Систематизовано та узагальнено наукові підходи до вивчення суті та розвитку моральної регуляції. Висвітлено наукові надбання психологічної науки у сфері когнітивно-ціннісного й емоційного становлення моральності особистості. Поглиблено наукові уявлення про внутрішній план моральної діяльності особистості, структуру моральної свідомості та моральної самосвідомості, взаємозв'язок цих конструктів, їх інтелектуальний і прагматичний рівні існування. Вивчено вікові аспекти цих диспозиційних характеристик, розуміння дітьми центральних моральних принципів: обов'язку, справедливості, гуманізму, заступництва, цінності людського життя. Виявлено особливості їх функціонування у період молодшого шкільного віку. З'ясовано закономірності розвитку когнітивно-ціннісних та емоційних аспектів моральної свідомості та моральної самосвідомості протягом даного вікового періоду. Установлено рівні сформованості психічних передумов моральної поведінки. Розглянуто взаємозв'язок розвитку моральної свідомості й інтелектуального розвитку дітей. Проаналізовано перспективний шлях сприяння переходу моральних інстанцій у реальні форми моральної поведінки. Розроблено загальну схему розвивально-коригуючих впливів на моральну свідомість та самосвідомість дітей (на прикладі категорії заступництва) з метою інтенсифікації процесу присвоєння моральних категорій дітьми молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним дослідженням актуальної психолого-педагогічної проблеми формування морально-ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі позакласної виховної роботи, результати вирішення якої складають сучасну як теоретичну, так і прикладну основу упровадження парадигми Нової української школи, у змісті якої виховний процес розглядається невід'ємною складовою всього освітнього процесу, що орієнтується на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні.На підставі такого аналізу виокремлено, досліджено у межах понятійно-категоріальної парадигми і схарактеризовано ключові поняття дослідження: «цінність», «ціннісні орієнтації», «морально-ціннісні орієнтації молодших школярів», «позакласна виховна робота в закладах початкової освіти», «формування морально-ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі позакласної виховної роботи». Визначено сутнісні ознаки концептуальних положень філософії освіти, культурології, психології та педагогіки про мораль, моральність та моральні цінності, про особистісно орієнтований, гуманістичний, системний і діяльнісний підходи до формування морально-ціннісних орієнтацій молодших школярів на основі врахування їхніх вікових особливостей, що стали теоретичною основою дослідження. Спроєктовано й експериментально підтверджено ефективність трьох основних конструктів внутрішньої побудови розробленої методики формування досліджуваного феномена.^UThe dissertation is a complex study of the current psychological and pedagogical issue of the formation of moral and value orientations in junior schoolchildren in the process of extracurricular educational work, the results of which make up current theoretical as well as applied basis for the implementation of the New Ukrainian School paradigm. The educational process of this paradigm is considered as an integral component of the entire educational process, based on universal values, including both moral-ethic and moral-value orientations.Based on the analysis of the formation and development of Ukrainian and foreign philosophical, humanitarian, cultural and psychological-pedagogical views on the essence of moral education of a developing personality, formation of her moral-value orientations and their significance in the intellectual, spiritual and social development in junior schoolchildren, the characteristic of these processes is given in two interconnected theoretical planes.Structural components of the study, its theoretical concepts were determined and characterized.The analysis of the implementation of the results of the study into the educational practice of elementary education institutions made it possible to identify and characterize important points. Significant positive dynamics were observed in the indicators concerning a systematic, well-planned and well-organized year-long extracurricular educational work. The effectiveness of the organization of cooperation between children, parents and the community in solving important moral-oriented problems and life situations in the context of extracurricular educational work also increased.

У дисертації здійснено цілісний аналіз особливостей формування простору класної кімнати початкової школи України кінця ХІХ ст. – 1991 р. як основного структурного компонента шкільного простору, головного приміщення у школі, у якому забезпечуються необхідні умови для якісного освітнього процесу й усебічного розвитку дитини задля актуалізації позитивного досвіду за умов творення Нової української школи (НУШ). У зв’язку з появою нових викликів і проблем за умов психотравмувальних подій набуває актуальності вивчення історико-педагогічного досвіду минулого щодо створення сприятливого освітнього середовища й, зокрема, формування простору класної кімнати початкової школи, що дасть змогу не лише зберегти наступність у розвитку педагогічної науки, а й актуалізувати позитивний досвід в умовах творення НУШ. Простір класної кімнати початкової школи України з кінця ХХ ст. й до 1991 р. мав свою історію формування, що пов’язана зі зміною підходів до освіти, зміною культурного середовища, розвитку матеріально-технічної бази.Схарактеризовано теорію і практику облаштування простору класної кімнати в історії вітчизняної початкової школи в досліджуваних хронологічних межах, які розподілено на окремі етапи: дореволюційний (кінець ХІХ – початок ХХ ст.), 20–30-ті рр. ХХ ст., радянський (1939–1991 рр.), у якому виокремлено підетапи: 40–50-ті рр., 60-ті рр., 70–80-ті рр. ХХ ст. Актуалізовано історико-педагогічний досвід у формуванні простору класної кімнати як важливого компонента освітнього середовища Нової української школи – реформи загальної середньої освіти, що впроваджується в Україні.Простежено витоки і засади сучасних вимог до формування простору класної кімнати НУШ. На основі здійсненого узагальнення доведено, що простір класної кімнати Нової української школи має не лише відповідати викликам, вимогам і нормам, які постійно змінюються в контексті змін соціуму, а й спиратися на ідеї вітчизняних педагогів й великий практичний досвід початкової школи України з кінця ХІХ ст. й до 1991 р. Зроблено висновок, що багато аспектів, відображених у Концепції НУШ стосовно формування простору класної кімнати початкової школи, перегукуються з педагогічними ідеями й досвідом минулого.