Міхальов О. М. Партійна еліта як суб'єкт формування публічної політики та управління. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Установлено, що теоретичний базис аналізу феномену партійної еліти формується на перетині досліджень політичної й управлінської еліти та партійної системи. Аналіз дає можливість визначити такі узагальнюючі характеристики еліти, як: соціальна природа, способи рекрутування, соціальна роль, домінуючі способи діяльності, суб'єктність, об'єкти впливу, способи впливу та забезпечення власного статусу, механізми взаємодії з оточенням, соціально-економічні детермінанти формування та діяльності, їх ціннісні основи. Аналіз особливостей партійної системи дав змогу виявити специфічні видові характеристики партійної еліти. Зокрема, це: організуюча роль політичної партії з мінімальним ступенем формалізації; високий рівень ціннісно-ідеологічної консолідації партійної еліти; концентрація її суб'єктності в управлінні партією, зокрема і щодо функцій її зовнішньої репрезентації; дуже велика роль корпоративно-групового інтересу в поєднанні з декларацією цінностей «загального блага»; опосередкована залежність від суспільства та громадянських інститутів; поширеність «тіньових структур» та більша динамічність взаємозв'язків із соціальними структурами; обмеженість інституційних механізмів забезпечення власного домінування і, відповідно, більша роль механізмів комунікації та переконань; належність до основного ресурсу та механізму формування політико-державних еліт і, відповідно, суб'єктів «обміну» видами діяльності та організації з політико-державною елітою. Визначено концептуальні підходи та методологічні засади дослідження суб'єктності партійної еліти в процесі формування публічної політики та управління. При чому вирішальним є те, що в перехідний період, який характеризується підвищеним динамізмом, потрібні теоретичні засоби, інваріантність яких дає можливість здійснювати прогнозування та прийняття рішень на далеку перспективу. Оскільки складні соціальні об'єкти, до яких належить і партійна еліта, у динаміці розвитку можуть бути досліджені лише через процеси системного моделювання, цей підхід і визначено як основу для формування методології дослідження. Розкрито поняття партійної еліти як частини еліти, яка здійснює самоорганізацію громадянського суспільства у процесі взаємодії з державними інститутами через сферу публічної політики в межах партійної системи на основі об'єднання громадян навколо стратегічних цілей, ідеології, що узгоджуються з інтересами розвитку суспільства та держави. Це та організована частина суспільства, яка здатна його консолідувати для реалізації стратегічних цілей і програмних завдань розвитку суспільства. Обґрунтовано, що головне призначення партійної еліти – визначення концептуальних напрямів, цілей та завдань виходячи з інтересів громадянського суспільства та його складових, організація та управління процесами щодо їх досягнення. Під суб'єктністю партійної еліти пропонується вважати системну сукупність властивостей, що формує її здатність в суспільстві у форматі визначених цілей і завдань виконувати організуючу та консолідуючу роль щодо формування публічної політики на основі інтересів громадянського суспільства. Такий функціональний імператив має характер управління, оскільки процес управління – це діяльність суб'єкта зі зміни об'єкта для досягнення певної мети.Розроблено з використанням системно-модельного підходу авторську модель суб'єктності партійної еліти у сфері публічної політики та управління, що включає в єдину систему, чинники, функції, структурні взаємозалежності складових та напрями реалізації суб'єктності партійної еліти в публічній сфері. Визначено основні напрями реалізації суб'єктності партійної еліти у царині публічної політики та управління через механізми інституціоналізації. Обґрунтовано практичні рекомендації щодо створення відповідних інститутів та інституцій, системна сукупність яких створює цілісний суб'єкт діяльності – «партійну еліту» з притаманними їй властивостями: здатністю до генерації, організації, управління. Практичну спрямованість має й обґрунтування моделі організації діяльності партійної еліти як публічного суб'єкта з двома ієрархічними рівнями. Перший рівень складають регіональні партійні спільноти з адаптованими до регіональних потреб цільовими установками діяльності; на другому рівні під час взаємодії між цими спільнотами в рамках загальної стратегічної ідеї (мети) створюється цілісне партійне елітне об'єднання, яке виконує функції цілепокладання, координації, коригування та контролю.Виокремлено фактори впливу на суб'єктну діяльність партійної еліти: духовний, аксіологічний, інтелектуальний, раціональне мислення, соціальна активність, ініціативність, а також оптимальне співвідношення індивідуалістичних та колективістських засад. Ключові слова: публічне управління; публічна політика; партійна еліта; моделювання; системний підхід; інституціоналізація; лідерство; громадянські ініціативи; рекрутування; ідеологія.