Уперше встановлено кількість генів специфічної стійкості до збудника фузаріозу в десяти ліній озимої м'якої пшениці, що використовуються у вітчизняній селекції. З'ясовано функціональний стан генів окремих оксидоредуктаз - супероксиддисмутази (СОД), цитохромоксидази (ЦХО), фенолоксидази (ФО) та пероксидази (ПО) - у ліній озимої м'якої пшениці до та після ураження фузаріозом, а також наявність асоціацій між функціональним станом зазначених ген-ензимних систем і рівнем стійкості даних ліній. Показано, що в чутливих та стійких генотипів спостерігаються істотні відмінності в реакціях цих ферментів на зараження фузаріями. Визначено, що між наявністю множинних молекулярних форм (ММФ) СОД, ЦХО, ФО та ПО не було знайдено чіткої асоційованості з рівнем стійкості ліній пшениці до фузаріозу, але експресивність смуг окремих ізозимів на електрофореграмах виявляє чіткі асоціації з ознакою стійкості рослин до фузаріозу колоса. Зазначено, що дані ізозими можна рекомендувати маркерами стійкості рослин до фузаріозу на ранніх стадіях їх розвитку. Доведено, що такими маркерами можуть бути ММФ СОД з Rf 0,08, ФО з Rf 0,45 і По з Rf 0,03. З'ясовано, що рівень стійкості даних ліній пшениці визначається в першу чергу генами вертикальної стійкості, що взаємодіють як адитивно-домінантні та комплементарні гени.

  Скачати повний текст