Вперше в українському музикознавстві комплексно досліджено диригентсько-хорове мистецтво Галичини другої половини XIX - першої третини XX ст. на основі документальних архівних матеріалів. Висвітлено історичну динаміку формування диригентсько-хорового мистецтва Галичини від аматорських до професійний форм, визначено історичні умови, за яких відбувалася професіоналізація даної діяльності в контексті тих міжкультурних зв'язків, що детермінували загальну спрямованість культуротворчого процесу в Україні цього періоду: опанування західноєвропейського досвіду музичного просвітництва та його використання з метою забезпечення національних духовних потреб. Розглянуто роль просвітницьких закладів, освітньо-педагогічної та видавничої діяльності музичних товариств Галичини у вихованні професійного ставлення до диригентської та співацької професій. Досліджено особливості концертно-виконавського життя хорових колективів та розглянуто творчі здобутки особистостей, які сприяли поетапному поступу галицької диригентсько-хорової школи до професіонального самовизначення. Охарактеризовано систему підготовки хорових диригентів та виконавців, принципи організації навчального процесу в тогочасних музично-освітніх закладах. Введено до наукового обігу нові архівні матеріали, що дають змогу відтворити реальну картину розвитку диригентсько-хорового мистецтва Галичини другої половини XIX - першої третини XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено та теоретично осмислено родові ознаки наративу в жанрі біографіки. З'ясовано загальні закономірності в історичному розвитку біографічної прози. Проаналізовано співвідношення об'єктивного та суб'єктивного - історичної правди та художнього домислу - у творах літературної біографії. Розкрито жанрову специфіку традиційної та сучасної літературної біографіки.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та прикладні засади професійно-психологічного тренінгу (ППТ) працівників органів внутрішніх справ (ОВС) як одного з найбільш ефективних засобів професіогенезу. Запропоновано поняття та розроблено модель ППТ як генетико-моделювальну технологію, яка дозволяє забезпечити дієвість одержаних знань і умінь, перетворення якостей у властивості особистості. Теорія ППТ грунтується на особистісно-діяльнісному суб'єктному підході. Головним принципом ППТ визначено діяльнісне опосердкування становлення особистості як компонентного суб'єкта професійної діяльності. Розкрито суть поняття психотехнічної вправи як одиниці аналізу тренінгу. Визначено критерії відбору вправ, релевантних завданням тренінгу, а також оцінювання їх валідності, надійності, складності. Визначено чинники ефективності ППТ, які сприяють утворенню колективної зони найближчого розвитку, активізують процеси інтеріоризації-екстріоризації, схематизації-конкретизації, вправляння та рефлексії, усвідомлювання та індивідуалізації діяльності. Розроблено методику проектування та проведення ППТ. Створено аналітичну психограму, програму підготовки тренерів. Наведено пропозиції щодо подальшого впровадження ППТ у практику.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено систему формування готовності викладачів до виховної роботи зі студентською молоддю у ВНЗ I - II рівнів акредитації й обгрунтовано організаційно-педагогічні умови її реалізації. Розкрито сутність поняття "готовність викладачів до виховної роботи". Визначено компоненти, критерії та показники розвитку даної професійної якості, розроблено методику визначення рівнів її сформованості. Удосконалено форми та методи методичної діяльності ВНЗ I - II рівнів акредитації з формування готовності викладачів до виховної роботи. Обгрунтовано зміст діяльності куратора студентської групи у системі професійно орієнтованої виховної роботи ВНЗ I - II рівнів акредитації.

