Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності нехірургічної корекції генітальних пролапсів шляхом оптимізації диференційованого підходу при виборі методу консервативного лікування. Застосування розробленого алгоритму диференційованого підходу в ракурсі нехірургічної корекції ГП на початкових стадіях його розвитку, що обґрунтований отриманими змінами морфологічної картини в структурах ТД є найбільш доцільним, особливо у жінок, які ведуть активне статеве життя, і мають значущі функціональні порушення функції СМ, дозволяє не лише обрати оптимальний НМК ГП, але й профілактувати подальше прогресування даного стану, тим самим істотно покращити ЯЖ жіночого населення із цією недугою.^UThe dissertation work is devoted to increasing the efficiency of non-surgical treatment of genital prolapses by optimizing the differential approach to the selection of a conservative treatment method. The developed algorithm of differentiated approach in GP non-surgicalcorrection, based on the obtained data on morphological changes in the pelvic floor is proven to be the most effective in treatment of genital prolapse in the early stages, especially in sexually active women with significant functional disorders of the urinary bladder. This algorithmic approach contributes not only to the optimal non-surgical correction of genital prolapse, but also to prevention of its further progression, thereby significantly improving the quality of life (QOL) of the female population who suffer from this disease.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузізнань 22 Охорона здоров’я за спеціальністю 222 Медицина науковаспеціальність 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» – Національнийуніверситет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика, Київ, 2023.Сьогодні проблема аномальних маткових кровотеч (АМК) у жінокрепродуктивного віку постає особливо актуальною на фоні існуваннядодаткових соціальних чинників, які сприяють розладам регуляціїменструального циклу (МЦ). Хронічний психоемоційний стрес є одним ізтаких факторів, частота якого в останні роки стійко зростає серед населення.Дисертація присвячена підвищенню якості життя жінок з АМК, якізнаходяться в станi хронічного психоемоційного стресу, на підставівивчення: клінічних параметрів менструального циклу, стресових факторів,психоемоційного стану, особливостей гормонального гомеостазу, рівнявітаміну D, залізодифіцитних станів, мікробіоценозу піхви, параметрів якостіжиття шляхом розробки і впровадження оптимізованого комплексудіагностично-лікувально-профілактичних заходів і доведення йогоефективності.В структурі етіологічних факторів АМК встановлено перевагуорганічних причин над функціональними. Проте, у жінок віком до 25 роківфункціональні чинники були провідними, а при наявності психоемоційногостресу основною причиною АМК є овуляторна дисфункція, кількістьвипадків якої була достовірно більшою, ніж у пацієнток без хронічногостресу. Проведено оцінку психоемоційного стану, яка вказує на підвищеннярівнів психологічного, сприйманого та професійного стресів, реактивної таособистісної тривожності на фоні низької опірності до стресових ситуацій.Дістало подальшого дослідження гормональних механізмів при АМК у жінок3в стані хронічного психоемоційного стресу, які свідчать про зниженняконцентрацій естрадіолу, прогестерону, фолікулостимулюючого гормону(ФСГ) та лютеінізуючого гормону (ЛГ) та збільшення рівнів пролактину такортизолу. Доповнено дані про вагомість вітаміну D та дефіциту заліза,зниження яких є особливо виражені при наявності хронічногопсихоемоційного стресу. Уточнено параметри мікробіоценозу піхви приАМК та виявлено більш часті стани, пов’язані з патологічними вагінальнимивиділеннями, на фоні хронічного психоемоційного стресу.Встановлені додаткові патогенетичні фактори дозволили обґрунтуватиудосконалення та впровадження оптимізованого комплексу лікувальнихзаходів у жінок репродуктивного віку з АМК в умовах хронічногопсихоемоційного стресу з врахуванням індивідуального підходу тапокращення якості життя пацієнток.Дисертаційне дослідження проведено в 3 етапи. Результати I етапу,який передбачав проведення ретроспективного аналізу 336 жінокрепродуктивного віку з АМК та 50 здорових жінок, свідчать, що частотаструктурних причин АМК відносно функціональних становить 66,90 % та33,10 %, відповідно. Найбільш часто діагностують лейоміому матки(37,50 %), овуляторну дисфункцію (24,11 %), аденоміоз (20,83 %).Встановлено, що у жінок до 25 років основним фактором АМК є овуляторнадисфункція (67,85 %), а з віком частота структурних чинників зростає і впацієнток 26-40 років найбільш часто виявляють аденоміоз, 31-35 років –зміни ендометрію, після 40 років – лейоміому та поліп ендометрію.