Розроблено теоретико-методологічні засади формування системи маркетингу співпраці на підприємствах туристичної галузі. Обгрунтовано концепцію маркетингу співпраці. Запропоновано визначення терміна "маркетинг співпраці" у туризмі як недискретного процесу мотивації та залучення співробітників підприємства, партнерів (державних установ різних рівнів) і споживачів до взаємовигідної співпраці над розробкою та продажем/купівлею туристичного продукту більш високої цінності для всіх учасників та розвитку партнерських стосунків з конкурентами. Сформульовано теоретичні положення маркетингу співпраці, в яких визначено його цілі завдання та принципи. Охарактеризовано елементи макросистеми маркетингу співпраці як основи ефективної діяльності підприємств з виділенням функцій на макро-, мезо- та мікрорівнях та форм взаємодії між вказаними рівнями. Розроблено методику процесу маркетингу співпраці, в якій вихідним етапом є проведення комплексних маркетингових досліджень, а центральним - розробка конкурентоспроможного турпродукту з використанням мультиатрибутивної моделі, яка передбачає урахування його об'єктивної та суб'єктивної якості. Окреслено профілі цільових сегментів українських споживачів туристичного продукту, описано їх поведінкові моделі. Розроблено рекомендації щодо вибору доцільних моделей маркетингу співпраці для підприємств туристичної галузі.

  Скачати повний текст

З використанням системного підходу досліджено особливості захворюваності та поширеності ревматизму - частої паталогії інфекційно-алергічного генезу, а також його вплив на стан здоров'я хворих, тимчасову непрацездатність, інвалідність і смертність, визначено демографічні та економічні наслідки захворювання. На підставі вірогідних чинників ризику ревматизму, а також послідовного аналізу Вальда та імовірного методу Бейеса, розроблено систему прогнозування своєчасного виявлення груп підвищеного ризику виникнення ревматизму, застосування якої в практиці охорони здоров'я сприяє своєчасному його виявленню, дозволяє встановити для диспансерного спостереження ступінь ризику виникнення загострень та ускладнень, підвищує втричі ефективність його своєчасного розпізнавання.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню комунікативного простору музичногомистецтва України, оскільки сучасний науковий дискурс виявляє стійке тяжіннядо теоретичної платформи просторової парадигми. Відповідно до загальноїтенденції на діалогічність, комунікативні можливості мистецтва стають найбільшпріоритетною галуззю в дослідженні художньої культури. Ввведення поняття«простір» до музичної практики передбачає розгляд музичного жанру вспіввідношенні з існуючими у реальній дійсності моделями людської комунікації,що знайшли свій відбиток у музиці. Матеріалізована у витворі мистецтва творчаактивність автора представляє ядро простору мистецтва, координати якогонескінченні у своїй протяжності. Простір світового мистецтва виступаєконтекстом актуалізації творчих інтенцій композитора-творця, що здійснюються вавторських стратегіях самовираження – самоінтерпретації. Мова музичногомистецтва виступає універсальним комунікаційним інструментом культурногопростору. Музична мова як сукупність засобів музичної виразності занурена уполе семіосфери – простір, що є необхідною передумовою музичної комунікації іобумовлений всією соціокультурною системою суспільства.У музичній сфері мережевої доби формуються нові напрямки, інститути,центри, з'являються нові типи організаційних систем, види діяльності –фундаментальні процеси, які ведуть до зміни вигляду культурного простору.Електронний мережевий комунікативний формат акумулює у собі можливостівсіх попередніх комунікативних засобів, володіє величезним культуротворчимпотенціалом і стимулює до породження культурного різноманіття. Глобальнийінформаційний простір збільшив поле поширення музичної культури, таможливість залучення потенційних споживачів, оптимізував процес консолідаціїчленів музичної спільноти, відкрив додаткові можливості для посиленнякомунікативних взаємодій у музичному середовищі і стрімкого прискоренняобміну інформацією та знаннями.Комунікативні функції простору музичного мистецтва найбільш яскравопроявляються під час здійснення такої сучасної форми соціокультурної мистецькоїдіяльності як фестивальний проект. Доведено, що процес розвитку міжкультурнихкомунікацій учасників музичних фестивалів характеризується поєднаннямпотенціалу полімодального музичного середовища і активної участі особистості втворчій соціокультурній діяльності. У фестивальному спілкуванні музикаемоційно збагачує комунікативну подію, транслює творчі переживання, сприяємасовому охопленню і гуртуванню реципієнт-аудиторії, руйнує психологічні такультурні бар'єри між учасниками.Ключові слова: культурний простір, комунікативний простір, музичнемистецтво, композитор, музична мова, фольклор, фестивальний проект, музичнийфестиваль.^UThe dissertation is devoted to the research of the communicative space ofcontemporary Ukrainian musical art, since modern scientific discourse reveals a steadygravitation to the theoretical platform of the spatial paradigm. In accordance with thegeneral trend of dialogue, the communicative possibilities of art become the mostpriority area in the study of artistic culture. Introduction to the notion of "space" tomusical practice involves consideration of the musical genre in relation to actual modelsof human communication that have found their imprint in music.The chronological boundaries of the study cover the period of the end of the XX –beginning of the XXI century. and due to the peculiarity of the processes of formation ofthe world's socio-cultural space of information and network days.Study of space as a semantic phenomenon in musical art determines one of thedirections – the study of space as a system from the standpoint of the integrity andfunctionality of its varieties – in fact, modern practice, confirms their interpenetration inmusic and many other phenomena of socio-cultural life of man. The introduction of theconcept of "space" to musical practice involves consideration of the musical genre inrelation to actual models of human communication that have found their imprint in music.Materialized in the work