Досліджено суть і призначення системи управління та господарського механізму підприємств, зроблено порівняльний аналіз змісту фінансового й економічного механізмів, особливостей методичних підходів щодо їх побудови, а також їх взаємодію та взаємозв'язок. Висвітлено економічний зміст категорії фінансово-економічного механізму підприємства (ФЕМП), визначено його суть і розроблено блок-схему структури механізму. Визначено зміст реструктуризації підприємств, способи проведення та взаємозв'язок з ФЕМП, запропоновано схему реструктуризації підприємств, спрямовану на поліпшення кінцевих результатів діяльності. На основі системного аналізу вітчизняного та закордонного досвіду розроблено комплексно-методичні підходи до реформування ФЕМП. Проаналізовано стан зносу та відновлення основних засобів і створено механізм, застосування якого сприятиме збільшенню обсягу джерел фінансування процесу відновлення основних засобів на підприємствах. На прикладі великого виробничо-технічного комплексу проведено дослідження організаційно-методичних факторів як рушійної сили процесу реформування ФЕМП з виявленням першочергових факторів удосконалення. Запропоновано шляхи реорганізації структури управління підприємством і його фінансово-економічною діяльністю; розроблено методичні рекомендації щодо складання плану-прогнозу фінансово-економічної діяльності підприємства; обгрунтовано та запропоновано механізм оцінки потенційних можливостей стосовно збільшення прибутку.

  Скачати повний текст

Однією з основних особливостей трансформаційних процесів на пострадянському просторі є формування й утвердження у певних країнах цього регіону політичних режимів, які, поєднуючи елементи авторитаризму та демократії, утворюють новий, гібридний тип політичних режимів. Здійснено комплексний аналіз основних підходів щодо розуміння поняття "політичний режим", на базі якого сформульовано дефініцію цієї категорії. Визначено основні етапи становлення та розвитку транзитології як напряму транзитологічної парадигми дослідження суспільно-політичних трансформацій. Проаналізовано та систематизовано основні підходи щодо концептуалізації гібридних режимів. Наведено визначення цієї категорії. Виділено основні індикатори, які дають змогу ідентифікувати належність певного режиму до розряду гібридних. Розроблено методику підрахунку цих індикаторів. На базі розробленої теоретико-методологічної схеми проведено комплексний аналіз особливостей функціонування політичних режимів Росії під час президенства В.Путіна та Білорусі у період правлення А.Лукашенка. Ці режими визначено як, відповідно, напівавторитарний режим і режим авторитарної ситуації.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота на основі міждисциплінарної методології аналізує специфіку співвідношення наукової та ідеологічної складових у політичній науці.Максимальний рівень об'єктивності для політології необхідний, оскільки основною вимогою до реалізації політики в сучасних демократичних режимах є її підґрунтя на дослідженнях та фактах. Відповідно, низький рівень надійності досліджень та вплив на них ідеологічних факторів можуть призвести до критичних помилок у реалізації політики та, загалом, до низької ефективності державного управління.У дослідницькій роботі висвітлено зміст основних критеріїв наукового пізнання та основні підходи до розуміння ідеології. Запропоновано використання структурно-функціонального та антропологічного методу, де порівняння між ідеологічним та науковим відображається у різниці між типами світогляду: теоретичний відповідає науковому, а регулярний – ідеологічному один.^UThesis based on interdisciplinary methodology analyzes the specificity of the correlation of the scientific and ideological components in political science.The maximum level of objectivity for political science is necessary because the main requirement for the implementation of politics in modern democratic regimes is its foundation on research and facts. Accordingly, the low level of reliability of studies and the influence of ideological factors on them can lead to critical errors in the implementation of policies and, in general, low efficiency of public administration.The research paper highlights the content of the main criteria of scientific knowledge and the main approaches to understanding ideology. The use of the structural-functional and anthropological method was proposed, where the comparison between the ideological and the scientific is reflected in the difference between the types of worldview: the theoretical one corresponds to the scientific worldview, and the regular one corresponds to the ideological one.

