Викладено систематичну рецепцію джерел, які розкривають сутність та специфіку гуманістично-психологічних поглядів на буття людини. Розкрито головні принципи інтерпретації проблеми існування сучасного індивіда представниками гуманістичної психології. Висвітлено сутність філософсько-антропологічних та екзистенціально-феноменологічних підходів гуманістичної психології в розробці проблеми автентичного існування, самоактуалізації та самореалізації. Проаналізовано значущість та позитивний потенціал, вагомий внесок філософських ідей А. Маслоу, К. Роджерса, Р. Мея, Дж. Бюдженталя, Г. Олпорта, Ш. Бюллер, В. Франкла в розвиток гуманістичної традиції розуміння особистості. Визначено особливості та проведений компаративниий аналіз концепцій самоактуалізації та самореалізації А. Маслоу, К. Роджерса, Г. Олпорта, Ш. Бюллер, В. Франкла, Е. Фромма, що дозволило визначити погляди гуманістичних психологів на природу самоактуалізації людини як філософські ідеї, що стосуються проблеми автентичного існування.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен наративної ідентичності особистості в постструктуралістській та синергетичній парадигмах. Доведено значущість і вагомий внесок історико-філософських ідей Р. Барта, Ю. Крістєвої, Ж. Дерріда, Ж. Бодріяра, Ж. Дельоза, Ф. Гваттарі, М. Фуко в розвиток постструктуралістської стратегії розуміння означеного феномену. Визначено особливості синергетичних концепцій наративної ідентичності особистості В. Аршинова, І. Пригожина, І. Стенгерс, Г. Хакена, О. Князєвої, С. Курдюмова, В. Буданова, В. Тарасенка, М. Можейко, що дозволяє визначити роль самоорганізаційного підходу на природу особистості й її наративної ідентичності. Виявлено спільну ознаку даного феномену в постструктуралізмі та синергетиці - ознаку нелінійної динаміки трансформації, що фіксує особистісноорієнтовані та діахронічно-історичні тенденції наративного буття. Саме на такому рівні індивідуального полілогічного буття, на думку представників постструктуралізму та синергетики, людина має змогу органічно конструювати свій неповторний комунікативний життєвий проект.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному аналізу розвитку міжнародних відносин навколо слов'янських країн Балканського півострова у 80-ті роки XIX ст., ключових аспектів балканської політики європейських держав, її впливу на долю південнослов'янських народів, ролі балканських криз 80-х років у визначенні позицій та виробленні політики провідних держав Європи - Росії, Австро-Угорщини, Німеччини, Франції, Великобританії та Італії. Розкриваються позиції політичного керівництва великих європейських держав, досліджені їхні програми та діяльність у відношенні до південнослов'янських країн у період розгортання криз на Балканах у 80-ті роки XIX ст., що були спрямовані на забезпечення власної балкансько-близькосхідної політики, а також з'ясовано плани правлячих кіл Болгарії, Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговини щодо здійснення національної політики у регіоні. Доведено вирішальну роль великих держав у долях малих країн.

  Скачати повний текст

Концептуалізовано епістемологічні ресурси, які дозволяють максимально вичерпно визначити онтологічну сутність та закономірності функціонування ідеології як способу пізнання суспільного буття й оперування набутим знанням; інструмента перетворення соціальної дійсності; сукупності світоглядних принципів, норм і регулятивів; герменевтичного чинника спонукального способу дії; логіки та взаємопотенціюючої дії аксіологічних і телеологічних стереотипів, пріоритетів і преференцій. Обгрунтовано необхідність побудови теоретичної моделі у вигляді тринарного синтезу методологічного (філософська рефлексія щодо оптимальних способів дослідження ідеології), загальнонаукового (загальна теорія систем) і конкретно-наукового (соціальна теорія функціонування ідеології) підходів. Доведено, що подолання аргументаційно-критеріальної невиразності та суперчливості масиву знань щодо ідеологічної дійсності можливо лише у разі відмови від абсолютизації вузькоаспектних підходів і застосування максимально комплексного, системного та міждисциплінарного підходу до оперування ідеологічними явищами. Визначено сутнісні, імперативні ознаки ідеології, які відрізняють її від світогляду, міфу, віри, релігії, утопії, мистецтва, етики, науки, філософії й інших форм і профільних типів суспільної свідомості.

