У дисертації теоретично узагальнено існуючі напрацювання та запропоновано новий підхід до розв'язання теоретико-методологічної проблеми у сфері лісового господарства, яка пов'язана з пошуком ресурсних джерел і забезпеченням прийнятного рівня організаційно-інституціонального механізму як складової управління лісогосподарським виробництвом через відтворення і збереження лісоресурсного потенціалу. Обґрунтовано, що лісогосподарське виробництво є завершальним процесом управління лісового господарства, функціонує на основі комплексних методів, які потребують удосконалення. Передусім це визначення сутності організаційно-інституціонального механізму, що забезпечують раціональне використання лісовиробничих ресурсів. По - друге, встановлення порядку взаємодії відповідальних органів виконавчої влади, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і лісогосподарських підприємств як суб'єктів господарювання.Розроблено економічну Стратегію розвитку лісогосподарського виробництва у контексті організаційно-інституціонального забезпечення. Метою такої Стратегії є координація виробничої діяльності лісогосподарських підприємств; проведення лісогосподарських заходів; охорона захисту лісу; реалізація деревини; розробка реалізації проєктів будівництва, зокрема лісових доріг; впровадження інвестиційних проєктів. З'ясовано, що запровадження електронного обліку всіма постійними лісокористувачами сприятиме відкритості та прозорості на ринку лісоматеріалів, моніторингу незаконної заготовленої деревини, а також врегулює облік заготовлених лісоматеріалів і наблизить до міжнародних стандартів лісокористувачів з раціонального використання лісових ресурсів та їх збереження, а також удосконаленню системи державної охорони лісу з метою виокремлення функції державного управління.Доведено, що ця Стратегія передбачатиме: розроблення (показників) ефективного управління лісами, збільшення лісистості території, покращення екологічної ситуації, зниження рівня ерозійних процесів, нарощування ресурсного й екологічного потенціалу лісових екосистем, збереження біологічного різноманіття та підвищення стійкості лісових екосистем, сприяння розв'язанню соціально-економічних проблем територіальних громад, підвищення стійкості лісових екосистем до впливу негативних факторів навколишнього середовища, зростання техногенного навантаження, змін клімату, ефективного використання лісових ресурсів в умовах ринкових відносин, удосконалення фінансово-економічного механізму, забезпечення самоокупності та прибутковості ведення лісового господарства у лісозабезпечених регіонах, посилення правового захисту працівників лісової охорони. На підставі запропонованих нововведень визначено, що підвищення виробництва збалансованості лісових екосистем сприятиме збільшенню приросту деревини завдяки оптимізації доглядових рубок та іншої лісогосподарської діяльності, зокрема впровадження на рівні законодавства інвентаризації лісів, що дасть змогу вести облік, моніторинг лісових екосистем та збільшувати лісистість.^UThe dissertation theoretically summarizes the existing developments and proposes a new approach to solving the theoretical and methodological problem in the field of forestry, which is associated with finding resource sources and ensuring an acceptable level of organizational and institutional mechanism as a component of forest management through reproduction and conservation of forest resources. It is substantiated that forestry production is the final process of forestry management, it operates on the basis of complex methods that need improvement. First of all, it is the definition of the essence of the organizational and institutional mechanism that ensures the rational use of forestry resources. Secondly, the establishment of the order of interaction of the responsible executive authorities, regional departments of forestry and hunting and forestry enterprises as business entities.an economic Strategy for the development of forestry production in the context of organizational and institutional support was developed. The purpose of this Strategy is to coordinate the production activities of forestry enterprises; forestry; forest protection; sale of wood; development of construction projects, including forest roads; implementation of investment projects. It was found that the introduction of electronic accounting by all permanent forest users will promote openness and transparency in the timber market, monitoring of illegally harvested timber, as well as regulate the accounting of harvested timber and bring closer to international standards of forest users on the rational use of forest resources and their conservation, as well as improving the system of state forest protection in order to separate the function of public administration.This Strategy will include: development (indicators) of effective forest management, increasing the forest cover of the territory, improving the ecological situation, reducing the level of erosion processes, increasing the resource ecological potential of forest ecosystems, assistance in solving socio-economic problems of territorial communities, increasing the resilience of forest ecosystems to the impact of negative environmental factors, increasing man-made load, climate change, efficient use of forest resources in terms of market relations, improving the financial and economic mechanism, ensuring self-sufficiency and profitability of forestry in forest-provided regions strengthening the legal protection of forest protection workers.Improving the production of forest ecosystems will help increase timber growth by optimizing logging and other forestry activities, including the introduction of forest inventory legislation, which will allow accounting, monitoring of forest ecosystems and increasing forest cover.

