Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено концептуальну модель та організаційно-педагогічні умови розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ у системі післядипломної освіти. Визначено зміст поняття "методична компетентність викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ". Удосконалено форми та методи розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ. Уточнено сутність феномену "методична компетентність".

  Скачати повний текст

У контексті соціальної та ментальної історій досліджено українське селянство, яке мешкало у Наддніпрянщині у другій половині XIX - на початку XX ст. Дану історико-культурну спільноту запропоновано розглядати як самобутнє явище, презентоване езотеричними "наслідками" - пам'яттю, спогадами, легендами. Це спостережено у духовній, соціально-виробничій, побудовій, громадській, політичній, інтелектуально-освітній, родинній царинах. Зазначено, що латентним підгрунтям світоглядних уявлень, побутового мислення селян були архетипи та похідні від них настанови, норми, цінності. Вони визначали інтереси, манери та тенденції еволюції соціальної поведінки. Відзначено активізацію процесів модернізації у посткріпосний період, у який життєдіяльність кількох поколінь хліборобів тривала до певної міри осторонь їх "окремих рядів" - капіталізації економіки, переструктуризації соціальної сфери, реформування політико-правової системи. Дуже низький, але мінімально достатній рівень добрубуту зумовив "імперативну безсмертність" традиційного укладу. Доведено, що на початку XX ст. локальна модернізація села суттєво прискорилася, проте традиційний стиль мислення та поводження виявляв унікальну живучість. Старі смисли не зникали, а перепліталися з новими. Збереження соціоментальної цілісності дало змогу селянству оригінально відповідати на прояви урбанізації, індустріалізації, русифікації, відбувалось націотворення.

