Розроблено експериментальну модель та методику формування професійної мобільності майбутнього фахівця початкової освіти в системі підготовки бакалаврів і магістрів. Структурно-функціональна зорієнтованість моделі визначена у виокремлених блоках, а саме: цілепокладання, організаційно-змістовий, результативний, що забезпечує можливість відтворити цілеспрямований процес інтегративної системи формування професійної мобільності майбутнього вчителя школи першого ступеня. Експериментальна модель є цілісною організаційно-методичною системою формування професійної мобільності майбутнього вчителя початкової школи, яка зорієнтована на досягнення визначених ступенів прояву (пасивний, обмежено-пошуковий, активно-пошуковий, усвідомлено-діяльнісний) даного педагогічного явища, що передбачає впровадження поетапної методики його формування, а саме: мотиваційно-потребнісного, пізнавально-операційного, діяльнісно-продуктивного та контрольно-коригувального етапів через репрезентацію сукупності педагогічних умов. Згідно з визначеним критеріальним компонентним апаратом (особистісний, когнітивний, процесуально-поведінковий), проаналізовано їх результати та доведено продуктивність методики формування професійної мобільності майбутнього фахівця початкової освіти.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено цілісний історико-педагогічний аналіз та узагальнення розвитку ідей про пансофічну освіту Я. А. Коменського, виявлено і розкрито їх методологічне значення та евристичний потенціал у сучасній педагогіці. Визначено етапи розвитку пансофічних ідей у педагогічній спадщині Я. А. Коменського, особливості пансофії як вчення про всезагальну мудрість в історико-педагогічному дискурсі, обґрунтовано тезу про три сходинки до пансофічного знання – емпіричного, епістемічного й евристичного; новаторство і прогностичність пансофічних ідей Я. А. Коменського, принципи їх реалізації в педагогічній науці та практиці. Означено перспективи рецепції ідей пансофічної освіти в педагогіці ХVII – ХХІ ст., у закладах освіти та засобах навчання, трансформації їх евристичного потенціалу в сучасну освітню систему. Розкрито евристичний потенціал ідеї пансофійності, пов'язаний із сучасними інтеграційними, міждисциплінарними тенденціями, трансформація якого отримала розвиток в методології сучасної педагогічної науки. Схарактеризовані взаємозв'язки і взаємовплив принципів реалізації ідеї пансофійності з основами евристики в сучасній освіті, з сучасною методологією евристичного навчання (діалогічність, практична спрямованість, міждисциплінарність, метафоричність). Окреслено перспективи розкриття сучасного значення пансофічної ідеї при розробленні теоретико-методологічних основ історико-педагогічної експертизи інноваційних досліджень, орієнтованих на формування цілісного образу світу у суб'єктів освітнього процесу.Ключові слова: евристичний потенціал, етапи розвитку, ідея пансофійності, пансофія, пансофічна освіта, принципи реалізації, рецепція.^UThe dissertation provides a comprehensive historical and pedagogical analysis and generalization of the development of ideas about the pansophic education of Ya. A. Komensky, reveals and reveals their methodological significance and heuristic potential in modern pedagogy.The research presents a methodology for studying the development of a pansofic idea in the teaching of John Amos Comenius, in the context of which it is considered as a pedagogical idea that guides pedagogical science and practice to the formation of a holistic image of the world. The significance of Comenius's thesis on the three steps to pansoficheskoy knowledge – «empirical, epistemic and heuristic» («Pansophy») – is described, which reveals the development of the idea of panosophyne, based on the internal structure of the views of the author in the dynamics of their formation.It justifies the use of historical-genetic, phenomenological and hermeneutical methodology approaches.The historiography and source of research are disclosed. In view of the study of J. A. Comenius's pedagogical heritage, three complexes of sources - primary sources are conventionally singled out, reflecting the personified approach; secondary sources, which reflect the chronological features and the level of generalization of information and scientific intelligence, grouped by problem-thematic approach.The study of the genesis of the idea of pansofyhnosty served as the basis for determining the main stages of the development of pansofichnyh ideas in the pedagogical heritage of J. A. Comenius, namely: the formation of the conceptual core of the pansional idea in the early works of J. A. Comenius «Labyrinth of light and heaven of the heart» and «Encyclopedia of general wisdom»; the formation of the «pansophic lexicon» as a categorical apparatus of the pansophic education of J. A. Comenius in «The Preacher of general wisdom» and the method of achieving pansophic knowledge («Great didactics», «Analytical didactics»); a presentation of the pedagogical aspect of the idea of panosophyne, the justification of the doctrine of «three-tiered knowledge» in the «Pansophy» - the third part of the «General Advice on the correction of human cases»; the development of the conceptual-content and methodological aspects of the pansophic idea in textbooks, books addressed to