Дисертацію присвячено комплексному аналізу життєздатності Pinus pallasiana D. Don і P. sylvestris L. на трьох залізорудних відвалах Криворіжжя. Об'єктом дослідження є штучні насадження та інтродукційні популяції Pinus pallasiana і P. sylvestris. Методи дослідження – польові спостереження (стаціонарні та експедиційні), лабораторні дослідження, дендрологічні, морфометричні, порівняльно-морфологічні, методи популяційної біології та генетики, статистичні з використанням прикладних комп'ютерних програм. Встановлено, що 35–40-річні насадження Pinus pallasiana і P. sylvestris на відвалах Криворіжжя відзначаються високою стійкістю і тривалістю життя, здатні успішно рости і розвиватися на різних ділянках відвалів, які суттєво відрізняються за механічним і фізико-хімічним складом субстратів. В 30–35-річних насадженнях P. pallasiana і P. sylvestris внаслідок опадання хвої і шишок, а також природного відпаду нижніх гілок, утворюється стабільна підстілка, в нижньому шарі якої утворюється детрит. Рослини обох видів сосен, що досягли репродуктивної фази розвитку, на відвалах формують поверхневу кореневу систему з добре розвинутими горизонтальними боковими коренями. Формування такої кореневої системи, що виходить далеко за межі проекції крони, є адаптивною реакцією рослин на специфічне едафічне середовище, оскільки у поверхневому шарі субстрату, завдяки фізико-хімічному вивітрюванню, накопичується більше доступних для рослин поживних речовин. Встановлено феномен насіннєвого відновлення обох видів сосен на залізорудних відвалах, яке відбувається щорічно навколо їх первинних насаджень у радіусі 300-500 м. Молоді рослини самосіву формують перші жіночі шишки у 7-річному віці і в наступні роки відзначаються нормальною репродуктивною здатністю, утворюючи повноцінне насіння. Просторове розміщення мікросайтів самосіву сосен детермінується напрямками домінуючих вітрів, фізико-хімічним складом субстратів, особливостями мікро- та мезорельєфу відвалів. Окремі популяційні локуси на відвалах мають площу 1–2 га, а щільність молодих рослин у них досягає 15–75 особин різного віку на 100 м2. Площа природного розселення P. pallasiana навколо материнських насаджень становить 0,043–1,0 га, що в 2,4–21,5 рази більше самої площі материнських насаджень. Найбільшою кількістю в мікросайтах самосіву на відвалі представлені 3-, 4- і 7-річні рослини, а найменшою – 2- і 10-річні. Переважна більшість самосіву P. pallasiana на залізорудному відвалі характеризується високим рівнем життєвості і в 7–10-річному віці за морфометричними показниками переважає самосів на згарищах в природній популяції цього виду в Гірському Криму. Локальні популяції P. pallasiana і P. sylvestris, що стихійно формуються на залізорудних відвалах Криворіжжя, мають дещо збіднений рівень алельного різноманіття, однак за рівнем гетерозиготності мало поступаються природним популяціям цих видів у Гірському Криму та Степу відповідно. Розроблено методичний підхід з моніторингової оцінки лісопридатності відвалу в цілому та окремих його частин для біологічної рекультивації з виключенням матеріально- і фінансово затратного технічного етапу перепланування його поверхні та насипкою шару ґрунту. Запатентовано способи використання P. pallasiana і P. sylvestris в озелененні залізорудних відвалів Криворіжжя.^UThe dissertation is devoted to the complex analysis of the viability of Pinus pallasiana D. Don and P. sylvestris L. on three iron ore dumps in Kryvyi Rih Area. The object of the study is artificial plantations and introducing populations of Pinus pallasiana and P. sylvestris. Methods of research – field observations (stationary and expeditionary), laboratory research, dendrological, morphometric, comparative-morphological, methods of population biology and genetics, statistical with using applied computer programs. We ascertained that 35-40-year-old plantations of Pinus pallasiana and P. sylvestris on the dumps of Kryvyi Rih Area are characterized by high stability and life expectancy; they can successfully grow and develop in different plots of dumps, which differ significantly in mechanical and physical-chemical composition of substrates. In the 30-35-year-old plantations of P. pallasiana and P. sylvestris, as a result of fall of needles and cones, as well as the natural fall of the lower branches, the stable litter forms, in the lower layer of which detritus forms. Plants