Проведено комплексне та системне дослідження правових, теоретичних і прикладних проблем функції захисту у кримінальному судочинстві України від витоків (1864 р.) до сьогодення. Розкрито поняття функції захисту як категорії кримінально-процесуального права та процесу, структуру та зміст його складових, обгрунтовано її універсальний характер. Запропоновано новий концептуальний підхід до визначення предмета захисту у кримінальній справі та проаналізовано діяльність адвоката-захисника щодо його встановлення та/чи спростування. Висвітлено, що адвокат-захисник є суб'єктом обов'язку доведення сприятливих для підзахисного обставин справи і його доказова діяльність здійснюється як у формі участі під час проведення слідчих (судових) дій, так і у формі самостійного збирання та подання доказів, на підставі чого висунено та доведено концепцію інституту адвокатського розслідування. Розроблено пропозиції та рекомендації, спрямовані на зміцнення функції захисту у вітчизняному кримінальному судочинстві.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим комплексним дослідженням питань, пов'язаних із перевіркою доказів у кримінальному процесі України. Дисертація являє собою доктринальний підхід до розуміння перевірки доказів як неодмінного компонента процесуального доказування і розкриття процесуальних можливостей суду, інших суб'єктів доказування із перевірки доказів крізь призму КПК та практики його застосування.У дисертації розкрито зміст і розмежовано поняття перевірки та дослідження доказів, визначено їх значення у відповідних нормах КПК, обґрунтовано, що предметом перевірки доказів є їх належність, допустимість та достовірність, визначено способи перевірки доказів та виокремлено особливості перевірки показань, документів, речових доказів, висновку експерта, доведено, що з'ясування репутації свідка (ч. 2 ст. 96 КПК) суперечить правовій природі перевірки достовірності доказів. Запропоновано удосконалення чинного КПК шляхом доповнення, виключення та внесення змін до окремих його статей, що стосуються перевірки доказів.Сформульовано наукові погляди щодо поняття перевірки доказів як діяльності із з'ясування змісту доказів, зіставлення доказів між собою, збирання нових доказів з метою з'ясування належності, допустимості та достовірності вже наявних доказів. Обґрунтовано, що розмежування між перевіркою та оцінкою доказів варто проводити за чотирма критеріями, а саме: по-перше, що перевірка – це поєднання практичних дій та логічної розумової діяльності, в той час як оцінка – це суто логічна розумова діяльність; по-друге, що оцінка доказів відбувається безпосередньо перед прийняттям владного процесуального рішення, тоді як перевірка передує оцінці; по-третє, що предметом оцінки, на відміну від перевірки, виступають не лише належність, допустимість та достовірність, а й достатність доказів; по-четверте, що перевірку доказів здійснює значно ширше коло суб'єктів, в той час як юридично значиму оцінку доказів здійснюють лише слідчий, прокурор, слідчий суддя та суд.Обґрунтовано, що перевірку доказів мають право здійснювати такі суб'єкти: слідчий, прокурор, підозрюваний, обвинувачений (підсудний), особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, особа, щодо якої вирішується питання про звільнення від кримінальної відповідальності, їхні захисники та законні представники, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), а також слідчий суддя та суд.Основою дисертації стали нормативно-правові акти, доктринальні праці українських та зарубіжних вчених у галузі кримінального процесу та теорії доказів, вісімдесят дев'ять судових рішень судів усіх інстанцій, а також десять рішень Європейського суду з прав людини, результати опитування сто дванадцяти практичних та науково-педагогічних працівників.Практичне значення дисертації полягає в можливості використання отриманих результатів: як правове обґрунтування внесення змін до КПК; як підґрунтя для подальших досліджень в галузі теорії доказів; як рекомендації суддям, прокурорам, адвокатам, слідчим; як матеріал при розробці відповідного навчально-методичного забезпечення (текстів лекцій, підручників, навчальних посібників) для викладання таких навчальних дисциплін як “Кримінальний процес”, “Теорія доказів”, “Актуальні проблеми кримінального процесу”, “Прокуратура України”, “Адвокатура України” та інші.