Висвітлено теоретико-методологічні і прикладні питання регулювання зайнятості населення на основі виявлення регіональних особливостей. Уточнено сутність категорій "зайнятість" та "регулювання зайнятості населення". Досліджено фактори формування зайнятості населення регіону та проведено їх оцінку. Проведено аналіз ретроспективної динаміки та сучасного стану зайнятості населення Хмельницької області. Вдосконалено інтегральну оцінку стану та встановлено вплив профорієнтації на структуру зайнятості населення регіону. Вперше обгрунтовано принципи розробки і реалізації концепції зайнятості на основі виявлених регіональних особливостей її регулювання, а саме: нормативно-правовий, спадковості, об'єктивності, антропоцентричності, узгодженості, інноваційності, конкретності, реальності, антикризовості та екологічності.

  Скачати повний текст

Досліджено стан мембранних структур, антиоксидантну та дезінтоксикаційну системи захисту за умов токсичного ураження солянокислим гідразином та етиловим спиртом, запропоновано методи корекції їх порушень за допомогою антиоксидантів та ентеросорбента. Встановлено, що інтоксикація солянокислим гідразином призводить до пригнічення ферментної та неферментної ланок системи антиоксидного захисту, зниження функціональної активності мікросомальної системи дезінтоксикації, порушення стану плазматичних і мітохондріальних мембран гепатоцитів. Комбіноване застосування солянокислого гідразину й етилового спирту має потенціюючу дію на досліджувані показники, що призводять до ще більш виражених їх змін. Зазначено, що використання розчину прополісу, ліпосом з інкорпорованим токоферолу ацетатом та ентеросорбента полісорб з метою корекції викликаних порушень в певній мірі покращує показники антиоксидантного захисту, функціональної активності системи дезінтоксикації та стану плазматичних і субклітинних мембран, однак повної їх нормалізації не досягнуто. Встановлено, що поєднане застосування перерахованих засобів лікування зумовлює більш виражений позитивний ефект.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні, методологічні та практичні засади взаємозв'язку економічного розвитку аграрного виробництва з системою оподаткування господарюючих суб'єктів. Визначено ефективність функціонування аграрного сектора економіки, проаналізовано податкове навантаження сільськогосподарських підприємств з різними організаційно-правовими формами господарювання. Проведено статистичне дослідження та виявлено ступінь залежності та взаємозв'язок результатів діяльності суб'єктів господарювання від впливу важелів податкової політики. Розроблено пропозиції щодо забезпечення соціально-економічного розвитку та підвищення ефективності аграрного виробництва на Миколаївщині. Виявлено методологічні проблеми сучасного податкового регулювання. Обгрунтовано пріоритетні напрямки удосконалення оподаткування сільськогосподарських товаровиробників. Наведено пропозиції щодо оптимізації рівня оподаткування, зменшення податкових привілеїв в аграрному секторі. Доведено необхідність впровадження диференційованого підходу щодо оподаткування прибутку.

