Досліджено питання формування методології контролінгу, відповідно до якої він розглядається як інтегрована система сервісної підтримки управління одночасно у трьохвекторному вимірі, а саме: стратегічного й оперативного портфеля (портфельний підхід); взаємопов'язаних складових менеджменту (композиційний підхід); процесів планування, аналізу та контролю (процесний підхід). Змістовно конкретизовано розуміння контролінгу як сервісної підтримки інтегрованого управління портфелями банку, яке здійснюється у контексті виділення окремих міні-портфелів; фінансового та маркетингового аспектів; трьох компонентів (стратегічної, ризико-комерційної та фінансової). З'ясовано роль контролінгу у сервісному супроводженні управління стратегічним портфелем і визначено напрями його збалансування. Сформульовано теоретичні положення ризик-контролінгу), в яких зазначено його мету, об'єкт, функції та принципи. Розвинуто теоретичні положення збалансованої системи показників і визначено етапи, за якими є доцільне її впровадження у банках. Розроблено концептуальні положення управління плановим балансом, за якими необхідно здійснювати ідентифікацію факторів впливу на його структуру, визначення етапів оптимізації та схеми моделювання планової структури балансу банку. Обгрунтовано наукові засади управління бюджетом у банку у аспекті процесу та системи, а також цілі, функції, завдання та принципи. Наведено класифікацію моделей управління бюджетом у банку. Запропоновано теоретико-практичні засади інформаційного забезпечення управління банком у контексті реалізації функції контролінгу. Розвинуто теоретичний підхід до організаційної побудови служби контролінгу, запропоновано систему критеріїв для оцінки результативності її діяльності.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано рекомендації щодо вдосконалення методично-організаційних засад і практики обліку й аудиту розрахунків стосовно оплати праці, а також аналізу ефективності використання трудових ресурсів. Висвітлено суть категорії "розрахунки з оплати праці" як об'єкта обліку, аудиту, аналізу. Проаналізовано й уточнено сучасну структуру фонду оплати праці. Розкрито організаційний механізм оплати праці. Визначено вплив державного та договірного регулювання в ньому та значущість вибору форм і систем оплати й стимулювання праці на організацію і та облік розрахунків з її оплати. Висвітлено чинні положення методики й організації обліку розрахунків з оплати праці, витрат на неї та розроблено підходи до їх вдосконалення відповідно до уточнених норм П(С)БО, вимог переходу на МСФЗ, змін трудового та податкового законодавства, практики здійснення виплат працівникам на досліджених підприємствах. Охарактеризовано основні напрями підвищення ефективності надання послуг зовнішнього аудиту та розроблено організаційно-методичні підходи до внутрішнього аудиту розрахунків з оплати праці. Розвинуто технологію комплексного аналізу ефективності використання трудових ресурсів підприємств автотранспорту, яка передбачає здійснення розрахунку системи натуральних, трудових і вдосконалених вартісних показників ефективності.

  Скачати повний текст

Наведено характерні скарги, особливості анамнезу та клінічну характеристику пацієнтів із цукровим діабетом І типу залежно від тривалості захворювання. Визначено чинники ризику формування серцево-судинних ускладнень за цукрового діабету І типу в дітей. Встановлено наявність змін у ліпідному спектрі залежно від тривалості цукрового діабету. Вивчено доклінічну діагностику діабетичної кардіоміопатії в дітей. Встановлено, що в дітей із тривалістю захворювання підвищується імовірність розвитку артеріальної гіпертензії, що пов'язано з системною перебудовою взаємозв'язків показників добового моніторингу артеріального тиску та посиленням функціонального напруження системи добового біоритму показників артеріального тиску. Науково обгрунтовано та запропоновано спосіб встановлення ризику розвитку серцево-судинних ускладнень в дітей, хворих на цукровий діабет І типу.

  Скачати повний текст

Розвинуто теоретичні та методичні засади регулювання якості робочої сили. Розкрито суть поняття "якість робочої сили". Досліджено структуру компонентів якості робочої сили. Показано роль та значення регулювання цієї якості на ринку праці, обгрунтовано її ієрархічність для розробки ефективної системи заходів щодо регулювання якості. Визначено напрями комплексного аналізу якості робочої сили, що дає змогу здійснювати системне вивчення процесу відтворення даної сили. Досліджено її якість на ринку праці за розробленими напрямами, за цього виявлено диспропорції у підготовці робочої сили, оцінено особливості розподілу спеціалістів з повною вищою освітою у галузях економіки. Запропоновано підходи до державного регулювання відповідності якості робочої сили попитові ринку праці. Розроблено рекомендації щодо вибору заходів з метою здійснення балансу попиту й пропозиції робочої сили певної якості.