^UThe thesis is the first comprehensive study of issues related to checking the evidence in the criminal process of Ukraine. The dissertation is the scientific approach to understanding of checking the evidence as integral component of proving and to disclosure of court`s and other subjects` of proving procedural capacity of checking the evidence due to the Criminal Procedure Code of Ukraine and case law.In this thesis the content of checking the evidence is revealed and the concepts of checking and examination the evidence are delineated, their meaning is determined in the relevant provisions of the Criminal Procedure Code of Ukraine. It is substantiated that the subject of checking the evidence is their relevancy, admissibility and credibility, the ways of checking the evidence are determined, the peculiarities of checking testimonies, documents, physical evidence, and expert's opinion are distinguished. It is proved that examanation of the witness reputation (Part 2 of Art. 96 of the Criminal Procedure Code of Ukraine) is contrary to the legal nature of checking the credibility of testimony. It is proposed to improve the current Criminal Procedure Code of Ukraine by supplementing, excluding and amending individual articles relating to checking the evidence.Scientific views have been formulated on the notion of checking the evidence as an activity to clarify the content of evidence, to compare evidence, to collect new evidence in order to ascertain the relevance, admissibility and credibility of evidence already available. It is substantiated that the distinction between checking and evaluation the evidence should be made by four criteria, namely: firstly, that checking is a combination of practical actions and logical thinking, while evaluation is a purely logical activity; secondly, that the evaluation the evidence takes place immediately before making any legally significant decision, whereas checking the evidence is preceded by an evaluation; third, that the object of evaluation, as opposed to checking, is not only relevancy, admissibility and credibility, but also the sufficiency of the group of evidence; fourth, that a much wider range of subjects carry out checking the evidence, whereas only the investigator, the prosecutor, the investigating judge and the court carry out the legally significant evaluation the evidence.It is substantiated that the following subjects are entitled to check the evidence: investigator, prosecutor, suspect, accused (defendant), the person subject to the application of coercive measures of medical or educational character, their defenders and legal representatives, the victim, his/her representative and legal representative, the civil plaintiff, his/her representative and legal representative, the civil defendant and his/her representative, the representative of the legal entity in the proceedings, the person in question for extradition to a foreign country as well as investigating judge and the court.The thesis is based on legal acts, doctrinal works of Ukrainian and foreign scientists in the field of criminal proceedings and the theory of evidence, ninety nine court decisions of courts of all instances as well as ten decisions of the European Court of Human Rights, and the results of a survey of one hundred and twelve practitioners, scientists, and teaching staff.The practical significance of the thesis lies in the possibility of using the obtained results: as a legal justification for amending the Criminal Procedure Code of Ukraine; as a basis for further research in the field of the theory of evidence; as recommendations to judges, prosecutors, attorneys-at-law, investigators; as a material in the development of appropriate educational and methodological support (texts of lectures, textbooks) for teaching such disciplines as “Criminal Process”, “The Theory of Evidence”, “Actual Problems of Criminal Process”, “Prosecution in Ukraine”, “Advocacy in Ukraine” and others.