  Скачати повний текст

Удосконалено та оптимізовано діагностику хронічних вірусних гепатитів на основі вивчення їх поширеності, клінічних і морфологічних особливостей перебігу, зіставлення клінічних, біохімічних і морфологічних проявів, ролі прозапальних цитокінів, показників оксидативного, нітрозативного стресу та медіаторів апоптозу в патогенезі захворювання та як предикаторів ефективності терапії. Виявлено високу інфікованість вірусами B і C різних верств населення, їх домінуючу роль у формуванні хронічних захворювань печінки, що передбачає необхідність лікування даних хворих у спеціалізованих інфекційних стаціонарах. Встановлено, що хворі на хронічний гепатит C переважають в етіологічній структурі вірусних гепатитів, переважною більшістю хворих є особи молодого віку, що парентерально вживали наркотичні речовини. На основі комплексного морфофункціонального дослідження печінки уточнено механізм прогресуючого запального процесу внаслідок вірусного гепатиту B. Удосконалено морфологічні критерії діагностики гепатитів B і C на різних етапах запального процесу. Детально вивчено морфогенез хронічного гепатиту з поєднаною HBV / HCV інфекцією у зіставленні з клінічними, лабораторними та вірусологічними маркерами інфекції. У одних і тих самих хворих досліджено взаємозв'язки та співвідношення між окремими ланками патогенезу вірусного ураження печінки, що включають продукцію запальних цитокінів, активних форм кисню та азоту, ініціацію процесів апоптозу. Встановлено чіткий кореляційний зв'язок між ступенем запально-некротичних і фібротичних змін у печінці та вищезазначеними процесами. На основі зіставлення біохімічних, вірусологічних і морфологічних даних визначено діагностичну цінніть цитокінів, показників оксидативного, нітрозативного стресу та апоптозу, як критеріїв важкості запально-некротичних і фібротичних змін у печінці хворих на вірусні гепатити. Показано, що саме вірусна реплікація причетна до активації синтезу прозапальних цитокінів, накопичення заліза, активації процесів оксидативного та нітрозативного стресу, апоптозу. З'ясовано, що традиційні лабораторні ознаки цитолізу, холестази, фіброзу неповно репрезентують істинну картину ураження печінки, в той час як вміст медіаторів запалення та апоптозу тісно корелює з виразністю некротично-запальних і фібротичних змін у печінці. Доведено, що рівень запальних цитокінів, нітротирозину, карбонільних груп білків, сфінгозину, 1,2-диацилгліцерину та лізофосфатидилхоліну в хворих на хронічні гепатити з нормальною активністю трансаміназ і низькою реплікативною активністю вірусів адекватно відображає морфологічну картину вірусного ураження печінки.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню методів обчислення елементарних функцій, які на сьогоднішній день використовуються переважно у цифрових апаратних засобах напівпровідникової техніки. Основні завдання в дослідженні полягали у підвищенні швидкодії алгоритмів шляхом оптимізації використовуваних структур для досягнення нижчих значень латентності (і, відповідно, кількості тактів), а також покращення показників ресурсоємності при реалізації алгоритмів за допомогою апаратних засобів. Запропоновані методи були реалізовані як на програмному рівні для процесорних архітектур різного рівня складності, так і з допомогою програмованих логічних інтегральних схем, що, в свою чергу, дозволяє здійснити портування розроблених методів у інтегральну схему. Описані пропоновані методи, способи їх одержання та представлення у вигляді схем та графіків. Показано переваги та слабкі місця методів, що виникають чи можуть виникнути в тій чи іншій конфігурації кінцевого обладнання чи готового продукту. Подано способи, за допомогою яких стає можливим прискорити або спростити існуючі методи обчислень, підвищивши їх швидкодію чи зменшивши латентність та ресурсоємність. Описано процес виведення залежностей та формул. Наведено блок-схеми алгоритмів, гістограми розподілу результатів. Запропоновані нові підходи та шляхи обчислення функцій, наведені їх логічні схеми та здійснено зіставлення точності обчислень залежно від складності реалізації вибраного методу. Значну увагу приділено методу CORDIC, за допомогою якого можна обчислювати такі функції, як: синус, косинус, тангенс, експоненту, квадратний корінь, гіперболічні та обернені тригонометричні функції. Враховуючи, що найбільший інтерес із представлених функцій становить обчислення синуса та косинуса, під час практичної реалізації методів залежно від контексту поставленої задачі для демонстрації роботи використовуються саме ці функції. При використанні класичних методів точність обчислень залежить від розрядності операндів та кількості здійснених ітерацій. При невеликих кількостях ітерацій всі