  Скачати повний текст

У дисертації висвітлено результати комплексного аналізу трансформаційних процесів, здійснених радянською владою на території Тернопільщини впродовж вересня 1939 – червня 1941 рр.: від часу вступу Червоної армії на територію області і до початку німецько-радянської війни. Встановлено, що зміни у суспільно-політичному, соціально-економічному та культурному житті регіону відбулися впродовж трьох етапів: перший – 17 вересня – 10 грудня 1939 р. – формування тимчасових органів влади під контролем політуправлінь Червоної армії; другий – 10 грудня 1939 – 3 лютого 1940 р. – перехід функцій тимчасових управлінь до створених органів радянської влади на місцях; третій – лютий 1940 – червень 1941 рр. – розбудова партійних, радянських, правоохоронних, силових, господарських структур управління.Аргументовано, що приєднання Західної України, у тому числі Тернопільщини, до складу УРСР і СРСР було викликано насамперед зовнішнім чинником – політикою керівництва СРСР, спрямованою на силове приєднання регіону до Радянського Союзу.Проаналізовано встановлення радянської влади на Тернопільщині та визначено її тоталітарний характер; політичними центрами влади стали органи більшовицької партії – обком, міськкоми і райкоми КП(б)У; усі важливі посади у структурах влади займали вихідці із східних областей УРСР; влада не довіряла місцевим кадрам.Встановлено, що вступ Червоної армії на територію області викликав неоднозначну оцінку місцевого населення, хоча на початковому етапі радянізація позитивно сприймалася у регіоні: зміни у сфері освіти і культури, розвиток закладів охорони здоров'я, створення санітарної служби, радіофікація, телефонізація, ремонт і будівництво доріг тощо; зміни у ставленні до радянських урядових органів були викликані масовими репресіями, які були пов'язані з ув'язненнями, депортаціями і навіть фізичним знищенням населення.Досліджено процеси націоналізації в сфері промисловості, банківської справи, торгівлі; визначено характер колективізації одноосібних господарств на селі.З'ясовано характер перетворень в освітній сфері та культурі, де окрім позитивних змін – зростання кількості шкіл і клубних закладів, безплатне навчання, кіно, охоплення населення гуртковою роботою, – постійно здійснювався ідеологічний тиск та організаційний контроль, влада встановила нагляд за церквою, духовне життя обмежувалося орієнтацією на марксистсько-ленінську ідеологію.Досліджено, що приєднання Західної України, у тому числі Тернопільщини, до складу УРСР, попри навіть символічний характер її державності, стало важливим етапом на шляху до соборності та здобуття незалежної держави.^UThe dissertation covers the results of a complex analysis of the transformational processes of Soviet power in the Ternopil Region during September 1939- June 1941, from the time of the occupation of the RSChA region to the time of the occupation of Western Ukraine by Nazi Germany.The process of force changes introduced by the Soviet government in Ternopil is described. They dramatically affected the socio-economic, socio political and cultural life of the region during three stages of its functioning: the first stage: September 17-December 10, 1939 the formation of the year-old temporary government bodies under control Red Army, the second stage: December 10, 1939-February 3, 1940-the transition of the functions of interim administrations to the creation of organs of Soviet, law enforcement, power, economic management structures. The features of the introduction and application of the command-administrative methods and principles of organizing the smoth management of the industrial and economic complex of the region with the aim of incorporating it into a single national system of the USSR are investigated. The main directions of the implementation of Soviet reforms are analyzed, the purpose of which was the destruction of national-cultural, spiritual values and traditions, the elimination of private and cooperative property of political parties and public organizations, the planting of Soviet patterns, communist morality and an atheistic worldview. The leading role of the CPSU has been clarified and analyzed as a center of concentration of the state, economic and individual sectors, as well as the possession of the right to use power structures to punitive actions against the indigenous population of the region that did not perceive Soviet politics. Studying the socio-political and socio-economical transformations of the western Ukraine region on local scale (using the example of Ternopil Region) allowed us to come closer to solving thematic problems in its most substantive and concrete manifestations. A detailed analysis of the transformation processes of public life of a particular territorial, local unit gives an idea to the methods, forms, means, efficiency, consequences and perception of the population of the region of all aspects of public policy out by the authorities of the specified period. Keeping the chronomical principle and material statements, emphasis is placed on the importance of the region on interstate relations on the eve of the Soviet-German conflict.

