Досліджено проблему біблійної герменевтики як особливої сфери гуманітарного знання та інтерпретації біблійних текстів як основного джерела інтертекстуальності, літературного діалогізму, алегоризації, архетипного мислення, символізму, метамовної семіотики світової культури. Висвітлено основні етапи розвитку герменевтики від давньоюдейської та ранньохристиянскої екзегези, патристики та схоластики до сучасних інтерпретативних теорій феноменологічної герменевтики, біблійного екзистенціалізму й архетипної критики. Досліджено теоретичні концепти минулих епох у взаємозв'язку з загальним розвитком філологічної думки, висвітлено літературознавчі аспекти інтерпретації тексту і явищ буття, формування методологічної системи науки про літературу, становлення її термінологічного апарату. Виявлено загальні закономірності розвитку ідей процесу осягнення та інтерпретації у світовій гуманітаристиці. З використанням дослідженої методології здійснено аналіз основних парадигм Біблії (історичної, культурологічної, жанрової, авторської), її художньо-образної структури за текстуальним, екстратекстуальним та метатекстуальним рівнями інтерпретації. Проаналізовано детермінанти біблійної семіотики у її архетипному, символічному, алегоричному та типологічному виявах. Грунтуючись на зазначених наукових концептах, розглянуто проблеми сакральності, анагогічності, есхатологічності біблійних текстів як Святого Письма.

  Скачати повний текст

Розглянуто лінгвістичні, дидактичні та методичні засади проведення словникової роботи у зпроцесі вивчення української літератури. Встановлено, що особливо ефективним є з'ясування значення слова безпосередньо у тексті, робота з укладеним тлумачним словником, усний та письмовий перекази. Зважаючи на вікові особливості учнів, розроблено методичну систему навчання, яка сприяє збагаченню їх словникового запасу на основі програмних творів, передбачає його поповнення під час вступних занять, розповіді про біографію письменника, усвідомлення значення слова через ускладнений словник, закріплення нових слів під час виразного читання, усного або письмового складання словосполучень і речень, переказування, написання творів, письмових відповідей на запитання, добору цитат тощо. Збагачення словникового запасу молодших підлітків ефективне за умов, якщо воно здійснюється цілеспрямовано, систематично на кожному уроці. Доведено, що учень тоді знаходить незрозумілі слова у тексті та з'ясовує їх значення, коли у нього є попередній досвід у виконанні завдань, а також сформовано певні вміння та навички. Запропоновано систему роботи над збагаченням активного та пасивного словника учнів, ефективність якої обгрунтовано теоретичного та підтверджено практично.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми теорії літератури та порівняльного літературознавства у їх проекції на теорію художнього перекладу. Вперше проаналізовано літературознавчі аспекти художнього перекладу в контексті основних наукових парадигм XIX - XX ст. Здійснено огляд інтерпретаційних стратегій художньої літератури в контексті теорій і концепцій психолінгвістики, психоаналізу, міфопоетики, герментевтики, формалізму, структуралізму, семіотики, деконструктивізму та в аспекті сучасних ірраціональних підходів (інтуїтивізму, феноменології, імагології, метафорології, теорії ігор). Основну увагу акцентовано на проблемах специфіки та динаміки розвитку даних парадигм, їх співіснування та взаємовпливів. Обгрунтовано твердження, що кожен з інтерпретативних підходів - це інша самобутня модальність, інший принцип систематизації матеріалу, тому залежно від обраного методу необхідно здійснювати переорієнтацію цілої системи. На підставі результатів дослідження літературознавчих концепцій підтверджено можливість використання методологій перекладання як моделей інтерпретації та виявлено, що зсуви у літературознавчих метасистемах, генеровані перекладацьким мисленням, пов'язані з перенесенням акцентів з парадигм, орієнтованих на зміст, на парадигми, орієнтовані на процес як можливий погляд на сфери мистецтва.

  Скачати повний текст