У дисертаційній роботі досліджено специфіку предмета політології крізь призму його мінливості та загальності, уточнено співвідношення понять «об’єкт» та «предмет» дослідження політичної науки. З’ясовано: специфіку впливу загальнонаукових принципів формування методологічного дискурсу науки у сфері політології на окреслення її предмета; аспект часово-просторової детермінованості знання про політику з точки зору його фізичного та соціального проявів; ідеологічну складову формування політологічного дискурсу крізь вплив політичної системи на формування предметного поля політології; вияв соціальної раціональності як визначальної складової концептуалізації предметного поля політичної науки. Продемонстровано дію часово-просторової й ідеологічної детермінант, а також принципу соціальної раціональності на формування політологічного дискурсу в Україні. Це реалізовано виконанням головних завдань дисертаційної роботи: досліджено стан опрацьованості проблематики предмета політології; визначено рівень уніфікованості досліджень цієї теми; проаналізовано й систематизовано головні парадигми визначення предмета політології згідно з типом їх методологічних установок (включно з основними напрямками політологічних досліджень); охарактеризовано головні проблеми чіткого визначення предмета політології через його динамічну природу; обґрунтовано суть методологічної різниці між предметом та об’єктом політології; окреслення межі предметного поля політології й ситуації його зміни; виокремлено внутрішні та зовнішні закономірності процесу концептуалізації предмета політології, характеристику впливу міждисциплінарних принципів формування предметного поля науки на методологічний дискурс політології; проаналізовано процес трансформації українського політологічного дискурсу крізь призму зміни дії методологічних принципів формування предмета політології. Попри методологічну фундаментальність проблеми предмета політології, ця тема розглядалася лише в межах наукових статей. Тобто можна констатувати відсутність ґрунтовних досліджень з означеною тематики. Це дає змогу стверджувати про наявність так званих «білих плям» в українському науковому дискурсі політології в межах цієї проблематики, що зумовлює актуальність дослідження. Зокрема, недостатньо опрацьовано вплив соціокультурної реальності на пояснення предмета політичної науки. Однією з основних причин відсутності ґрунтовних досліджень цієї проблематики є її комплексність та методологічна складність, оскільки політологія це наука, об’єктом дослідження якої постає сфера життя суспільства, яка постійно змінюється й трансформується, знаходиться в безпосередній взаємодії з науковим середовищем та володіє потенціалом прямого впливу на нього. Внаслідок наявності великої кількості методологічних традицій до концептуалізації предмета політології, а також відсутності чіткої його дефініції, важливо зосередитись не лише на предметі політології, а й на принципах, які лежать в основі його формування. Такий підхід дає змогу використовувати динамічність і постійні уточнення предметного поля політології не лише для з’ясування проблематичності цієї теми, але й для з’ясування різних чинників його формування.Теоретичне й практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що ключові результати дослідження є уточнюючими удосконаленнями понятійно-категоріального апарату політичної науки. В межах методології політології результати дослідження можна застосовувати як схематичне зображення конструювання політологічного дискурсу. Виокремлюючи елементи прояву дії принципів формування предмета політології – передбачати структурні зміни його поля. У процесі здійснення наукового політологічного дискурсу можна виокремлювати переважаючу дію одного з методологічних принципів, характеризуючи стан політичної системи і рівень її впливу на наукове середовище в галузі політології. Результати дослідження ілюструють проблематичність й комплексність у процесі концептуалізації предмета політології, що нівелює можливість його чіткої дефініції. Внаслідок чого пропонується альтернативний розгляд питання формування предмета політології крізь призму дії методологічних принципів, закладених в алгоритмі його конструювання, і які є детермінантами рамок предметного поля політології.^UThe thesis examines the specifics of the subject of political science through the prism of its variability and generality, clarifies the correlation between the concepts of "object" and "subject" of political science research. The article reveals the specifics of the influence of general scientific principles on the formation of the methodological discourse of science in the field of political science; the aspect of temporal and spatial determinism of knowledge about politics in terms of its physical and social manifestations; the ideological component of the formation of political discourse through the influence of the political system on the formation of the subject field of political science; the manifestation of social rationality as a defining component of the conceptualization of the subject field of political science. It demonstrates the influence of temporal-spatial and ideological determinants, as well as the principle of social rationality on the formation of political discourse in Ukraine. This is realized by fulfilling the main tasks of the dissertation: studying the state of development of the subject of political science, determining the level of unification of research on this topic; analyzing and systematizing the main paradigms of defining the subject of political science in accordance with the type of their methodological settings, including the main areas of political science research; characterizing the main problems of a clear definition of the subject of political science due to its dynamic nature; characterizing the methodological difference between the subject and object of political science.Despite the methodological fundamental nature of the issue of the subject of political science, this topic has been addressed only in scientific articles. And within the framework of dissertation research, it was only cursory and partial, which allows us to assert the existence of a "white spot" in the Ukrainian scientific discourse of political science on this topic. This is due to the insufficient study of the principles of formation of the subject of political science in different historical epochs within the Ukrainian political science discourse, from the point of view of the methodological level of research. In particular, there is a lack of methodological analysis of the influence of a certain socio-cultural reality on the establishment of the subject of political science. Nevertheless, it should also be noted that today's political discourse lacks a clear and unambiguous understanding of the subject of political science, which is the reason for manipulative processes in constructing of the political outlook of an individual. One of the main reasons for the lack of thorough research on this issue is its complexity and methodological difficulty, since political science is a science whose object of study is a sphere of society that is constantly changing and transforming, and which is in direct interaction with the scientific environment and has the potential to directly influence it. Due to the existence of a significant number of methodological approaches to the formation of the subject of political science, as well as the lack of a clear definition of it, it is rational to focus not only on the subject of political science, but also on the principles underlying its formation. Such an approach allows us to use the dynamism and constant refinement of the subject field of political science not only as a problematic issue, but also as evidence of changes in the relationship, effect and direct influence of the principles of its formation.The theoretical and practical significance of the findings is that the key results of the study are clarifying improvements to the conceptual and categorical tools of political science. Within the methodology of political science, the results of the study can be used as a schematic representation of the construction of political discourse. By highlighting the elements of the principles of formation of the subject of political science, it is possible to predict structural changes in its field. In the process of scientific political science discourse, it is possible to identify the predominant effect of one of the methodological principles, characterizing the state of the political system and the level of its influence on the scientific environment in the field of political science. The results of the study illustrate the problematic and complexity in the process of conceptualizing the subject of political science, which makes it impossible to define it clearly. As a result, an alternative consideration of the issue of the formation of the subject of political science through the prism of the methodological principles inherent in the algorithm of its construction, which are the determinants of the framework of the subject field of political science, is proposed.