Досліджено питання діагностики та лікування органічної еректильної дисфункції васкулогенного генезу. Обгрунтовано можливість комплексного використання методу реофалографії та аналізу варіабельності серцевого ритму у диференційній діагностиці органічної еректильної дисфункції васкулогенного генезу. На підставі результатів проведених досліджень визначено маркери судинної та психогенної еректильної дисфункції. Доведено можливість зменшення кількості помилково позитивних результатів на 69 % у діагностиці судинної еректильної дисфункції завдяки використанню методу реофалографії й аналізу варіабельності серцевого ритму. Обгрунтовано можливість використання багатокомпонентного трансдермального гелю з гідрофільною проксаноловою основою - носієм у лікуванні органічної (васкулогенної) еректильної дисфункції. Проведено дослідження кавернозного кровообігу за методом реофалографії та анкетування згідно зі шкалою міжнародного індексу еректильної функції до та після лікування з використанням розробленого трансдермального гелю. На підставі результатів даного дослідження підтверджено ефективність запропонованого методу в 76,6 %. Побічні ефекти зафіксовано в 16,6 % осіб.

  Скачати повний текст

Запропоновано теоретичну модель, яка дозволила розрахувати у межах дебаєвської моделі внесок в теплопровідність низькочастотних фононів і "дифузних" мод в орієнтаційно-впорядкованих і орієнтаційно-невпорядкованих фазах. На прикладі гексафторетану виявлено, що за певних випадків розгальмування обертового руху молекул навколо обраної осі призводить до збільшення теплопровідності у разі підвищення температури, як і обертання молекули як цілого.

  Скачати повний текст

Здійснено цілісний історіософський аналіз процесів інституційного виокремлення та розвитку православ'я. Запропоновано тезу, що форма існування конфесії за сучасних умов як федерації незалежних православних Церков є закономірним наслідком припинення догматично-канонічного розвитку Східного християнства на етапі незавершеності чіткого визначення меж ортодоксії та формулювання остаточних моносемантичних свідчень у віронавчальній царині, що спричинило переміщення акцентів у процесах функціонування православ'я з догматично-канонічних на етнополітичні чинники, а також збільшення ролі людського фактора (завдяки можливості суб'єктивного витрактування догматично-канонічної й традиційно-обрядової сфер буття православ'я та фактичного дозволу втручання у церковне життя світських осіб у процесах становлення православної інституційності. Відзначено щодо необхідності скликання Вселенського православного Собору. Зроблено висновок, що подальша доля православ'я значною мірою пов'язана також з вирішенням ним стратегічного питання, а саме: участь в екуменічному русі. Зауважено, що обмеження діяльності лише рамками власної конфесії може призвести та призводить до своєрідної "втечі від світу", зациклення лише на власних проблемах, до втрати православними союзників в особі католиків і протестантів у протистоянні з іншими релігійними напрямами та секуляризованим світом, що послабляє православ'я, зменшує кількість його прихильників у світі.

