Визначено особливості умов і порядку виконання та відбування покарання у вигляді позбавлення волі стосовно засуджених жінок, наведено пропозиції щодо удосконалення кримінально-виконавчого законодавства та його застосування. Визначено тенденції змін кримінологічної, кримінально-правової та кримінально-виконавчої характеристик засуджених жінок, які уперше відбувають покарання у вигляді позбавлення волі. Проаналізовано правові підстави диференціації, індивідуалізації порядку й умов виконання та відбування покарання у вигляді позбавлення волі у жіночих виправних установах мінімального рівня безпеки. Визначено напрямки реформування кримінально-виконавчого законодавства у сфері збереження та поширення соціально-корисних зв'язків засудженої жінки із зовнішнім світом, сім'єю. Встановлено ефективність чинної системи стимулювання поведінки засуджених жінок під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Досліджено особливості утримання в кримінально-виконавчих установах вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. На підставі порівняльного аналізу чинного кримінального, кримінально-виконавчого законодавства, міжнародних стандартів та міжнародного досвіду визначено напрямки удосконалення порядку та умов утримання в ізоляції жінки разом з дитиною. Обгрунтовано пропозиції щодо покращання механізму законодавчого регулювання та правозастосування у сфері виконання та відбування покарання у вигляді позбавлення волі щодо засуджених жінок.

  Скачати повний текст

Вперше встановлені особливості перебігу переношеної вагітності, запізнілих пологів у жінок та стану здоров'я дітей першого року життя в умовах великого промислового центру. Встановлена залежність перебігу вагітності і пологів від віку, росту, маси тіла матерів. Визначені оптимальні критерії набування маси тіла жінок упродовж вагітності, тривалості безводного періоду і пологів. Встановлена частота переношування вагітності у жінок сільської та міської місцевості. Вперше одержані нові дані патогенезу переношування вагітності: активація системи ПОЛ, порушення обміну простагландинів, зміни вмісту опіатних та неопіатних пептидів, гормонів осі гіпофіз-наднирники. Розроблені індивідуалізовані алгоритми ведення переношеної вагітності, запізнілих пологів і новонароджених. Розроблений 4-х етапний комплекс заходів по зниженню ускладнень вагітності, пологів та захворюваності дітей при переношуванні.