of both species of pines that have reached the reproductive phase of development, on the dumps form a superficial root system with well-developed horizontal lateral roots. Formation of such a root system that goes far beyond the projection of the crown is an adaptive response of plants to a specific edaphic environment, since in the surface layer of the substrate, due to physical and chemical weathering, more nutrients, which are available to plants, are accumulated. The phenomenon of seed renewing of both species of pines on iron ore dumps is noted annually around their primary plantations within a radius of 300–500 m. Young self-seeded plants form the first female cones at 7 years of age and in subsequent years they have normal reproductive capacity, forming a full-fledged seed. The spatial placement of microsites of self-seeding is determined by the directions of prevailing winds, the physical-chemical composition of substrates, and the peculiarities of micro- and mesorelief of dumps. Particular populations of loci in the dumps have an area of 1–2 hectares, and the density of young plants in them reaches 15–75 individuals of different ages per 100 m2. The area of natural establishment of P. pallasiana around the parent plantings is 0.043–1.0 hectares; that is 2.4–21.5 times larger than the area of these parent plantings. The largest number of microsites of self-seeding in the dump are occupied by 3-, 4- and 7-year-old plants, and the smallest one – by 2- and 10-year-old ones. The vast majority of self-seeded plants of P. pallasiana on an iron-ore dump is characterized by a high level of vitality and in the age of 7–10 years; their morphometric indicators predominate the self-seeding on the post-fire plots in the natural population of this species in the Mountain Crimea. The local populations of P. pallasiana and P. sylvestris, spontaneously formed on iron ore dumps of Kryvyi Rih Area, have slightly reduced level of allelic diversity, but in terms of heterozygosity, they are inferior to the natural populations of these species in the Mountain Crimea and the Steppe, respectively. We developed the methodical approach for monitoring the forest suitability of the dump as a whole and its individual parts for biological reclamation, with the exception of the materially and financially costly technical stage of redevelopment of its surface and the filling of the soil layer. We patented some methods of using P. pallasiana and P. sylvestris in greening of iron ore dumps in Kryvyi Rih Area.

Об'єктом дослідження роботи є перетворюючий вплив штучних лісових насаджень на флористичне різноманіття, продуктивність травостою та ґрунтовий покрив степових угруповань Південного Криворіжжя. Метою роботи є з'ясування біогеоценотичних особливостей штучних лісових насаджень Південного Криворіжжя порівняно з степовими угрупованнями для визначення перетворюючого впливу лісів. Методи дослідження – геоботанічні (флористичний, екологічний, таксономічний, географічний, біоморфологічний, ценотичний аналіз), польові (маршрутні та напівстаціонарні), хімічні методи вивчення ґрунтів, статистичні методи обробки та аналізу даних. Встановлено, що для штучних лісових насаджень характерне низьке флористичне різноманіття (2–90 видів) у порівнянні із степовими угрупованнями (128–251 видів). З'ясовано, що в трав'яному покриві насаджень найбільша кількість видів має невисоку частоту трапляння із значною участю рудеральних видів. Виявлено, що найбільші запаси біомаси деревини встановлені для 40-річних насаджень Gleditsia triacanthos, порівняно з насадженнями Quercus robur такого ж віку. Встановлено, що особливості трав'яного ярусу та підстилки в штучних лісових біогеоценозах обумовлені їх середовищеперетворюючим впливом та динамікою кліматичних умов. Визначено, що надземна маса трав'яної рослинності в насадженнях відіграє незначну роль, змінюється з роками, а підземна маса – коливається в межах від 32,5 до 94,8 г/м2 і суттєво залежить від видових та вікових особливостей дерев. Надземна і підземна фітомаса степових угруповань залежить від їх видового складу, біологічних особливостей домінанту, погодних умов та кам'янистості субстрату. Найбільші показники надземної і підземної фітомаси мають рослинні угруповання заказника «Урочище Степок» порівняно із степовими ділянками на схилах. Встановлено ряд за ступенем збільшення вмісту органічного