Показано необхідність формування педагогічної самоорганізації студентів педучилищ, визначено її суть і структуру. Теоретично обгрунтовано концептуальну модель формування педагогічної самоорганізації, способи її реалізації. Виявлено критерії, показники та рівні сформованості педагогічної самоорганізації, а також розроблено методику її діагностики. Експериментально апробовано ефективність запропонованих умов формування педагогічної самоорганізації.

  Скачати повний текст

У дослідженні запропоновано розв’язання актуальної проблеми, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад державної кадрової політики у Збройних Силах України в умовах сучасних викликів та визначенні її особливостей і концептуальних перспектив розвитку. Досягнення визначеної мети зумовило необхідність вирішення низки завдань, зокрема: дисертаційна робота виконана на основі аналізу множинних джерел з використанням комплексу методів збору та інтерпретації емпіричного матеріалу. З’ясовано, що державна кадрова політика у Збройних Силах України досліджується в широкому спектрі проблем. Підтверджено, що Збройні Сили України є специфічним соціальним інститутом держави, який, реалізуючи свою головну функцію оборони України, забезпечує захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності згідно з демократичною, соціально-політичною спрямованістю української влади, що перебуває під цивільним контролем, обумовлюючись конституцією та відповідними законами. Встановлено та надано характеристики динаміці й етапам становлення та розвитку Збройних Сил незалежної України. Засвідчено, що спільними ціннісними орієнтирами для країн-членів НАТО є демократія, індивідуальні свободи, верховенство права, мирне розв’язання суперечок та конфліктів, а також підтримка цих цінностей в усьому Північноатлантичному альянсі. Особливостями державної кадрової політики у Збройних Силах України постають такі: упровадження стандартів НАТО, що співвідносяться з кадровим менеджментом та визначають цілі щодо партнерства в цьому процесі; демократичний потенціал, що реалізується насамперед у процесі цивільного контролю, однією з форм якого є створення Громадських Рад, та багатосуб’єктність державної кадрової політики в умовах війни – взаємодія різних родів військ Збройних Сил України і батальйонів територіальної оборони. Визначено, що концептуальні перспективи «нової» державної кадрової політики у Збройних Силах України ґрунтуються на інноваційній складовій, гуманістичний контекст якої дав підстави визначити механізми її реалізації – морально-ціннісний механізм кар’єрного зростання військового лідерства та інституційний механізм безперервного розвитку військовослужбовців. Доведено, що результатом «нової» державної кадрової політики постає безперервний розвиток і саморозвиток сучасної генерації військовослужбовців. Підготовка кадрів для Збройних Сил України здійснюється в системі багаторівневого навчання військових фахівців в Україні. Разом із тим в умовах війни навчання та перепідготовка українських військовослужбовців відбувається і за кордоном.Розроблено рекомендації щодо розвитку державної кадрової політики у Збройних Силах України – Міністерству оборони України його та структурним підрозділам, Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України, Департаменту гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України та ін.Ключові слова: державна кадрова політика, державна кадрова політика у Збройних Сил України, державне управління у воєнній сфері, кадрове забезпечення сектору безпеки і оборони, модернізація, інновація, морально-ціннісний механізм, військове лідерство, інституційний механізм, військова освіта, безперервний розвиток військовослужбовців.^UThe dissertation research is proposed a solution to the current problem, which consists in substantiating the theoretical and methodological foundations of the state personnel policy in the Armed Forces of Ukraine in the conditions of modern challenges and determining its features and conceptual development prospects. The achievement of this goal necessitated the solution of a number of tasks, in particular: the dissertation was carried out on the basis of an analysis of multiple sources using a complex of methods for collecting and interpreting empirical material. It has been determined that the state personnel policy in the Armed Forces of Ukraine is studied in a wide range of problems. It has been confirmed that the Armed Forces of Ukraine are a specific social institution of the state, which implementing its main function of the defence of Ukraine, ensures the protection of its sovereignty, territorial integrity and inviolability in accordance with the democratic, socio-political orientation of the Ukrainian government, which is under civilian control, conditioned by the constitution and relevant laws. Seven stages of the dynamics of the formation and development of the Armed Forces of independent Ukraine are determined and given them their essential characteristics. It has been proven that common value guidelines for NATO are democracy, individual freedoms, rule of law, peaceful resolution of disputes and conflicts, as well as support of these values throughout the North Atlantic Alliance. The peculiarities of the state personnel policy in the Armed Forces of Ukraine are the following: implementation of NATO standards that correlate with personnel management and define the goals of partnership in this process; democratic potential, which is realized primarily in the process of civil control, one of the forms of which is the creation of Public Councils and the multi-subject state personnel policy in conditions of war – the interaction of soldiers of various types of the Armed Forces of Ukraine, territorial defence, municipal guard, etc. It has been determined that the conceptual perspectives of the «new» state personnel policy in the Armed Forces of Ukraine are based on an innovative component, the humanistic context of which allowed to determine the mechanisms of its implementation – the motivational and value mechanism and the mechanism of «internal modernization» of military leadership. It has been proven that the result of the «new» state personnel policy is the continuous development and selfdevelopment of the modern generation of servicemen and military leadership. Training of personnel for the Armed Forces of Ukraine is carried out in the system of multi-level training of military specialists in Ukraine. At the same time, in the conditions of war, training and retraining of Ukrainian servicemen take place abroad. Recommendations have been developed for the Supreme Council of Ukraine, the Ministry of Defence of Ukraine and structural subdivisions of the Ministry of Defence of Ukraine, the Department of Personnel Policy of the Ministry of Defence of Ukraine, etc. regarding the development of the state personnel policy in the Armed Forces of Ukraine.Keywords: state personnel policy, state personnel policy in the Armed Forces, public admanastration in the militari sphere, staffing of the security and defense sector, modernization, innovation, military leadership, moral and value mechanism, institutiomal mechanism, military education, continuous development of military personnel.

