Досліджено психологічну структуру екологічної свідомості старшокласників, а також її компоненти: потребнісно-мотиваційний, світоглядний та когнітивний. Експериментально виявлено рівні їх розвитку у вихованців. Установлено необхідність проведення суттєвої корекції розвитку екологічної свідомості у старшокласників. Запропоновано технологію її формування - спеціальний еколого-психологічний тренінг. Виявлено психологічні проблеми екоосвіти в сучасному інформаційному суспільстві. Зроблено висновок, що провідними психологічними умовами розвитку екосвідомості старшокласників у системі позашкільної роботи є визначення вчителями особистості учня суб'єктом екологічно спрямованої діяльності, актуалізація життєвих цінностей у старшокласників; проектування та використання особистісно значущих творчих стратегій взаємодії "Я" зі світом природи; створення екологічно розвивального навчального середовища, що сприяє ефективному пізнанню природи як особистісної цінності.

  Скачати повний текст

Уточнено механізм фізико-хімічної взаємодії вугільних часток зі шлаками у процесі рідкофазного відновлення під час перемішування шлакової ванни барботажним дуттям за рахунок зовнішнього джерела газу. На підставі термодинамічних і кінетичних розрахунків показано, що основна частина заліза відновлюється твердим вуглецем за одностадійною (контактною) схемою у газо-шлако-вугільній суспензії, розташованої у верхньому шарі шлакової ванни. Визначено гідродинамічну структуру рідкої ванни агрегату рідкофазного відновлення "Romelt". Установлено, що ванна складається з комірок барботажу, які ініціюються горизонтальними газовими струменями, що вдмухуються в об'єм шлакової ванни. За цього горизонтальний газовий струмінь в об'ємі рідини можна розглядати як лінійне джерело бартобажу. Установлено динаміку формування горизонтального газового струменю в рідині під час продувки під рівень. Визначено основні параметри зони продувки та барботажних комірок. Виявлено, що у зоні виходу барботуючого газу, шлако-вугільна суспензія відтискується у зону спадних потоків барботажних комірок і займає не більше половини площі дзеркала шлакової ванни. Проаналізовано роботу агрегата "Romelt" на базі математичних моделей проточного реактору безперервної дії. Доведено, що барботажну зону можна розглядати у аспекті моделі проточного реактору ідеального змішування, а ванну - описати як модель проточного реактору ідеального витиснення.

  Скачати повний текст