  Скачати повний текст

У роботі досліджено основні тенденції й особливості теорії і практики формування правової культури майбутніх магістрів медицини в процесі професійної підготовки у медичних закладах вищої освіти. Специфіка правової культури медичних працівників зумовлена професійним оточенням, стосунками з пацієнтами, морально-етичними нормами та цінностями. Правова культура є частиною професійної підготовки майбутніх лікарів. Встановлено, що правова культура, правова свідомість та правове виховання взаємодоповнюють одне одного та здійснюються на засадах загальнолюдських цінностей, гуманізму, рівності, справедливості тощо.Правова культура ґрунтується на правових знаннях, особистісних та психологічних якостях, морально-етичних цінностях майбутнього лікаря, які в поєднанні утворюють простір професійної медичної культури. Складні професійні ситуації, з якими часто стикається лікар у своїй професійній діяльності, зумовлюють потребу в постійному здійсненні морально-етичного вибору. Розкрито правову культуру майбутніх магістрів медицини як психолого-педагогічну проблему. У цьому аспекті правова культура лікарів має багато спільного з поняттями «етика», «професійна етика», «професійно-етична культура», «медична етика», «медична деонтологія», «біоетика». Представлено авторську дефініцію поняття «правова культура майбутніх магістрів медицини» – це система правових цінностей, норм, знань, навичок, умінь, правовідносин та правил поведінки майбутніх магістрів медицини з метою їх застосування у майбутній практичній діяльності.Досліджено особливості, зміст та структуру підготовки до правової культури майбутніх магістрів медицини у медичних закладах вищої освіти України. Проаналізовано дисципліни, під час вивчення яких відбувається формування правової культури майбутніх магістрів медицини, а саме: «Безпека життєдіяльності; основи біоетики та біобезпеки», «Соціальна медицина, громадське здоров'я», «Судова медицина. Медичне право України», «Охорона праці в галузі», «Деонтологія в медицині».Визначено й обґрунтовано структуру правової культури магістрів медицини, яка представлена поєднанням трьох компонентів – мотиваційно-ціннісного, когнітивно-діяльнісного та регулятивно-рефлексивного. На підставі виокремлених компонентів представлено критерії з показниками їх оцінювання – особистісно-аксіологічний, пізнавально-оперативний, оцінювальний. Розмежовано три рівні сформованості правової культури майбутніх магістрів медицини: низький, середній і високий.У процесі теоретичного аналізу визначено й обґрунтовано педагогічні умови, що сприятимуть успішному формуванню правової культури майбутніх магістрів медицини: 1) забезпечення професійної спрямованості змісту правознавчої підготовки; 2) залучення студента до активної правопізнавальної й правозастосовної діяльності навчального процесу за допомогою упровадження інтерактивних освітніх технологій управління пізнавальною діяльністю; 3) організація рефлексивного середовища самоосвіти майбутніх медичних фахівців за допомогою використання сучасних комп'ютерних технологій. Обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено структурно-функціональну модель формування правової культури майбутніх магістрів медицини в процесі професійної підготовки, змістовим ядром якої є визначені педагогічні умови. Модель складається з цільового, методологічного, змістово-процесуального та оцінно-результативного блоків та містить наступні компоненти – мету, завдання, методологічні підходи і принципи, зміст підготовки, педагогічні умови, етапи, форми і методи навчання, компоненти, критерії та показники, рівні сформованості правової культури, результат педагогічного процесу.Експериментальна робота була проведена впродовж двох етапів: констатувального та формувального. На констатувальному етапі експерименту досліджувані групи виявились якісно однорідними за сформованістю правової культури відповідно до всіх критеріїв. Кількісні показники цих груп значуще не відрізнялись. Констатовано, що після формувального етапу експерименту відбулися позитивні зміни в обох досліджуваних групах. У контрольній групі ці зміни виявилися не значущими, а в експериментальній – призвели до суттєвого підвищення якісного рівня групи. Підтверджено ефективність структурно-функціональної моделі формування правової культури майбутніх магістрів медицини. Розроблено методику впровадження педагогічних умов формування правової культури майбутніх магістрів медицини. Авторська методика була реалізована упродовж чoтирьох пoслідoвних етапів – мoтиваційнo-діагностичного, практичного, креативного і рефлексивного, які циклічнo пoвтoрюються під час вивчення дисциплін із загального та професійного медичного права. Запропоновані авторські методи реалізації педагогічних умов формування правової культури, впроваджені в процесі запланованих лекційних, семінарських та практичних занять та завданнях для самостійної роботи майбутніх магістрів медицини, довели свою дієвість та сприяли позитивним змінам у процесі формування правової культури майбутніх магістрів медицини.