вуглецю в підстилці насаджень у різних підгоризонтах: насадження Pinus pallasiana (9,7%) → P. pallasiana і P. sylvestris (10,3%) → Q. robur на схилах (17,0%) → Robinia pseudoacacia (18,1%) → G. triacanthos (38,0%) → Q. robur (47,2%). Визначено, що вміст гумусу в шарі ґрунту 0–10 см штучних лісових угруповань знаходиться в межах від 1,1 до 3,1% (аренні піски) та від 6,2 до 8,7% (чорноземи південні лісопокращені). Для степових угруповань на схилах вміст гумусу в шарі ґрунту 0–10 см знаходиться в межах від 4,5% до 6,3%, а в заказнику – 7,9%. Матеріали роботи з оцінки продуктивності штучних лісових угруповань та їх енергетичних показників передані до Криворізького Держлісгоспу та Державного підприємства «Володимирівське лісове господарство»; степових угруповань – до управління Криворізького сільського господарства, де використовуються для прогнозу розвитку лісових насаджень в умовах степу і раціонального планування пасовищного навантаження на степові екосистеми, виділення заповідних територій тощо. Результати досліджень можуть бути корисними при проектуванні захисних штучних лісонасаджень степової зони.^UThe object of our research is the transforming effect of artificial forest plantations on floristic diversity, grass productivity and soil cover of steppe communities of Southern Kryvyi Rih Area. The aim of the work is to find out the biogeocoenic peculiarities of artificial forest plantations of the Southern Kryvyi Rih Area in comparison with steppe communities to determine the transforming influence of forests. Methods of research: geobotanical (floristic, ecological, taxonomic, geographic, biomorphological, coenotic analysis), field (route and semi-stationary), chemical methods of soil study, statistical methods of processing and analysis of data. For artificial forest plantations, it was revealed that low floristic diversity (2-90 species) is characteristic in comparison with steppe communities (128-251 species). It was found out that the largest number of species in the grass cover of plantations has low occurence rates with significant participation of ruderal species. We found that the largest biomass reserves of wood are set for 40-year-old plantations of Gleditsia triacanthos, compared with Quercus robur of the same age. It is ascertained that the peculiarities of the grass storey and litter in artificial forest biogeocoenoses are due to their environment-transforming influence and the dynamics of climatic conditions. We defined that the overweight of herbaceous vegetation within plantations plays an insignificant role, changes over the years, and underground mass - ranges from 32.5 to 94.8 g/m2 and significantly depends on the species and age characteristics of trees. The underground and underground phytomass of steppe communities depends on their species composition, biological peculiarities of the dominant, weather conditions and stony substrate. The largest indices of above-ground and underground phytomasses are noted for the vegetation community of the “Natural Landmark Stepok” reserve, compared with the steppe areas on the slopes. We ascertained the sequence for degrees of increasing content of organic carbon in the litter of plantations in different sub-horizons: Pinus pallasiana (9.7%) → P. pallasiana and P. sylvestris (10.3%) → Q. robur on the slopes (17.0%) → Robinia pseudoacacia (18.1%) → G. triacanthos (38.0%) → Q. robur (47.2%). It was revealed that the content of humus in the soil layer of 0-10 cm of artificial forest communities is in the range from 1.1 to 3.1% (stony sands) and from 6.2 to 8.7% (southern forest black soils). For steppe communities on the slopes, the content of humus in the soil layer 0–10 cm is in the range of 4.5%–6.3%, and in the reserve – 7.9%. Materials of work on estimation of productivity of artificial forest communities and their energy indices were transferred to Kryvyi Rih State Forestry Enterprise and State Enterprise "Volodymyrivka Forestry"; materials on steppe communities – to Kryvyi Rih Department of Agriculture, where they are used for forecasting the development of forest plantations in the conditions of the steppe and rational planning of grazing pressure on steppe ecosystems, the allocation of protected areas, etc. The results of research can be useful for the design of protective artificial forest plantations of the steppe zone.