  Скачати повний текст

Вперше в соціальній психології проблема відповідальності особистості розглянута в контексті складних життєвих ситуацій. Уточнено поняття відповідальності як рефлексивного процесу та копінгресурсу особистості. Виявлено, що поняття відповідальності особистості є визначальним чинником вибору стратегій опанування за умов складних життєвих ситуацій. Розкрито, що свідоме прийняття власної відповідальності на оптимальному для особистості рівні виступає внутрішнім ресурсом опанування та самодопомоги особистості за умов складних життєвих ситуацій.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано місце та роль художньо-графічної діяльності у структурі професійної підготовки педагогів. Висвітлено теорію та практику формування художньо-графічних умінь та навичок майбутніх учителів початкових класів. Розкрито теоретичні передумови їх формування у процесі навчання у вузі. Висвітлено досвід роботи відповідних підрозділів у руслі проблеми, що вивчалася, а також наукові передумови інтегративного підходу до художньо-графічної підготовки майбутніх учителів початкової ланки освіти у процесі вивчення математики та художніх дисциплін. Визначено комплекс організаційно-педагогічних умов формування художньо-графічних умінь і навичок.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним міждисциплінарним аналізом трансформації еклезіологічної думки в умовах якісних і кількісних змін у відносинах Церкви з державою. На прикладі подій у Росії у XX ст. встановлено основні закономірності розвитку визначення поняття «Церква» у православній еклезіології російських богословів, зокрема пряму залежність формування еклезіологічних поглядів від характеру та ступеня близькості відносин Православної Церкви з тим чи іншим політичним режимом, а також від ступеню протистояння з державними структурами чи відсутності відносин з державою. Було встановлено, що тісний зв'язок з державою призводить до тенденційних викривлень еклезіології. Державою підтримувалося визначення Церкви як квазі-держави, задля просування релігійно-політичної думки про державу як майже Церкву. Також з'ясовано, що в результаті емансипації Церкви від держави відбувається повернення до власне церковного підходу до визначення поняття Церкви (через поняття Тіла Христового, діяльної присутності у Церкві Духа Святого, Боголюдськості Церкви, поняття Любові, Царства Небесного та ін.) Розроблено базовий інструментарій (маркери), який відображає практичний вплив зафіксованих у законодавстві положень щодо Церкви на стан Церкви та державно-церковних відносин, що дозволило на об'єктивних засадах відрізнити реальний статус Церкви у державі від декларативного. На основі критеріїв оцінки місця і ролі держави у житті Церкви здійснено типологізацію ідеологічних груп російського Православ'я (богословів, окремих діячів чи груп мислителів російського Православ'я у XX ст.) та проведено компаративний аналіз трансформацій еклезіологічних поглядів цих ідеологічних груп на базі згаданих критеріїв. Проаналізовано взаємозв'язок між змінами у громадсько-політичному житті держави та змінами у еклезіології, в результаті чого було встановлено, що найбільший вплив відбувається за умов легітимного зв'язку (модель державної Церкви), або колаборації зі сторони церковних діячів (сприяння модерністським течіям у еклезіологічній думці в умовах революції та задіяння представників Церкви у розвідувальній діяльності часів «холодної війни»). Також було встановлено, що у випадку відсутності легітимного зв'язку між Церквою та державою, не утворюються стійкі моделі впливу зміни державного ладу на еклезіологічну думку Православної Церкви. Розроблено універсальну класифікацію типів держав за релігійною ознакою, що дозволяє, з одного боку, констатувати або моделювати можливі стосунки держави з Церквою або їхню відсутність у залежності від позиціонування держави за комплексом ознак (не)релігійності держави. З іншого — визначати причину і ступінь сумісності політичних режимів з певними статусами Церкви у державі.^UThe dissertation is a complex interdisciplinary analysis of the transformation of ecclesiological idea in terms of qualitative and quantitative changes in the relations between Church and State power. By the example of events in the 20-th century Russia, we have established the main patterns of development of the definition of the concept “church” in the Orthodox ecclesiology of Russian theologians, the formation of their ecclesiological views was done depending on the pattern and degree of closeness of the Orthodox Church's relations with any one political regime, as well as the degree of confrontation or lack of relations with the State. It has been ascertained that close ties with State lead to tendentious distortions of ecclesiology. The State supported determine the Church as a quasi-state, in order to promote the religious and political ideas about the State as almost the Church. It was also found out that as a result of the Church's emancipation from the State there occurred a turning-point to the ecclesiastical approach to defining the Holy Church (through the concept of the Christ's Flesh, acting presence of Holy Spirit in a Church, the theanthropic item in the Church, Love concept, Kingdom of Heaven). Basic markers have been developed for the representation of the practical impact on the Church's status and State-Church relations by fixed legislative measures as for the