Обгрунтовано регламенти часу придатності лакофарбового покриття для експлуатації. Проведено порівняльний аналіз токсикологічних характеристик різноманітних лакофарбових матеріалів (ЛФМ) залежно від їх полімерної основи. Розроблено класифікацію ЛФМ згідно з гігієнічно значимими відмінностями у їх рецептурі з метою коригування напрямків та обсягів регламентації цього виду продукції. Складено перелік індикаторних речовин, за якими необхідно проводити контроль приміщень після проведення малярних робіт. Виявлено чинники небезпеки під час нанесення ЛФМ на поверхню за побутових умов та подано гігієнічну характеристику умов праці під час малярних робіт за безпосередньою участю населення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано актуальні проблеми встановлення кримінальної відповідальності за зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем. Визначено склад злочину, передбаченого ст. 423 КК, проаналізовано його об'єктивні та суб'єктивні ознаки. Вперше проведено кримінологічне дослідження особистості злочинця. Здійснено порівняльно-правовий аналіз норм КК 1927 р., 1960 р. та чинного КК України щодо відповідальності за зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем. Наведено результати порівняльного дослідження ст. 423 та 364 КК України 2001 р. (зловживання владою або службовим становищем). Обгрунтовано необхідність кваліфікації випадків вчинення військовою службовою особою зловживання владою або службовим становищем не за ч. 3 ст. 364 КК, а за відповідною частиною ст. 423 КК. Вперше запропоновано класифікацію органів військового управління всіх військових формувань за двома ознаками ("горизонталлю" та "вертикаллю"). Розглянуто наслідки зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем. Наведено пропозиції щодо удосконалення ст. 401 та 423 КК України та практики їх застосування. Розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності органів військової юстиції у боротьбі зі злочинами у Збройних силах України та інших військових формуваннях.

  Скачати повний текст

Досліджено роль порушення фізіологічного стану шкіри та деяких показників гомеостазу в патогенезі дерматиту й екземи. Запропоновано алгоритми дослідження фізіологічного стану шкіри та деяких показників гомеостазу у хворих на дерматит та екзему. Встановлено, що ступінь порушень відповідних показників фізіологічного стану шкіри та гуморального імунітету у хворих на дерматит та екзему можна використовувати як додатковий діагностичний критерій, який необхідно враховувати під час розробки тактики комплексної патогенетичної терапії, спрямованої на корекцію даних показників. Запропоновано удосконалений, патогенетичний комплексний метод лікування екземи, який передбачає паралельно з проведенням базової комплексної терапії призначнення хворим сучасного вітчизняного імунотропного препарату "Флуренізил". Доведено, що використання нового методу терапії дозволяє коригувати деякі порушення в організмі хворих на дерматит та екзему, а також сприяє прискоренню лікування та досягнення позитивного результату, зменшенню часу лікування на 20 - 30 % та подовженню строку ремісії.

  Скачати повний текст

Встановлено, що місце конституційно-судових органів влади визначається їх спроможністю поєднати горизонтальну та вертикальну схеми політичного управління та відігравати роль владного суб'єкта стосовно інших гілок влади як до об'єктів. Доведено, що конституційно-судові інститути сприяють досягненню основної мети демократичної політичної системи - національної інтеграції за рахунок оптимального поєднання сил держави та громадянського суспільства, що забезпечує самовідтворення демократичної системи та задоволення базових потреб суспільства. Обгрунтовано роль конституційно-судових інститутів за перехідних умов як особливого політичного інституту в системі поділу влади або органу домінуючої партії, що виконують функції національної інтеграції та сприяють підвищенню ефективності управління модернізаційним процесом і зміцненню соціальної складової активності держави.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження нормативності в її взаємозв'язку з категорією свободи у структурі методологічного потенціалу наукового пізнання. З'ясовано зміст категорій "норма" і "свобода" з метою виявлення потенціалу їх взаємодії у соціокультурному контексті становлення філософії та методології науки. Установлено, що норми детерміновані цілями пізнавальної діяльності та ціннісними настановами суб'єкта пізнання. Показано, що свобода є не тільки передумовою творчості науковця, а й постає "ідеалом природного порядку", у контексті якого формуються норми опису, пояснення та розуміння світу. Доведено, що взаємодія свободи та нормативності у контексті становлення нової раціональності відіграє важливу роль у процесі трансформації сучасних уявлень про науковість. Здійснено аналіз евристичних можливостей філософії постмодернізму у подоланні суперечностей між свободою та нормативністю у постнекласичній методології науки, важливу роль у якій відіграє синергетична парадигма.