Схарактеризовано перспективні підходи до формування безпечного простору класної кімнати для дітей за умов пандемії Covid-19 та російсько-української війни, як-от: культурно-гуманістичний, системно-цілісний, ментально-емоційний, особистісно-розвивальний, соціально-географічний, дистанційний, локально-постерний, просторовий, коадаптивний, соціокультурний, середовищний, антропологічний, ергономічний, гігієнічний, інклюзивний та ін. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому уперше:–?системно й цілісно розкрито особливості формування простору класної кімнати в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних та культурологічних чинників досліджуваного періоду; –?систематизовано й узагальнено теорію і практику облаштування простору класної кімнати в історії вітчизняної початкової школи за досліджуваного періоду; комплексно й системно проаналізовано праці педагогів, психологів, гігієністів, архітекторів, у яких розглядалися питання шкільних будівель, організації класних кімнат у визначених хронологічних межах;–?з’ясовано, що трансформації у формуванні простору класної кімнати були пов’язані із завданнями, які ставила держава перед системою освіти, з урахуванням науково-педагогічних, ергономічних, антропометричних, гігієнічних та естетичних вимог кожного етапу розвитку освіти й педагогіки.У процесі наукового пошуку уточнено зміст базових понять «класна кімната», «простір класної кімнати», «формування простору класної кімнати». Простір класної кімнати розглядається як просторово-предметний компонент початкової школи, що включає в себе каркас, шкільні меблі, матеріально-технічне й навчально-методичне забезпечення освітнього процесу, сукупність та певне розташування яких створює умови для організації навчання. До складників класної кімнати віднесено речі, які в школі набувають особливого значення (знаки, символи, стенди, плакати, стіннівки і т. ін.).^UThe research provides a holistic analysis of the peculiarities of the formation of the classroom space of a primary school in Ukraine in the late nineteenth century – 1991 as the key structural component of the school space, the main room in the school, which provides the required conditions for a quality educational process and comprehensive development of the child in order to update the positive experience in the context of the creation of the New Ukrainian School. In connection with the emergence of new challenges and issues in the context of psycho-traumatic events, it is becoming relevant to study the historical and pedagogical experience of the past in creating a favourable educational environment and, in particular, the formation of the space of the primary school classroom, which would not only preserve continuity in the development of pedagogical science but also update the positive experience in the context of the creation of the New Ukrainian School. From the end of the twentieth century until 1991, the space of the primary school classroom in Ukraine had its own history of formation, which is associated with changing approaches to education, changing cultural environment, and the development of material and technical resources. The paper describes the theory and practice of classroom space arrangement in the history of the national primary school in the studied chronological periods, which are divided into separate stages: pre-revolutionary (late nineteenth – early twentieth centuries), 20–30s of the twentieth century, Soviet (1939–1991), in which the following sub-stages are identified: 40-50s, 60s, 70-80s of the twentieth century. There is updated historical and pedagogical experience in the formation of the classroom space as an essential component of the educational environment of the New Ukrainian School – the reform of general secondary education, which is being implemented in Ukraine. The paper traces the origins and principles of modern requirements for the formation of the New Ukrainian School classroom space. On the basis of the generalisation, it is proved that the space of the classroom of the New Ukrainian School must not only respond to the challenges, requirements, and norms that are constantly changing in the context of social change but also rely on the concept’s national educators and the extensive practical experience of primary schools in Ukraine from the late nineteenth century and till 1991. The conclusion is drawn that many aspects reflected in the New Ukrainian School Concept concerning the formation of the primary school classroom space resonate with pedagogical ideas and experiences of the past. The study describes perspective approaches to the formation of a safe classroom space for children in the situation of the Covid-19 pandemic and Russian-Ukrainian war, including cultural and humanistic, systemic, and holistic, mental, and emotional, personal development, socio-geographical, distance, local poster, spatial, co-adaptive, socio-cultural, environmental, anthropological, ergonomic, hygienic, inclusive, etc. The scientific innovation of the study is that for the first time:Systematically and holistically reveals the specifics of classroom space formation in the context of socio-political, socio-economic, and cultural factors of the studied period; The theory and practice of classroom space arranging in the history of the national primary school within the investigated chronological framework is systematised and generalised; the works of national educators, psychologists, hygienists, and architects, which addressed the issues of school buildings and classroom organisation in certain chronological terms are comprehensively and systematically analysed; It is established that the transformations in the formation of the classroom space were connected with the tasks assigned by the state to the education system, taking into account the scientific and pedagogical, ergonomic, anthropometric, hygienic, and aesthetic needs of each stage of development of education and pedagogy; In the process of scientific research, the content of the basic concepts of “classroom’’, “classroom space’’, and “formation of classroom space’’ is clarified. The space of the classroom is considered a spatial and subject component of a primary school, which includes the frame, school furniture, material, and technical, educational, and methodological support of the educational process, the totality and certain placement of which creates conditions for the organisation of training. The components of the classroom space include items that acquire a special meaning in the school (signs, symbols, stands, posters, wall hangings, etc.)