Church, which objectively allowed us to distinguish the real status of the Church in the State from the declarative one. Basing on the estimation criteria of the place and role of the State in the Church's life, the ideological groups of Russian Orthodoxy (theologians, individual figures or groups of thinkers of Russian Orthodoxy of the 20'th century) have been typologically classified and a comparative analysis of transformations of ecclesiological views of these ideological groups has been made with the help of above-mentioned criteria. The interrelation between changes in the socio-political life of the State and changes in ecclesiology was analysed. As a result of such a relationship it has been ascertained that the greatest influence occurs under conditions of legitimate connection (the pattern of the state Church) or collaboration by a churchdom (e.g. promotion of modernist trends among ecclesiological concepts in the period of revolution and involvement of representatives of the Church in intelligence activities during the years of “Cold War”). It has been also found out that in case when there's no legitimate connection between the Church and the State, there are no stable pattern of the impact of changes of the state system on the ecclesiological thought of the Orthodox Church. A universal classification of types of States on religious grounds has been developed, which allows to establish or model possible relations between State and Church, on the one hand, or even the absence of interrelations depending on the positioning of State on a set of signs of (non)religiosity of State, and, on the other hand — to determine the cause and degree of combinability of political regimes with certain statuses of the Church inside State.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.14 «богослов'я». — Київська православна богословська академія. Київ, 2020. Дисертація є комплексним міждисциплінарним аналізом трансформації еклезіологічної думки в умовах якісних і кількісних змін у відносинах Церкви з державою. На прикладі подій у Росії у XX ст. встановлено основні закономірності розвитку визначення поняття «Церква» у православній еклезіології російських богословів, зокрема пряму залежність формування еклезіологічних поглядів від характеру та ступеня близькості відносин Православної Церкви з тим чи іншим політичним режимом, а також від ступеню протистояння з державними структурами чи відсутності відносин з державою. Було встановлено, що тісний зв'язок з державою призводить до тенденційних викривлень еклезіології. Державою підтримувалося визначення Церкви як квазі-держави, задля просування релігійно-політичної думки про державу як майже Церкву. Також з'ясовано, що в результаті емансипації Церкви від держави відбувається повернення до власне церковного підходу до визначення поняття Церкви (через поняття Тіла Христового, діяльної присутності у Церкві Духа Святого, Боголюдськості Церкви, поняття Любові, Царства Небесного та ін.) Розроблено базовий інструментарій (маркери), який відображає практичний вплив зафіксованих у законодавстві положень щодо Церкви на стан Церкви та державно-церковних відносин, що дозволило на об'єктивних засадах відрізнити реальний статус Церкви у державі від декларативного. На основі критеріїв оцінки місця і ролі держави у житті Церкви здійснено типологізацію ідеологічних груп російського Православ'я (богословів, окремих діячів чи груп мислителів російського Православ'я у XX ст.) та проведено компаративний аналіз трансформацій еклезіологічних поглядів цих ідеологічних груп на базі згаданих критеріїв. Проаналізовано взаємозв'язок між змінами у громадсько-політичному житті держави та змінами у еклезіології, в результаті чого було встановлено, що найбільший вплив відбувається за умов легітимного зв'язку (модель державної Церкви), або колаборації зі сторони церковних діячів (сприяння модерністським течіям у еклезіологічній думці в умовах революції та задіяння представників Церкви у розвідувальній діяльності часів «холодної війни»). Також було встановлено, що у випадку відсутності легітимного зв'язку між Церквою та державою, не утворюються стійкі моделі впливу зміни державного ладу на еклезіологічну думку Православної Церкви. Розроблено універсальну класифікацію типів держав за релігійною ознакою, що дозволяє, з одного боку, констатувати або моделювати можливі стосунки держави з Церквою або їхню відсутність у залежності від позиціонування держави за комплексом ознак (не)релігійності держави. З іншого — визначати причину і ступінь сумісності політичних режимів з певними статусами Церкви у державі.^UThe dissertation is a complex interdisciplinary analysis of the transformation of ecclesiological idea in terms of qualitative and quantitative changes in the relations between Church and State power. By the example of events in the 20-th century Russia, we have established the main patterns of development of the definition of the concept “church” in the Orthodox ecclesiology of Russian theologians, the formation of their ecclesiological views was done depending on the pattern and degree of closeness of the Orthodox Church's relations with any one political regime, as well as the degree of confrontation or lack of relations with the State. It has been ascertained that close ties with State lead to tendentious distortions of ecclesiology. The State supported determine the Church as a quasi-state, in order