Вперше запропоновано новий метод хірургічного лікування гострих гнійних процесів (ГГП) плевральної порожнини. Розроблено показання до застосування методу багатополюсного постійного та фракційного лаважу плевральної порожнини (БЛ). Науково обгрунтовано показання до застосування диференційованої хірургічної тактики та вибору методу хірургічного втручання. Встановлено, що значне зростання концентрації у крові прозапальних цитокінів є достовірною передумовою виникнення плеврогенного сепсису. Вперше у хворих з ГГП плевральної порожнини вивчено порушення функціонального стану печінки, доведено важливу роль перикисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у розвитку ураження печінки. Розроблено метод комплексного лікування активованого ПОЛ та порушень функціонального стану печінки у даних пацієнтів. Встановлено, що зниження активності холінестерази у крові у хворих з ГГП плевральної порожнини є достовірною ознакою тяжкого перебігу гнійно-септичного процесу. Проведено оцінку ефективності лікування залежно від ступеня ураження легеневої тканини та плевральної порожнини, об'єму гнійного ексудату, наявності бронхо-плевральних нориць та тяжкості перебігу захворювання. Розроблено тестувальну систему для оцінки тяжкості та прогнозу перебігу досліджуваної патології.

  Скачати повний текст

Сформульовано новий науковий, теоретично та методологічно обгрунтований підхід до вивчення просторово-часових полів хімічних речовин у природних водах. У гідрохімічну науку введено та формалізовано поняття про специфічне природне утворення - гідрохімічну систему (ГХС). Досліджено основні властивості та функції ГХС, виконано їх типізацію та запропоновано ієрархічну класифікацію вертикальних структурних рівнів ГХС з урахуванням особливостей взаємозв'язку різних типів природних вод. Створено методологію вивчення ГХС, орієнтовану на прикладне застосування у гідрохімічних дослідженнях. Значну увагу приділено регіональних ГХС природних вод України з метою апробації теоретико-методологічних розробок.

  Скачати повний текст