Дисертацію присвячено комплексному вивченню еколого-біологічних особливостей зростання ялини звичайної Picea abies (L.) Karst. та ялини колючої P. pungens Engelm. за дії різнорівневого забруднення в умовах промислового м. Кривий Ріг, розташованого у степовій зоні України. Досліджено біометричні параметри та життєвий стан 30–40-річних дерев P. аbies та P. pungens в умовах урботехногенного середовища, а також оцінено життєздатність рослин в куртинному типі посадки. Виявлено, що життєвий стан рослин P. аbies та P. pungens знижується в насадженнях при помірному та високому рівні забруднення у 2,3 та 1,7 разів порівняно з насадженнями контролю. Виявлені адаптивні реакції рослин на техногенний стрес за анатомо-морфологічними та фізіологічними характеристиками хвої ялин. Відмічено, вищий рівень вмісту фотосинтетичних пігментів у хвої P. pungens на всіх моніторингових ділянках у порівнянні з P. abies. Встановлено 13 типів патологій пилкових зерен і зростання кількості тератоморфного пилку в умовах урботехногенного середовища. Відмічено, що в умовах високого рівня забруднення у P. abies та P. pungens показники енергії проростання та лабораторної схожості насіння нижчі у 8,2; 5,6 та 3,6; 6,1 разів відповідно порівняно з рослинами контролю. Досліджено показник комплексної декоративності у рослин P. abies (2,3–4,8 бали) та P. pungens (2,9–4,9 бали), який досягав максимуму на ділянках із незначним рівнем забруднення. Оцінено перспективи використання видів роду Pісеа в урботехногенних умовах та визначено інформативні показники для біоіндикації забруднення середовища аерополютантами.^UThe dissertation is devoted to the complex study of ecological-biological features of growth of Picea abies (L.) Karst. and Picea pungens Engelm. under the action of multilevel pollution in the industrial city of Kryvyi Rih in the steppe zone of Ukraine. We investigated the biometric parameters of the 30–40-year-old trees of P. аbies аnd P. pungens in the urban environment of the city of Kryvyi Rih, and evaluated the viability of plants in the curtain type of planting. It was found that the vital state of P. abies and P. pungens plants is reduced in plantations with moderate and high levels of pollution by 2.3 and 1.7 times compared to control plantations. Adaptive reactions of plants to technogenic stress by anatomical-morphological and physiological characteristics of spruce needles were revealed. We noted that the content of photosynthetic pigments in P. pungens needles was higher in all monitoring areas compared to P. abies. We ascertained the 13 types of pathologies of pollen grains and increase in the amount of teratomorphic pollen in the conditions of urban technogenic environment. It is noted that in conditions of high level of contamination in P. abies and P. pungens the indicators of germination energy and laboratory germination of seeds are lower by 8.2; 5.6 and 3.6; 6.1 times, respectively, compared with control plants. The indicator of complex decorativeness in plants of P. abies (2.3–4.8 points) and P. pungens (2.9–4.9 points) was studied, which reached a maximum in areas with a low level of pollution. Prospects for the use of species of the genus Piсea in urban technogenic conditions are assessed and informative indicators for bioindication of air pollution by air pollutants are determined.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженю флори басейну р. Інгулець, її структурної організації, аутсозологічному аналізу та дослідженю популяцій ряду созофітів, виявленню основних тенденції змін флори під дією антропогенних факторів, розробці заходів з оптимізації охорони фітобіоти в регіоні. Встановлено видовий склад флори басейну Інгульця, що включає 1411 видів, які презентують 566 родів та 129 родин, і на цій основі підготований«Конспект флори басейну Інгульця». Визначено, що флора на досліджуваній території сформувалась під впливом як північного бореального центру, так і за безпосередньою участю південного древньосередземноморського, але на новітньому етапі зазнає суттєвого (24,4%) насичення адвентивними видами. Флора басейну має автохтонний степовий характер та зазнає впливу антропогенних чинників на її розвиток, при цьому пінічна частина зберегла риси бореального типу. Раритетна складова флори досліджуваного регіону налічує 292 види рідкісних і зникаючих видів рослин із 181 роду і 77 родин, із них до Червоної книги України включено 66 видів, Бернської конвенції – 6, списку CITES – 6, додатків Оселищної Директиви – 8, до охоронного списку Дніпропетровської обл. – 240, Кіровоградської – 96 видів, Миколаївської та Херсонської – по 25 видів. Провідними родинами раритетної фракції є родини Asteraceae та Fabaceae, у верхній частині басейну – Ranunculaceae та Orchidaceae. Серед созофітів флори басейну Інгульця переважають представники найбільш трансформованих степового та петрофітного