Розглянуто особливості індивідуального композиторського стилю Ф. Шрекера на прикладі опер "Далекий дзвін", "Іграшка", "Христофорус, або Видіння опери". Центральною проблемою дослідження є проблема цілісності багатоскладового стилю композитора. Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю перегляду усталених і часто неповних характеристик та оцінок творчості Ф. Шрекера. Проаналізовано вербальний та музично-інтонаційний ряди даних опер. Детальний аналіз лібрето різних за жанром опер дозволив розкрити своєрідність художнього методу Шрекера-лібретиста та виявити втілені у даних творах літературні та філософсько-естетичні тенденції на межі ХІХ - ХХ ст. Охарактеризовано особливості музичної мови та драматургії даних опер, проведено їх стильовий аналіз і зроблено висновок щодо природи індивідуального музичного стилю композитора.

  Скачати повний текст

Проаналізовано малодосліджену проблему становлення празької композиторської школи, з'ясовано її роль у розвитку української музичної культури. На підставі вивчення дежерлознавчих та історико-культурних наукових матеріалів висвітлено активний характер творчих контактів музичної спільноти Праги у контексті вивчення розвитку слов'янських культур. Проаналізовно методологічні теорії празької композиторської школи (Л.Яначека, В.Новака, Й.Сука, Й.Ферстера, О.Недбала). Охарактеризовано вплив викладачів Празької консерваторії на становлення творчої майстерності українських композиторів (В.Барвінського, Н.Нижанківського, М.Колесси, Р.Сімовича, З.Лиська, С.Туркевич-Лісовської), визначено модерністські тенденції празького періоду їх творчості.

  Скачати повний текст

Наведено результати інтонаційно-стилістичного та виконавського аналізу камерно-вокальних творів німецьких композиторів Ф.Шуберта, Р.Шумана, Р.Вагнера, Г.Малера, досліджено суттєвість їх романтичного грунту й органічного зв'язку з символізмом. Останній складає реалію мистецького буття на початку XIX ст. Ця обставина ігнорувалася світовим мистецтвознавством, переважно, з ідеологічних міркувань. Досліджено особливу роль символізму в розвитку німецького романтизму. Вивчено вагомість текстової символіки та мовно-інтонаційних побудов, пов'язаних із традиціями риторики та культового співу у змістовності зазначених композицій та у виконанні їх згідно з прийнятими положеннями щодо нерозривності розвитку романтизму та символізму, австро-німецької творчості на основі єдиної літературної мови. Запропоновано виконавські концепції творів названих авторів відповідно до розуміння перетину романтичних і символістських принципів творчості.

  Скачати повний текст

Проаналізовано творчість австрійського прозаїка А. Шніцлера (1862 - 1931). Висвітлено витоки поетики та ідейно-естетичні джерела творчості. Розкрито основні художні принципи, які визначають жанрово-стильові особливості творів, мовностилістичні художні прийоми, тематично-смислові домінанти прози письменника в контексті австрійсько-українських літературних взаємодій кінця XIX - першої половини XX ст. З'ясовано типологічні сходження та відмінності, що характерні для доробку А. Шніцлера, В. Стефаника, І. Франка, М. Коцюбинського.

  Скачати повний текст

Розроблено періодизацію розвитку двосторонніх відносин у різних галузях економічної співпраці. Визначено головні напрями співробітництва з урахуванням особливостей даного періоду. Особливу увагу приділено формуванню договірно-правової бази співробітництва, розвитку галузевих напрямів співпраці. Проаналізовано тенденції розвитку торговельних відносин та залучення австрійських інвестицій в економіку країни. З'ясовано політичні, економічні чинники сучасної епохи, що не дали змоги Україні ефективніше використати можливість економічного співробітництва з Австрією. Введено в науковий обіг архівні документи, матеріали торговельних представництв обох держав, що раніше не використовувалися.

