Бази даних

Автореферати дисертацій - результати пошуку

Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Сортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком видання
Формат представлення знайдених документів:
повнийстислий
 Знайдено в інших БД:Наукова електронна бібліотека (7)Реферативна база даних (134)Книжкові видання та компакт-диски (242)Журнали та продовжувані видання (27)
Пошуковий запит: (<.>A=Реєнт О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2

      
1.

Реєнт О.О. 
Право депутатської недоторканності (питання теорії та практики): автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / О.О. Реєнт ; Ін-т законодавства ВР України. — К., 2009. — 20 с. — укp.

Досліджено еволюцію права юридичної недоторканності представників законодавчої влади у різних правових системах минулого та сьогодення. Вперше здійснено комлексне дослідження права депутатської недоторканності у контексті державотворчих процесів України й інших країн світу. Запропоновано визначення категорії депутатської недоторканності з урахуванням останніх досягнень сучасної вітчизняної юридичної думки. Проаналізовано основні ознаки парламентської недоторканності й особливості таких її складових частин, як імунітет та індемнітет. Визначено місце правової недоторканності у статусі народного депутата та в системі гарантій парламентаріїв. Доведено, що для ефективного застосування права депутатської недоторканності велике значення має використання механізму відповідальності парламентарів. Зроблено висновок, що парламентський імунітет не повинен перетворюватися народними обранцями на привілей, а має бути гарантією успішного виконання ними своїх посадових обов'язків.

  Скачати повний текст


Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)624 +
Шифр НБУВ: РА362723

Рубрики:

Географічні рубрики:

      
2.

Мазур В. О. 
Пенсійне забезпечення в українських губерніях Російської імперії (ХІХ – початок ХХ ст.): основні етапи та особливості розвитку.: автореферат дис. ... д.філософ : 032 / В. О. Мазур. — Б.м., 2024 — укp.