флорокомплексів, внаслідок чого багато рідкісних видів перебувають під загрозою зникнення. Популяції созофітів належать до нормального повночленного типу і при незмінних умовах їх зростання не потребують додаткових заходів охорони. Основні фактори, що призводять до змін флори в басейні Інгульця під дією антропогенних чинників: знищення оселищ внаслідок гірничо-видобувної діяльності, розорювання степових ділянок, штучного заліснення природних урочищ, надмірного випасу худоби, створення каскадів ставків, використання інвазійно активних видів при формуванні лісосмуг тощо; синантропізація та адвентизація рослинного покриву. Виявлено критично низький (1,18% від загальної площі) рівень заповідання в регіоні. Основні шляхи оптимізації охорони рідкісних і зникаючих видів рослин у басейні Інгульця: розробка програми відновлення природних екосистем; створення нових об'єктів природно-заповідного фонду; збереження рідкісних і зникаючих видів у культурі, обмеження поширення інвазійних видів, заборона розорювання степових схилів під заліснення. Пасивні методи охорони в природних резерватах сприяють деструктивним процесам у рослинному покриві. Постмайнингові ділянки придатні для відновлення зональної природної рослинності, реінтродукції созофітів, при рекультивовані, що в подальшому стане основою створенням техногенних об'єктів ПЗФ.^UThe dissertation presents the complex studies results of the flora of the catchment area of Ingulets river, in specifically, the structural organization analysis, the outsosological analysis and study of the population of some sozophytes, the main trends identification of flora under the influence of anthropogenic factors, the development of measures to optimize the protection of the floristic diversity in the region. The species composition of the flora of the catchment area of Ingulets river has been established, which includes 1411 species, which represent 566 genera and 129 families. Based on this, the «Summary of the flora of the catchment area of Ingulets river» has been prepared. As a result of the research, it was found that the flora was formed under the influence of the northern boreal centre, and with the direct participation of the south of the ancient Mediterranean, but at a late stage of formation it is significantly (24.4%) saturated with adventive species. The flora of the catchment area of Ingulets river has an autochthonous steppe character and is influenced by anthropogenic factors on its development. The northern part of the catchment area has retained the features of the boreal type. The rare component of the flora of the studied region includes 292 species of rare and endangered plant species from 181 genera and 77 families, of which 66 species are included in the Red Book of Ukraine, 6 from the Bern Convention, 6 from the CITES list, 8 from the Habitats Directive. Also and from the regional Conservation Lists (Dnipropetrovsk region – 240, Kirovograd region – 96 species, Mykolaiv region and Kherson region 25 species. The leading families of the rare fraction are the families Asteraceae and Fabaceae, in the upper part of the catchment area of Ingulets river – Ranunculaceae and Orchidaceae. Among the protected rare species of flora in the upper reaches of the catchment area of Ingulets river, most are endangered steppe and petrophytic flora complexes that are endangered. Population features of the studied sozophytes indicate that the studied populations belong to the normal full-membered type and under constant conditions of their growth do not require additional protection measures.The main trends of flora change in the catchment area of Ingulets river under the influence of anthropogenic factors: destruction of settlements due to mining activities, ploughing of steppe areas, artificial afforestation of natural tracts, excessive grazing, creation of ponds cascades, use of invasive species in forest belts, etc .; synanthropization and adventitia of vegetation. A critically low (1.18% of the total area) level of the reservation in the region was revealed. The main ways to optimize the protection of rare and endangered plant species in the catchment area of Ingulets river: development of a program to restore natural ecosystems; creation of new objects of the nature reserve fund; preservation of rare and endangered species in culture, limiting the spread of invasive species, banning the ploughing of steppe slopes for afforestation. Methods of protection in nature reserves require refinement of legislation, with the possibility of active intervention in destructive processes. Post-mining areas suitable for the restoration of zonal natural vegetation, the reintroduction of sozophytes, can also be recultivated for the purpose of artificial formation of rare plant species populations of and endangered species. These areas are suitable for the creation of artificial objects of nature reserves.