Дисертаційна робота присвячена зниженню частоти порушень репродуктивного здоров'я та покращення якості життя жінок із розсіяним склерозом шляхом удосконалення лікувальних і профілактичних заходів на основі нових патогенетичних ланок репродуктивних порушень та клінічних, біохімічних та гормональних особливостей пацієнток. Було здійснено обстеження 116 пацієнток із розсіяним склерозом та 40 жінок групи контролю. Основну (І) групу склали 59 жінок з розсіяним склерозом, ведення яких здійснювалось на основі запропонованих профілактично-лікувальних заходів. До групи порівняння (ІІ) увійшли 57 пацієнток з розсіяним склерозом, ведення яких проводилось згідно з існуючими рекомендаціями. Отримані у дисертаційній роботі дані поглиблюють та розширюють сучасні уявлення щодо зв'язку гормонального дисбалансу, дефіциту вітаміну D, патології щитоподібної залози з розвитком порушень менструального циклу, сексуальної дисфункції, зниженням якості життя жінок, хворих на розсіяний склероз. Доведено значимість розширеного клініко-гормонального обстеження на ранніх стадіях розвитку розсіяного склерозу для попередження репродуктивних порушень. Науково обґрунтована необхідність вдосконалення алгоритму діагностичних та лікувально- профілактичних заходів щодо попередження порушень репродуктивного здоров'я у жінок із розсіяним склерозом. Результати дослідження слугують теоретичною основою для науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо ведення жінок із розсіяним склерозом.^UThe dissertation is devoted to reducing the incidence of reproductive health disorders and improving the quality of life of women with multiple sclerosis by improving treatment and prevention measures based on new pathogenesis links of reproductive disorders and clinical, biochemical and hormonal characteristics of patients. A study of 116 patients with multiple sclerosis and 40 women of the control group was performed. The main (I) group consisted of 59 women with multiple sclerosis, which was carried out on the basis of the proposed preventive and curative measures. The comparison group (II) included 57 patients with multiple sclerosis, who were treated according to existing recommendations. The data obtained in the dissertation deepen and expand the current understanding of the relationship between hormonal imbalance, vitamin D deficiency, thyroid pathology with the development of menstrual disorders, sexual dysfunction, and reduced quality of life in women with multiple sclerosis. The importance of extended clinical and hormonal examination in the early stages of multiple sclerosis to prevent reproductive disorders has been proven. The need to improve the algorithm of diagnostic and treatment-and-prophylactic measures to prevent reproductive health disorders in women with multiple sclerosis has been scientifically substantiated. The results of the study serve as a theoretical basis for scientifically sound practical recommendations for the management of women with multiple sclerosis.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання сучасного акушерства, яке полягає у зниженні частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів та плацентарною дисфункцією шляхом розробки діагностично-лікувальних заходів на основі комплексного дослідження чинників ризику передчасних пологів, клініко-ехографічних, гормональних, мікробіологічних, морфологічних особливостей фетоплацентарного комплексу. Для досягнення мети були поставлені завдання провести ретроспективний аналіз менеджменту вагітних із ризиком і загрозою передчасних пологів в умовах реальної клінічної практики; вивчити стан мікробіоти піхви, ультрасонографічні, біохімічні, гормональні особливості фетоплацентарного комплексу у вагітних із ризиком і загрозою передчасних пологів; дослідити морфологічні особливості і стан рецепторного апарату плаценти у жінок із передчасними пологами; обґрунтувати, розробити, впровадити й оцінити ефективність диференційованих профілактично-лікувальних заходів у жінок із чинниками ризику передчасних пологів. Відповідно дизайну дослідження для досягнення мети і вирішення поставлених завдань робота виконувалась у три етапи. Перший етап передбачав ретроспективний аналіз медичної документації у 300 жінок з передчасними пологами у 22-27; 28-33 і 34-36 тижні вагітності. На другому етапі проведено проспективне дослідження із залученням 180 вагітних (основна когорта): контрольна – 30 умовно здорових вагітних; І група – 73 вагітних із загрозою передчасних пологів; ІІ група – 77 вагітних із чинниками ризику передчасних пологів. На третьому етапі проведено обґрунтування, удосконалення, впровадження й оцінка ефективності диференційованих діагностичних і профілактично-лікувальних заходів у жінок із ризиком передчасних пологів та плацентарної недостатності. Отримані у дисертаційній роботі дані поглиблюють та розширюють сучасні уявлення щодо зв’язку обтяженого акушерсько-гінекологічного анамнезу, ускладнень першої половини вагітності, запальних та дисбіотичних процесів піхви, дефіциту вітаміну D з розвитком плацентарної дисфункції та ризиком передчасних пологів у жінок груп ризику. На основі отриманих результатів дослідження запропоновано комплекс діагностичних і лікувально-профілактичних заходів щодо попередження передчасних пологів і зниження акушерських і перинатальних ускладнень, який впроваджено у роботу закладів охорони здоров’я м.