Дослідження присвячено особливостям формування та екологічному значенню деревного детриту у лісових екосистемах Лісостепу України. Проаналізовано типологічне різноманіття лісів Центрального і Східного Лісостепу України. Виконано екологічне оцінювання запасів грубого деревного детриту за даними матеріалів лісовпорядкування. Установлено, що у НПП «Голосіївський» деревний детрит виявлено на 68,0% загальної вкритої лісом площі у насадженнях 15 типів лісу, його запас становив 1–50 м3∙га–1, та характерним є переважання лежачої мертвої деревини (61,9%). Середній запас становив 10,2 м3∙га–1. У НПП «Слобожанський» у структурі деревного детриту переважає сухостій (62,1%), його виявлено на 47,5% площі вкритої лісом, у насадженнях 11 типів лісу, його запас становив 5–50 м3∙га–1. Середній запас становив 9,1 м3∙га–1. Встановлено, що у 130–140-річних природних мішаних лісових насадженнях Центрального Лісостепу, що тривалий час розвивалися без господарського впливу людини (30–50 років) запас деревного детриту становить 40–94 м3∙га–1. Він характеризується переважання лежачої мертвої деревини (75–80%), різноманітністю компонентів за розмірами та наявністю детриту усіх класів деструкції (I–V). Відношення запасу детриту до стовбурного запасу ростучого деревостану у таких насадженнях становило 12–32%. Узагальнено, що мертва деревина у лісових екосистемах Лісостепу України виконує низку важливих екологічних функцій, зокрема щодо забезпечення різноманітності субстратів та середовищ існування для видів живих організмів, а також є важливим резервуаром депонованого вуглецю.^UThe research is devoted to the peculiarities of formation and ecological role of woody detritus (dead wood) in forest ecosystems of the Forest-Steppe zone of Ukraine. The typological diversity of forests of the Central and Eastern Forest-Steppe of Ukraine is analyzed. Ecological assessment of coarse woody detritus stocks was performed according to the State Forest Inventory data. Peculiarities of formation and ecological role of woody detritus in forest ecosystems on the territories of the nature reserve fund of the Central Forest-Steppe of Ukraine are investigated.The forests in the Central Forest-Steppe are represented by stands of 64 tree species. The main forest-forming tree species are Scots pine (Pinus sylvestris L.) (50.95%) and Common oak (Quercus robur L.) (18.08%). A total of 62 forest types were identified, among which fresh oak-pine subir (31.13%), fresh hornbeam dibrova (11.82%), fresh hornbeam-oak-pine sugrud (11.17%) predominate. In the Eastern Forest-Steppe, 17 forest types have been identified, among which fresh oak-pine subir (38.35%), fresh maple-linden dibrova (31.30%) and fresh linden-oak-pine sugrud (16.30%) predominate.In Central Forest-Steppe in Holosiivskyi National Nature Park (NNP) woody detritus was found in forest stands of 15 forest types on 68.0% of total forest area of NNP. Lying dead wood (61.9%) prevailed in comparison with the standing (38.1%). The volume of dead wood in forest stands was 1–50 m3∙ha–1, on average was 10.2 m3∙ha–1. Forest ecosystems of the Eastern Forest-Steppe on the example of Slobozhansky NNP is characterized by a predominance of standing dead wood (62.1%) compared to lying dead wood (37.9%). Woody detritus was found in forest stands of 11 forest types on 47.5% of total forest area of NNP. The volume of dead wood in forest stands where it was found was 5–50 m3∙ha–1, on average was 9.1 m3∙ha–1.In natural 130-year-old linden-ash-oak forests growing in wet dibrova conditions in the Vita river valley in Holosiivskyi NNP, the average dead wood volume was 94.2±9.8 m3∙ha–1 and is formed by two fractions – standing (25.4%) and lying detritus (74.6%), six tree species and all (I–V) classes of destruction. It is characterized by a variety of combinations of components, structural features, tree species and decay classes, which is inherent in forest ecosystems, which develop for a long time without human intervention.In natural 130–140-year-old forests dominated by Common hornbeam (Carpinus betulus L.) growing in fresh dibrova conditions in the Kaniv Nature Reserve the average volume woody detritus was 39.8±1.6 m3∙ha–1, consisted of dead trees (23.1%) and fallen dead wood (76.9%). It is formed by two tree species and is represented by I–V decomposition classes, but the volume is dominated by wood II (33.1%) and III (30.7%) classes.