  Скачати повний текст

Досліджено ідентичнісну проблематику в художньому просторі - ідентичність жанру й ідентичність фігури. Висвітлено традиційні погляди на жанр. Досліджено зв'язок між жанровою проблематикою та проблематикою художніх фігур. Введено в український теоретичний дискурс напрацювання німецьких і англо-американських теоретиків, а також залучено розробки вітчизняних учених. Увагу приділено межовим видам літератури - літературі спогадів (автобіографічній літературі, мемуаристиці) та подорожній літературі. Відзначено, що ці два види дозволяють показати еволюцію жанру в художньому просторі на матеріалі австрійської літератури другої половини XX ст. Виокремлено тенденції - до нефікційного використання традиційно фікційних жанрів і фікціоналізації літератури факту. Теоретично обгрунтовано потребу розрізнення понять "фікційний" і "художній". Фігура в системі художнього мовлення цілком підпорядковується ідентичнісній проблематиці. У процесі дослідження ідентичності фігури вперше прокладено межу між ідентичністю "я" як художньої фігури та її ідентичностями як фіктивної (для фікційного мовлення) та реальної (в нефікційній літературі) особи. На підставі аналізу текстів показано неможливість досягнення чистоти жанру в сучасному художньому мовленні. Зауважено, що письменники свідомо дбають про поліжанрову структуру їх текстів. Досліджено ідентичність художнього тексту й ідентичність книжки, а також метаморфози, яких зазнає текст як цілість у разі його перетворення на цілість книжки. Відзначено, що особлива увага австрійських авторів другої половини XX ст. до подорожньої та автобіографічної літератури вважається панівною тенденцією та виявом загостреного інтересу до ідентичнісної проблематики у сучасному світі поготів. Виділено й проаналізовано найважливіші тенденції розвитку літератури у другій половині XX ст.

  Скачати повний текст

Вперше в літературознавстві творчість австрійського письменника Ф. Грільпарцера розглянуто крізь призму міфологізму та міфопоетики. Виявлено різні види та форми міфологізму, характерні для творчості Ф.Грільпарцера. Досліджено семантику та механізми функціонування міфопоетичних структур у творчості письменника. Встановлено роль міфологізму як домінанти індивідуального стилю письменника, риси і прийоми міфопоетики, специфіку авторської міфотворчості. Своєрідність міфологізму Ф. Грільпарцера визначається: оригінальною розробкою міфологічних мотивів, сюжетів, образів і символів; авторською актуалізацією першоджерел у відповідності з духом часу; створенням авторських міфів. Творчість Ф. Грільпарцера розглянуто в аспекті проблеми традиції та новаторства в літературі, а також у контексті розвитку літературного процесу XIX ст., взаємодії романтичних і реалістичних тенденцій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено політику австрійського уряду щодо шляхів сполучення на північному сході монархії в останній чверті XVIII - на початку 1870-х рр. Висвітлено головні напрямки політики щодо традиційних комунікацій - грунтових і водних шляхів та засади, якими керувалися австрійські урядовці для їх вироблення. Вказано законодавчо-правові підстави, згідно з якими відбувалося регулювання відносин на скарбових і місцевих шляхах, а також лісосплавних ріках. Проаналізовано зміну пріоритетів урядової політики щодо залізничного питання Галичини та Буковини протягом 1840 - 1860-х рр., а також практичні заходи з розбудови залізниць від Відня через Краків, Львів і Чернівці до кордонів з Російською імперією та Дунайськими князівствами. Відзначено зовнішньо- та внутрішньополітичні фактори, які враховувалися віденськими урядовцями у разі прийняття рішень, що стосувалися будівництва залізничних ліній та регулювання діяльності акціонерних товариств залізниці Карла Людвіга та Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці. З'ясовано вплив комунікаційного фактора у міждержавних стосунках Габсбурзької монархії з Пруссією, Російською імперією та Молдовським князівством.

  Скачати повний текст

Досліджено історію виникнення та розвитку соціал-демократичного руху в Галичині та на Буковині, що перебували у складі Австро-Угорської монархії наприкінці XIX - на початку XX ст. Проаналізовано діяльність національних секцій австрійської соціал-демократії - української, польської, багатонаціональної буковинської, самопроголошеної, але невизнаної єврейської. Розглянуто особливості політико-ідеологічного та організаційного становлення соціал-демократичних партій, проаналізовано складні внутрішньопартійні процеси. Визначено місце та роль соціал-демократії в суспільно-політичному житті регіону, висвітлено її участь у визвольній боротьбі народів і національному державотворенні.

