Розкрито та теоретично обгрунтовано процес трансформації як вид самоорганізації соціуму, який проявляється інституціонально-економічною кризою за умов більшою мірою нерівноважного стану економіки у контексті розвитку соціально-економічної системи. Сформульовано концепцію та побудовано модель самоорганізації та розвитку даної системи, за якою розвиток розглянуто як процес підвищення її стійкості до впливу зовнішнього середовища завдяки збільшенню кількості організації системи шляхом нагромадження економічної ефективності. Таке нагромадження відбувається на базі самоорганізації як формування та реалізації оптимальної макроекономічної політики, де інституціональним механізмом є політична система, яка генерує та вводить до економічної системи нову управлінську інформацію у формі макроекономічної політики. Формування ефективної політичної системи у вигляді парламентської республіки з двопартійною системою, виборами на партійній основі та легітимною опозицією є необхідною інституціональною умовою стратегії економічного зростання та сталого розвитку України.

  Скачати повний текст