  Скачати повний текст

Розроблено проект удосконалення методики застосування кредитної платіжної системи на основі кредитних карт, що є власністю групи будівельних компаній (юридичних осіб, що надають послуги або виробляють товари) з метою поширення продукції та надання послуг за допомогою безготівкового методу розрахунків у кредит по картах для одержання максимального прибутку. Створено зовнішню та внутрішню системи проекту функціонування компанії кредитних карт. Виявлено, систематизовано та класифіковано організаційно-економічні фактори та параметри проекту, що впливають на ефективність функціонування кредитної платіжної системи на основі кредитних карт. Обгрунтовано показники виміру рентабельності кредитної платіжної системи на основі кредитних карт з приватним знаком-логотипом. Удосконалено та реалізовано методику оцінки доцільності створення кредитної платіжної системи на основі кредитних карт з приватним знаком-логотипом, що дозволяє оперативно визначити динаміку рентабельності та можливості реалізації умов проекту створення кредитної компанії у випадку обмежених ресурсів.

  Скачати повний текст

Розроблено метод побудови радіаційно-модифікованих фазових діаграм з урахуванням основних механізмів втрати фазової стабільності. Показано, що залежно від напрямку сегрегації домішки та типу опромінення існує чотири типи діаграм з різною топологією. Розраховано радіаційно-модифіковані фазові діаграми модельних сплавів Ni-Si, Ni-Al, Al-Zn і сплаву Zr-Nb. Розроблено новий числовий метод щодо моделювання кінетики зародження й еволюції ансамблю виділень нової фази. Досліджено еволюцію змішаної сукупності когерентних, напівкогерентних і некогерентних виділень. Вивчено вплив гетерофазних флуктуацій на кінетику диффузійно-лімітованого розпаду пересичених твердих розчинів за термічних умов і за опромінення. Проведено моделювання кінетики розпаду в сплавах з сильними гетерофазними флуктуаціями та показано, що гетерофазні флуктуації сповільнюють гомогенне зародження у сильно пересичених твердих розчинах. Досліджено вплив виділень інших фаз на ріст вакансійних пор у матеріалах, що опромінюються.