  Скачати повний текст

Розкрито феномен австрійської малої прози, специфіку їі рецептивної та генологічної парадигм у контексті німецькомовного літературного процесу. Уперше в українському літературознавстві на контекстуальному фоні розглянуто особливості поетики австрійської малої прози XX ст. у типологічних зрізах і зіставленнях з німецькою малою прозою аналізованого періоду, а звідси - і такі складники дослідження, як рецептивна естетика та генологічна парадигма. Аналіз історико-літературного матеріалу увібрав широке коло праць австрійських, німецьких, швейцарських, українських, польських, російських, словацьких, чеських, болгарських, угорських літературознавців. На основі детального розгляду дослідницького масиву, що містить розгалужений комплекс актуальних питань для словесної науки на новітньому етапі її розвитку, розроблено авторську концепцію інтерпретації художніх зразків малої епічної форми австрійських письменників (К. Е. Францоз, А. Шніцлер, Г. Гофманнсталь, Р. М. Рільке, Ф. Кафка, Р. Музіль, Й. Рот, І. Айхінгер, І. Бахманн, Т. Бернгард, А. Зєлінскі, П. Гандке, Е. Фітцбауер, М. Ган, Г. Кунер).

  Скачати повний текст

Зазначено, що опера стала віддзеркаленням загально-філософської проблеми зміни концепції людини, що спричинила появу нового оперного героя та зумовила специфіку ідейного, сюжетно-змістовного наповнення опери. Проаналізовано, що іманентні для мистецтва даного періоду поліфонічність мислення, культурний діалог і вплив "досвіду минулого" багато в чому визначили не лише стан оперного жанру перших десятиліть ХХ ст., а й перспективу його майбутнього розвитку. Розглянуто "діалог з традицією" як одну з найважливіших рушійних сил розвитку опери, зроблено спробу жанрової типології опери малої форми, що грунтується на жанрово-стильовому синтезі. Доведено, що започаткований Дж. Пучінні та продовжений у творчості П. Хіндеміта й Е. Кренека оперний триптих став новітньою формою оперного жанру ХХ ст. Розглянуто ефект "сенсації", яким супроводжувалися нові мистецькі явища початку ХХ ст. розглянуто як мистецький феномен.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клавірного мислення В. Моцарта за творами, написаними для клавіру, а також за оркестровими - ораторіальними фрагментами, перекладеними для фортепіано для концертного виконання з вокалістами й об'єктивно у сучасних вимірах, за їх сприйняття як камерної музики. У фортепіанному звучанні композицій Моцарта існує стильовий континуум клавірності-клавесинності, але за обов'язкового сполучення з етапами ритмічно повторюваних з'єднань з масштабністю оркестрального мислення. Останнє склало атрибут Віденського стилю, утіливши у ньому звуковий образ грандіозного наростання форми та маси, поза яким не мислилася динаміка - життєва діалектика - німецького культурного світу, з яким поєднував свою творість Моцарт. В її апогеї композитор усвідомив власну причетність до наслідування німецького бароко як органічного втілення національної ідеї та перспективи подальшого ствердження музичного мистецтва як художньо самодостатньої сфери. Узагальнено дані про символіку партії клавіру у камерно-вокальному виконанні творів В. Моцарта, зокрема пісень і арій, оперних і церковних, наближених до даного жанру як осереддя установок передсимволістів у автора "Чарівної флейти". З урахуванням відносної, у порівнянні з XIX - XX ст. скромності об'ємів звукової маси оркестральних і хорово-вокальних виступів у композиціях Моцарта зроблено висновок про певну тенденцію камерності, особливо у разі фортепіанного виконання інструментальних партій. За цього фортепіанна фактура насичена образами оркестрової та ораторіально-хорової грандіозності. Зазначено "помежовність" камерності та "масштабності площі" бетховенського та постбетховенського мистецтва у композиціях Моцарта, яка втілює "передсимволізм" як пошук "третього шляху" у мистецтві, зумовленого символізмом.

  Скачати повний текст

Розглянуто місце слов'янства в етнополітичній структурі Австрійської монархії. Розкрито значення ідеї слов'янської взаємності у різних її проявах в розвитку культурно-громадських контактів. Досліджено найважливіші освітні та наукові зв'язки слов'янських народів монархії з українцями Галичини, Закарпаття і Буковини. Проаналізовано роль і місце навчальних закладів у слов'янсько-українських контактах, навчально-організаторську, освітньо-культурну та дослідницьку діяльність українських і слов'янських педагогів, вчених у межах держави Габсбургів. З'ясовано рівень впливу цих взаємин на розвиток української культури в Галичині, Буковині та Закарпатті. Крізь призму зв'язків розкрито ряд компонентів проблеми національного відродження слов'янських народів кінця XVIII - середини XIX ст.