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню життєздатності Betula pendula Roth в умовах Криворіжжя, а саме впливу вихлопних газів автотранспорту та шкідливих викидів промислових підприємств гірничо-металургійного комплексу на морфо-анатомічні та фізіологічні параметри досліджуваного виду, а також особливостей поселення B. pendula на залізорудних відвалах Криворіжжя та формування на них локальних популяцій. Установлено погіршення життєвого стану B. pendula, зменшення біометричних параметрів дерев з підвищенням рівня техногенного навантаження. Виявлено зміну показників морфо-анатомічних та фізіологічних параметрів листка в умовах Кривого Рогу, що відображають рівень забруднення на інших місцях зростання. Відмічено, що на залізорудних відвалах Криворіжжя B. pendula активно поселяється та розмножується насіннєвим способом, формуючи локальні популяції. Зафіксовано, що на техногенно порушених ландшафтах у B. pendula спостерігається зміна життєвої форми: з'являються поростеутворюючі, небагато- та багатостовбурові особини. На чотирьох залізорудних відвалах Криворіжжя за віковою структурою виявлено 10 молодих популяційних локусів і 1 зріючий, 8 з яких належать до процвітаючого типу і 3 є депресивними. Досліджено, що B. pendula в умовах відвалів формує поверхневу кореневу систему (0–30 см). Установлено високу чутливість генеративної сфери B. pendula до впливу забруднюючих речовин техногенного походження, що призводить до зменшення морфометричних параметрів пилку, його якості, збільшення спектру аномалій та їх загальної кількості, а в подальшому – до погіршення посівних якостей насіння.^UThe dissertation is devoted to the study of the viability of Betula pendula Roth in the conditions of Kryvyi Rih аrea, namely the influence of vehicle exhaust gases and harmful emissions from industrial enterprises of the mining and metallurgical complex on the morpho-anatomical and physiological parameters of the studied species and the peculiarities of the settlement of B. pendula on the Kryvyi Rih аrea iron ore dumps and the formation of local populations thereon. Іt is established deterioration of the life status of B. pendula, decrease of biometric parameters of trees with increasing level of technogenic pollution. Changes were also found in the morpho-anatomical and physiological parameters of the leaf under Kryvyi Rih conditions, reflecting the level of contamination at other growth sites. It is noted that B. pendula is actively inhabiting and propagating by seed in the iron ore dumps of Kryvyi Rih аrea, forming local populations. It has been reported that technogenically disturbed landscapes in B. pendula show a change in life form: porous, few- and many-stemmed individuals appear. On four iron ore dumps of Kryvyi Rih аrea, were found by age structure, 10 young population loci and 1 ripening, 8 of which are of prosperous type and 3 are depressive. It has been found that B. pendula forms a superficial root system in the conditions of dumps (0–30 cm). High sensitivity of the generative sphere of B. pendula to the influence of pollutants of technogenic origin has been established, which leads to a decrease in the morphometric parameters of pollen, its quality, anomalies spectrum and their total quantity, and subsequently to a deterioration of the sowing qualities of seeds.

Визначено та проаналізовано життєздатність видів роду Populus L. на залізорудних відвалах та в паркових насадженнях Криворіжжя. Показано, що найбільш поширеними серед тополь в насадженнях парків є P. bolleana Lauche, P. italica (Du Roi) Moench та P. nigra. Встановлено зниження життєвого стану тополь в парках внаслідок збільшення абсолютного віку дерев та через часті механічні ушкодження та хвороби, що прискорює процеси їх відмирання. Крім того, останніми роками майже не проводяться доглядні роботи за парковими насадженнями.На відвалах Криворіжжя тополі найбільш поширені у порівнянні з іншими видами листяних деревних порід і виступають піонерними породами. Серед виявлених на відвалах 6 видів і 1 гібриду роду Populus найбільші площі займають P. italica, P. deltoidеs і P. alba анемохорного походження. Коренева система тополь на відвалах змінює свою морфоструктуру, внаслідок чого тополі формують 6 життєвих форм, найбільш поширеною серед яких є форма куртиноутворюючого дерева. Встановлено, що утворення ксилоризому є адаптивно важливим пристосуванням у тополь на залізорудних відвалах, що сприяє збереженню кількісної чисельності особин на неотехногенних поверхнях. Встановлені зміни у накопиченні основних пігментів фотосинтезу у тополь за різних умов зростання, а також в анатомічній будові листка та кореня свідчать про активацію пристосувальних реакцій рослинного організму до зростання в складних, часто екстремальних, екологічних умовах відвалів.