  Скачати повний текст

Розглянуто сучасний стан міжнародно-правового регулювання відносин щодо відновлюваної енергетики, обґрунтовано потребу в аналізі динаміки формування правил поведінки держав, закріплених у різних джерелах, зокрема тих, що закріплені в ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН, і заразом значний масив норм, які в міжнародному праві отримали назву «м’якого права». Зазначено, що в масиві норм міжнародного права, які прямо чи опосередковано стосуються сфери відновлюваної енергетики, переважну частину становить сукупність норм «м’якого права». Показано, що світові держави прагнуть до співпраці у межах спеціалізованих міжнародних організацій, покликаних сприяти впровадженню виробництва ВДЕ, однак рекомендаційний характер цих міжнародних організацій не сприяє пожвавленню такої співпраці. Зосереджено увагу на діяльності IRENA. Проаналізовано правові акти, які регулюють діяльність міжнародних організацій. У правовій доктрині до них віднесені насамперед міжнародні угоди, основною серед яких є установча угода, а також угоди про штаб-квартиру та угоди стосовно таких спеціальних питань, як привілеї та імунітети, порядок укладення договорів тощо. Зазначено, що важливу групу документів становлять акти внутрішнього права організації, тобто акти, ухвалені самою організацією (рішення її органів), а джерелами міжнародного права слугують звичаї, судові рішення, односторонні акти держав тощо. Підкреслено необхідність доповнити цей перелік джерел міждержавними політичними домовленостями, договорами про співпрацю з міжнародними міжурядовими та неурядовими організаціями та деякими іншими. Зазначено, що правовий статус і діяльність міжурядових і неурядових міжнародних організацій, в тому числі IRENA, регулюються комплексом розрізнених міжнародних актів правового і неправового характеру. Багатосторонні договори та конвенції, резолюції міжурядових організацій, а також акти самих міжнародних організацій формують систему норм, покликану регулювати діяльність і правовий статус міжнародних організацій. Юридична природа і правове становище будь-якої міжнародної організації значною мірою визначається її установчим договором, що слугує правовою основою створення і функціонування організації. Проаналізовано врегулювання статутом таких питань: права та обов’язки держав-членів, умови та порядок набуття членства, припинення та призупинення членства, структура організації, принципи ухвалення та юридична природа рішень, привілеї та імунітети організації та її членів, положення про штаб-квартиру, засади фінансування діяльності організації та окремих проєктів, загальні положення про порядок набуття угодою юридичної сили, а також внесення до неї змін і доповнень, офіційні мови організації та депозитарія. Показано, що згідно зі статутом, IRENA активно співпрацює з державами, укладає з відповідними державами спеціальні угоди, що стосуються співпраці за проєктом. Крім того, на відміну від інших угод з державами, відповідно до статуту, ці угоди не втрачають чинності навіть після припинення членства держави в IRENA. Як записано в статті XV статуту, «вихід члена з IRENA не впливає на його договірні зобов'язання, узяті згідно з пунктом B статті V». Показано, що структура центральних органів IRENA є досить типовою, вона, як і в багатьох міжнародних організаціях, включає три основні органи: вищий, виконавчий та адміністративний. Ці органи, як правило, передбачаються в Статуті і їх прийнято вважати найважливішими й обов’язковими в структурі будь-якої організації. І Статут IRENA тут не став винятком. Структура органів цієї міжнародної організації передбачена в п. А. Ст. VIII, яка йменується «Органи». Вона зокрема передбачає: «Головними органами IRENA цим Статутом установлено: 1) Асамблею; 2) Раду, а також 3) Секретаріат». IRENA, як і більшість чинних сьогодні міжнародних організацій володіє міжнародною правосуб’єктністю. Об’єм такої правосуб’єктності загалом ідентичний правосуб’єктності інших міжнародних організацій, а саме – спеціалізованих установ ООН.^UThe current state of international legal regulation of relations in the sphere of renewable energy is considered. The need to analyse the dynamics of the formation of states regulations which are enshrined in various sources, including those in Art. 38 of the Charter of the International Court of Justice, and others, which in international law has been called “soft law” is justified. It is shown that the countries of the world strive for cooperation within the framework of specialized international organisations designed to promote the implementation of RES production, but the advisory nature of these international organizations does not contribute to the revival of such cooperation. The main attention is focused on the activities of IRENA. The legal acts that regulate the activities of International organizations are analyzed. In legal doctrine, they primarily include international agreements, the main of which is the founding agreements, as well as headquarters agreements and agreements on such special issues as privileges and immunities, the procedure for concluding agreements, etc. It is noted that an important group of documents is acts of internal law of the organization, mainly acts adopted by the organization itself (decisions of its bodies), and the sources of international law are customs, court decisions, unilateral acts of states, etc. The need to supplement this list of sources with interstate political agreements, agreements on cooperation with international intergovernmental and non-governmental organizations, and some others is emphasised. It is noted that the legal status and activities of intergovernmental and non-governmental international organisations, including IRENA, are regulated by a complex of various international acts of a legal and non-legal nature. Multilateral treaties and conventions, resolutions of intergovernmental organizations, as well as acts of international organizations themselves form a system of norms designed to regulate the activities and legal status of international organizations. The legal nature and legal status of any international organisation are largely determined by its founding agreement, which serves as the legal basis for the creation and functioning of the organization. The regulation of the following issues by the statute has been analyzed, particularly the rights and obligations of member states, conditions and procedure for acquiring membership, termination and suspension of membership, structure of the organization, principles of adoption and legal nature of decisions, privileges and immunities of the organisation and its members, regulations on the headquarter, the principles of financing the activities of the organization and individual projects, general provisions on the procedure for the acquisition of legal force by the agreement, as well as the introduction of changes and additions to it, the official languages of the organisation and the depository. It is shown that, according to the charter, IRENA actively cooperates with the states, concludes special agreements with the relevant states regarding cooperation on projects. In addition, unlike other agreements with states, according to the statute, these agreements do not expire even after the termination of a state's membership in IRENA. As stated in Article XV of the statute, “withdrawal of a member from IRENA shall not affect its contractual obligations under Article V, Clause B.” It is shown that the structure of IRENA's central bodies is quite typical, as in many international organisations, it includes three main bodies: ruling, executive and administrative. These bodies, as a rule, are defined in the Charter and are considered the most important and mandatory in the structure of any organisation. And the IRENA Charter was no exception. The structure of the bodies of this international organisation is defined in paragraph A, Art. VIII, which is called “Organs”. In particular, it stipulates: “The main bodies of IRENA are established by this Statue: 1) the Assembly; 2) Council, and 3) Secretariat.” IRENA, like most international organizations functioning nowadays, has international legal status. The scope of such legal status is generally identical to the legal status of other international organizations, particularly specialized UN agencies.