  Скачати повний текст

У дисертації визначено та науково обґрунтовано особливості професійної підготовки асистентів вчителів у закладах освіти Канади та окреслено можливості творчого використання прогресивних ідей канадського досвіду в систему професійної освіти України. На основі теоретичного аналізу фундаментальних досліджень узагальнено та систематизовано понятійно-термінологічний апарат дослідження: «асистент вчителя», «професійна підготовка асистента вчителя», «професійна компетентність асистента вчителя», «діти з особливими потребами», «інклюзивна освіта». Аналіз історико-педагогічного аспекту зародження та розвитку інклюзії показав, що цей процес залежить від суспільно-політичних та соціокультурних умов на території кожної з провінцій Канади. Визначено, що нормативно-правові засади професійної підготовки майбутніх асистентів вчителів у Канаді характеризуються розробленістю законодавчого забезпечення на рівні уряду провінцій та територій, яке постійно оновлюється та вдосконалюється відповідно до швидкоплинних вимог суспільства до освітнього процесу. Канадські заклади освіти мають свої підходи до укладання програм: відмінності можуть існувати і в межах освітніх закладів однієї провінції; в середньому тривалість навчання складає від 4 місяців до 6-ти років, в залежності від форми (денна, заочна, дистанційна або онлайн) навчання, переліку дисциплін та кредитів. Проаналізовано зміст освітніх програм 48 закладів освіти Канади з підготовки асистента вчителя. З'ясовано, що особливостями структури професійної підготовки майбутніх асистентів вчителів є: наявність 1-2 річної програми для асистентів, які отримують після завершення навчання спеціальний сертифікат або диплом, диверсифікація форм набуття освіти (денна, заочна, дистанційна або онлайн), гнучкість, відкритість. У закладах освіти Канади немає загальнодержавних вимог до підготовки асистента вчителя. Зміст підготовки асистентів передбачає застосування таких форм організації як: лекції, лабораторні роботи, семінари, практичні заняття в малих групах, самостійна робота на основі підручників, конспектів. Програмою передбачено вивчення студентами дисциплін циклу загальної та професійної підготовки. Встановлено, що до видів контролю належать: поточний, модульний, підсумковий, самоконтроль. Кожен канадський заклад освіти має свої умови для вступу абітурієнтів. Обґрунтовано основні функції (організаційна, навчально–розвивальна, прогностична, консультативна) та посадові обов'язки (використовувати професійні знання в практичній діяльності; здійснювати педагогічний супровід дитини з ООП в умовах інклюзивного навчання та ін.) асистентів вчителів у Канаді. Асистент вчителя володіє нормативно-правовою базою у сфері інклюзивної освіти, що регламентує виконання його роботи, в основі якої лежить командний підхід, який забезпечують вчитель, асистент вчителя, логопед, медичний персонал, адміністрація, а також батьки, які залучені до освітнього процесу. Вагомою складовою організації процесу підготовки асистентів є закріплення теоретичних знань студентів на практиці, зокрема вивчення практичного досвіду ведення документації у школах, де працює асистент вчителя, співпраця з вчителем у процесі проведення уроків. Доведеним є той факт, що ефективно організована педагогічна практика, її безпосередній зв'язок з теорією є одним з основних шляхів покращення професійної підготовки педагогічних кадрів, набуттям професійного практичного досвіду. Встановлено, що керівництво, наставництво та підтримку в процесі педагогічної практики, яка поділяється на навчальну та рефлексивну, забезпечує ментор. Він безпосередньо взаємодіє з майбутнім асистентом вчителя. Окреслено можливості використання прогресивних ідей канадського досвіду професійної підготовки асистентів вчителів у закладах освіти України. На основі аналізу досвіду професійної підготовки асистентів вчителів виокремлено методичні рекомендації для учасників освітнього процесу різних рівнів щодо вдосконалення професійної підготовки асистента вчителя у закладах вищої освіти України.^UThe dissertation identifies and scientifically substantiates peculiarities of the professional training of future teacher's assistants in Canadian educational institutions. It identifies the possibilities of creative implementing of foreign experience in Ukrainian education. Based on the theoretical analysis of fundamental research, the conceptual and terminological apparatus of the research is summarized and systematized: «teacher's assistant», «teacher's professional training», «educationalprofessional curriculum», «professional competence of a teacher's assistant», «and children with special needs», «inclusive education». The analysis of the historical and pedagogical aspects of the origin and development of inclusion has shown that this process depends on the socio-political and socio-cultural conditions in each of the provinces of Canada. It is determined that the legal framework for the training of future teacher's assistants in Canada is characterized by the development of legislative support of the provincial and territorial governments, which is constantly updated and improved in accordance with society's rapid requirements for education. Canadian educational institutions have their own approaches to completing a curriculum: the differences may exist within educational institutions in the same province; the average duration of training is from 4 months to 6 years, depending on the form (full-time, part-time, distance or online) training, the list of disciplines and credits. The content of the educational curricula of 48 Canadian educational institutions for teachers' assistant training was analyzed. It is found that the features of the structure of professional training of future assistants are: the presence of 1-2-year curriculum for assistants who receive a special certificate or diploma after graduation, diversification of forms of education (fulltime, part-time, distance or online), flexibility and openness. There are no nationwide teacher training requirements in Canadian educational institutions. The content of training of the assistants involves the usage of such forms of organization as lectures, laboratory work, seminars, and practical classes in small groups, independent work based on textbooks or abstracts. The curriculum provides for students the disciplines of the cycle of general and vocational training. It is stated that the types of control include current, modular, final or self-control. Each Canadian educational institution has its own conditions for admission. The main functions (organizational, educational, developmental, prognostic, advisory) and job responsibilities (apply professional knowledge in practice; provide pedagogical support to a child with special needs in inclusive education, etc.) of teaching assistants in Canada are substantiated. The teacher's assistant knows a legal framework in the field of inclusive education, which regulates the performance of his work, which is based on a team approach provided by the teacher, teacher's assistant, speech therapist, medical staff, administration, and parents involved in the educational process. An important component of the organization of the process of assistants' training is the consolidation of students' theoretical knowledge in practice, including studying the practical experience of documentation in schools where the assistant works, conducting lessons in cooperation with teachers, clearly showing care for children with disabilities during the working day. It is a proven fact that effectively organized pedagogical practice, its direct connection with the theory is one of the main ways to improve the professional training of teachers, gaining professional practical experience. It is established that a mentor provides guidance and support in the process of pedagogical practice, which is divided into educational and reflective. He interacts directly with the future teacher's assistant. The possibilities of using progressive ideas of the Canadian experience of professional training of teacher's assistants in educational institutions of Ukraine are outlined. Based on the analysis of the experience of professional training of teacher's assistants, methodological recommendations for participants of the educational process of different levels to improve the professional training of teacher's assistants in higher educational institutions of Ukraine have been identified.