^UThe dissertation is devoted to the complex analysis of viability of Populus L. species on iron ore dumps of Kryvyi Rih – Pervomaisky and Hannivsky dumps of the Pervomaisky quarry of PrAT «Northern GOK» and Petrovsky dump of PrAT «Central GOK». Representatives of the genus Populus were also studied in the park plantations of Kryvyi Rih. To compare the vitality of poplars in different edaphotopes, the area of conditional control was the park «Vesely Terny», the soils of which are represented by chernozem. The review and analysis of works on forest reclamation of waste heaps is carried out in the work; it is shown that the dumps are characterized by the predominance of substrates of mixed particle size distribution, extreme rigidity of the thermal regime and lack of moisture. The ecological aspects of self-overgrowth of man-caused disturbed lands, as well as the influence of artificial plantations adjacent to dumps on the processes of natural distribution of plants on man-caused lands are highlighted.It is shown that the basis of park plantations in Kryvyi Rih is made up of poplar massifs as the most durable tree species. The most common in park plantations are P. bolleana, P. italica and P. nigra. It is established that according to the scale of V. Alekseev (1989) the living condition of poplars in parks decreases with increasing their absolute age. In addition, trees in the city often suffer from mechanical damage and disease, which accelerates the aging and extinction. Among the 6 species and 1 hybrid of the genus Populus found on the dumps, the most common are P. italica, P. deltoides and P. alba, which have anemochoric origin.The root system of poplars in edaphotopes of dumps changes its morphostructure, as a result of which the processes of formation change in poplars and the variety of life forms increases. P. italica, P. alba, and P. tremula form life forms of a single-stemmed tree, a small- and multi-stemmed tree or a bush, a curtain-forming, or a long-oxyloric tree. Single-stemmed trees of these species of poplars make up only 10-15% of the total number of studied individuals. In most cases, these are trees of seed origin on the rocky slopes of dumps in places of soil erosion or on sloping areas in depressions. Such individuals have a lower height, crown habit compared to plants of urban plantations, as well as more significant damage to the leaf apparatus. Small-stemmed and multi-stemmed trees are formed due to the formation of orthotropic shoots from dormant buds at the base of the main trunk.There are three main zones in the cross section of the poplar root: the rhizoderm, the primary bark and the central axial cylinder. The rhizoderm of P. alba is represented by one layer of epiblem cells. The most developed is the primary bark of the root, which consists of the exoderm, mesoderm, parenchyma of the primary bark and endoderm. Exoderm cells are polygonal, close to each other, are arranged in several rows. Their cell walls are impregnated with suberin and lignin. In the anatomical structure of the poplar root there is a transition from the primary root structure to the secondary. The process of secondary changes begins with the appearance of layers of cambium from the poorly differentiated parenchyma of the central cylinder.The transition form between the root and the trunk is xylorization - an adaptively important formation in P. alba and P. italica on the iron ore dumps of Kryvyi Rih. In the course of studies of the anatomical structure of the xylorizoma of P. italica it was found that additional buds are formed in the pericycle of the root. Xylorizom has an area of meristematic activity, where the formation of vegetative shoots. In case of damage or death of some shoots, apical buds on the thickening of xylorizomes that occur at the sites of rupture of the primary bark under the action of mechanical damage, are able to actively restore and grow vegetative shoots.In the apical area of xylorizoma there is an increase in the number of cells in the collenchyma and core rays and the formation of a zone of meristematic activity, which contributes to the laying of additional buds and increase the regenerative capacity of the studied species of the genus Populus L. in iron ore dumps Kryvyi Rih. It is this feature of the woody rhizome that can be used to promote the self-healing processes of man-made disturbed lands. The established pattern of reducing the amount of chlorophyll a and b and increasing the number of carotenoids indicates the activation of adaptive responses of the plant organism to growth in difficult environmental conditions of dumps and the implementation of protective and protective functions of carotenoids.A method of using white poplar for reclamation of iron ore dumps in Kryvyi Rih has been patented, which significantly reduces the cost and accelerates the processes of afforestation of iron ore dump surfaces.