  Скачати повний текст

Здавна студентство відзначалося активною життєвою позицією і відігравало помітну роль у суспільному житті. З одного боку, студентівхарактеризують як молоду інтелігенцію, майбутню соціальну та інтелектуальну еліту, з іншого ‒ за ними закріплюється стереотип буршівдебоширів. Назагал студентство має пограничне соціальне становище, а період навчання у закладі вищої освіти є перехідною формою від юнацького додорослого життя. Зазвичай у період студентства відбувається остаточне формування світогляду, набору цінностей, стилю життя. Можнастверджувати, що студентські роки є періодом транзитної ідентичності для молоді, який чітко відділяється від подальших чи попередніх етапів життя.Незважаючи на короткий період перебування у статусі студента, молодь що навчається, формує власні звичаї, традиції, особливі моделі поведінки, витокияких можуть бути пояснені шляхом вивчення минулого студентської спільноти.Студентство займає помітне місце в сучасному українському суспільстві. Період навчання у закладі вищої освіти значущий і визначальний етап в життідля великої частини молоді. Відповідно важливим дослідницьким завданням є вивчення особливостей матеріальної та нематеріальної культури студентства.Дослідження різних аспектів історії студентства може надати корисний матеріал для пояснення особливостей поведінки, цінностей, світоглядусучасних вихованців вищої школи, краще зрозуміти, які виклики і проблеми постають перед ними в період навчання у закладі вищої освіти.^UTraditionally students were differed by their active life position and played a prominent role in public life. Very often students are characterized as youngintelligentsia, the future social and intellectual elite, on the other hand, they attach to the stereotype of brawlers, who are opposed to the burghers. In general, studentshave an unstable social status, and a period of study is a transitional form from youth to adulthood. Usually, in the period of studenthood, there is a final formation ofoutlook, set of values, lifestyle. Student years are a period of transit identity for young people that clearly separates from further or earlier stages of life. Despite ashort period of student life (usually a few years), students learn to form their own customs, traditions and specific patterns of behavior, the origins of which can beexplained by learning about student communities from the past.During the last years, we had many changes and transformations of Ukrainian society, that's why an important research task is to study the peculiarities of thematerial and intangible culture of students. Research on various aspects of the history of students' communities can provide useful material to address thechallenges of today.Considering the importance of covering the history of the students' as a separated social group, the Ph.D. thesis is devoted to the study of the studentcommunity of St. Vladimir University in the years 1834-1863. Throughout this period the community had a number of specific features, which makes it possible toconfirm the existence of a separate student subculture of St. Vladimir University Based on theoretical works, we define the student subculture as an autonomousformation in a dominant culture, characterized by its own customs, norms, systems of values, which shapes and determines the lifestyle and way of thinking of itscarriers. One of the key features of a subculture is self-identification and its awareness of its own difference from the other social groups. The generalcharacteristic of any subculture combines the material (clothing, food, etc.) and the ntangible sphere (values, ideals, etc.).

Дисертаційна робота присвячена вивченню клініко-патогенетичних особливостей перебігу серцевої недостатності (СН) на фоні коронавірусної хвороби на основі дослідження клініко-анамнестичних та лабораторних параметрів у 556 госпіталізованих пацієнтів, з подальшим ґрунтовним аналізом запропонованих діагностичних підходів, порівнянням інструментальних та патоморфологічних методів дослідження.Мета дослідження: покращення ефективності діагностики хронічної серцевої недостатності (ХСН) на тлі коронавірусної хвороби на підставі вивчення поширеності, особливостей клінічного перебігу та виявлення несприятливих прогностичних чинників, що визначають прогноз даної коморбідної патології.Завдання досліджень: оцінити методи діагностики коронавірусної хвороби - coronavirus disease 2019 (COVID-19), вивчити поширеність коморбідної серцево-судинної патології при коронавірусній хворобі; дослідити особливості клінічного перебігу СН при COVID-19 з урахуванням клініко-лабораторних та інструментальних методів обстеження; провести клінічні та патоморфологічні паралелі ураження серця при COVID-19 та визначити основні причини смерті; оцінити роль міокардіальних біомаркерів у прогнозуванні несприятливого перебігу при COVID-19.Об’єкт дослідження: серцева недостатність у поєднанні COVID-пневмонією.Предмет дослідження: клінічні особливості перебігу коронавірусної інфекції у пацієнтів з СН, показники рівня С-реактивного протеїну (СРП) та інтерлейкіну-6 (Іл-6), прокальцитоніну, феритину, тропоніну, параметрів коагуляційного гемостазу, N-terminal prohormone of brain natriuretic peptide (NTproBNP), soluble suppression of tumorigenicity 2 (sST2) в сироватці крові, патоморфологічні зміни міокарда пацієнтів, хворих на коронавірусну інфекцію на фоні СН, статистичні методи дослідження.^UThe thesis focuses on the clinical and pathogenetic features of the heart failure (HF) course in coronavirus disease patients based on the study of clinical, anamnestic, and laboratory parameters in 556 hospitalized patients, followed by a thorough analysis of the proposed diagnostic approaches and a comparison of instrumental and pathomorphological research methods.The objective: to improve the efficiency of chronic heart failure (CHF) diagnosisin coronavirus disease patients based on the study of the prevalence, clinical course features,and the identification of unfavorable prognostic factors that determine this comorbid pathology prognosis.Researchtasks:the thesis aimed to fulfill the following main tasks: to evaluate the diagnosing COVID-19 methods, to study the prevalence of comorbid cardiovascular pathology in coronavirus disease cases;to investigate the peculiarities of the HF clinical course in COVID-19 cases, taking into account clinical, laboratory, and instrumental examination methods;to conduct clinical-and-pathomorphological and pathogenetic parallels in the case of heart damage due to COVID-19 and determine the main causes of death;to assess the role of the myocardial biomarker in predicting the COVID-19 adverse course.The object of the study: heart failure in combination with COVID-pneumonia.The subject of the study: clinical features of the coronavirus infection course in patients with HF, indicators of C-reactive protein and interleukin-6, procalcitonin, ferritin, troponin, NTproBNP, sST2 in blood serum, the myocardium pathomorphological changes in HF patients with coronavirus infection background,statistical research methods.

За результатами дослідження змістовно-функціональних особливостей взаємодії політичної дійсності та постправди визначеноспецифічні теоретико-методологічні ознаки дослідження політичної дійсності та постправди: кожній зі складових діади «політична дійсність / постправда» притаманна кентаврична статусність: об’єктнопредметна – в дослідницькому сенсі та суб’єкт-об’єктна (з двосторонніми взаємодіями, в яких сторони можуть мінятися ролями) – на функціональному рівні.^UBased on the results of the study of the substantive and functional traits ofthe interaction between political reality and post-truth, specific theoretical andmethodological attributes of the study of political reality and post-truth areidentified. Each of the components of the dyad «political reality/post-truth» hasa centauric status: object-subject – in the research sense and subject-object (withbilateral interactions in which the parties can switch roles) – on the functionallevel.