Досліджено питання підвищення ефективності інвестицій та удосконалення підходів до оцінки ефективності інвестицій підприємств пивобезалкогольної промисловості в період ринкової трансформації економіки. Узагальнено теоретико-методологічні засади інвестування та удосконалено методичні підходи до оцінки ефективності інвестицій. Проаналізовано інвестиційну діяльність підприємств пивобезалкогольної промисловості, визначено її галузеві та системні особливості. Обгрунтовано пріоритетні напрями інвестування та шляхи підвищення ефективності інвестицій підприємств галузі. Основні результати дослідження використано підприємствами пивобезалкогольної промисловості.

  Скачати повний текст

Об'єктом дослідження є процеси формування, використання та розвитку інтелектуального потенціалу харчової промисловості.Предметом дослідження є теоретико-методичні основи і практичні аспекти удосконалення формування, використання та розвитку інтелектуального потенціалу харчової промисловості з погляду національного інтелектуального потенціалу.Методи дослідження. Емпіричні результати дослідження базувались на застосуванні таких методів, як: ретроспективний аналіз, групування та узагальнення, інтерпретація наукових даних, діалектичний метод, синергетика. Для аналізу та оцінки інтелектуального потенціалу харчової промисловості використовувалися: економіко-статистичний, економічний та порівняльний аналіз, інтегральні параметри. Для опису інтелектуального потенціалу як системи, визначення структури та взаємозв'язків між елементами інтелектуального потенціалу застосовувалися: принципи теорії систем та економічної синергетики; закони фундаментального розвитку соціально-економічних систем – для формування структури, характеристик та перспектив розвитку інтелектуального потенціалу харчової промисловості; порівняльний аналіз та методи економіко-математичного моделювання – для оцінювання інтелектуального потенціалу та аналізу ефективності його використання; експертні методи оцінювання та математичного аналізу – для аналізу взаємозв'язків між елементами інтелектуального потенціалу харчової промисловості та їх впливу на подальший розвиток; методи графічного аналізу – для наочного відображення теоретичних положень та емпіричних даних.Удосконалено:- систематизацію ключових факторів впливу на формування, використання та розвиток інтелектуального потенціалу харчової промисловості, які побудовано як багаторівневу структуру і доповнено групою факторів, що враховують особливості харчової промисловості;- структурно-логічну послідовність трансформування інтелектуального потенціалу харчової промисловості в інтелектуальний капітал харчової промисловості через апарат оцінки вартості інтелектуальних ресурсів та здійснення їх правового захисту, що дозволить реалізовувати інтелектуальний потенціал і в процесі його капіталізації отримувати прибуток;Набули подальшого розвитку: - понятійно-категорійний апарат теорії інтелектуального потенціалу у частині визначення понять: «інтелектуальний потенціал харчової промисловості», яке сформовано з погляду національного інтелектуального потенціалу, розглядається як система та враховує особливості харчової промисловості, і виражається через сукупність інтелектуального потенціалу працівників харчової промисловості, структурно-організаційного інтелектуального потенціалу, інтелектуальної продукції та технологій, нематеріальних активів, готових до трансформації в інтелектуальний капітал;«інтелектуальний капітал харчової промисловості» з погляду національного інтелектуального капіталу – як сукупність інтелектуальних ресурсів харчової промисловості, що є в наявності та використовуються в процесі функціонування харчової промисловості, в результаті чого отримується галузевий продукт інтелектуальної праці і забезпечується економічний та інноваційний розвиток, зростання ВВП, конкурентоспроможність суб'єктів харчової промисловості;- загальні принципи розроблення програми розвитку інтелектуального потенціалу харчової промисловості з погляду національного інтелектуального потенціалу, що сформовані на основі результатів PEST-аналізу, адаптовані до особливостей харчової промисловості і виражені через систему чинників впливу з розробленням заходів ефективного використання та стимулювання розвитку інтелектуального потенціалу харчової промисловості;- підходи до розроблення системи заходів стимулювання використання інтелектуального потенціалу харчової промисловості, яку побудовано за ієрархічно-інтегральним принципом як цілісну трьохрівневу систему заходів (макро-, мікро-, мезорівня), на основі чого на мезорівні запропоновано створення галузевих sharing-центрів обміну результатами інтелектуальної діяльності харчової промисловості та запровадження корпоративної освіти, а на мікро-рівні – застосування системи виявлення молодого потенціалу на підприємствах і у ЗВО з метою подальшого кар'єрного росту на замовлення підприємств харчової промисловості, що дозволить активізувати перетворення інтелектуального потенціалу харчової промисловості на інтелектуальний капітал;- теоретико-методичний інструментарій прогнозування впливу результатів реалізації програми розвитку інтелектуального потенціалу харчової промисловості на збільшення величини доходу (роялті) підприємств харчової промисловості, який актуалізовано використанням екстраполяції тренду та врахуванням експертних оцінок із застосуванням GАP-методу, що дозволило зробити прогноз про досяжність стратегічних цілей.