teachers (Physics, World in Pictures, Pansophic School, Praise to the true method, etc.).The heuristic potential of the idea of panosophyte, connected with modern integration, interdisciplinary tendencies, the transformation of which was developed in the methodology of modern pedagogical science, was substantiated. The interrelation and mutual influence of the principles of the idea of panosophytic realization with the basics of heuristics in modern education, with modern methodology of heuristic learning (dialogicity, practical orientation, interdisciplinary, metaphorical) are described. The substantiated heuristic aspects of the teaching work of the Comenius of different years («The Maze of Light», «Pansophia», etc.). The author analyzes the Trinity as a perspective direction in the development of the methodology of historical and pedagogical knowledge disclosed in the pedagogical works of Comenius, which contributes to overcoming the value polarization, the rigid confrontation of positions and ideologies, which orientate modern pedagogical science and practice on the formation of a holistic image of the world.Predictability of Comenius' educational ideas on tendencies of modern educational environment development in educational establishments, their successful interpretation in current educational documents and in practice in the context of implementation of the Concept of the New Ukrainian School was established. Key words: heuristic potential, ideas of pansophism, pansophy, pansophic education, development, modern pedagogy.

У дисертації запропоновано вирішення актуальної науково-педагогічної проблеми – формування цифрової компетентності педагогів в інформаційно-освітньому середовищі неперервної освіти, а також розроблено, теоретично обґрунтовано та здійснено експериментальну апробацію структурно-функційної моделі формування цифрової компетентності педагогів в інформаційно-освітньому середовищі неперервної освіти, ядром якої є комплекс відповідних педагогічних умов. Експериментально перевірено ефективність запропонованих методів формування цифрової компетентності педагогів в інформаційно-освітньому середовищі неперервної освіти. Запропоновано навчально-методичне забезпечення для формування цифрової компетентності педагогів у міжкурсовий в інститутах післядипломної педагогічної освіти у рамках проходження курсів підвищення кваліфікації.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ВПЕРШЕ:-? ОБҐРУНТОВАНО ТА ВИЗНАЧЕНО СУКУПНІСТЬ педагогічних умов формування цифрової компетентності педагогів;-?розроблено структурно-функційну модель формування цифрової компетентності педагогів в ІОС неперервної освіти, що складається з трьох блоків (компонентний, функційний, критеріальний); -? конкретизовано компоненти як базові інваріанти цифрової компетентності педагогів у вигляді таких здатностей: особистісно-спонукальний; пізнавально-комунікативний; інструментально-рефлексивний;-?уточнено сутність ключових понять дослідження («цифровізація», «цифровізація освіти», «цифрові технології», «цифрова компетентність педагога», «інформаційно-освітнє середовище», «рамка цифрової компетентності», «педагогічні умови», «неперервна освіта»);-?удосконалено змістове наповнення та методичний супровід процесу формування цифрової компетентності педагогів в ІОС неперервної освіти; -?набули подальшого розвитку теоретико-методичні та технологічні аспекти формування цифрової компетентності педагогів в ІОС неперервної освіти на засадах компетентнісного підходу та цифровізації освіти.Практичне значення одержаних результатів. Розроблено методичні рекомендації («Формування цифрової компетентності педагогів: від теорії до практики») і спецкурси («Цифрова компетентність та інформаційна гігієна – складові фахової майстерності педагога», «Цифрові вміння педагогів: онлайн навчання – розширюємо можливості GOOGLE MEET») для фахових дисциплін, що спрямовані на формування цифрової компетентності педагогів у ІОС неперервної освіти з інтеграцією предметної підготовки й урахуванням міжпредметних зв’язків на основі використання цифрових засобів навчання.Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути впроваджені в освітній процес закладів післядипломної педагогічної освіти, які здійснюють підвищення кваліфікації педагогів. розроблення навчальних і методичних посібників для вдосконалення теоретико-методичної й технологічної складової формування цифрової компетентності педагогічних працівників в умовах неперервної освіти.Означені спецкурси було апробовано та включено в освітній процес закладів післядипломної педагогічної освіти.Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов, проєктуванні структурно-функційної моделі формування цифрової компетентності педагогів в інформаційно-освітньому середовищі неперервної освіти та експериментальній перевірці їх ефективності.Завдання дослідження:1. Проаналізувати стан опрацювання проблеми формування цифрової компетентності педагогів в ІОС неперервної освіти у педагогічній теорії й практиці; уточнити сутність та зміст ключових понять дослідження.2. Схарактеризувати компонентну структуру феномену «цифрова компетентність педагогів», рівні її розвитку, критерії прояву та показники сформованості.3. Розробити дієву структурно-функційну модель формування ЦК педагогів в ІОС неперервної освіти.4. Виокремити, обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування ЦК педагогів в ІОС неперервної освіти.5. Підготувати й упровадити в освітній процес закладів ППО навчально-методичне забезпечення для формування цифрової компетентності педагогів в ІОС неперервної освіти.