^UThe thesis generalizes main tendencies and features of theory and practice of forming the legal culture (LC) of future Masters of Medicine in the process of professional training in higher medical educational institutions. It is emphasized that the specifics of LC of medical professionals is determined by professional environment, relationships with patients, moral and ethical norms and values. LC is a part of the professional training of future doctors. Within the framework of approaches to the concepts of understanding legal training, it was found out that LC, legal consciousness and legal education complement each other and are carried out on the basis of universal values, humanism, equality, justice, etc. The interconnection of legal consciousness and legal education contributes to the formation of not only the LC, but also the general culture of the individual, his/her moral qualities and life orientations. It is emphasized that LC is based on legal knowledge, personal and psychological qualities, moral and ethical values of future doctors, which form professional medical culture. It was concluded that LC of medical professionals is a complex and multifaceted phenomenon. It was suggested the author's interpretation of concept "legal culture of future Masters of Medicine" as the system of legal values, knowledge, skills, abilities of legal relations and conduct of future Masters of Medicine in order to apply them in future practical activity. The main features, content and structure of preparation for the LC of future Masters of Medicine in higher medical educational establishments of Ukraine were specified. The disciplines, in which LC of future Masters of Medicine is formed, namely: “Life Safety; Basics of Bioethics and Biosafety”, "Social Medicine, Public Health”, “Forensic Science. Medical Law of Ukraine”, “Occupational Health in the Field”, “Deontology in Medicine” were analyzed.The structure of LC of Masters of Medicine represented by integration of three components, namely motivational-and-value, cognitive-activity and regulatory-reflexive, was defined. On the basis of the defined components, the criteria with the descriptors of LC (personal-axiological, cognitive-operative, evaluative) were defined. Three levels of LC formation of future Masters of Medicine (low, medium and high) were established.In the process of theoretical analysis, pedagogical conditions have been identified and substantiated that will contribute to the successful formation of the LC of future Masters of Medicine: 1) ensuring the professional orientation of the content of legal training; 2) involvement of the student in active law-cognitive and law-enforcement activity of educational process by means of introduction of interactive educational technologies of management of cognitive activity; 3) the organization of a reflective environment of self-education of future medical professionals using modern computer technology. The author theoretically proved and experimentally verified the structural-and-functional model of the formation of LC of future Masters of Medicine in the process of vocational training. The model consists of purpose, methodological, content-procedural and evaluation-resultative blocks and contains the following components: the purpose, objectives, methodological approaches and principles, content of studying, pedagogical conditions, stages, forms and methods of studying, components, criteria and indicators, levels of LC formation, the result of the pedagogical process.The experimental study was carried out in two stages: ascertaining and formative. At the ascertaining stage of the experiment, the analyzed groups were qualitatively homogeneous in terms of LC formation according to all criteria. The quantitative indicators of these groups did not differ significantly. It was found that after the formative phase of the study there were positive changes in both groups. In the control group, these changes were not significant, but in the experimental group, they led to a significant increase in the quality level of the group. The effectiveness of the structural and functional model of forming the LC of future Masters of Medicine have been confirmed. Methods of introduction of pedagogical conditions for the formation of LC of future Masters of Medicine were developed and implemented. The author's practical methods were implemented over four consecutive stages – motivational-diagnostic, practical, creative and reflexive, which are developed cyclically in the course of the study of disciplines in general and professional medical law. The proposed author's methods of pedagogical conditions' realization, which were introduced in the course of interactive lectures, seminars, practical classes and self-education of future Masters of Medicine, proved their effectiveness and contributed to positive changes in the process of forming the LC of future Masters of Medicine.