Сфера використання: харчова промисловість.^UThe object of research is the processes of formation, use and development of the intellectual potential of the food industry.The subject of the research is the theoretical and methodological bases and practical aspects of improving the formation, use and development of the intellectual potential of the food industry in terms of national intellectual potential.Research methods. The empirical results of the study were based on the application of such methods as: retrospective analysis, grouping and generalization, interpretation of scientific data, dialectical method, synergetics. For the analysis and assessment of the intellectual potential of the food industry were used: economic-statistical, economic and comparative analysis, integrated parameters. To describe the intellectual potential as a system, to determine the structure and relationships between the elements of intellectual potential were used: the principles of systems theory and economic synergetics; laws of fundamental development of socio-economic systems - to form the structure, characteristics and prospects for the development of the intellectual potential of the food industry; comparative analysis and methods of economic and mathematical modeling - to assess the intellectual potential and analyze the effectiveness of its use; expert methods of assessment and mathematical analysis - to analyze the relationships between the elements of the intellectual potential of the food industry and their impact on further development; methods of graphic analysis - for visual display of theoretical positions and empirical data.Improved:- systematization of key factors influencing the formation, use and development of intellectual potential of the food industry, which are built as a multilevel structure and supplemented by a group factors that take into account the characteristics of the food industry;- structural and logical sequence of transformation of the intellectual potential of the food industry into the intellectual capital of the food industry through the apparatus of assessing the value of intellectual resources and their legal protection, which will realize the intellectual potential and make a profit in the process of capitalization;Further developed:- conceptual and categorical apparatus of the theory of intellectual potential in terms of defining concepts:"Intellectual potential of the food industry", which is formed in terms of national intellectual potential, is considered as a system and takes into account the specifics of the food industry, and is expressed through the totality of intellectual potential of food industry, structural and organizational intellectual potential, intellectual products and technologies transformation into intellectual capital;"Intellectual capital of the food industry" in terms of national intellectual capital - as a set of intellectual resources of the food industry that are available and used in the functioning of the food industry, resulting in a sectoral product of intellectual labor and economic and innovative development, GDP growth, competitiveness food industry entities;- general principles of developing a program for the development of intellectual potential of the food industry in terms of national intellectual potential, formed on the basis of PEST-analysis, adapted to the characteristics of the food industry and expressed through a system of influencing factors;- approaches to the development of a system of measures to stimulate the use of intellectual potential of the food industry, which is built on the hierarchical-integrated principle as a holistic three-level system of measures (macro-, micro-, meso), based on which the meso-level food industry and introduction of corporate education, and at the micro-level - the use of a system for identifying young potential in enterprises and free economic zones for further career growth commissioned by the food industry, which will intensify the transformation of the intellectual potential of the food industry into intellectual capital;Theoretical and methodological tools for forecasting the impact of the results of the program of development of intellectual potential of the food industry on increasing the amount of income (royalties) of food industry, which is updated using trend extrapolation and expert assessments using GAP-method, which allowed to forecast strategic goals.Scope: food industry.