У дисертації здійснено комплексний та системний аналіз правових поглядів І. Малиновського на становлення і розвиток кримінально-виконавчого права в Україні на основі наукових праць ученого-правознавця. Розкрито стан висвітлення цієї проблеми у вітчизняній правовій науці, джерельну базу та методологічну основу дослідження. Охарактеризовано основні етапи життєвого шляху, громадської, просвітницької, політичної, науково-педагогічної діяльності І. Малиновського, а також проаналізовано його правові погляди на становлення і розвиток кримінально-виконавчого права в Україні, що дало можливість визначити його місце і роль у вітчизняній науці як історика-правознавця, який за свої наукові праці необґрунтовано зазнавав переслідувань аж до ув'язнення як царським урядом Росії, так і радянською владою, яка до того ж на тривалий час вилучила його наукові праці з наукового обігу. Показано, що методологію досліджень ученого становили у їх системі та взаємозв'язку такі загальнонаукові методи дослідження як діалектичний (поступовості, послідовності, причинності розвитку суспільних явищ, у т. ч. права, їх прогрес), історико-правовий (порівняльно-правовий), формально-догматичний (граматичного та логічного тлумачення правових норм), аналізу, синтезу, аналогії, висунення гіпотез (припущень), а також спеціально-наукові – статистичний і статистико-економічний методи. Але всі вони, якщо є змога, мають застосовуватися з використанням першоджерел. Розглянуто правові погляди І. Малиновського на передумови зародження, взаємопов'язані стадії (етапи) розвитку кримінально-виконавчого права на українських землях в умовах становлення родової громади і розвитку державності на території України в прадавню добу; порядок і умови їх виконання в Київській Русі; висвітлено науковий доробок І. Малиновського щодо розвитку системи кримінальних покарань та практика їх застосування на українських землях у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої; виокремлено правові погляди І. Малиновського щодо особливостей виконання покарань в Українській козацькій державі за «Правами, за якими судиться малоросійській народ» 1743 р.; показано наукові надбання І. Малиновського щодо виконання кримінальних покарань на українських землях у складі Російської імперії; розкрито проблемні питання формування кримінально-виконавчого права та пенітенціарної політики у перші роки радянської влади в Україні за науковими працями І. Малиновського; дано оцінку правовим поглядам І. Малиновського щодо революційної розправи та напрямів формування післяреволюційного кримінально-виконавчого права; визначено вплив І. Малиновського на становлення радянського пенітенціарного права; охарактеризовано зміст пенітенціарної концепції І. Малиновського та дано їй правову оцінку.^UThe complex and systematic analysis of legal views of I. Malynovskyi on formation and development of criminal executive law in Ukraine on the basis of scientific works of the scientist-lawyer is carried out in the thesis. The state of coverage of this problem in the national legal science, the source base and methodological basis of the research are revealed. The main stages of life, public, educational, political, scientific and pedagogical activity of I. Malynovskyi are described, as well as his legal views on the formation and development of criminal executive law in Ukraine, which allowed to determine his place and role in national science as a historian-lawyer, who was unjustifiably persecuted for his scientific work until his imprisonment by both the tsarist government of Russia and the Soviet authorities, which also removed his scientific works from scientific circulation for a long time. It is showed that the methodology of the scientist included the system of such general scientific methods as dialectical (gradualness, sequence, causality of development of social phenomena, including law, their progress), historical and legal (comparative legal), formal dogmatic (grammatical and logical interpretation of legal norms), analysis, synthesis, analogy, making hypotheses (assumptions), and special scientific statistic and economic method. All of them, when it is possible, must be applied using primary sources. Legal views of I. Malynovskyi on the preconditions of emergence, interrelated stages (phases) of development of criminal-executive law in the Ukrainian lands in the conditions of formation of the tribal community and development of statehood on the territory of Ukraine in ancient times are considered; the procedure and conditions of their implementation in Kyivan Rus; scientific achievements of I. Malynovskyi on the development of the system of criminal punishments and the practice of their application in the Ukrainian lands as part of the Grand Duchy of Lithuania and the Commonwealth are highlighted; legal views of I. Malynovskyi on the peculiarities of the execution of punishments in the Ukrainian Cossack state under the "Rights by which the Little Russian People are judged" of 1743 are distinguished; scientific achievements of I. Malynovskyi in the execution of criminal punishments on Ukrainian lands as a part of the Russian Empire are shown; problematic issues of formation of criminal-executive law and penitentiary policy in the first years of Soviet power in Ukraine according to the scientific works of I. Malynovskyi are revealed; legal views of I. Malynovskyi on revolutionary massacre and directions of formation of post-revolutionary criminal-executive law are assessed; influence of I. Malynovskyi on the formation of Soviet penitentiary law was determined; the content of penitentiary concept of I. Malynovskyi is characterized and given a legal assessment.