Розроблено принципово нову цілісну соціально-філософську концепцію освіти як соціокультурного феномену, осмислено її ціннісний потенціал і процеси зміни парадигм сучасної української освіти на основі цінностей сталого людського розвитку. У контексті розгляду освіти як соціального інституту показано, що до її основних компонентів входять не тільки відповідні галузі освітянських знань, а й властиві саме для неї: сукупність форм людської діяльності; певний ансамбль відносин, що складаються між людьми у царині освіти; своєрідна система цінностей і норм у сфері освіти; специфічна для освіти мережа організацій, закладів і установ. Дано філософсько-аксіологічне осмислення освіти як однієї з найважливіших людських цінностей, її місця та ролі в системі цінностей сталого соціального розвитку, на який зорієнтовані трансформаційні процеси у нашій країні. І, відповідно - системи освітянських цінностей і норм, оскільки вона не тільки становить одну з визначальних внутрішніх, органічних компонент освіти як цілісного і водночас структурованого соціального інституту, а й істотно впливає на характер і темпи соціодинаміки системи цінностей сучасного українського суспільства в цілому. З'ясовано, що поступ у царині освіти є лінійно-поступальним процесом, і уможливлюється завдяки постійному поверненню, кожного разу - вже за інших умов, до певних наскрізних освітніх інваріантів - зразків, образів, моделей, установок тощо, - особливе місце серед яких посідають самобутні неминущі духовні цінності української культури.

  Скачати повний текст