На підставі вивчення значної кількості архівних матеріалів, більшість з яких вперше введено до наукового обігу з'ясовано наукові та політико-ідеологічні предумови виникнення концепції давньоруської народності у контексті розвитку історичної науки в СРСР у 1930-х - першій половині 1940-х рр. Встановлено хронологічні віхи генезису концепції. Вперше проаналізовано практично всі опубліковані праці радянських істориків зазначеного періоду, що стосуються її формування. Визначено та проаналізовано наукову складову як ідейну, теоретичну та фактологічну базу концепції раннього періоду її розвитку. Визначено персональний внесок східнослов'янських дослідників у формування досліджуваної теорії. Виявлено позанаукові чинники, що вплинули на розвиток концепції давньоруської народності, висвітлено деякі нові аспекти взаємодії ідеології та науки. Зроблено висновок, що концепція сформувалася в історичній науці СРСР під час Великої Вітчизняної війни внаслідок внутрішньої логіки наукового розвитку, спираючись на кількісне накопичення нових матеріалів і теоретичих розробок у гуманітарних галузях 1920 - 1930-х рр. (історії, археології, етногенетиці, мовознавстві) в окремих працях радянських істориків - представників усіх трьох східнослов'янських історіографій.

  Скачати повний текст

Висвітлено біографію українського радянського історика, фахівця з проблематики козаччини та соціально-економічної історії України В. Голубоцького (1903 - 1993). Розглянуто наукову та педагогічну діяльність вченого у ВНЗ та академічних установах СРСР, простежено формування його наукової школи. З'ясовано вплив соціокультурного оточення і факторів, екстремальних і нормативних повсякденних чинників на інтелектуальну біографію історика. Виявлено біографічні стратегії, до яких вдавалася особа з "класово-ворожим" соціальним походженням, аби вижити за умов тоталітарних реалій та здобути високе соціальне становище.

  Скачати повний текст