Проведено оцінку трансформації видового складу флори вищих судинних рослин на осушених і прилеглих до них територіях у зв'язку з процесами її синантропізації. Для осушувальних систем на території Волинського Полісся та Західного Лісостепу з'ясовано видовий склад синантропної флори, проведено його аналіз за окремими показниками. Одержано дані про поширення синантропних видів на осушеній та прилеглій територіях, установлено їх фітоцентотичну роль та екологічні особливості. Уперше для оцінки трансформації флори-ізоляту запропоновано кількісний показник - синантропність і методику його обчислення. Проаналізовано вплив на цей показник різних екологічних факторів, на підставі його значень виділено окремі рівні антропічної трансформації флори-ізоляту, розроблено їх характеристику.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні засади геометричного моделювання фізичних процесів у атмосфері, теплоізоляційній оболонці будинків та внутрішньому середовищі з метою розв'язання задачі оптимізації форми енергоефективних будинків. Досліджено закономірності зміни оптимальної форми тіл, що знаходяться у різних енергетичних полях: за власного та невласного точкового джерела тепла, заданого функцією енергетичної освітленості площини, перпендикулярної довільному напряму. Установлено закономірності, що дозволяють оптимізувати форму будинків і розподіл утеплювача їх теплоізоляційних оболонок. Розроблено нову комп'ютерну модель надходження атмосферної радіації, яка дозволяє розв'язувати оптимізаційні задачі у будівництві, зокрема, з оптимізації форми енергоефективних будинків, а саме: розраховувати двовимірні масиви енергетичної освітленості площини, орієнтація яких задана азимутами та кутовими висотами, від прямої, розсіяної та відбитої від підстильної поверхні сонячної радіації, а також теплової довгохвильової. Здійснено геометричне моделювання задач будівельної кліматології, тепло- та світлотехніки й акустики, що впливають на енергоефективність будинків. Результати роботи впроваджено у нормативні документи з питань, пов'язаних з енергозбереженням під час проектування та реконструкції будинків; у навчальні посібники та методичні вказівки для підготовки фахівців архітектурно-будівельного профілю в Україні й Афганістані, в практику архітектурно-будівельного проектування в Україні та Росії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

В дисертацiйнiй роботi розглядаються певнi класифiкацiйнi задачi лiнiйної алгебри, а саме: класифiкацiя пар взаємоанулюючих, класифiкацiя матриць якi є самоконгруентими за допомогою матриць з одиничним визначником, критерiї унiтарної подiбностi для матриць в загальному положеннi та нормальних матриць, одночасна унітарна еквівалентність, та зведення пари кососиметричних матриць до її канонiчної форми вiдносно конгруентностi. Пари (A,B) взаємоанулюючих операторів AB=BA=0 на скiнченновимiрному векторному просторi над алгебраїчно замкненим полем були класифiкованi I.Гельфандом та В.Пономарьовим методом лінійних відносин. Класифікація такої пари (A,B) над довільним полем була Л.Назаровою, А.Ройтером, В.Сергейчуком та В.Бондаренко з класифікації скінченнопороджених модулів над діадою двох локальних дедекіндових кілець. В дисертації надано канонічні матриці пари (A,B) над довільним полем у явному вигляді та наведено конструктивне доведення: матриці (A,B) послідовно зводяться до їх канонічних форм перетвореннями подібності (A, B) ↦ (S^(-1)AS,S^(-1)BS). Д. Доковiч та Ф.Зехтман розглянули векторний простiр V, наділений білінійною формою. Вони довели, що усі iзометрiї V над полем F характеристики відмінної від 2 мають одиничний визначник тоді та тільки тоді, коли V не має ортогональних доданкiв непарної розмiрностi (випадок характеристики 2 був також розглянутий). Їх доведення базується на класифiкацiї бiлiнiйних форм Рiма. Е.Коклi, Ф.Допiко та Р.