  Скачати повний текст

Запропоновано інтерпретацію парадигматики художньої модальності поетичних творів на прикладі творчості окремого автора, яка дозволяє впорядкувати сучасні дослідження функціонування та проявів модальності, дає можливість об'єднати розрізнені студії над будь-якими художніми модусами в його поетичних текстах. Проаналізовано особливості художньої модальності окремих циклів поезій Р. М. Рільке й окремих творів на різних рівнях: мікроаналіз поєднується з макроаналізом, з осмисленням таких засад, як світоглядні, літературно-теоретичні, художньо-естетичні, що виявляли себе в листуванні та окремих статтях митця. Висвітлено багатогранну картину виявів поетики художньої модальності у творчості Р. М. Рільке.

  Скачати повний текст

Розглянуто збройні сили Австро-Угорщини, особливості й організаційно-правові засади їх формування. Вивчено структуру сухопутного війська. Проаналізовано його піхотні та кавалерійські формування, умови створення першої національної української частини у складі австро-угорської армії. Досліджено проблему обмундирування та екіпіровки війська й умови їх зміни. Вивчено питання розбудови військово-морського флоту в його кількісному та якісному аспекті. Значну увагу приділено військово-повітряним силам.

  Скачати повний текст

Дослідження присвячено вивченню невідомих сторінок клавірної творчості Й. Гайдна - ранніх сонат, написаних до 1766 року. У роботі зроблено аналіз ранніх сонат Гайдна з точки зору їх стилістико-художньої самостійності, а також запропоновано наукове обгрунтування їх виконавської редакції. Редакторські доповнення та уточнення стосуються динаміки, агогіки, фразування, артикуляції, розшифровки мелізматики. Музикознавчий аналіз сонат спрямовано на виконавську практику, вирішення специфічно виконавських творчих завдань. Окрім характеристик тематизму, засобів його розвитку, аналізу форми, спостережень, що стосуються архітектоніки циклу, особлива увага спрямована на виконавські ремарки та з'ясування їх сутності. Вперше подається підкріплена нотними прикладами систематизація орнаментики композитора та здійснюється докладний аналіз ранніх сонат.

  Скачати повний текст

В історико-педагогічному контексті проаналізовано педагогічну освіту Австрії XIX - початку XX ст. Досліджено політичні та соціально-економічні передумови розвитку даної освіти, її законодавчу базу. Простежено історичні традиції освіти Австрії. На підставі автентичних архівних матеріалів розкрито зміст і основні напрями державного регулювання процесу підготовки вчителів. Проаналізовано діяльність освітніх закладів з підготовки педагогічних кадрів. Висвітлено основний зміст педагогічної освіти, підвищення кваліфікації вчителів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Зроблено спробу проаналізувати прозові твори визначного австрійського письменника сучасності П.Гандке. Грунтуючись на герменевтичній і структуралістській методології, певних постулатах рецептивної естетики, визначено філософсько-естетичну проблематику та поетику гандкевського прозового доробку 1960 - 1980-х рр. Установлено точки перетину та розбіжності естетичних засад, висвітлені в теоретичних працях, естеїстиці й інтерв'ю П.Гандке та їх практичних втілень у творах письменника. Розглянуто спрямованість і закономірності творчої еволюції австрійського автора. Розкрито специфічну систему художніх засобів, характерну для прози П.Гандке 1960 - 1980-х рр. шляхом аналізу основних рис світобачення митця на тлі ідеології та художньої практики літературних течій і угруповань, що були актуальними протягом дослідженого періоду. Завдяки цьому є можливим співвіднесення прозового доробку письменника з широким контекстом німецькомовного літературного процесу 1960 - 1980-х рр. Уперше в українському літературознавстві визначено та проаналізовано основні етапи еволюції "Я"-суб'єкта у творах П.Гандке. З'ясовано, що гандкевський протагоніст еволюціонує від розколу між власним "Я" та зовнішнім світом до гармонізації стосунків між ними.

  Скачати повний текст