to promote the religious and political ideas about the State as almost the Church. It was also found out that as a result of the Church's emancipation from the State there occurred a turning-point to the ecclesiastical approach to defining the Holy Church (through the concept of the Christ's Flesh, acting presence of Holy Spirit in a Church, the theanthropic item in the Church, Love concept, Kingdom of Heaven). Basic markers have been developed for the representation of the practical impact on the Church's status and State-Church relations by fixed legislative measures as for the Church, which objectively allowed us to distinguish the real status of the Church in the State from the declarative one. Basing on the estimation criteria of the place and role of the State in the Church's life, the ideological groups of Russian Orthodoxy (theologians, individual figures or groups of thinkers of Russian Orthodoxy of the 20'th century) have been typologically classified and a comparative analysis of transformations of ecclesiological views of these ideological groups has been made with the help of above-mentioned criteria. The interrelation between changes in the socio-political life of the State and changes in ecclesiology was analysed. As a result of such a relationship it has been ascertained that the greatest influence occurs under conditions of legitimate connection (the pattern of the state Church) or collaboration by a churchdom (e.g.promotion of modernist trends among ecclesiological concepts in the period of revolution and involvement of representatives of the Church in intelligence activities during the years of “Cold War”). It has been also found out that in case when there's no legitimate connection between the Church and the State, there are no stable pattern of the impact of changes of the state system on the ecclesiological thought of the Orthodox Church. A universal classification of types of States on religious grounds has been developed, which allows to establish or model possible relations between State and Church, on the one hand, or even the absence of interrelations depending on the positioning of State on a set of signs of (non)religiosity of State, and, on the other hand — to determine the cause and degree of combinability of political regimes with certain statuses of the Church inside State.

У дисертації досліджується концепція відкритого православ'я як можлива відповідь українського православ'я на виклики сучасності і перспектива розвитку найбільшої релігійної спільноти українців. Окреслено джерела і витоки концепції від євангельських текстів і до найсучасніших документів Православної церкви в царині соціальних питань. Проаналізована динаміка ставлення українців до релігії та релігійної самоідентичності. З'ясовані закономірності, парадокси і невідповідності релігійної статистики і соціології, внутрішньоцерковних парадигм і запиту суспільства щодо релігії. Розглянуто релігійний вимір Революції гідності і агресії РФ щодо України. Визначено небезпеки і виклики, від відповідей на які може залежати як майбутнє релігійної спільноти, так і українського суспільства та держави. Відкрите православ'я розглядається як альтернатива «політичному православ'ю» та ідеології «русского міра». Одночасно воно має потенціал знаходити відповіді і на глобальні виклики, що постають перед людством. Запропоновано до розгляду як зовнішнє щодо релігії коло соціальних і суспільних проблем (пандемія, екологія, діджиталізація, розбудова миру тощо), так і умовно внутрішні релігійні питання (календар, міжконфесійний і міжюрисдикційний діалог тощо). Щодо кожного з них запропоновані ідеї для вирішення в дусі концепції відкритого православ'я. Окремо розглядаються і аналізуються приклади втілення ідей відкритого православ'я на практиці в діяльності Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості та інших проєктів.^UThis dissertation comprehensively explores the concept of "Open Orthodoxy" as an idea and phenomenon, which could be a possible reaction of the Ukrainian Orthodoxy to modern challenges as well as a way of developing the biggest religious community in Ukraine. The dissertation lies in a sphere of religious studies, has an interdisciplinary character and is carried out at the junction of philosophy of religion and Orthodox theology, sociology of religion and social philosophy. The theoretical and methodological components of the dissertation are based on the scientific research of modern Ukrainian and foreign religious studies scholars, theologians and researchers of religion in the social context, as well as the author's own long-term experience in Ukrainian religious and social life .The primary sources of this concept go back to the Evangelical texts through the Kyiv tradition of Orthodox theology, Russian religious and philosophical revival and the "Paris school", up to the most recent documents of the Orthodox Church in the social field. The dynamics of Ukrainians' attitudes towards religion and religious self-identity are analyzed. The regularities, paradoxes and inconsistencies of religious statistics and sociology are identified and described as well as internal church paradigms and society's requests of religion. The author describes the religious dimension of the Revolution of Dignity and the Russian Federation's aggression towards Ukraine. The research identifies some problems and challenges, which