вхідні та вихідні значення можна задавати у вигляді таблиці, розміщеної в пам'яті. Також враховуємо, що у переважній більшості пристроїв доступним є деякий, хоч і незначний обсяг пам'яті, який можна використати для прискорення роботи більшості методів. Причому ефект буде відчутним і у випадку, якщо обсяг виділеної пам'яті становить сотні чи навіть десятки байт (оперативної чи флеш пам'яті у випадку використання мікроконтролера). Автором запропоновано нові методи знакозмінного та беззнакового перекодування вхідного аргументу, які дають змогу гнучко змінювати обсяг пам'яті, число ітерацій і, відповідно, апаратні затрати. Здійснюється апаратна реалізація розглянутих методів на платформах ПЛІС. Аналізується доступна на сьогодні апаратна база для їх імплементації від виробників Intel (Аltera) та Xilinx. Розглянуті особливості вибраних ПЛІС, специфіка апаратної реалізації алгоритмів, зокрема, вплив архітектури та інтегрованих блоків ПЛІС на функціональність реалізованих методів. Наведені схеми пропонованих алгоритмів на рівні регістрових передач та вентильного рівня на етапі їх розміщення (фітінгу) в кристалі. Розглянуто способи оптимізації алгоритмів в умовах використання конкретної платформи та залежно від версії та налаштувань середовищ розробки. Наведені результати імплементації методів безпосередньо в ПЛІС з оцінкою їх вихідних характеристик, таких, як максимальна тактова частота, ресурсоємність та енергозатратність. Верифікація коректності функціонування алгоритмів здійснюється як за допомогою імітаційного моделювання, так і після заміру фізичних показників та даних, отриманих в процесі тестування запрограмованої ПЛІС. Значну увагу приділено модифікованому методу знакозмінного перекодування - беззнакове перекодування, в якому всі аргументи приймають лише додатні величини, що дозволяє спростити реалізацію алгоритму та необхідні для цього апаратні ресурси зі збереженням переваг підходу перекодування. Основним параметром, що демонструє переваги пропонованого алгоритму, є латентність, яка оберненопропорційна тактовій частоті та залежить від кількості тактів, необхідних для обчислення функції. Кількість тактів, у свою чергу, може змінюватись завдяки змінам розміру виділеної пам'яті. Порівняння результатів методу перекодування для платформи Xilinx здійснено із пропонованою виробником імплементацією IP бібліотеки CORIDC. Для платформи Intel порівняння здійснювалось із вбудованою мегафункцією.^UThe dissertation is devoted to the improvement of methods for calculating elementary functions, which today are used mainly in semiconductor equipment. The main tasks in the study were to increase the speed of algorithms by optimizing the structures used to achieve lower latency (and, consequently, the number of cycles), as well as improving the resource-intensity indices when implementing algorithms using hardware. The proposed methods were implemented at the software level for processor architectures of different complexity levels, and with the help of programmable logic integrated circuits, which allows the porting of the developed methods to the system on a chip. The advantages and weaknesses of the methods that appear or may arise in one or another configuration of the final equipment or in the final product are shown. The ways in which it is possible to accelerate or simplify existing computational methods, increase their speed, or reduce latency and resource intensity is represented. The process of deducing dependencies and formulas is described. The block diagrams of algorithms, results distribution gistographs are presented. New approaches and ways of calculation of functions are offered, their logic diagrams are represented and the comparison of the accuracy of calculations is carried out depending on the complexity of the implementation of the chosen method. Considerable attention is paid to the CORDIC method by which one it is possible to compute functions such as sinus, cosine, tangent, exponent, square root, hyperbolic and inverse trigonometric functions. Taking into account that the great interest in the presented functions is the calculation of sinus and cosine in the practical implementation of methods depending on the context of the problem, the functions used to demonstrate the work are done. When we using classical methods, the accuracy of calculations depends on the number of operands and the number of iterations performed. In small quantities of iterations, all input and output values can be set in the form of a table placed in memory. Given that, for the vast majority of devices, some memory, though insignificant, is available, can be used to accelerate the CORDIC method. Moreover, the effect will be noticeable