Вперше проведено експериментальні дослідження ефективності використання трьох групових типів кліток для вирощування, дорощування та відгодівлі надремонтного молодняку української червоно-рябої молочної породи. Під час визначення параметрів розмірів основних елементів кліток враховано доповнення до норм технологічного проектування. Встановлено, що у групових клітках на 10 голів у 5-, 10- та 14-місячному віці оцінка повітряного середовища відповідає рівню оптимального проектно-технологічного режиму, за прив'язного утримання у 5- та 14-місячному віці - рівню гранично-допустимого експлуатаційного режиму, а у 10-місячному - рівню граничних добових коливань. Вперше виявлено суттєву різницю у поведінці тварин протягом двох годин після початку споживання корму за утримання на прив'язі та безприв'язно. Доведено, що більше часу бички, які утримувалися на прив'язі витрачали на відпочинок, а безприв'язні - на ходіння. Одержано практично однакові прирости живої маси від бичків до 8-місячного віку, але з невеликою перевагою прив'язного над безприв'язним утриманням, а в 12 та 16 місяців - перевага безприв'язного способу за високого рівня годівлі бичків. Встановлено позитивний вплив покращення умов безприв'язного способу утримання надремонтного молодняку в післямолочний період до реалізації на підвищення рентабельності виробництва яловичини на малих фермах до 40 %, а за прив'язного - всього до 10 %.

  Скачати повний текст

Розвинуто нові підходи до патогенезу дисадаптаційних порушень у системі мати - плацента - плід у жінок, які мешкають на територіях, забруднених радіонуклідами, розроблено модель прогнозування та наукового обгрунтування коригувальних заходів, спрямованих на посилення адаптаційних механізмів з метою зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень. Проаналізовано клініко-статистичні особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового та неонатального періоду в 900 жінок з різних зон радіаційного контролю через 10 років після аварії на ЧАЕС та виконано комплексні дослідження перебігу гестації у 300 вагітних, які мешкають на територіях, забруднених радіонуклідами. Встановлено, що загальний вплив комплексу чинників зумовив розвиток загального адаптаційного синдрому, основними клінічними проявами якого є збільшення соматичної патології, репродуктивної дисфункції, ускладнень вагітності та пологів, частота яких більшується зі збільшенням часу після аварії. Визначено, що в основі порушень у системі мати - плацента - плід у цій групі жінок є неадекватна імунна відповідь на антигени трофобласта, стан хронічної тромбофілії та низька адаптаційна спроможність функціональних систем, відповідальних за формування фетоплацентарного комплексу. З метою зниження частоти акушерської та перинатальної патології вагітних, які мешкають на територіях, забруднених радіонуклідами, на підставі одержаних результатів нейроендокринних, імунологічних та гемостазіологічних досліджень, запропоновано проведення коригувальної терапії в "критичні терміни" гестації, яка сприяє підвищенню розвитку компенсаторно-пристосовних механізмів в гомеостазі матері та перинатальній охороні плода.

  Скачати повний текст

Вперше за допомогою системного аналізу оцінено ефективність діючої системи епідеміологічного нагляду за кором на організменому та популяційному рівнях та розроблено рекомендації щодо її удосконалення. Наведено характеристику кількісних та якісних проявів епідемічного процесу кору на Донеччині з часу запровадження специфічної профілактики за дводозовою схемою та на етапі елімінації. Показано першочерговість імунологічного моніторингу ефективності вакцинопрофілактики за умов спорадичної захворюваності або її відсутності. Обгрунтовано доцільність запровадження єдиної системи епідеміологічного нагляду за кором і краснухою. Одержано нові дані щодо ступеня захищеності від кору новонароджених і дітей першого року життя з урахуванням рівня специфічного імунітету їх матерів і виду вигодовування.

  Скачати повний текст