may affect both the future of the religious community in Ukraine and the future of the Ukrainian state and society. Open Orthodoxy is presented as an alternative to the "political Orthodoxy" and the ideology of the Russkiy mir. At the same time, it has a great potential to propose answers to the global challenges faced by contemporary society. Both problems external to religion (the pandemic, ecology, education, peacebuilding) and internal religious challenges (calendar, interdenominational and inter-religious dialogue) are presented. Possible ways to solve these problems in the spirit of Open Orthodoxy are presented for each of the challenges. Also described are the examples of practical implementation of the ideas of Open Orthodoxy in the activities of the Open Orthodox University of Saint Sophia the Wisdom and other projects. In the theoretical aspect, the results of the study provide an opportunity to expand the thematic field of Religious Studies in Ukraine through the introduction to the scientific discourse of a significant amount of materials on contemporary ideas regarding Ukrainian and global Christianity. The generalizations obtained outline the possible direction of the development of Ukrainian Orthodoxy, as well as interreligious and interfaith dialogue. The research findings add up to the understanding of the religious factor in socio-political and civilizational processes. The practical value of the dissertation lies in the prospects of using materials and research results in courses of religious studies, sociology of religion, philosophy of religion, Orthodox theology in secular and religious institutions of higher education. The results of the study can be used in recommendations to state bodies of Ukraine on the effectiveness of the strategy of involving churches in discussing social issues and resolving interfaith disputes, on improving public policy in the field of freedom of conscience and religion.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 21.01.01 – основи національної безпеки держави (політичні науки). – Національний інститут стратегічних досліджень, Київ, 2021. Дисертація присвячена аналізу політики протидії медіа-інформаційному тероризму в системі політики національної безпеки України. З огляду на теоретичне, політичне, нормативно-правове й емпіричне осмислення зарубіжними та вітчизняними науковцями проблеми протидії медіа-інформаційному тероризму в дослідженні визначено та розкрито зміст пріоритетних напрямів та механізмів протидії медіа-інформаційному тероризму. Увагу акцентовано на тому, що ключовим чинником зародження медіа-інформаційного тероризму як принципово нового різновиду тероризму стала революція в системі масових комунікацій, започаткована в 60–90-х роках XX століття, яка кардинально змінила медіасферу. Домінуючим інструментом цих змін стали «новітні медіа».Здійснено комплексний аналіз стратегій протидії медіа-тероризму, опрацьованих у Франції, Німеччині, Іспанії, Великій Британії. Розкрито проблемні питання щодо інформаційної складової політики національної безпеки України. На цій основі визначено пріоритетні напрями, форми та механізми реалізації політики протидії медіа-інформаційному тероризму і запропоновані відповідні завдання державних інститутів і структур громадянського суспільства. Ключові слова: тероризм, медіа-інформаційний тероризм, стратегія національної безпеки, інформаційна безпека, інформаційна війна, гібридна війна, механізми протидії інформаційному тероризму, когнітивно-поведінкова сфера.^UThe thesis is submitted for receiving a candidate's degree in political sciences, the specialization 21.01.01 – Fundamentals of the national security. – National Institute for Strategic Studies. – Kyiv, 2021.The dissertation is devoted to analysis of policy of countering media-information terrorism in the system of national security policy of Ukraine. Based on the theoretical, political, legal and empirical understanding of the problem of countering information terrorism by foreign and domestic researchers, the study identifies and discloses the content of priority areas and mechanisms of countering media-information terrorism.Attention is drawn to the fact that in the national political science discourse, the threat of media-information terrorism in the national security system is mainly considered in two dimensions: the legal dimension and the dimension of socio-psychological consequences. However, the genesis of information terrorism and its correlation with such security categories as «power», «information power», «soft power», «strategy of indirect actions», «information war» distinguished other shades in media-information terrorism. This refers to a deeper threat to the human person –a rapid change in his cognitive-behavioral sphere, which is occurring under pressure from everyday dangerous content of information communication. It is stated that the continuous fear spread by terrorists changes the tone in the sign-symbol infrastructure of man and society, its shades and content. Under such conditions, the principle of identification begins to work when life priorities are chosen not by the rational, but by the emotional sphere of the human psyche.Keywords: terrorism, media-information terrorism, national security strategy, information security, information war, hybrid war, tools of countering information terrorism, cognitive behavioral sphere.