Досліджено вплив гліцинатів заліза та кобальту на клінічні, гематологічні, біохімічні та зоотехнічні показники в організмі курчат-бройлерів. Викладено теоретичний та експериментальний матеріал щодо удосконалення існуючих методів синтезу. Вивчено фізико-хімічні та токсикологічні властивості гліцинатів заліза та кобальту. Досліджено вплив гліцинатів кобальту на клінічний стан і обмін речовин в організмі лабораторних тварин та курчат-бройлерів кросу Кобб-500. Показано, що удосконалений спосіб одержання хелатних сполук заліза та кобальту з гліцином сприяє збільшення виходу чистих продуктів реакції синтезу (для гліцинату заліза - 80 %, гліцинату кобальту - 85 %), що на 18 та 30 % вище за існуючі методи. Вперше доведено, що гліцинат заліза належить до малотоксичних сполук, а гліцинат кобальту - до помірно токсичних згідно з класифікацією отруйних речовин за ступенем небезпечності (ГОСТ 12.1.007.76), але не комулюються органами та тканинами птиці. Встановлено, що застосування досліджуваних органічних комплексів замість традиційних сірчанокислих солей заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів позитивно впливає на приріст маси тіла, засвоюваність корму, збереженість та інші економічні показники, суттєво не змінюючи перебіг обміну речовин в організмі птиці. Вперше науково обгрунтовано оптимальні дози застосування хелатних сполук заліза та кобальту для курчат-бройлерів (для гліцинату заліза - 260, для гліцинату кобальту - 2,1 мг/кг комбікорму) та наведено рекомендації щодо їх практичного застосування у процесі вирощування курчат-бройлерів кросу Кобб-500.

  Скачати повний текст

Удосконалено методи лікування атопічного хейліту (АХ) у дітей і підлітків. Обгрунтовано терапію на різних етапах захворювання з урахуванням показників, які характеризують стан колонізаційної резистентності організму хворих. Уперше визначено оптимальний алгоритм застосування клінічних і лабораторних методів дослідження у хворих з АХ, що дає змогу встановити найбільш імовірний період формування АХ, з'ясувати характер і локалізацію елементів ураження залежно від ступеня важкості перебігу захворювання, виявити фактори ризику виникнення рецидивів захворювання, установити зміни колонізаційної резистентності: мікробіологічної й імунологічної ланок. Відзначено, що запропонована терапія дозволяє значною мірою підвищити терапевтичну ефективність лікування (клінічна ремісія впродовж 1 місяця спостерігалась у 80,9 % хворих у порівнянні з 60 % дітей з традиційною терапією) та зменшити середню тривалість періоду загострення на 8 діб.

  Скачати повний текст

Досліджено історію та теорію сміхового музичного світу російської класики XIX - XX ст. у його ментально-історичному, психокреативному і жанрово-стилістичному аспектах. Обгрунтовано виокремлення сміхового музичного світу як феномену культури. Визначено процеси взаємодії сміхового тексту з "престижною" культурою. Уперше у вітчизняному музикознавстві розроблено теорію сміхового музичного тексту та пародії, опрацьовано їх жанрову типологію, досліджено структурно-інтонаційні ознаки вітальних і пародійних музичних текстів. Суттю даних розробок є створення методологічної бази для аналізу будь-яких творів сміхової семантики. Розроблено спеціальний понятійний апарат для вивчення інтонаційно-семантичних процесів сміхового музичного світу. Введено наукові дефініції сміхового музичного тексту та пародії. Запропоновано методику її аналізу. Досліджено унікальні "сміхові стилі" М.Мусоргського, О.Бородіна, С.Танєєва, Д.Шостаковича. Виявлено динаміку жанрово-стилістичних перетворень у творчості М.Мусоргського та Д.Шостаковича у взаємозв'язку з їх індивідуальними психокреативними властивостями та соціокультурним контекстом.