Джонсон надали iнше доведення цього критерiю над R та C, використовуючи канонiчнi пари Томпсона симетричних та кососиметричних матриць відносно конгруентності. Нехай M – матриця білінійної форми на V. Було надане інше доведення цього критерію над полем F використовуючи власні канонічні матриці відносно конгруентності та отримано необхідні та достатні умови, використовуючи канонічні форми M для конгруентності, пари (M^T, M) для еквівалентності, та M^(-T) M (якщо M невироджена) для подібності. Кожна квадратна комплексна матриця унітарно подібна верхньотрикутній матриці з діагональнимим елементами у будь-якому визначеному порядку. Нехай A=[a_ij] та B=[b_ij] – верхньотрикутні n×n матриці такі, що • вони не подібні прямій сумі матриць менших розмірів, або • вони є матрицями у загальному положенні та мають однакові головні діагоналі.У роботі доведено, що A та B унітарно подібні тоді та тільки тоді, якщо ∥h(A_k)∥ = ∥h(B_k)∥ для усіх h ∈ C[x] та k = 1,...,n,да A_k∶=[a_ij]_(i,j=1)^k та B_k∶=[b_ij]_(i,j=1)^k є лідуючими головними k×k підматрицями матриць A та B, та ∥ ⋅ ∥ - норма Фробеніуса. Надано декілька критеріїв унітарної подібності нормальної матриці A та довільної матриці B у термінах норм Фробеніуса, спектральних норм, характеристичних многочленів та слідів матриць. Нехай S_1, S_2, S_3, S_4 задана скінченна множина пар n-на-n комплексних матриць. Наведений алгоритм, що визначає за скiнченну кiлькiсть обчислень, чи iснує одна унiтарна матриця U така, що матрицi кожної пари з S_1 унiтарно подiбнi за допомогою U, з S_2 унiтарно конгруентнi за допомогою U, з S_3 унiтарно подiбнi за допомогою U ̅, та з S_4 унітарно конгруентні за допомогою U ̅.Нехай (A,B) – пара кососиметричних матриць над полем характеристики, відмінної від 2. Її регуляційний розклад – це пряма сума(▁A,▁B)⊕(A_1,B_1)⊕⋅⋅⋅⊕(A_t,B_t)що конгруентна (A, B), в якій (▁A,▁B) – пара невироджених матриць та (A_1,B_1)⊕⋅⋅⋅⊕(A_t,B_t ) – вироджені нерозкладні канонічні пари кососиметричних матриць відносно конгруентності. Надано алгоритм, що будує регуляційний розклад. Також надано конструктивне доведення канонічної форми (A,B) відносно конгруентності над алгебраїчно замкненим полем характеристики, відмінної від 2.^USeveral aspects of the classification problem in linear algebra are considered: classification of pairs of mutually annihilating operators, classification of matrices that are self-congruent only via matrices of determinant one, criterion of unitary similarity for upper triangular matrices in general position and normal matrices, simultaneous unitary equivalences, and reduction of a pair of skew-symmetric matrices to its canonical form under congruence. Pairs (A,B) of mutually annihilating operators AB = BA = 0 on a finite dimensional vector space over an algebraically closed field were classified by I.Gelfand and V.Ponomarev by method of linear relations. The classification of (A,B) over any field was derived by L.Nazarova, A.Roiter, V.Sergeichuk, and V.Bondarenko from the classification of finitely generated modules over a dyad of two local Dedekind rings. It is given canonical matrices of (A,B) over any field in an explicit form and our proof is constructive: the matrices of (A,B) are sequentially reduced to their canonical form by similarity transformations (A, B) ↦ (S^(-1)AS,S^(-1)BS). D.Docovi ́c and F. Szechtman considered a vector space V endowed with a bilinear form. They proved that all isometries of V over a field F of characteristic not 2 have determinant 1 if and only if V has no orthogonal summands of odd dimension (the case of characteristic 2 was also considered). Their proof is based on Riehm's classification of bilinear forms. E. Coakley, F. Dopico, and R. Johnson gave another proof of this criterion over R and C using Thompson's canonical pairs of symmetric and skew-symmetric matrices for congruence. Let M be the matrix of the bilinear form on V. It is given another proof of this criterion over F using our canonical matrices for congruence and obtain necessary and sufficient conditions involving canonical forms of M for congruence, of (M^T, M) for equivalence, and of M^(-T) M (if M is nonsingular) for similarity. Each square complex matrix is unitarily similar to an upper triangular matrix with diagonal entries in any prescribed order. Let A=[a_ij] and B=[b_ij] be upper triangular n × n matrices that • are not similar to direct sums of matrices of smaller sizes, or • are in general position and have the same main diagonal.It is proved that A and B