На II етапі дослідження окрім визначення провідних гінекологічнихпричин АМК у жінок репродуктивного віку залежно від стресовогонавантаження, передбачено вивчення соціальних факторів, психоемоційногостану, гормональних особливостей, концентрації вітаміну D,залізодефіцитних станів, мікробіоти піхви та якості життя. З цією метоюпроведено обстеження 100 жінок репродуктивного віку з АМК та хронічним4психоемоційним стресом (основна група (ОГ)), 50 пацієнток з АМК безхронічного стресу (група порівняння (ГП)) та 30 жінок репродуктивного вікубез АМК та хронічного психоемоційного стресу (контрольна група (КГ)).^UDissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field of study 22Health Care in the specialty 222 Medicine scientific specialty "Obstetrics andgynecology". – Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, 2023.Today, the problem of abnormal uterine bleeding (AUB) in women ofreproductive age is particularly relevant taking into account the existence ofadditional social factors that contribute to menstrual cycle (MC) regulationdisorders. Chronic psychoemotional stress is one of such factors, the frequency ofwhich has been steadily increased among the population in recent years.The dissertation is devoted to improving the quality of life of women withAMC who are in a state of chronic psycho-emotional stress, based on the study of:clinical parameters of the menstrual cycle, stress factors, psycho-emotional state,features of hormonal homeostasis, vitamin D level, iron deficiency states, vaginalmicrobiocenosis, quality of life parameters through development andimplementation of an optimized complex of diagnostic, therapeutic and preventivemeasures and proving its effectiveness.In the structure of etiological factors of AUB, the superiority of organiccauses over functional ones is established. However, in women under 25 years old,the functional factors were leading, and in the presence of psychoemotional stress,the main cause of AUB is ovulatory dysfunction, the rate of which wassignificantly higher than in patients without chronic stress. An assessment of thepsychoemotional state was carried out, which indicates an increase in the levels of9psychological, perceived and professional stress, state and trait anxiety and the lowresistance to stressful situations. A further study of the hormonal mechanisms ofAUB in women with chronic psychoemotional stress was obtained, which indicatea decrease in estradiol, progesterone, follicle-stimulating hormone (FSH) andluteinizing hormone (LH) concentrations and an increase in prolactin and cortisollevels. The data about the importance of vitamin D and iron deficiency, thedecrease of which is especially pronounced in the presence of chronicpsychoemotional stress were added. The parameters of the microbiocenosis of thevagina in persons with AUB were clarified and more frequent conditionsassociated with pathological vaginal secretions by chronic psychoemotional stresswere revealed.The identified additional pathogenetic factors made possible to substantiatethe improvement and implementation of an optimized complex of treatmentmeasures in women of reproductive age with AUB and chronic psychoemotionalstress, taking into account an individual approach and improvement of the patient’squality of life.The dissertation research was conducted in three stages. The results of thefirst stage, which included a retrospective analysis of 336 women of reproductiveage with AUB and 50 healthy women, indicate that the frequency of structuralcauses of AUB relative to functional ones is 66.90 % and 33.10 %, respectively.The most frequently reasons were uterine leiomyoma (37.50 %), ovulatorydysfunction (24.11 %), adenomyosis (20.83 %). It was established that in womenunder 25 years old the main factor of AUB is ovulatory dysfunction (67.85 %), andwith age, the frequency of structural factors increases and adenomyosis is mostoften detected in patients 26-40 years old, endometrial changes – 31-35 years, after40 years – leiomyoma and endometrial polyp.During the second stage of the study, in addition to determination of theleading gynecological causes of AUB in women of reproductive age depending onthe stress load, the study of social factors, psychofunctional state, hormonal10characteristics, vitamin D concentration, iron deficiency states, vaginal microbiotaand quality of life was planned. For this purpose, 100 women of reproductive agewith AUB and chronic psychoemotional stress (main group), 50 patients with AUBwithout chronic stress (comparison group) and 30 women of reproductive agewithout AUB and chronic psychoemotional stress (control group) were examined