if the volume of allocated memory is hundreds or even dozens of bytes (operating or flash memory in the case of microcontroller). The author proposes a new method for the conversion of the input argument into an alternate, which allows flexible change of the memory for the look-up table and the number of iterations. The hardware implementation of the considered methods on the FPGA platforms is carried out. Analyzed the available hardware base for their implementation from Intel (Altera) and Xilinx manufacturers. The features of selected FPGAs, the specifics of the hardware implementation of algorithms, in particular, the influence of architecture and integrated FPGA blocks on the functionality of the implemented methods are considered. The schemes of the offered algorithms on the level of register gears and the low level at the stage of their placement (fitting) in the crystal are given. The methods of optimization of algorithms in terms of use a specific platform and depending on the version and settings of the development environment are considered. The results of impetence of methods directly in the FPGA with the estimation of their initial characteristics, such as the maximum clock frequency, resource intensity and energy consumption are given. The verification of correctness of algorithms functioning is carried out both by means of simulation modeling, and after measurement of physical indicators and data obtained during the testing of the programmed FPGA. Considerable attention is paid to the modified method of alternating transcoding - unsigned transcoding, in which all arguments take only positive values, allow simplification of the implementation of the algorithm, and necessary hardware resources for this, while preserving the advantages of the transcoding approach. The main parameter demonstrating the advantages of the proposed algorithm is the latency, which is inversely proportional to the clock frequency, and depends on the number of steps required to calculate the function. The number of cycles, in turn, may change due to the change in the size of the allocated memory. Comparison of the results of the undocumented conversion method for the Xilinx platform was carried out with the proposed implementation by the CORIDC IP library. For the Intel prototype, a comparison was made with the built-in megafunction.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню перебігу хронічного гепатиту С у пацієнтів з різними варіантами поліморфізму гену TLR-4. Також було досліджено вплив різних алельних варіантів гену TLR-4 на ефективність противірусної терапії у хворих на хронічний гепатит С з 1b генотипом. Фокусом даного дослідження було визначення основних характеристик, що визначають важкість перебігу хронічного гепатиту С та їх зв'язок з поліморфізмом гену TLR-4. Отримані дані вказують на те, що наявність у пацієнта мінорного алелю С +3725 G/C гену TLR4 асоціюється з більш вираженими проявами усіх клінічних та біохімічних синдромів, що характеризують важкість перебігу хронічного гепатиту С. Індивіди-носії алелю С +3725 G/C гену TLR4 мають достовірно вищий ризик розвитку виражених ступенів фіброзу печінки (F3-F4) та високого вірусного навантаження (>600000 МО/л) ніж ті в кого даний алель відсутній. Шанс досягнення стійкої вірусологічної відповіді при проведені противірусного терапії у хворих на хронічний гепатит С з 1b генотипом був в 13 разів вищій у пацієнтів які не мали алелю С +3725 G/C гену TLR4.^UThe dissertation is devoted to the study of the course of chronic hepatitis C in patients with different variants of the TLR-4 gene polymorphism. The effect of different allelic types of the TLR-4 gene on the effectiveness of antiviral therapy in patients with chronic hepatitis C with genotype 1b also was studied. The focus of this study was to determine the main characteristics that estimate the severity of clinical course of chronic hepatitis C and their relationship with the TLR-4 gene polymorphism. The obtained data indicated that the presence of the minor C +3725 G/C allele of the TLR-4 gene in the patient was associated with more pronounced manifestations of all clinical and biochemical syndromes that characterized the severity course of chronic hepatitis C. Individuals, which are carrying the C allele of +3725 G/C TLR-4s gene, have a significantly higher risk of severe liver fibrosis (F3-F4) and high viral load (> 600,000 IU/L), compared with those, who did not have this allele. The chance of achieving a stable virological response during antiviral therapy in patients with chronic hepatitis C with genotype 1b was 13 times higher in patients, who did not have the C +3725 G/C allele of the TLR-4 gene.