Дисертація є комплексним науковим дослідженням поняття та природи інституту врегулювання цивільних спорів, визначення основних напрямів формування сучасної доктрини, які характеризують найбільш раціональні підходи до врегулювання цивільних спорів; поняття цивільного спору з урахуванням практики його значення для сторін, а також характеристики загальносвітових тенденцій щодо врегулювання спорів, зокрема, широкого застосування інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення комунікації сторін та врегулювання спору між ними; а також концепції інтегрованої системи врегулювання цивільних спорів, що включає досудове врегулювання та, у разі необхідності, – судовий процес.Системно та послідовно досліджено досвід урегулювання цивільних спорів у різних державах-членах Європейського Союзу, у Сполучених Штатах Америки, Китаї, Канаді та інших країнах на прикладах функціонування різних платформ щодо врегулювання спорів. Охарактеризовано проблеми альтернативного врегулювання спорів, які актуалізувалися в 40-х роках минулого століття й були присвячені трудовим спорам та арбітражу, істотно пожвавилися в 70-х роках та поширилися з кінця минулого століття – на початку ХХІ століття – уже як обов’язкові досудові способи врегулювання спорів. По суті, саме багатоманітністьцивільних спорів та способів їхнього врегулювання, що накопичилися до нашого часу (понад семисот альтернативних способів урегулювання спорів), і зумовила інтерес та активний науковий пошук ефективного врегулювання спорів, що актуалізувався в науці права та споріднених дисциплінах упродовж останніх десятиріч. У цих дослідженнях йдеться про шляхи, що не пов’язані із судовим розглядом і вирішенням спору по суті, яке здійснює суд, але про ті шляхи, які сторони можуть обрати дляврегулювання спору, про переваги й недоліки кожного з таких шляхів, а також загальну стратегію обрання кожного зі способів на певних етапах розвитку спору.^UThe dissertation is a comprehensive scientific research on the concept and nature of the institution of civil dispute resolution, defining the main directions for the formation of a modern doctrine that characterizes the most rational approaches to the resolution of civil disputes. It explores the concept of civil dispute, taking into account its practical significance for the parties, as well as the10 characteristics of global trends in dispute resolution, including the widespread use of information and communication technologies to facilitate communication between parties and the resolution of disputes. It also examines the concept of an integrated system of civil dispute resolution, which includes alternative dispute resolution and, if necessary, judicial process.The dissertation systematically and consistently examines the experience of civil dispute resolution in various member states of the European Union, the United States, China, Canada, and other countries, using examples of different dispute resolution platforms. It discusses the problems of alternative dispute resolution, which emerged in the 1940s and initially focused on labor disputes andarbitration, gained significant momentum in the 1970s, and expanded as mandatory pre-trial methods of dispute resolution from the end of the last century to the beginning of the 21st century. Essentially, it is the diversity of civil disputes and the methods of their resolution, accumulated to the present time (over seven hundred alternative dispute resolution methods), that has sparked interest and active scientific research into effective dispute resolution in the field of law and related disciplines over the past decade. These studies focus on non-judicial ways of resolving disputes that do not involve court hearings and decision-making butrather the paths that parties can choose for resolving their disputes. They analyze the advantages and disadvantages of each method and provide a general strategy for selecting each method at certain stages of dispute development.