У дисертації запропоновано вирішення актуального наукового завдання, яке полягає в отриманні нових наукових результатів у галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування» щодо державного регулювання використання ядерної енергії в індетермінованих умовах шляхом обґрунтування теоретикометодологічних засад державного регулювання використання ядерної енергії, визначення розвитку індетермінізму в епоху постмодерну, формування моделі комплексного механізму державного регулювання використання ядерної енергії та розробки пропозицій щодо перспективних напрямів розвитку державного регулювання в цій сфері в контексті формування та реалізації політики у сфері використання ядерної енергії.Перший розділ дисертації «Теоретико-методологічні засади механізмів державного регулювання використання ядерної енергії» присвячено узагальненню й уточненню теоретичних засад феномену державного регулювання. На основі проведених розвідок: виокремлено ключові розробки науковців; встановлено багатогранність дефініцій та розкрито їх сутність і гносеологічний зв’язок: «управління», «публічне управління», «державне управління», «державне регулювання». Виявлено особливостірозвиткуіндетермінізму в епоху постмодерну та визначено амбівалентність понять детермінізм-індетермінізм. Обґрунтовано застосування циклічного підходу, який дозволяє констатувати, що в еволюційний період циклу модерн – постмодерн, суспільство набуває нових соціальних характеристик, а суспільна рівновага підтримується інноваційними надбаннями.^UThe thesis proposes a solution to an actual scientific task, which consists in obtaining new scientific results in the field of knowledge 28 "Public management and administration" regarding state regulation of the use of nuclear energy in nondeterministic conditions by substantiating the theoretical and methodological foundations of state regulation of the use of nuclear energy, determining thedevelopment of indeterminism in of the postmodern era, formation of a model of a complex mechanism of state regulation of the use of nuclear energy and development of proposals for promising directions for the development of state regulation in thisarea in the context of the formation and implementation of policy in the field of nuclear energy use.The first chapter of the dissertation "Theoretical and methodological foundations of mechanisms of state regulation of the use of nuclear energy" is devoted to the generalization and clarification of the theoretical foundations of the phenomenon of state regulation. On the basis of the conducted investigations: the key developments of scientists are singled out; the multifaceted nature of the definitions was established and their essence and epistemological connection revealed: "management", "public administration", "state administration", "state regulation". The peculiarities of the development of indeterminism in the postmodern era are revealed and the ambivalence of the concepts determinism-indeterminism is determined. The application of the cyclical approach is substantiated, which allows us to state that in the evolutionary period of the modern-postmodern cycle, society acquires new social characteristics,and social balance is supported by innovative assets.