У дисертаційній роботі поглиблено теоретичні, методичні та практичні положення, які визначають еколого-економічне обґрунтування поводження з побічними продуктами бройлерного птахівництва в умовах інтенсивного промислового виробництва. Доведено, що саме інтегративне поєднання методів, методик та принципів дозволяє сформувати систему поводження з побічними продуктами з урахуванням еколого-економічних особливостей сучасного інтенсивного бройлерного птахівництва в контексті формування концептуальних засад сталого (збалансованого) розвитку. Обґрунтовано запровадження системи поводження з побічною продукцією, що полягає у створенні замкнутих циклів виробництва з рециркуляцією сировинних матеріалів, коли кожна кінцева ланка одного виробництва слугує початковою ланкою наступної, в результаті чого у навколишнє середовище не надходить невикористаних побічних продуктів та мінімізуються негативні наслідки для природного середовища.Проаналізовано та узагальнено нормативно-правовий базис щодо поводження з побічною продукцією тваринного походження в Україні та Європейському Союзі в порівняльному аспекті щодо імплементації вітчизняного законодавства до законодавства Євросоюзу. Досліджено та запропоновано методологічні та методичні підходи формування системи поводження з побічними продуктами бройлерного виробництва.Теоретично обґрунтовано, що система поводження з побічною продукцією тваринного походження включає такі складові: утворення, збирання, перевезення, зберігання, оброблення, переробку, знешкодження, утилізацію, видалення.Теоретично доведено та практично підтверджено економічну доцільність використання органо-мінеральних добрив. Це є перспективним напрямом поводження з побічною продукцією бройлерного виробництва та враховує сучасні екологоорієнтовані вимоги ведення сільськогосподарського виробництва.^UThe dissertation deepens the theoretical, methodological and practical provisions that determine the ecological and economic justification of the treatment of by-products of broiler poultry in the conditions of intensive industrial production. It is proved that the integrative combination of methods, techniques and principles allows to form a system of treatment of by-products taking into account ecological and economic features of modern intensive broiler poultry farming in the context of formation of conceptual bases of sustainable development. The introduction of a system of handling by-products is justified, which consists in creating closed production cycles with recycling of raw materials, when each final link of one production serves as the initial link of the next, as a result of which unused by-products enter the environment and minimize negative consequences for the environment.The normative-legal base on the treatment of animal by-products in Ukraine and the European Union in the comparative aspect of the implementation of domestic legislation to the legislation of the European Union is analyzed and generalized. Methodological and methodical approaches to the formation of the system of treatment of by-products of broiler production are studied and proposed.It is theoretically substantiated that the system of handling by-products of animal origin includes the following components: formation, collection, transportation, storage, processing, processing, disposal, utilization, disposal.The economic feasibility of using organo-mineral fertilizers has been theoretically proved and practically confirmed. This is a promising area of handling by-products of broiler production and takes into account modern environmentally friendly requirements for agricultural production.