  Скачати повний текст

Дисертація є одним з перших комплексних монографічних досліджень теоретичних і правових аспектів інституту випробування в кримінальному та кримінально-виконавчому праві з урахуванням сучасного стану кримінального, кримінально-виконавчого законодавства. Констатовано, що існує певна періодизація інституту умовного засудження і визначення інституту випробування: 1) у 1918–1930 p.p. формується інститут умовного засудження, особливості якого полягають в тому, що у законодавстві того часу, не регламентований контроль за умовно засудженими, а форми здійснення умовного засудження базуються на суддівському розсуді;2) у 1930–1958 p.p. визначається мінімальне зacтocyвaння yмoвнoгo зacyджeння із шиpoким впpoвaджeнням peпpecивниx форм кpимiнaльнo-пpaвoвoгo впливу;3) 1958–1970 p.p – є пepioдом пpoгpecивнoгo poзвиткy iнcтитyтy yмoвнoгo зacyджeння, що xapaктepизyєтьcя пpaвoвoю peглaмeнтaцiєю виконання yмoвнoгo зacyджeння, появоюiнcтитyтiв зacyджeння з вiдcтpoчкoю виконання виpoкy (прояв випробування), yмoвнoгo зacyджeння з oбoв'язкoвим зaлyчeнням до пpaцi;4) у 1970–1992 p.p. відбувається вдocкoнaлeння iнcтитyтy yмoвнoгo зacyджeння шляхом пocтyпoвої зміни кpимiнaльнo-пpaвoвoï політики в бік гyмaнiзaцiï i вiдxoдy вiд peпpecивнoгo нaпpямy зacтocyвaння кpимiнaльнoгo зaкoнy;5) у 1992–2001 p.p фopмyється iнcтитyт звiльнeння вiд вiдбyвання покарання з випробуванням (інститут випробування), який на законодавчому рівні поєднав y coбi окремі найтипровіші ознаки пpизнaчeння i звiльнeння вiд пoкapaння, вiдcтpoчки викoнaння пoкapaння;6) з 2001 p. – до cьoгoднi відбувається подальше вдocкoнaлeння iнcтитyтy випpoбyвaння. Кримінальний кодекс України 2001 року у Розділі ХІІ «Звільнення від покарання та його відбування» закріпив інститут випробування, який об’єднує групу норм, закріплених у відповідних статтях розділу ХІІ КК України. На наш погляд, до такої сукупності, слід віднести: звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75-79 КК), умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК), звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК); заміна невідбутої частини покарання більш м'яким (ст. 82 КК), через те, що вони пов'язані з пред'явленням особі визначених законом вимог, які вона має виконати протягом певного іспитового строку (випробувального строку). Слід зазначити, що даний підхід комплексного сутнісного сприйняття декількох інститутів звільнення від покарання має дискусійний характер, породжує низку проблемних аспектів щодо їхнього правового регулювання. Такими є, по-перше, відсутність єдиної позиції щодо того, чи усі зазначені види звільнення від покарання є складовими інституту випробування, або ж деякі з них утворюють самодостатній, самостійний інститут. По-друге, відсутність поглиблених досліджень кримінально-правової природи ознак випробувального строку під час умовно-дострокового звільнення та заміни невідбутої частини покарання більш м’яким. Визначено, що інститут випробування, як міжгалузевий інститут кримінального та кримінально-виконавчого права, поступово формувався у теорії кримінального та кримінально-виконавчого права; складалися певні підходи до комплексного, взаємозалежного визначення та встановлення цього інституту; об'єднуючим критерієм інституту випробування визначено його «випробувальний строк». Встановлено, що складовими інституту випробування є: звільнення від відбування покарання з випробуванням, пробація, умовно-дострокове звільнення, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким, звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; окремими складовими можуть бути й ті заходи кримінально-правового впливу, які не є покаранням, а виступають способами, які його коригують, змінюють.Доведено, що під випробуванням розуміється міра кримінальної відповідальності, яка триває у межах встановлених законом, протягом певного періоду часу, коли реалізуються кримінально-правові примусові заходи та здійснюється перевірка оцільності застосування випробувального строку.Запропоновано самостійний (по відношенню до Розділу XII «Звільнення від покарання та його відбування») Розділ XII 1 «Випробування», який буде включати статті: ст. 87 1 «Поняття випробування», ст. 87 2 «Строки призначення випробування», ст. 87 3 «Обов’язки, які покладає суд на особу, який призначено випробувальний строк» та ст. 87 4 «Правові наслідки при звільнення від відбування покарання з призначенням випробувального строку». Зміни, які запропоновані до Кримінального кодексу України ( ст. 75, 79, 81, 82, 83 КК України) представлені як окремі положення Розділу XII 1 «Випробування».Відповідні зміни надали б концепції пробації завершеності адже «пенітенціарна пробація» налаштована тільки на підготовку до звільнення, звужуючи цим функції, які покладені на орган пробації в інших країнах світу, а саме залишається поза увагою постпенітенціарний контроль особи після звільнення з місць позбавлення волі.^UThe dissertation is one of the first comprehensive monographic studies of the theoretical and legal aspects of the probation institute in criminal and criminal-executive law, taking into account the current state of criminal and criminal-executive legislatiоn. It is stated that there is a certain periodization of the probation institute and a definition of the probation institute:1) in 1918–1930, the probation institute was formed, the peculiarity of which is that the legislation of that time did not regulate control over probationers, and the probation forms were based on judicial discretion;2) in 1930–1958, the minimum use of suspended sentence was determined with the widespread use of repressive forms of criminal law influence;3) 1958–1970 – is a period of programmatic development of the probation institute, which is characterised by the legal regulation of suspended sentence’s execution, the emergence of the respite law institutions (probation manifestation); suspended sentence with mandatory employment;4) in 1970–1992, the probation institute was being developed through a gradual change in criminal law policy towards globalization and a shift away from the repressive direction of the criminal law;5) in 1992-2001, the institution of release from serving a sentence with probation (probation institute) was formed, which at the legislative level combined some of the most advanced features of sentencing and release from punishment, suspension of sentence;6) from 2001 to the present, probation institute has been further developed. The Criminal Code of Ukraine of 2001 in Section XII "Release from Punishment and its Serving" enshrined the probation institute, which unites a group of norms enshrined in the relevant articles of Section XII of the Criminal Code of Ukraine. In our opinion, this group includes: release from serving a sentence with probation (Articles 75–79 of the CC), parole (Article 81 of the CC), release from serving a sentence for pregnant women and women with children under the age of three (Article 83 of the CC); commutation of the un-served part of the sentence to a milder one (Article 82 of the CC), as they are associated with the imposition of statutory requirements on the person, which he/she must fulfill during a certain probationary period (probation period). It should be noted that this approach to the comprehensive essential perception of several exoneration institutes is controversial and gives rise to problematic aspects of their legal regulation. These are, first of all, punishments are components of the probation institute, or some of them form a self-sufficient, independent institution. Secondly, there is a lack of in-depth research into the criminal law nature of the probation features during parole and commutation of an unspent part of a sentence to a lenient one.It is determined that the institute of probation, as an interdisciplinary institute of criminal and penal law, has been gradually formed in the theory of criminal and penal law; certain approaches to the comprehensive, interdependent definition and establishment of this institute have been developed; the unifying criterion of the probation institute is its "probationary period". It was established that the probation institute’s components are: release from serving a sentence with probation; probation; parole; commutation of the un-served part of the sentence to a lenient one; release from serving a sentence for pregnant women, women with children under the age of three; separate components may also be those measures of criminal-legal influence that are not punishment, but act in ways that correct and change it.An independent (in relation to Chapter XII "Release from Sentence and its Serving") Chapter XII /1 "Probation" is proposed, which will include articles: Article 87/1 "The Concept of Probation", Article 87/2"Terms of Probation", Article 87/3 "Duties imposed by the court on a person who is placed on probation" and Article 87/4 "Legal Consequences of Release from Serving a Sentence with the Appointment of Probation". The amendments proposed to the Criminal Code of Ukraine (Articles 75, 79, 81, 82, 83 of the CC of Ukraine) are presented as separate provisions of Section XII/1 "Probation".The provisions of the Criminal Executive Code of Ukraine, which confirm the connection with the institution of "probation", in particular, Chapter 26 of the Criminal Code of Ukraine "Implementation of control over the behavior of persons released from serving a sentence" have been further developed.Corresponding changes would give the concept of probation completeness, because "penitentiary probation" is configured only for preparation for release, thereby narrowing the functions assigned to the probation authority in other countries of the world, namely, the post-penitentiary control of a person after release from prisons is neglected.