Матеріали дослідження можуть бути використані у закладах системи післядипломної педагогічної освіти, в яких здійснюється підвищення кваліфікації педагогів.^UIn the dissertation is proposed a solution to an actual scientific and pedagogical problem - the formation of digital competence of teachers. in the information and educational environment of continuing education, and also developed, theoretically substantiates and experimentally tested a structural and functional model of the formation of digital competence of teachers in the information and educational environment of continuing education, the core of which is a complex of appropriate pedagogical conditions. The effectiveness of the proposed methods of forming the digital competence of teachers in the information and educational environment of continuing education where experimentally tested. The educational and methodological support for the formation of digital competence of teachers in the intercourse period of advanced training in institutes of postgraduate pedagogical education is proposed.The scientific novelty of the results obtained is that for the first time: - is substantiated and defined a set of pedagogical conditions for the formation of teachers' digital competence;- is developed a structural and functional model for the formation of digital competence of teachers in IES of non-tertiary education, consisting of three blocks (component, functional, criterion);- are specified the components as basic invariants of teachers' digital competence in the form of the following abilities: personal and motivational; cognitive and communicative ; instrumental-reflective;- is clarified the essence of the key concepts of the study ("digitalization", "digitalization of education", "digital technologies", "digital competence of a teacher", "information and educational environment", "digital competence framework", "pedagogical conditions", "continuing education");- is improved the content and methodological support of the process of forming the digital competence of teachers in the IEE of continuing education;- are developed the theoretical, methodological and technological aspects of the formation of digital competence of teachers in IEE of continuing education on the basis of competence-based approach and digitalization of education.Practical significance of the results. Methodological recommendations ("Formation of Digital Competence of Teachers: From Theory to Practice") and special courses ("Digital Competence and Information Hygiene - Components of Professional Teaching Skills", "Digital Skills of Teachers: Online Learning - Expanding the Possibilities of GOOGLE MEET") for professional disciplines have been developed, aimed at forming the digital competence of teachers in IEE of continuing education with the integration of subject training and the implementation of systemic interdisciplinary links based on the use of digital learning tools.The materials of the study can be used in the educational process of postgraduate pedagogical education institutions that provide advanced training for teachers, development of training and methodological manuals to improve the theoretical, methodological and technological component of the formation of digital competence of teachers in the context of continuing education. These special courses were tested and included in the educational process of postgraduate pedagogical education institutions.The research purpose is scientifically and theoretically substantiate pedagogical conditions, design an effective structural and functional model for the formation of teachers' digital competence in the information and educational environment of continuing education, and experimentally test their effectiveness.Оbjectives were formed:1. To study the state of development of the problem of forming teachers' digital competence in IEE of continuing education in pedagogical theory and practice; to clarify the essence of the key concepts of the study.2. To analyze the actual state of formation of teachers' digital competence in the information and educational environment of lifelong learning; to characterize the component structure of the phenomenon of "teachers' digital competence", to determine the criteria, indicators and levels of its formation.3. To develop a structural and functional model for the formation of digital competence of teachers in the information and educational environment of continuing education.4. To identify, substantiate and experimentally test the pedagogical conditions for the formation of teachers' digital competence in IES of continuing education.5. To prepare and introduce into the educational process of institutions of postgraduate pedagogical education the educational and methodological support for the development of teachers' digital competence in IEE of continuing education. The materials of the study can be used in the institutions of postgraduate pedagogical education, where teachers' qualification is improved.