  Скачати повний текст

Актуальність. Балет як цілісне явище не можна вважати дослідженою сферою культури. Серед об’єктивних причин такої ситуації – спорадичний характер його вивчення, складність самого жанру (його «міжмистецький» синтетичний статус), відсутність розробленої музикознавчої методології вивчення цього жанру, яка би враховувала всі складові як самої багатовимірної балетної матерії, так і постановочного процесу.Жанр балету часто стає об’єктом дослідження суміжних гуманітарних дисциплін: балетознавства, театрознавства, культурології. У той самий час у полі музикознавства балет займає периферійну позицію, часто перебуваючи в тіні іншого музично-театрального жанру – опери. Тим часом реалії сучасного українського мистецтва, що полягають у потужній зацікавленості жанром балету сучасних українських композиторів поряд із яскравим вибухом креативної балетної індустрії, спонукають до музикознавчого осмислення пов’язаних із балетом мистецьких процесів. Важливим кроком на цьому шляху є реалізація необхідного комплексу заходів: комплексне вивчення феномену з урахуванням усіх його жанрових складових (у координації з іншими гуманітарними науками), розроблення типології жанру, вивчення жанрово-інтонаційних і соціокультурних параметрів сучасного українського балету, адже саме балетний жанр – один із пріоритетних у відображенні різноманітних тенденцій розвитку сучасного мистецтва.Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в науковому внеску до галузі музикознавства та у вивченні балетного жанру загалом. Серед ключових факторів наукової новизни роботи можна виділити такі: сучасне музикознавче осмислення жанру новітнього українського балету в теоретичному аспекті; створення авторської типології балетного жанру, що робить один із перших кроків у напрямі музикознавчої систематизації та класифікації жанру; перше в українському музикознавстві вивчення опусів українських балетних композиторів у генераційній площині; здебільшого перше аналітичне осмислення балетів українських митців крізь призму соціокультурних тенденцій; практичне втілення результатів дослідження в навчальному процесі, зокрема в програмі дисципліни «Інноваційні технології в музичній діяльності» на базі КМАМ ім. Р. М. Глієра, яка впроваджена до освітнього процесу 2023–2024 н. р.Результати дослідження. Проведене дисертаційне дослідження українського балету доби Незалежності дозволило окреслити культурні, соціальні та політичні події, що вплинули на створення балетних вистав. Систематизовано основні соціокультурні та мистецькі тенденції сучасного українського балету. Найважливішими серед них є такі: одночасне функціонування трьох загальних типів балету (фольклорний, класико-романтичний та модерний / експериментальний); прогресивна робота балетмейстерів із модерновою хореографічною лексикою; діяльність нової генерації танцівників і хореографів-балетмейстерів; відсутність залежності від офіційних театральних структур; посилення популярності балету серед глядачів; тісна співпраця балетмейстерів та українських композиторів; пріоритетне положення балету в жанровій системі сучасності; розширення інтертекстуального та міжмедіального поля балету; превалювання пластичності над дансантністю як в хореографічній, так і в музичній сферах; залучення конструкцій нетрадиційного типу у сфері сценографії; переосмислення класичної спадщини; адаптація шедеврів класичної літератури.Огляд різних мистецтвознавчих праць, що присвячені балетному жанру, в аспекті виявлення та аналітичного осмислення наявних дефініцій балету зумовив створення власного визначення, з музикознавчої позиції, категорій «балет», «сучасний український балет», «танцювальна вистава».^URelevance. Ballet as a whole phenomenon cannot be considered a researched sphere of culture. Among the objective reasons for this situation are the sporadic nature of its study, the complexity of the genre itself (its ”inter-artistic” synthetic status), the lack of a developed musicological methodology for studying this genre that would take into account all the components of the phenomenon – both the multidimensional ballet material itself and the staging process .The genre of ballet often becomes the object of research in related humanitarian disciplines: ballet, theater and cultural studies. At the same time, in the field of musicology, ballet occupies a peripheral position, often being in the shadow of another musical and theatrical genre – opera. Meanwhile, the realities of modern Ukrainian art, which consist in the powerful interest in the ballet genre of modern Ukrainian composers, along with the bright explosion of the creative ballet industry, encourage a musicological understanding of artistic processes related to ballet.An important step on this path is the implementation of the necessary set of measures: a comprehensive study of the phenomenon taking into account all its genre components (in coordination with other humanities), development of genre typology, study of genre-intonational and sociocultural parameters of modern Ukrainian ballet. After all, the ballet genre is one of the priorities in reflecting various trends in the development of modern art.The scientific novelty of the dissertation research is a contribution to the field of modern musicology and the study of the ballet genre in general. Among the main factors of the scientific novelty of the work the first contemporary musicological understanding of the genre of modern Ukrainian ballet in a theoretical aspect; creation of the author's typology of the ballet genre, which takes the first step in the direction of musicological systematization and classification of the genre; the first in Ukrainian musicology research the works of Ukrainian ballet composers in the generational aspect; mostly the first analytical research of ballets by Ukrainian artists through the prism of socio-cultural trends; practical implementation of research results in the educational process, in particular in the program of the discipline “Innovative technologies in musical activity” in the Glier Kyiv Municipal Academy of Music, which was implemented to the educational process in 2023-2024.Research results. The conducted dissertation research of the Ukrainian ballet of the Independence Era made it possible to outline the cultural, social and political events that influenced the creation of ballet performances. The main socio-cultural and artistic trends of modern Ukrainian ballet are systematized. The most important among them are: simultaneous functioning of three general types of ballet (folkloric, classical-romantic and modern); progressive work of choreographers with modern choreographic vocabulary; activities of a new generation of dancers and choreographers-ballet masters; lack of dependence on official theater structures; increasing the popularity of ballet among the audience; close collaboration of ballet masters and Ukrainian composers; the priority position of ballet in the modern genre system; expanding the intertextual and intermedial field of ballet; the predominance of plasticity over danceability in both the choreographic and musical spheres; involvement of non-traditional constructions in the field of scenography; reinterpretation of classical heritage; adaptation of masterpieces of classical literature.The study reveals the versatility of modern Ukrainian ballet, taking into account not only choreographic aspects, but also the interaction of artistic directions, the influence of social and cultural trends on creativity and the importance of innovation in ballet art.A review of various works of art history devoted to the ballet genre, in the aspect of identifying and analytically understanding the existing definitions of ballet, led to the creation of its own definition, from a musicological position, of the categories “ballet”, “modern Ukrainian ballet”, “dance spectacle”.