Досліджено структурно-функціональні особливості та закономірності морфогенезу гемопоетичних компонентів кісткового мозку та системи кровотвірного мікрооточення у скелеті свині свійської на ранніх етапах постнатального онтогенезу на органному, тканинному та клітинному рівнях структурної організації. Установлено наявність у скелеті поросят протягом неонатального та молочного періодів двох основних структурно-функціональних форм кісткового мозку - остеобластичної та кровотвірної. З'ясовано, що у поросят з моменту народження до 60-добового віку у більшості осередків енхондрального остеогістогенезу структура гемопоетичного кісткового мозку не є однорідною, а комплекс морфологічних ознак універсального гемопоезу найбільш виражений вздовж зон росту, у ділянках найактивнішого кісткоутворення. Доведено різну роль основних і додаткових осередків осифікації скелета поросят у процесах кровотворення. Установлено стертий або абортивний характер структурно-функціональної трансформації кісткового мозку у джоадткових осередках осифікації. Запропоновано гіпотезу стосовно взаємозв'язку масштабів розвитку осередків окостеніння у скелеті поросят на ранніх етапах постнатального онтогенезу зі ступенем їх участі у реалізації лімфоцито- та імуноцитопоезу. Визначено взаємозумовленість структури кісткового мозку зі ступенем прояву морфологічних маркерів остеогенезу, ремоделяції та резорбції кісткової тканини в осередках окостеніння поросят перших двох місяців життя. Установлено періодизацію росту та розвитку кісткового мозку у скелеті поросят у зв'язку з процесами морфофункціональних перетворень кістково-хрящового остова осередків енхондрального остеогістогенезу.

  Скачати повний текст

Розкрито інформативні можливості мандрівних записок Й.А.тільденштедта стосовно вивчення проблем соціально-економічної історії України другої половини XVIII ст. Вперше зроблено грунтовний джерелознавчий аналіз усього комплексу вміщених у джерелі відомостей про соціально-економічний розвиток України. На тлі здобутків історіографії з'ясовано наукову цінність низки ще незадіяних свідчень тільденштедта, здійснено їх оригінальну інтерпретацію. Завдяки залученню наративних і документальних джерел виявлено ступінь репрезентативності записок мандрівника та достовірності вміщеної в них інформації.

  Скачати повний текст

Досліджено просодію висловлювань з модальними частками (МЧ) у німецькому діалогічному мовленні. На прикладі висловлювань з найчастотнішими у сучасній німецькій мові МЧ, зокрема, auch, denn, doch, eben, eigentlich, einfach, ja, mal, schon, wohl, визначено диференційні ознаки просодії висловлювань залежно від їх комунікативного типу (оповіді, спонукання, питання), місцерозташування частки та її комунікативно-прагматичних функцій у складі діалогічних єдностей (ДЄ). На підставі результатів дослідження показано, що просодія є найважливішим механізмом фонаційного оформлення висловлювання німецького діалога. Акустичними ознаками, які диференціюють висловлювання з МЧ, визначено: частоту основного тону (ЧОТ), тональний контур завершення, характер руху тону, інтенсивність, середньоскладову тривалість. Одержані результати характерні для чоловічих і жіночих голосів, що доводить про позагендерну лінгвістичну значимість виокремлених закономірностей. МЧ є інформативними елементами висловлювань діалогічного мовлення. Під час виконання їх специфічних функцій у процесі комунікації МЧ корелюють за цього виразність мовлення. Оскільки МЧ мають комунікативну заданість та є орієнтирами мовленнєвої поведінки, вони містять значну прагматичну інформацію. Впливаючи на просодичну організацію висловлювань і прагматичний бік спілкування, МЧ характеризують німецьку мовленнєву культуру у цілому.

  Скачати повний текст