Львова та Луцька. Доведено ефективність диференційованої прегравідарної підготовки пацієнток із чинниками ризику передчасних пологів. Оцінка запропонованих заходів згідно критеріїв ефективності показала зниження частоти загрози раннього викидня у 5,2 рази, безсимптомної бактеріурії у 2,7 рази, загрози пізнього викидня у 3,1 рази, передчасного розриву плодових оболонок у 5,4 рази; зниження частоти передчасних пологів у 6,5 рази за відсутності таких у 22-33+6 тижні; зниження частоти синдрому затримки росту плода у 3,1 рази і дистресу плода у 4,0 рази, що, відповідно, знизило частоту розродження операцією кесарева розтину у 2,1 рази та перинатальних ускладнень.^UThe dissertation provides a theoretical generalization and a new solution to the scientific task of modern obstetrics, which consists in reducing the frequency of obstetric and perinatal complications in women with a risk and threat of premature birth and placental dysfunction by developing diagnostic and therapeutic measures based on a comprehensive study of the risk factors of premature birth, clinical echographic, hormonal, microbiological, morphological features of the fetoplacental complex.To achieve the goal, the tasks were set to conduct a retrospective analysis of the management of pregnant women with the risk and threat of premature birth in the conditions of real clinical practice; to study the state of vaginal microbiota, ultrasonographic, biochemical, hormonal features of the fetoplacental complex in pregnant women at risk and threat of premature birth; to investigate morphological features and the state of the receptor apparatus of the placenta in women with premature birth; justify, develop, implement and evaluate the effectiveness of differentiated preventive and therapeutic measures in women with risk factors for premature birth. According to the design of the study, the work was carried out in three stages to achieve the goal and solve the tasks. The first stage involved a retrospective analysis of medical records of 300 women with premature births at gestational ages of 22-27; 28-33 and 34-36 weeks. At the second stage, a prospective study was conducted involving 180 pregnant women (main cohort): control – 30 conditionally healthy pregnant women; Group I – 73 pregnant women at risk of premature birth; Group II – 77 pregnant women with risk factors for premature birth. At the third stage, justification, improvement, implementation and evaluation of the effectiveness of differentiated diagnostic and preventive and therapeutic measures in women at risk of premature birth and placental insufficiency were carried out. The management of pregnant women of the studied cohort was carried out in accordance with the order of the Ministry of Health of Ukraine No. 417 of 07.15.2011 "On the organization of outpatient obstetric and gynecological care in Ukraine". Pregnant women of the first group received generally accepted medical measures (tocolytic therapy, prevention of RDS of the fetus, symptomatic therapy).It has been proven that the early preclinical signs of placental insufficiency are changes in the hormone-producing function of the placenta - an early decrease in the level of β-hCG, a plateau in the increase in the level of placental lactogen, and a decrease in the serum level of progesterone and estriol. The data obtained in the dissertation work deepens and expands current ideas about the relationship between a difficult obstetric and gynecological history, complications of the first half of pregnancy, inflammatory and dysbiotic processes of the vagina, vitamin D deficiency with the development of placental dysfunction and the risk of premature birth in women of risk groups. Based on the results of the study, a complex of diagnostic and treatment-prophylactic measures to prevent premature births and reduce obstetric and perinatal complications was proposed, which was implemented in the work of health care institutions in the cities of Lviv and Lutsk. The effectiveness of differentiated pre-gravid preparation of patients with risk factors for premature birth has been proven. The evaluation of the proposed measures according to the efficiency criteria showed a decrease in the frequency of the threat of early miscarriage by 5.2 times, asymptomatic bacteriuria by 2.7 times, the threat of late miscarriage by 3.1 times, premature rupture of the membranes by 5.4 times; decrease in the frequency of premature births by 6.5 times in the absence of such at 22-33+6 weeks; reducing the frequency of fetal growth retardation syndrome by 3.1 times and fetal distress by 4.0 times, which, accordingly, reduced the frequency of cesarean delivery by 2.1 times and perinatal complications.