are unitarily similar if and only if ∥h(A_k)∥ = ∥h(B_k)∥ for all h ∈ C[x] and k = 1,...,n,where A_k∶=[a_ij]_(i,j=1)^k and B_k∶=[b_ij]_(i,j=1)^k are the leading principal k×k submatrices of A and B, and ∥ ⋅ ∥ is the Frobenius norm. It is given several criteria of unitary similarity of a normal matrix A and any matrix B in terms of the Frobenius and spectral norms, characteristic polynomi- als, and traces of matrices. Let S_1, S_2, S_3, S_4 be given finite sets of pairs of n-by-n complex matrices. It is described an algorithm to determine, with finitely many computations, whether there is a single unitary matrix U such that each pair of matrices in S_1 is unitarily similar via U, each pair of matrices in S_2 is unitarily congruent via U, each pair of matrices in S_3 is unitarily similar via U ̅, and each pair of matrices in S_4 is unitarily congruent via U ̅.Let (A, B) be a pair of skew-symmetric matrices over a field of characteristic not 2. Its regularization decomposition is a direct sum (▁▁A, ▁▁B)⊕(A_1,B_1)⊕⋅⋅⋅⊕(A_t,B_t)that is congruent to (A, B), in which (▁▁A, ▁▁B) is a pair of nonsingular matrices and (A_1,B_1)⊕⋅⋅⋅⊕(A_t,B_t ) are singular indecomposable canonical pairs of skew- symmetric matrices under congruence. It is given an algorithm that constructs a regularization decomposition. We also give a constructive proof of the known canonical form of (A,B) under congruence over an algebraically closed field of characteristic not 2.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.01.01 "Прикладна геометрія, інженерна графіка" – Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2021.Дисертаційна робота присвячена моделюванню геометричної форми інсоляції об'єктів за умов непорушення нормативних вимог до інсоляції в існуючих будівлях та на прилеглій території. Введено поняття «Проектного простору», в межах якого архітектор може створювати новий будинок не хвилюючись про порушення інсоляційних норм на існуючих об'єктах. Побудова проєктного простору є зворотною задачею інсоляційних розрахунків. Пряма задача вирішує питання перевірки впливу вже запроєктованої будівлі на інсоляцію оточуючих архітектурних об'єктів. І якщо нова будівля порушує інсоляційні норми в існуючих будинках та на майданчиках, то виникає необхідність корегування, інколи дуже суттєвого, проєктного рішення нової будівлі, а інколи, навіть, зовсім відмовлятися від його будівництва. Вирішення зворотної задачі – геометричного моделювання проєктного простору майбутньої забудови, дозволяє оптимізувати зусилля та час на виконання проєкту та подальше будівництво. Розроблені методи геометричного моделювання проєктного простору нової будівлі або групи будівель та території в існуючій забудові дають можливість ще на початкових етапах проєктування врахувати містобудівні інсоляційні обмеження, що впливають на проєкт. Розроблено дві моделі і алгоритми побудови геометричної форми проєктованого об'єкта за допомогою сонячної карти: визначення максимальних позначок секцій при відомому плані нового будинку та визначення форми проєктного простору над ділянкою забудови.В дисертаційній роботі проведено аналіз основних методів розрахунку інсоляції, показані відмінності методів, їх недоліки та переваги. Встановлено, що при інсоляційних розрахунках прийнято вважати, що час інсоляції приміщень дорівнює часу інсоляції певної розрахункової точки (РТІ), яка, найчастіше приймається у центрі світлопрорізу. Однак бувають випадки коли РТІ не інсолюється, але сонячні промені потрапляють у приміщення, перетинаючи певну граничну поверхню в межах світлопрорізу (ГПІ), тобто приміщення інсолюється. Це призводить до похибок. У зв'язку з цим розроблено математичну модель перетворення простору, при якому ГПІ стискається у РТІ, а оточуючи затінюючи елементи отримають форму, при яких тривалість інсоляції РТІ дорівнює тривалості інсоляції ГПІ. Це дає можливість визначити повну тривалість інсоляції на основі сонячних карт. Для реалізації перетворення простору в комп'ютерних програмах розроблено математичну модель перетворення простору, що дозволило автоматизувати побудови МТМ, наданий аналіз побудов для різного типу світлопрорізів. Приклади побудов створені в програмному комплексі Mathematica.