^UMikhalov O.M. The Party Elite as a Subject of Public Policy and Management Formation. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript.It has been established that the theoretical basis of the analysis of the phenomenon of the party elite is formed at the intersection of the research of the political and managerial elite and the party system. The analysis determined such generalizing characteristics of the elite as: social nature, methods of recruitment, social role, dominant methods of activity, subjectivity, objects of influence, ways of influencing and ensuring their own status, mechanisms of interaction with the environment, socio-economic determinants and activities, their value bases.Analysis of the peculiarities of the party system made it possible to identify specific species characteristics of the party elite. They are: organizing role of a political party with a minimum degree of formalization; high level of value and ideological consolidation of the party elite; concentration of its subjectivity in the party's management, in particular with regard to the functions of its external representation; a very large role of corporate-group interest in combination with the declaration of values of the “public welfare”; indirect dependence on society and civic institutions; the prevalence of “shadow structures” and greater dynamism of relationships with social structures; limited institutional mechanisms for ensuring one's own dominance and, accordingly, a greater role for communication and belief mechanisms; belonging to the main resource and mechanism of formation of political and state elites and, accordingly, the subjects of “exchange” of activities and organizations with the political and state elite.Conceptual approaches and methodological bases of research of subjectivity of party elite in the process of formation of public policy and management have been defined. The crucial point is that in the transition period, which is characterized by increased dynamism, theoretical tools are needed, the invariance of which makes it possible to make predictions and decisions in the long run. Since complex social objects, including the party elite, in the dynamics of development can be studied only through the processes of system modelling, this approach is defined as the basis for the formation of research methodology.The notion of party elite as a part of the elite that self-organizes civil society in the process of interaction with state institutions through the sphere of public policy within the party system based on uniting citizens around strategic goals, ideology consistent with the interests of society and the state has been developed. It has been substantiated that the main purpose of the party elite is to determine the conceptual directions, goals and objectives based on the interests of civil society and its components, organization and management of processes to achieve them. The subjectivity of the party elite is proposed to be considered a systemic set of properties that shapes its ability in society in the form of certain goals and objectives to perform an organizing and consolidating role in shaping public policy based on the interests of civil society. Such a functional imperative has the character of management, because the management process is the activity of the subject to change the object to achieve a certain goal.The author's model of the party elite subjectivity in the field of public policy and management has been developed using a system-model approach, which includes in a single system, factors, functions, structural interdependencies of components and directions of the party elite subjectivity in public sphere.The main directions of realization of the party elite subjectivity in the field of public policy and management through the mechanisms of institutionalization have been determined. Practical recommendations have been reasoned for the creation of appropriate institutions and institutions, the system of which creates a holistic subject of activity – the “party elite” with its inherent properties: the ability to generate, organize, manage. The substantiation of the model of organizing the activities of the party elite as a public entity with two hierarchical levels is also practical. The first level consists of regional party communities with targeted settings of activity adapted to regional needs; at the second level, an integral party elite union is created, which performs the functions of goal-setting, coordination, adjustment and control.The factors influencing the subjective activity of the party elite have been singled out: spiritual, axiological, intellectual, rational thinking, social activity, initiative, as well as the optimal ratio of individualistic and collectivistic principles.Key words: public management; public policy; party elite; modelling; system approach; institutionalization; leadership; civic initiatives; recruitment; ideology.