Створено комплексну систему оцінювання ефективності використання управлінського персоналу з урахуванням ефективності їх формування, діяльності та розвитку. Запропоновано модель процесу підвищення ефективності використання управлінського персоналу машинобудівного підприємства. Розроблено механізм процесу оцінювання використання управлінського персоналу та механізм процесу його навчання. Визначено формування поняття "ефективність використання управлінського персоналу" як ступінь досягнення цілей і завдань діяльності підприємства шляхом ефективного формування, використання та розвитку управлінського персоналу. Розвинуто соціально-психологічні та правові положення, необхідні для реалізації управлінських функцій. Систематизовано основні методологічні проблеми оцінювання ефективності використання управлінського персоналу стосовно вдосконалення системи критеріїв і показників, що характеризують результати його діяльності. Досліджено методи оцінювання ефективності управлінської праці. Розроблено систему ознак і показників, що передбачають урахування специфіки діяльності управлінського персоналу машинобудівних підприємств. У процесі аналізу стану та проблеми ефективності використання управлінського персоналу на даних підприємствах її оцінено у аспектах формування, діяльності та розвитку, що дозволяє визначити ступінь реалізації можливостей управлінських ресурсів підприємства. Обгрунтовано рекомендації для підвищення ефективності використання управлінського персоналу на підприємствах машинобудування.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "молодіжна субкультура" з точки зору соціальної педагогіки. Визначено, що молодіжна субкультура є потужним механізмом соціалізації та має свою специфіку, структуру, взаємозв'язок з іншими субкультурами та загальною культурою зокрема. Визначено, що старші підлітки - суб'єкти молодіжної субкультури, оскільки започатковують її соціальну спрямованість, руйнуючи або вдосконалюючи попередню специфіку. Проаналізовано вплив сучасного естрадного музичного мистецтва на старших підлітків. Доведено, що музичне виховання є ефективним засобом соціального, що сприяє підвищенню рівня розвиненості соціальності (як результату соціального виховання) старших підлітків. Визначено провідні соціальні інституції, що впливають на формування та спрямованість молодіжної субкультури: сім'я, школа, однолітки, засоби масової інформації (зокрема, телебачення). Неузгодженість цих впливів зумовила обгрунтування й упровадження соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на розвиток соціальності старших підлітків. За допомогою експериментальної перевірки доведено ефективність соціально-педагогічних чинників.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена теоретичному обгрунтуванню, розробці та перевірці ефективності комплексної програми фізичної терапії хворих на розсіяний склероз, ускладнений міофасціальним больовим синдромом. Для перевірки ефективності авторської фізіотерапевтичної програми був організований реабілітаційний процес із 105 хворими чоловічої статі (середній вік – 38,51±1,36 років) із середнім віком дебюту захворювання 30,58±1,30 роки, при середній тривалості недуги 6,26±0,92 роки), які перебували на амбулаторному лікуванні за місцем проживання (Республіка Польща) із встановленим діагнозом розсіяний склероз відповідно до критеріїв McDonald (2010), ускладнений міофасціальним больовим синдромом поперекової ділянки хребта. За рекомендацією лікуючого лікаря хворі були спрямовані до Любуського центру терапевтичної реабілітації «Вікторія», відділення неврологічної реабілітації м. Славськ (Республіка Польща), де за величиною реабілітаційного потенціалу хворих розподілили на три групи: з великим реабілітаційним потенціалом (І група), середнім (ІІ група) і низьким (ІІІ група). Ступінь тяжкості розсіяного склерозу встановлювали відповідно до шкали інвалідизації за J. Kurtzke (EDSS). В процесі дослідження використовували наступні методи: спостереження, пальпацію, визначення м'язового тонусу за методом О.М. Когана., В.Л.Найдіна (1988), визначення амплітуди рухів за методикою В.П. Епіфанова (2004), ступеня спастичності 3 м'язів за шкалою Ешфорта, величини напруги при спробі довільного руху за шкалою Вейсса (1986), ступеня м'язової сили за Л.Д. Потехінім (2012), індексу м'язового синдрому за Ф.А. Хабіровим (1995), оцінку болю (шкала ВАШ, опитувальник Мак-Гіла), тестування стану вегетативної нервової системи за А.М. Вейном (1991), оцінку психологічного стану (тест САН) та якості життя (SF-36).^UThe dissertation work is devoted to theoretical substantiation, development and check of efficiency of the complex program of rehabilitation of patients with the multiple sclerosis complicated by a myofascial pain syndrome. To test the effectiveness of the author's physiotherapy program, a rehabilitation 10 process was organized with 120 male patients aged 24 to 56 years (mean age - 38.51 ± 1.36 years) with a mean age of onset of the disease 30.58 ± 1.30 years, with the average duration of the disease is 6.26 ± 0.92 years), who were on outpatient treatment at the place of residence (Republic of Poland) with a diagnosis of multiple sclerosis according to the criteria of McDonald (2010), complicated by myofascial pain syndrome of the lumbar spine. On the recommendation of the attending physician, patients were referred to the Lublin Center of Rehabilitation "Vikotria", Department of Neurological Rehabilitation, Slava (Republic of Poland), where the size of the rehabilitation potential of patients was divided into three groups: with high rehabilitation potential (group I), medium ) and low (group III). The severity of multiple sclerosis was determined according to the disability scale according to J. Kurtzke (EDSS). In turn, MG patients, depending on the rehabilitation potential, were divided into three subgroups: MG1- 35 people, used cryotherapy and stretching); MG2 -35 patients, cryotherapy, acupuncture and muscle stretching; in MG3 - 35 people, acupuncture and muscle stretching. The following methods were used in the study: observation, palpation, examination of muscle tone by the method of O.M. Kogan., V.L. Naidin (1988), examination of the amplitude of movements according to the method of V.P. Epifanova (2004), the degree of muscle spasticity on the Ashford scale, the degree of tension when trying to move on the Weiss scale (1986), the degree of muscle strength on the L.D. Potekhinim (2012), the index of muscular syndrome according to F.A. Khabirov (1995), pain scale (VAS, McGill questionnaire), testing of the autonomic nervous system by A.M. Wayne (1991), rating of psychological state (Feeling-activity-mood test) and quality of life (SF-36).