of art, the creative activity of the author represents the coreof the space of art, whose coordinates are infinite in their length. The activities of thecomposer, reflecting his artistic and aesthetic outlook, is the content of the author'sstrategies developed in the art space. The strategic trajectories of the modern author, whichhave a communicative orientation, tend to plurality and polymodality. The space is manmade,since it is formed by a creatively active personality, but at the same time, the spaceis constructed by existing artistic objects, and is a system capable of self-development. Aspace that is both self-organized and organized is a synergistic view of art as a system.The language of musical art acts as a universal communicative tool of culturalspace and performs several important functions: the function of communication; thefunction of transmitting and storing information; a function of expressing feelings andemotions of a person; formation of thinking; the accumulation of human experience.Musical language becomes a means of communication, knowledge, national identity,preservation and transfer of experience and traditions of musical culture of the people.Musical language, as a collection of musical expressions, is immersed in the field of thesemiosphere – space, which is a prerequisite for musical communication and is due tothe entire socio-cultural system of society.The work of art as a subject of artistic communication is characterized by thedialogue of its internal structure, and due to the dialogic nature of its structure, the work actsas a potential sign system. The work of art arises as a process and result of relations betweenthe artist and the creative material, thus representing a new quality that arises at theintersection of single authorial operations and general operations of the socio-cultural field.The procedural nature of musical communication seems to be an open, complexand organized system that provides the circulation of heterogeneous auditory, visual andother information in a large time space that is covered by the musical culture of society.The modern structure of the musical-communicative process includes several main areas –composer, musical manager, performer, critic music critic, and listener-recipient, whichare considered in a single system of communicative communications. The study showsthat all of these areas interact sequentially and in parallel, and on the principle of feedback.Communicative functions of the space of musical art most clearly manifest duringthe implementation of such a modern form of socio-cultural artistic activity as a festivalproject. Taking into account the nature and specifics of the organization of culturaldialogue in the musical creativity

У дисертації виокремлюється та вивчається світоглядно-художній зміст ідейної спадщини М. В. Лисенка у світлі архівно-музейних джерел і музейної практики сьогодення. Мистецькі погляди композитора характеризуються як такі, що нерозривно поєднуються із його безпосередньою діяльністю у цій сфері. Саме у цьому явищі виявляється феномен поняття «інкультурація».Визначається сутність терміну «інкультурація» у вузькому (як входження людини в культуру) та широкому його розумінні (як впровадження в культуру певних ідей). Виявляється креативний потенціал інкультурації мистецько-просвітницьких ідей композитора, їх роль у процесі розвитку культури України періоду незалежності. Розкривається значення музичного семіотичного простору, створеного М. Лисенком в результаті його різноманітної мистецької діяльності. Виявлено особливу систему знаків у межах цього простору, складовими якої стали українська музика та мова, а також шевченкове Слово у музиці. Встановлюється глибокий ідейний зміст та вплив знакової системи М. Лисенка на становлення національної свідомості українського народу та його культури.Розробляється класифікація форм презентації та інкультурації мистецьких традицій М. Лисенка в Україні кінця ХХ – початку ХХІ ст. Визначено шляхи популяризації мистецько-просвітницьких поглядів композитора та численну кількість мистецьких осередків, у яких втілюється ця популяризація.Доведено актуальність мистецько-просвітницьких ідей М. Лисенка та їх інкультурації у духовному просторі сучасної України. Підтверджено важливість значення цих ідей для розвитку національної свідомості і культури українського народу сьогодні та у майбутньому.^UIn the dissertation M. V. Lysenkoʼs world view and artistic content of the ideological heritage is singled out and studied in the light of archival and museum sources and museum practice in the present time. The composer's creative views are characterized like as such, which are inseparably united with its direct activities in this area. In this phenomenon is expressed the concept of "inculturation".The essence of the term "inculturation" is defined in its narrow (as a person's entry into the culture) and broad sense (as an introduction to the culture of certain ideas). The creative potential of M. V. Lysenkoʼs art-enlightening ideas, its role in the process of developing the culture of Ukraine in the independence period is detected.The significance of musical semiotic space created by M. Lysenko as a result of his diverse creative activities is reveals. Revealed a special system of signs within this space the components of which were Ukrainian music and language and the poetry of T. Shevchenko in music. A deep ideological content and influence of M. Lysenkoʼs sign system on the formation of national consciousness of the Ukrainian people and its culture is established.A classification of the forms of presentation and inculturation of the M. Lysenkoʼs creative traditions in Ukraine in the late twentieth and early twenty-first centuries is being developed. Identified ways to popularize the composerʼs art-enlightening views and numerous amount art centers, in which embodies this popularization.The relevance of M. Lysenkoʼs art-enlightening ideas and its inculturation in the spiritual space of modern Ukraine is proven. The importance of the meaning of these ideas for the development of national consciousness and Ukrainian culture today and in the future is confirmed.

