Висвітлено принципи естетичного освоєння дійсності Валерієм Шевчуком, здійснено аналіз слів-символів у текстах художніх творів письменника як ключових у визначенні ідейно-естетичного символу. Розглянуто мовно-експресивні засоби портретного зображення. Описано співвідношення стилістично-нейтральної та маркованої лексики, зокрема розкрито функції книжної лексики, діалектики та розмовно-протирічних елементів. Досліджено особливості індивідуального словотворення. Розглянуто мовний портрет відомого представника сучасної української філософсько-інтелектуальної прози В.Шевчука, виявлено закономірності формування його ідіостилю.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні джерела та лінгвокультурні коди інтертекстуальності в українському художньому дискурсі та головні форми мовного її вияву. З точки зору лінгвістики інтертекст розглянуто як комунікативну одиницю, що встановлює зв'язки з попередніми текстами, суспільним та особистим контекстом життя автора. Досліджено особливості функціонування інтертекстуальності в українському художньому дискурсі. Фольклорні та біблійні інтертекстеми є лінгвальною формою експлікації концептуальної картини світу. Виразові можливості інтертекстем в авторських художніх текстах забезпечує мова. Через дію механізму предикації та номінації мовних одиниць лексичного рівня відбувається моделювання світобачення. Найбільш помітною є взаємодія літературних текстів з текстами Святого Письма в заголовках та епіграфах художніх творів української літератури, які найчастіше бувають прямими або трансформованими цитатами біблійного походження. Інтертекстуальність художнього тексту виявляється не лише на рівні заголовка чи епіграфа, але й на рівні цілого тексту, через трансформацію відомих сюжетів чи мотивів у художніх творах. Концепти як смислові й емоційні образи виявляють своє кодове призначення в художньому дискурсі, де вони стають інтертекстуальними мовними одиницями, семантичне наповнення яких продовжується в кожному новому індивідуально створеному авторському тексті.

  Скачати повний текст

У роботі розглядається процес навчання китайської мови майбутніх філологів-синологів закладів вищої освіти України. Мета дослідження - теоретичне обґрунтування й експериментальна апробація методики навчання майбутніх філологів-синологів фонетики китайської мови. Уперше розроблено методику формування фонетичної компетентності майбутніх філологів-синологів у складі шести компонентів. Визначено лінгвістичні, психолінгвістичні, методичні засади навчання фонетики китайської мови. Обґрунтовано етапи формування китайськомовної фонетичної компетентності. Розроблено підсистему вправ щодо формування фонетичної компетентності та змодельовано відповідний навчальний процес. Запропоновано специфічні критерії для експериментальної перевірки ефективності розробленої підсистеми вправ. Розроблено інформаційний додаток JTC, спрямований на формування фонетичних навичок на рівні складофонеми, слова, речення. Результати дослідження можуть бути використані під час укладання друкованих та електронних навчальних посібників з фонетики китайської мови для навчання майбутніх філологів-синологів.^UThe thesis focuses on the process of teaching Chinese future philologists-sinologists at higher education institutions of Ukraine. Purpose - theoretical substantiation and experimental testing of methods of teaching future philologists Chinese phonetics. For the first time the methodology of the formation of phonetic competence in future philologists-sinologists comprising six components has been scientifically substantiated and experimentally tested. Linguistic, psycholinguistic, methodological principles of teaching phonetics of the Chinese language have been defined. Stages of formation of Chinese-language phonetic competence have been justified. An exercise subsystem for the formation of phonetic competence has been developed, the organization of the educational process has been modeled. The criteria for testing of the suggested exercise subsystem have been specified. The information application JTC aimed at developing phonetic skills at the level of syllable phonemes, words, sentences has been created. The results of the research can be used for writing printed and electronic textbooks on the phonetics of the Chinese language for the training of future philologists-sinologists.