У дисертації досліджено проблему соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти. На основі дослідження теоретичних та практичних наукових здобутків здійснено систематизацію та порівняльний аналіз основних підходів до вивчення проблем внутрішньо переміщених осіб у соціогуманітарних науках. Аналіз науково-педагогічної літератури сприяли виявленню проблем сучасного суспільства, що полягають у пошуках нового місця проживання та вирішенню питань масових порушень прав громадян України, які покинули тимчасово окуповані території та потребують соціального захисту, подоланню збройних конфліктів, соціально-педагогічної підтримки осіб, які мають статус внутрішньо переміщених. Здійснено термінологічне уточнення понять – «переміщені особи», «внутрішньо переміщені особи», проаналізовано характерні ознаки цієї категорії як об'єкта соціально-педагогічної роботи. З'ясовано, що поняття «внутрішньо переміщені особи» у науковій літературі розглядаються як окремі особи, чи групи осіб, які були змушені залишити свої помешкання, або місця постійного проживання в результаті, або щоб уникнути наслідків збройного конфлікту, проявів насильства, порушень прав людини, стихійних або спричинених діяльністю людини лих, техногенних катастроф, і які не перетнули міжнародно-визнаних державних кордонів. Проаналізовано головні проблемами внутрішньо переміщених осіб в Україні та варіанти їх успішного вирішення. Визначено особливості соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти, зокрема, висвітлено стан наукових розробок щодо основ соціально-педагогічної роботи з внутрішньо переміщеними особами, шляхом визначення функціонально-рольового підходу. Сформульовано авторське визначення поняття «соціально-педагогічний супровід внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти» як процес спільної взаємодії науково-педагогічних працівників, спеціалістів соціальної сфери та волонтерів, результатом якого є формування соціальної компетентності особистості, комплексу якостей, необхідних для розвитку у внутрішньо переміщених осіб соціальної адаптованості, соціальної активності та соціальної автономності, сприяння у подоланні складних життєвих обставин.^UThe problem of social and pedagogical support of internally displaced persons in higher education institutions is investigated in the dissertation. On the basis of research of theoretical and practical scientific achievements the systematization and the comparative analysis of the basic approaches to studying the problems of internally displaced persons in social and humanitarian sciences is carried out. The analysis of scientific and pedagogical literature helped to identify problems of modern Ukrainian society, which are in search of a new place to live, armed conflicts, mass violations of the Ukrainian citizens' rights on the temporarily occupied territories and forms and methods of social protection, psychological impact and socio-pedagogical work of internally displaced persons are needed to be improved. The terminological clarification of the concepts – «displaced persons», «internally displaced persons» have been made, the characteristics of this category as an object of social work are analyzed. It has been found out that the concept of «internally displaced persons» in the scientific literature is considered as individuals or groups of people who were forced to leave their homes or places of residence as a result, or to avoid the consequences of armed conflict, violence, human rights violations, natural or man-made disasters, technological disasters and which have not crossed internationally recognized state borders. The main problems of internally displaced persons in Ukraine and the need for their successful solution are highlighted. Peculiarities of social and pedagogical support of internally displaced persons in higher education institutions are determined have been marked, in particular, the state of scientific developments on the basics of socio-pedagogical work with IDPs has been highlighted, by defining the functional-role approach (defining the main functions and roles of specialists in the process of socio-pedagogical support of IDPs). The author's definition of the concept «social and pedagogical support of internally displaced persons in higher education institutions» as a process of joint interaction of research and teaching staff, social workers and volunteers has been drafted, which results in the formation of social competence of the individual, education of qualities needed for development of internally displaced persons` social adaptability, social activity and social autonomy, assistance in overcoming difficult life circumstances.