their technological and sacral and semiotic features, correlate with both the broad European and the narrower all-Ukrainian context, but keep their peculiarities, caused by external natural and internal mental causes.