Дисертацію присвячено проблемі містеріальності за її генезою в християнському культі та виявленню у творах О. Мессіана, в яких розрізняємо проєкції містеріального вираження від О. Скрябіна., що прослідковується у фортепіанному проявленні, у зв'язку з історично закономірними містеріальними комплексами, які йдуть від візантійської містеріальної театральності та збереглися у традиціях Православія та Францисканства, виділеного О. Мессіаном в спорідненості із Галльським початком французької нації. Містерія XX століття, що об'єднала риси обох різновидів цього феномена (священнодійство і релігійний театр), не отримала самостійної позиції в системі музичних жанрів. Вона збереглася лише як тенденція до свого формування. Однак, сукупність деяких її визначальних ознак може бути виділена в жанровій структурі окремих творів і визначена терміном «містеріальності». Можна виділити ті закони та функції, які активно впливали на пошуки митців кінця XIX і XX століть: рухливість і варіабельність дії, множинні функції сценічного простору, об'єднання декількох ігрових просторів; «згущення» подій, драматичних ліній, різних просторово-часових пластів в одній точці. Науковим завданням дослідження виступає узагальнення уявлень щодо специфічно культурологічного тлумачення рис містеріальності в мистецьких надбаннях найвизначніших авторів музики XX століття в їх принциповому заглибленні у релігійно-філософські засади творчого мислення і свідомого спрямування до літургійного музичного виявлення – поза стін церковно храмового простору, тобто з вираженими паралітургійними показниками, що є вирішальною ознакою виразності творів О. Мессіана, почерпнутої, як показують зіставлення виразних засобів і конструкцій, від скрябінівського космізму. Найвищим досягненням культурологічного тлумачення спадщини О. Мессіана у її порівнянні з О. Скрябіним виступає впізнання в них прямої дотичності до літургійної основи композиційних нормативів, до усвідомлення двоскладності своєї авторської спадщини як художньо-самодостатньої продукції, з одної сторони, і як висунення її як Прикладної сфери – у «прикладенні» до дещо Вищого, ніж мистецька сфера, з другої. Школа О. Мессіана надала планетарний резонанс ідеям містеріального Оновлення людства через мистецькі втілення. Ключові слова: містеріальність, містерія, О. Мессіан, стиль культури, стиль в музиці, жанрові типології.^UThe dissertation is devoted to the problem of mysteriality by its genesis in the Christian Cult and its manifestation in the works of O. Messiaen, in which we distinguish projections of the mysterious expression from A. Scriabin. Moreover, the latter can be traced in the piano manifestation, in connection with historically natural mystery complexes coming from byzantine mystery theatricality and preserved in the traditions of Orthodoxy and Franciscanism, identified by O. Messiaen in kinship with the Gallic beginning of the French nation.Regarding the aspect of considering the research topic, it should be noted that O. Messiaen was influenced by Scriabin's mysteriality, which was quite sharply different from the mysterious incarnations of contemporaries, including at the highest artistic level. Russian followers in France of A. Scriabin M. Obukhov and I. Vishnegradsky were aware of this non-theatrical rite-the mystery of the Russian artist. The acquaintance of I. Vishnegradsky with O. Messiaen in 1937 determined the active transmission of information about the work of A. Scriabin – and this coincides with the time of highlighting the mission of O. Messiaen to unite the opposites of the artistic world in the works of the 1940s. For O. Messiaen, religious service was a part of his life – as an organist, he played the organ from a young age to the end. The main thing is preaching through the art and pedagogical activity of human coexistence, which predetermined the foundation of granting him the status of a saint from Catholicism posthumously. The search for ways of spiritual improvement of the world through the revealed genre-texture indicators and Clavier techniques of expressiveness in the piano heritage of A. Scriabin, perceived by O. Messiaen – through the analysis of piano participation in the «Quartet at the End of Time» and other works is outlined. Summative and life-saving efforts are invested by artists in specially musical means of the supramusic and extra-musical program of action, which is based on the greatness of not only artistic higher giftedness, but also the ability of World salvation and transformation. The highest achievement of the cultural interpretation of the heritage of O. Messiaen in its comparison with A. Scriabin is the identification in them of a direct touch to the liturgical basis of compositional standards, to the awareness of the two-part nature of their author's heritage as an artistic and self – sufficient product, on the one hand, and as its promotion as an applied sphere-in the «application» to something higher than the artistic sphere, on the other. The School of O. Messiaen gave a planetary resonance to the ideas of the mysterious renewal of humanity through artistic incarnations. Keywords: mysteriality, mystery, O. Messiaen, style of culture, style in music, genre typologies.