^UThe dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of technical sciences on a specialty 05.01.01 "Applied geometry, engineering graphics" - Kiev national university of building and architecture, Kiev, 2021.The dissertation is devoted to modeling the geometric shape of insolation of objects under conditions of non-violation of regulatory requirements for insolation in existing buildings and the surrounding area. The concept of "Project Space" has been introduced, within which an architect can create a new house without worrying about violations of insolation regulations on existing facilities. Construction of the design space is the inverse of the insolation calculations.The direct task is to check the impact of the already designed building on the insolation of the surrounding architectural objects. And if the new building violates the insolation standards in the existing buildings and on the sites, then there is a need to adjust, sometimes very significant, the design solution of the new building, and sometimes even to abandon its construction altogether. Solving the inverse problem - geometric modeling of the design space of future construction, allows you to optimize the effort and time for project implementation and further construction. Developed methods of geometric modeling of the design space of a new building or group of buildings and areas in existing buildings make it possible at the initial stages of design to take into account urban insolation constraints that affect the project.Two models and algorithms for constructing the geometric shape of the projected object with the help of a solar map have been developed: determining the maximum marks of sections with a known plan of a new house and determining the shape of the project space above the building site. In the dissertation the analysis of the basic methods of calculation of insolation is carried out, differences of methods, their lacks and advantages are shown. It is established that in insolation calculations it is considered that the insolation time of the premises is equal to the insolation time of a certain calculation point of insolation (CPI), which is most often taken in the center of the aperture. However, there are cases when RT is not insolated, but the sun's rays enter the room, crossing a certain boundary surface of insolation within the aperture (BSI), so the room is insolated. This leads to errors. In this regard, a mathematical model of space transformation has been developed, in which BSI is compressed in CPI, and the surrounding shading elements will take the form in which the duration of CPI insolation is equal to the duration of BSI insolation. This makes it possible to determine the total duration of insolation based on solar maps. To implement the transformation of space in computer programs developed a mathematical model of the transformation of space, which allowed to automate the construction of maximum shading map, provided an analysis of constructions for different types of openings. Examples of constructions are created in the Mathematica software package.A mathematical model of the construction of a shadow mask of an opening on the celestial sphere and its projection on a horizontal plane with the center of projection in the nadir is developed. This model is implemented in the Mathematica software package. An algorithm for selecting the simplest method of calculating insolation depending on the initial conditions is proposed. A method of constructing a project space using the boundary surface of insolation is proposed. A model for constructing reflections of sunlight from building facades to obtain zones of overheating in the environment has been developed.Based on the selection from the congruence of reflected rays of the surfaces of rays reflected from the flat lines of generatrises on the analytical surfaces of reflectors, a mathematical model of reflections of sunlight from different types of reflective screens is proposed. This model is used to model areas of overheating of premises or building areas by reflected sunlight from the surfaces of facades.