У дисертаційній роботі представлено результати комплексного популяційного аналізу п'яти модельних видів лікарських рослин, що є типовими для Шосткинського геоботанічного району (Convallaria majalis L., Helichrysum arenarium L., Hypericum perforatum L., Plantago major L., Thymus serpyllum L. еmend. Mill.). Додатково вивчено виявлені під час досліджень дві популяції Thymus x polessicus. За показниками популяційної щільності досліджувані рослини розподіляються за трьома групами: 1) види, у яких середні значення ознаки зазвичай не перевищують 10 рослин/м2 – Hypericum perforatum; 2) види, у яких середні значення ознаки зазвичай не перевищують 50 рослин/м2 – Plantago major, Convallaria majalis, Helichrysum аrenarium; 3) у яких середні значення ознаки зазвичай перевищують 50 рослин/м2 – Thymus serpyllum, Thymus x polessicus. Встановлено, що онтогенетичні спектри популяцій усіх досліджуваних лікарських рослин є неповними. Для кожної із популяцій визначено розміри та розроблено морфоструктурні моделі їхніх рослин. Показано, що функціонування популяцій лікарських рослин супроводжується формуванням морфоадаптацій, що безпосередньо пов'язано із проявом морфологічної мінливості (внутрішньопопуляційного варіювання абсолютних значень морфопараметрів) та пластичності (міжпопуляційного варіювання середніх величин морфопараметрів). Показано, що особливості розмірної структури популяцій проявляються через відмінності у розподілі рослин за класами розмірності та за сполученнями різних пар класів. На основі класичних підходів установлено, що комплекс ключових (визначальних щодо рівня віталітету) показників формують лише статичні метричні морфопараметри. У більшості досліджуваних лікарських рослин (за винятком Hypericum perforatum та Thymus x polessicus) репрезентовано усі три якісні типи популяцій (депресивні, врівноважені та процвітаючі). Доведено статистично достовірний вплив на морфоознаки та на популяційні характеристики лікарських рослин низки еколого-ценотичних чинників. За результатами комплексної оцінки онтогенетичної та віталітетної структури, популяції лікарських рослин були диференційовані на групи за рівнем їхньої здатності до сталого функціонування. При цьому була апробована методика, яка базується на використанні трьох оригінальних індексів (віталітетно-відновлювального (IQV), віталітетно-генеративного (IQG) та інтеграційного (IQVG)).^UThe dissertation presents the results of complex population analysis of five model species of medicinal plants, which are typical for Shostka geobotanical region (Convallaria majalis L., Helichrysum arenarium L., Hypericum perforatum L., Plantago major L., Thymus serpyllum L. emend. Mill.). Additionally, two populations of Thymus x polessicus were identified during the research. According to the indicators of population density, the studied plants are divided into three groups: 1) species in which the average values of the trait usually do not exceed 10 plants/m2 – Hypericum perforatum; 2) species in which the average values of the trait usually do not exceed 50 plants/m2 – Plantago major, Convallaria majalis, Helichrysum arenarium; 3) in which the average values of the trait usually exceed 50 plants/m2 – Thymus serpyllum, Thymus x polessicus. It is shown that the ontogenetic spectra of populations of all studied medicinal plants are incomplete. For each of the populations the sizes are determined and morphostructural models of their plants are developed. The shows that the functioning of medicinal plants populations is accompanied by the formation of morpho-adaptations, is directly related to the manifestation of morphological variability (intrapopulation variation of morphoparameters absolute values) and plasticity (interpopulation variation of morphoparameters values). It is shown that the peculiarities of the dimensional structure of populations are manifested due to differences in the distribution of plants by dimensional classes and by combinations of different pairs of classes. On the basis of classical approaches, it has been established that a set of key (determining the level of vitality) indicators are formed only by static metric morphoparameters. Most of the studied medicinal plants (except for Hypericum perforatum and Thymus x polessicus) represent all three qualitative types of populations (depressed, balanced and prosperous). A statistically significant effect on morphological features and population characteristics of medicinal plants of a number of ecological and coenotic factors has been proved. According to the results of a comprehensive assessment of the ontogenetic and vitality structure, populations of medicinal plants were differentiated into groups according to the level of their ability to function sustainably. The technique based on the use of three original indices (vitality-restorative (IQV), vitality-generative (IQG) and integrative (IQVG)) was tested.