У дисертації автор на основі опублікованих та неопублікованих архівних матеріалів, збірників документів та матеріалів, окремих спогадах сучасників, періодичній пресі дослідив особливості розвитку, основні етапи становлення пенсійного забезпечення в українських губерніях Російської імперії (ХІХ — на початок ХХ ст.).Наукова новизна дослідження зумовлена відсутністю у історичній науці спеціальних узагальнюючих праць із визначеної теми. У дисертації вперше комплексно вивчено етапи та механізми, основні особливості формування системи регулювання соціальних виплат та пенсійного законодавства в українських губерніях Російської імперії, що функціонували у визначений період, зокрема й тих, діяльність яких дотепер не стала об’єктом наукової уваги; проаналізовано та критично оцінено наукові дослідження попередніх історіографічних періодів, переосмислено шаблонні трактування та підходи до визначеної проблематики, які спрощували, ідеалізували або неповною мірою відображали соціальні процеси, що відбулися в українських губерніях у ХІХ – на початку ХХ ст.; визначено основні напрями та обсяги роботи державних інституцій, в обов’язки яких входила виплата та контроль пенсійних соціальних виплат; здійснено об’єктивний аналіз ефективності діяльність відповідних державних органів та емеритальних кас із забезпечення пенсійних виплат окремим категоріям населення українських губерній; проаналізовано основні тенденції та особливості щодо соціальних пенсійних виплат місцевим чиновникам, військовослужбовцям, педагогам та службовцям навчальних округів.У ході дослідження встановлено, що пенсійне забезпечення у вигляді регламентованого організаційно-правового інституту в Російській імперії з’явилося на початку ХІХ ст. як наслідок суспільних політичних, економічних та соціальних змін. Зауважимо, що окремі закони та постанови щодо грошових пенсійних виплат законодавчо вже були оформлені у попередній історичний період. Упродовж ХІХ – та на початку ХХ ст. базове законодавство про пенсійне забезпечення періодично зазнавало змін у вигляді доповнень та перезатверджень. Змін у матеріальній соціальній підтримці зазнавало чимало категорій населення: військові, чиновники, учителі, працівники сфери освіти, інженери шляхів сполучення, функціонери гірничо-добувної промисловості, робітники багатьох галузей економіки тощо.Досліджено, що окрім державної системи пенсійного забезпечення, в українських губерніях свій розвиток отримала і система недержавної пенсійної підтримки. Суттєва різниця між такими системами полягала у співвідношенні розподільчих та накопичувальних принципів.Виявлено, що упродовж ХІХ ст. пенсії робітникам, як і селянам, не виплачувалися ані державою, ані приватними особами. Окрему групу робітників складали громадяни, які працювали на державних гірничодобувних підприємствах. Починаючи з 1860-х рр. у середовищі робітників утворювалися спеціальні громадські спілки, які ініціювали організацію пенсійних, ощадних та кредитно-допоміжних кас. До 1903 р. для отримання матеріальної компенсації у разі нещасного випадку на виробництві, робітники підпадали під загальноросійське законодавство за умови, якщо працівник у суді доведе, що каліцтво сталося з вини власника виробництва. І лише у 1903 р. був прийнятий закон, у якому було прописана можливість робітнику отримати матеріальну компенсацію за втрату здоров’я та працездатність у вигляді винагороди або пенсії. Наступним етапом у розвитку законодавства про соціальне забезпечення робочих стали закони 1912 р. «Про забезпечення робочих у випадку хвороби» та «Про страхування робочих на випадок хвороби». Важливо наголосити, що цими законами вперше фіксувалися грошові виплати жінкам «по вагітності та пологам».З'ясовано, що пенсійне забезпечення місцевих чиновників та військовослужбовців українських губерній встановлювалося як привілей за державну службу. Тобто право на пенсію давала «служба государю». Визначалися такі види пенсій: пенсія за вислугу років; пенсія по інвалідності; пенсія на випадок втрати годувальника; персональна пенсія. В основі класифікацій пенсій був визначений статус суб’єкту, який претендував на грошову допомогу.Пенсійне забезпечення вчителів здійснювалося на основі спеціального законодавства. Право на пенсії мали викладачі та вчителі університетів, гімназій, прогімназій, сільських шкіл, початкових училищ та парафіяльних училищ. Грошова соціальна підтримка вчителів здійснювалась на основі ряду нормативних актів, які зазнавали змін протягом усього досліджуваного періоду.Упровадження основ пенсійного законодавства, яке реалізовувалося в українських губерніях Російської імперії у ХІХ – на початку ХХ ст., характеризується як органічна складова соціально-економічних процесів. Процес становлення та впровадження пенсійного забезпечення для окремих категорій населення був досить складним, суперечливим і безпосередньо залежав від законодавчої політики російського самодержавства.^UIn the dissertation, on the basis of published and unpublished archival materials, collections of documents and materials, individual memories of contemporaries, periodicals, the author studied the peculiarities of development, the main stages of the formation of pension provision in the Ukrainian provinces of the Russian Empire (19th — at the beginning of the 20th century).The scientific novelty of the study is due to the lack of special generalizing works on the topic in historical science. For the first time, the dissertation comprehensively studied all the main features of the formation, stages and mechanisms of the system of regulation of social benefits and pension legislation in the Ukrainian provinces of the Russian Empire that functioned in a certain period, including those which activities have not yet become the object of scientific attention; scientific studies of previous historiographical periods were analyzed and critically evaluated, stereotyped interpretations and approaches to certain issues were rethought, which simplified, idealized or incompletely reflected the social processes that took place in the Ukrainian provinces in the 19th - early 20th centuries; the main directions and scope of work of state institutions which responsibilities included the payment and control of pension social benefits were determined; an objective analysis of the effectiveness of the activities of relevant state bodies and pension funds in providing pension payments to certain categories of the population of Ukrainian provinces was conducted; the main trends and peculiarities regarding social pension payments to local officials, military personnel, teachers and employees of educational districts were analyzed.In the course of the research, it was established that pension provision in the form of a regulated organizational and legal institution appeared in the Russian Empire at the beginning of the 19th century as a result of public political, economic and social changes. Note that certain laws and regulations regarding cash pension payments were already legislated in the previous historical period. Throughout the 19th and early 20th centuries the basic legislation on pension provision periodically underwent changes in the form of additions and re-approvals. Many categories of the population experienced changes in material social support: military personnel, officials, teachers, education workers, communications engineers, functionaries of the mining industry, workers in many branches of the economy, etc.It was revealed that during the 19th century pensions for workers, as well as for peasants, were not paid either by the state or by private individuals. A separate group of workers consisted of citizens who worked at state-owned mining enterprises. Starting from the 1860s, special public unions were formed among the workers, which initiated the organization of pension, savings and credit-assistance funds. Until 1903, in order to receive material compensation in case of an accident at work, workers were subject to all-Russian legislation, provided that the worker proved in court that the mutilation was caused by the fault of the owner of the production. And only in 1903, a law was passed, which stipulated the possibility for a worker to receive material compensation for loss of health and working capacity in the form of a reward or a pension. The next stage in the development of legislation on the social security of workers was the laws of 1912 "On the provision of workers in case of illness" and "On insurance of workers in case of illness". It is important to emphasize that these laws fixed cash payments to women "for pregnancy and childbirth" for the first time.It was found that the pension provision of local officials and military personnel of Ukrainian provinces was established as a privilege for public service. That is, the right to a pension was given by "service to the Sovereign". The following types of pensions were determined: pension for years of service; disability pension (in case of disability); pension in case of loss of breadwinner; personal pension.Pension provision of teachers was carried out on the basis of special legislation. Lecturers and teachers at universities, gymnasiums, pro-gymnasiums, rural schools, primary schools and parish schools had the right to pensions. Monetary social support for teachers was implemented on the basis of a number of regulatory acts, which underwent changes throughout the studied period.The introduction of the basics of pension legislation, which was implemented in the Ukrainian provinces of the Russian Empire in the 19th and early 20th centuries, is characterized as an organic component of socio-economic processes. The process of establishing and implementing pension provision for certain categories of the population was quite complex, controversial and directly dependent on the legislative policy of the Russian autocracy.


Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ 
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського