Уперше одержано дані про флору, рослинність і хребетні тварини Черемського природного заповідника (ПЗ). Розроблено класифікацію рослинності на флористичній засаді (за методом Браун - Бланке), що є підставою класифікації екосистем. З використанням методики синтофітоіндикації встановлено екологічні закономірності зміни екотопів, зумовлені вологістю, кислотністю грунтів, вмістом у них карбонатів, солей та мінеральних форм азоту. Складено списки рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, Європейського червоного списку, Бернської та Бонської конвенцій. Створено тематичні карти природних умов (рельєфу, грунтів, рослинності) Черемського ПЗ та представлено їх аналіз. Розроблено класифікацію екосистем заповідника, визначено їх площі та межі, проведено созологічну оцінку.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено вивченню адаптації та ефективному розвитку в аквакультурі популяцій внутрішньопородних типів коропів України на основі наукового обґрунтування оптимізації екологічних умов, генетичних особливостей онтогенезу.У роботі з'ясовано екологічні особливості внутрішньопородних типів коропів різного генезису та їх адаптивність в еколого-географічних зонах рибництва Західної України, у яких вони відтворюються. Оцінено екологічний стан водойм, визначено видовий склад біоти, природну кормову базу та чинники впливу навколишнього природного середовища на умови ведення аквакультури. Визначено фенотипову мінливість Антонінсько-Зозулинецького внутрішньопородного типу лускатої і рамчастої порід коропа. Встановлено особливості ізоферментних та білкових спектрів та проведено порівняльний аналіз генетичного різноманіття ядерного геному Антонінсько-Зозулинецького внутрішньопородного типу коропа за використання ISSR-PCR методу.Проаналізовано частоту алельних варіантів, середній рівень гетерозиготності, генетичні відстані у коропів за дослідженими молекулярно-генетичними маркерами. Досліджено поліморфізм генів різних коропів, які контролюють експресію генетико-біохімічних та ДНК-маркерів, оцінено їх інформативність і можливості використання отриманих даних для контролю структурних змін біорізноманіття та забезпечення гомеостазного балансу в гідроекосистемах риборозведення. Обґрунтовано критерії для оцінки селекційного процесу (відбору) та генетичного моніторингу адаптивності популяцій коропа до умов середовища і промислових технологій вирощування.^UThe dissertation is devoted to the study of adaptation and effective development of carp intrabreed types populations in aquaculture of Ukraine basing on scientific substantiation ecological conditions and genetic features of ontogenesis optimization. The ecological peculiarities of intra-breed types of carp of different genesis and their adaptability in ecological-geographical zones of fish farming of Western Ukraine, in which they reproduce, were clarified in the work. The ecological condition of reservoirs is assessed, the species composition of biota, natural forage base and factors of influence of the natural environment of aquaculture conditions are determined. The phenotypic variability of the Antoninsko-Zozulynetskyi intrabreed type of scaly and farmed carp breeds was determined. Peculiarities of isoenzyme and protein spectra have been established and a comparative analysis of the genetic diversity of the nuclear genome of the Antoninsko-Zozulynetskyi intrabreed type of carp using the ISSR-PCR method has been performed. The frequency o allelic variants, the average level of heterozygosity, genetic distances in carp according to the studied molecular genetic markers were analyzed. The polymorphism of genes of different carp that control the expression of genetic-biochemical and DNA markers was studied, their informativeness and possibilities of using the obtained data to control structural changes of biodiversity and ensuring homeostasis balance in fish farming ecosystems were evaluated. Criteria for selection process assessment and genetic monitoring of carp populations adaptability to environmental conditions and industrial cultivation technologies are substantiated.

Дисертаційна робота присвячена вивченню екологічно-генетичної адаптивності білого (Hypophtholmichthys molitrix) і строкатого (Hypophtholmichthys nobilis) товстолобиків, за допомогою комплексу методів, загальноприйнятих у екології, рибництві та генетиці.Серед існуючих методів покращення екологічного стану водойм науковці віддають перевагу методам біологічної меліорації, з використанням живих компонентів водних екосистем, які сповільнюють процеси евтрофікації. До числа таких «живих інструментів» відносяться білий і строкатий товстолобики, представники далекосхідного рівнинно-річкового іхтіокомплексу родини коропових, які, є активними планктонофагами, очищують природні водойми від надлишкового розвитку планктонних організмів і, крім того, формують промислові запаси у рибопромислових водоймах та є важливими об’єктами випасної аквакультури прісноводних водойм.Вивчення алельних частот маркерних генів дозволяє визначити генетичні відмінності й ступінь генетичної подібності порід та породних груп риб, на які впливають як умови утримання, так і напрямок добору. Використання молекулярно-генетичних маркерів для маркування генотипів стад дозволить контролювати процес передачі генів батьківських пар нащадкам у ряді поколінь, визначати індекси генетичної подібності, прогнозувати ефективність підбору й добору.У результаті проведених експериментальних досліджень вирішено актуальне екологічне завдання щодо наукового обґрунтування адаптації та ефективного використання в аквакультурі України біологічних меліораторів водойм, білого та строкатого товстолобиків, на основі оптимізації екологічних умов та генетичних особливостей цих риб.Екологічний стан досліджених водойм рибогосподарського призначення визнано задовільним. Гідрохімічні показники та інтенсивність розвитку кормових організмів для риб перебували у межах вимог галузевого стандарту та технологічних нормативів для водойм тепловодних рибних господарств з вирощування коропових видів риб. Воду озера Лиман (індекс сапробності від 1,3 до 1,82) та ставів ТОВ «Агрофірма «Колос»» (індекс сапробності від 1,13 до 2,28) віднесено до β-мезосапробної, від досить чистої, ІІ класу доброї якості, до помірно забрудненої, III класу 3 категорії якості води.Встановлено інтенсивний розвиток фітопланктону та «цвітіння» води у озері Лиман, із середньо-сезонною біомасою 21,698 мг/дм3 і домінуванням ціанобактерій за чисельністю організмів. Це явище є наслідком комплексної дії факторів антропогенної природи і свідчить про потребу збільшення обсягів вселення у водойму білого товстолобика, як іхтіомеліоратора евтрофікованих водойм. Розвиток фітопланктону у ставах ТОВ «Агрофірма «Колос»» був низький (середньо-сезонна біомаса від 1,16 до 5,04 мг/дм3), що пов’язано із заростанням водойм вищою водною рослинністю.Проведено розрахунки потенційної рибопродуктивності за кормовими ресурсами фіто- і зоопланктону, визначеними у ході досліджень 2019 р. на озері Лиман, що використовується для рибного промислу в режимі спеціального товарного рибного господарства. Встановлено, що потенційна рибопродуктивність озера за рибами-фітопланктонофагами становить 488,2 кг/га, за рибами-зоопланктонофагами – 21,9 кг/га. Розраховано потрібну кількість посадкового матеріалу білого і строкатого товстолобиків для зариблення цієї водойми.Встановлено, що трилітки білого (Hypophtholmichthys molitrix) і строкатого (Hypophtholmichthys nobilis) товстолобиків з рибницьких садків ДВСРП «Лиманське» мали більшу індивідуальну масу тіла (на 11,2% і на 11,9% відповідно) і кращу вгодованість (на 10,3% та 11,0% відповідно) за своїх однолітків із нагульного ставу ТОВ «Агрофірма «Колос»». Найбільш значимими факторами комбінованого впливу на ріст і вгодованість товстолобиків визнано наступні умови утримання риби: 1) кращі температурні умови для теплолюбних товстолобиків (особливо – строкатого), яких вирощували в садках на акваторії водойми-охолоджувача ТЕС; 2) різницю у методах вирощування (садковому або ставовому), із різними можливостями для вільного пересування риб і, відповідно, різними витрати енергії на рух; 3) рівень розвитку кормових організмів у водоймах.Вивчено особливості живлення риб у різних умовах утримання. Встановлено, що білий товстолобик (Hypophtholmichthys molitrix) у садках харчувався, переважно, фітопланктоном (64–85% маси харчової грудки), а зоопланктон був, радше, випадковим компонентом раціону живлення (5–14%). Ключові слова: екологічна безпека, гідроекосистема, природні ресурси, моніторинг, іхтіофауна, аквакультура, фітопланктон, популяція, біомаса, якість води, «цвітіння води», ДНК-маркери.^UThe dissertation is devoted to the study of ecological and genetic adaptability of silver carp (Hypophtholmichthys molitrix) and bighead carp (Hypophtholmichthys nobilis), using a set of methods generally accepted in ecology, fish farming and genetics.Among the existing methods of improving the ecological state of water bodies, scientists prefer methods of biological reclamation, using living components of aquatic ecosystems that slow down eutrophication processes. Such "living tools" include silver carp and bighead carp, representatives of the Far Eastern plain-river ichthyocomplex of the carp family, which, being active planktonophages, clean natural water bodies from excessive development of planktonic organisms and, in addition, form commercial stocks in fishing reservoirs and are important objects of pasture aquaculture of freshwater reservoirs.The study of allelic frequencies of marker genes makes it possible to determine genetic differences and the degree of genetic similarity of breeds and breed groups of fish, which are affected by both the conditions of keeping and the direction of selection. The use of molecular genetic markers for marking the genotypes of herds will allow controlling the process of gene transfer of parental pairs to offspring in a number of generations, determining indices of genetic similarity, and predicting the effectiveness of selection and matching.As a result of the performed experimental research, an urgent ecological task was solved regarding the scientific justification of the adaptation and effective use of biological water remediators, silver carp and bighead carp, in the aquaculture of Ukraine, based on the optimization of ecological conditions and genetic characteristics of these fish. The ecological condition of the studied reservoirs for fish farming is recognized as satisfactory. Hydrochemical indicators and the intensity of development of food organisms for fish were within the requirements of the industry standard and technological standards for reservoirs of warm water fish farms for the cultivation of carp fish species. The water of Lake Lyman (saprobicity index from 1.3 to 1.82) and ponds of Agrofirma Kolos LLC (saprobicity index from 1.13 to 2.28) is classified as β-mesosaprobic, from fairly clean, II class of good quality , to moderately polluted, III class 3 category of water quality.An intensive development of phytoplankton and the "blooming" of water in Liman Lake, with an average seasonal biomass of 21,698 mg/dm3 and dominance of cyanobacteria in terms of the number of organisms, was established. This phenomenon is a consequence of the complex action of factors of anthropogenic nature and indicates the need to increase the amount of silver carp introduced into the reservoir, as an ichthyomeliorator of eutrophic reservoirs. The development of phytoplankton in the ponds of Agrofirma Kolos LLC was low (seasonal average biomass from 1.16 to 5.04 mg/dm3), which is associated with the overgrowth of water bodies with higher aquatic vegetation.Calculations of potential fish productivity based on phytoplankton and zooplankton feed resources determined during research in 2019 in Lake Lyman, which is used for fishing in the regime of special commercial fish farming, were carried out. It was established that the potential fish productivity of the lake for phytoplankton-eating fish is 488.2 kg/ha, for zooplankton-eating fish  21.9 kg/ha. The necessary amount of planting material of silver carp and bighead carp for stocking this reservoir has been calculated.It was established that the three-year-old silver carp and bighead carp in the net cages of the Lymanske SPAFE had a higher individual body weight (by 11.2 and 11.9%, respectively) and better fatness (by 10.3 and 11.0%, respectively) than their peers from the feeding pond of Agrofirma Kolos LLC. The following fish keeping conditions were recognized as the most significant factors of the combined effect on the growth and fattening of carp: 1) better temperature conditions for heat-loving carp (especially bighead carp), which were grown in cages in the water area of the TPP cooling reservoir; 2) the difference in cultivation methods (cage or pond), with different opportunities for free movement of fish and, accordingly, different energy consumption for movement; 3) the level of development of food organisms in reservoirs.Peculiarities of fish nutrition in different conditions of keeping were studied. It was established that the silver carp (Hypophtholmichthys molitrix) in the cages fed mainly on phytoplankton (64–85% of the mass of the food lump), and zooplankton was, rather, an accidental component of the diet (5–14%). Key words: ecological safety, hydroecosystem, natural resources, monitoring, ichthyofauna, aquaculture, phytoplankton, population, biomass, water quality, blooming, DNK markers.

Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування особливостей трансформаційних процесів, сукцесій у лісових екосистемах Центрального Полісся за умов радіаційного забруднення та заповідання для розроблення природоохоронних заходів і збереження біорізноманіття.Відповідно до мети дисертації було поставлено наступні завдання: узагальнити дані просторово-структурної зміни лісових екосистем природного заповідника «Древлянський»; оцінити динаміку лісових насаджень, що пов’язані зі змінами лісотаксаційних показників деревостану; узагальнити дані щодо раритетної компоненти фіторізноманіття досліджуваної території; встановити динаміку трансформаційно-сукцесійних процесів фітоценозів, з’ясувати особливості лісових угруповань за еколого-флористичною класифікацією «Браун-Бланке»; оцінити фітосанітарний стан лісових екосистем природного заповідника «Древлянський».Узагальнено дані лісотаксаційних описів деревостанів, що входять до території заповідника за 2008 та 2018 роки. Загальна площа лісів згідно описів становить 16823,0 га. Площа лісових земель складає 15757,6 га (93,67%), а не лісових – 1065,4 га (6,34%). Зокрема лісові землі представлені вкритими (15021,1 га або 89,29%) та не вкритими (736,5 га або 4,38%) лісовою рослинністю лісових земель. Вкриті лісовою рослинністю землі складаються з деревостанів штучного (7715,7 га або 45,86%) та природного (7305,4 га або 43,43%) походження. У невкритих лісовою рослинністю лісових земель значними змінами площ за лісовпорядними періодами характеризуються незімкнуті лісові культури, площа яких між періодами зменшилася на 104,5 га (з 844,0 до 736,5 га або з 0,86 до 0,24%).Окрім узагальнення динаміки площ лісового фонду заповідника було оцінено зміну лісотаксаційних показників деревостанів. У заповіднику зростають середньовікові деревостани (тополевий та осиковий – стиглі), із середнім бонітетом І,8 – ІІ,8 (V,0 тополевий), з повнотою 0,74 – 0,91, а середній запас на 1 га вкритих лісом площею становить 190,50 – 291,11 м3. При розподілі площ вкритих лісовою рослинністю за едафотопами із гігротопів найбільша площа в свіжих умовах – 10780,5 га (71,77%), а у трофотопів характеризуються суборові умови – 8521,0 га (56,73%). Серед типів лісорослинних умов найбільші плоші у свіжому борі (5365,3 га або 35,72%) та свіжому сосново-дубовому суборі (5293,2 га або 35,24%).Досліджено раритетне біорізноманіття заповідника з його розподілом до різних природоохоронних переліків. До регіонально рідкісних видів віднесено 10 видів флори та 50 фауни, до Червоної книги України відповідно 26 та 76 (з них 30 птахів та 27 ссавців), до списків Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі 5 та 129, зі списку Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин знаходиться 47 видів, до Європейського червоного списку віднесено 7 та 26 видів, до списків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення наявно 7 видів рослин та 20 видів тварин. Також було досліджено територію Заповідника на рідкісні біотопи для Європи за класифікацією EUNIS. Всього на території заповідника 30 біотопів (континентальні водойми та водотоки – 7, болотні – 3, трав’яні – 8, чагарникові та чагарничкові – 2, лісові – 9, кам’янисті відслонення та інші біотопи із слабо розвиненою рослинністю – 1). З’ясовано екологічні та фітоценотичні особливості місць зростання фітоугруповань, які включені до Зеленої книги України. Всього на території заповідника зростає 5 угруповань, що відносяться до водної рослинності: угруповання формації глечиків жовтих (Nuphareta luteaе), угруповання формації латаття білого (Numphaeеta albae), угруповання латаття сніжно-білого (Numphaeеta candidae), угруповання формації водяного горіха плавуючого (Trapaeta natantis), угруповання формації сальвінії плавачої (Salvinieta natantis). Всі вони є природними фітоценозами, типовими для Центрального (Житомирського) Полісся та мають 3 категорію охорони. Екологічний стан угруповань оптимальний, популяції видів не порушені.Встановлено сукцесійно-трансформаційну динаміку процесів, що відбуваються в лісових екосистемах. На стаціонарі «Мертве озеро» масовим зростанням характеризувалася росичка проміжна (Drosera intermedia Hayne), але із пересиханням цієї території вона зникає. Також ця ділянка заростає березою повислою (Betula pendula Roth.).^UThe aim of the dissertation research is the scientific substantiation of the features of transformation processes, successions in the forest ecosystems of the Central Polissia under the conditions of radiation pollution and a legacy for the development of environmental protection measures and the preservation of biodiversity.In accordance with the aim of the dissertation, the following tasks were set: to summarize data on spatial and structural changes in forest ecosystems of the «Drevlyanskyi» nature reserve; to assess the dynamics of forest plantations associated with changes in forest tax indicators of the forest stand; to summarize the data on the rare component of the phytodiversity of the studied territory; to establish the dynamics of transformational and successional processes of phytocenoses, to find out the features of forest groups according to the ecological and floristic classification «Brown-Blanquet»; to assess the phytosanitary state of forest ecosystems of the «Drevlyanskyi» nature reserve.The data of forest tax descriptions of stands included in the territory of the reserve for 2008 and 2018 are summarized. The total area of forests according to the descriptions is 16,823.0 hectares. The area of forest land is 15757,6 ha (93,67%), and non-forest land is 1065,4 ha (6,34%). In particular, forest lands are represented by covered (15021,1 ha or 89,29%) and uncovered (736,5 ha or 4,38%) forest vegetation of forest lands. Land covered with forest vegetation consists of stands of artificial (7715,7 ha or 45,86%) and natural (7305,4 ha or 43,43%) origin. In the forest lands not covered by forest vegetation, significant changes in the area of forest management periods are characterized by open forest crops, the area of which decreased by 104,5 ha between the periods (from 844,0 to 736,5 ha or from 0,86 to 0,24%).In addition to summarizing the dynamics of the area of the forest fund of the reserve, the change in the forest tax indicators of the stands was evaluated. In the reserve, medieval stands grow (poplar and aspen – mature), with an average rating of І,8 – ІІ,8 (V,0 poplar), with a completeness of 0,74 – 0.91, and the average reserve per 1 ha of forested area is 190,50 – 291,11 m3. When distributing the areas covered by forest vegetation by edaphotopes, the largest area in hygrotopes is in fresh conditions – 10780,5 ha (71,77%), and in trophotopes characterized by sub-forest conditions – 8521,0 ha (56,73%). Among the types of forest vegetation conditions, the largest plots are in fresh pine (5365,3 ha or 35,72%) and fresh pine-oak undergrowth (5293,2 ha or 35,24%).The rare biodiversity of the reserve and its allocation to various nature protection lists were studied. 10 species of flora and 50 fauna are classified as regionally rare species, 26 and 76 are listed in the Red Book of Ukraine (including 30 birds and 27 mammals), 5 and 129 are listed in the Convention on the Protection of Wild Flora and Fauna and Natural Habitats in Europe, with 47 species are on the list of the Convention on the Conservation of Migratory Species of Wild Animals, 7 and 26 species are included in the European Red List, 7 species of plants and 20 species of animals are on the lists of the Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora. The territory of the Reserve for rare biotopes for Europe according to the EUNIS classification was also investigated. There are a total of 30 biotopes on the territory of the reserve (continental reservoirs and watercourses – 7, swamps – 3, grass – 8, shrubs and bushes – 2, forest – 9, rocky outcrops and other biotopes with poorly developed vegetation – 1).The ecological and phytocenotic features of the places where phytogroups grow, which are included in the Green Book of Ukraine, have been clarified. A total of 5 groups related to aquatic vegetation grow on the territory of the reserve: the group of the formation of yellow pitchers (Nuphareta luteae), the group of the formation of the white water lily (Numphaeeta albae), the group of snow-white water lilies (Numphaeeta candidae), the group of the formation of the floating water nut (Trapaeta natantis), grouping of the Salvinieta natantis formation. All of them are natural phytocenoses, typical for the Central (Zhytomyr) Polissia and have the 3rd category of protection. The ecological condition of the groups is optimal, species populations are not disturbed.The successional and transformational dynamics of the processes occurring in forest ecosystems have been established. At the «Dead Lake», Drosera intermedia Hayne was characterized by massive growth, but with the drying out of this area, it disappears. This area is also overgrown with hanging birch (Betula pendula Roth.).

Дисертаційна робота присвячена вивченню збереження фіторізноманіття за сукцесій екотопів на прикладі Природного заповідника «Медобори». Наукові дослідження трансформації рослинного покриву, виявлення рідкісних видів флори і фітоценозів з подальшими рекомендаціями оптимізації їхньої охорони пов’язані з Конвенцією про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, Конвенцією про охорону біорізноманіття, Всеєвропейською стратегією збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. Вивчення особливостей сукцесій екосистем природно-заповідних територій України також пов’язане з імплементацією вітчизняного природоохоронного законодавства, формуванням переліків охоронюваних видів, ценозів (Червона, Зелена книги України, міжнародні, регіональні червоні списки), формуванням екомережі різних рівнів та обґрунтуванням природоохоронних, біотехнічних заходів для оптимізації функціонування, розвитку екосистем і їхніх компонентів.^UThe dissertation is dedicated to the study of phytodiversity conservation in successional ecotopes, using the example of the "Medobory" Natural Reserve. Scientific investigations on the transformation of plant cover, identification of rare species of flora and phytocoenoses, along with subsequent recommendations for optimizing their protection, are linked to the Convention on the Conservation of Wild Flora and Fauna and Natural Habitats in Europe, the Convention on Biological Diversity, and the Pan-European Strategy for the Conservation of Biological and Landscape Diversity.The examination of the features of successional ecosystems in natural reserve areas of Ukraine is also associated with the implementation of domestic nature conservation legislation, the compilation of lists of protected species and coenoses (Red and Green Books of Ukraine, international and regional red lists), the formation of an eco-network at various levels, and the justification of nature conservation and biotechnical measures to optimize the functioning and development of ecosystems and their components.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню екологічного стану гідроекосистем та оптимізації їх збереження на прикладі Шацького національного природного парку (Волинська область, Україна).Актуальність роботи полягає в обґрунтуванні впровадження активних заходів охорони шляхом ренатуралізації гідроекосистем Шацького НПП – унікального природоохоронного об’єкта європейського масштабу, розташованого на Головному Європейському вододілі басейнів Чорного та Балтійського морів. Шацький національний природний парк є унікальним поєднанням водно-болотних, лісових, лучних та озерних екосистем поліського типу, через що входить до світової природоохоронної мережі і є частиною Транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся». З урахуванням наявних даних та власних результатів моніторингових досліджень встановлено, що сучасний екологічний стан території Шацького НПП потребує оптимізації функціонування водних екосистем та збереження їх водогосподарських можливостей у комплексі з природоохоронними заходами, для чого необхідне створення системи моніторингу для управління водними ресурсами та забезпечення контролю за використанням природних вод.Водні ресурси Шацького НПП представлені поверхневими водами: озерами, річками, болотами, ставками, меліоративними каналами; ґрунтовими та підземними водами. Озерні комплекси Шацького НПП мають різне генетичне походження (льодовикове, карстове), змішане живлення (атмосферні опади, поверхневий і підземний стоки), водно-болотні комплекси згідно зі своїми фізико-географічними умовами входять до міжнародного переліку; природні об’єкти розміщені в конкретних функціональних зонах, тому для їх охорони необхідно проведення комплексу природоохоронних заходів.Тісний взаємозв’язок напірних, ґрунтових та поверхневих вод дає змогу зробити висновок про те, що порушення хоча б одного компонента водного режиму спричинює деформацію режиму і балансу всіх складових водної екосистеми; озерні екосистеми перебувають у тісному гідравлічному зв’язку.Водні ресурси об’єднують усі галузі господарства території Шацького НПП, тому створення інтегрованого управління слід розглядати, як найважливіше завдання парку як частини природно-заповідного фонду.Управління водними ресурсами території Шацького НПП повинно базуватись на основі комплексного моніторингу усіх складових (екологічної, економічної, соціальної), від яких залежить формування, перерозподіл та збереження поверхневих та підземних вод, водокористування й водоспоживання кожної конкретної території. З огляду на екологічну безпеку та забезпечення сталого розвитку території Шацького НППП, здійснення постійного моніторингу стану водних ресурсів є одним із важливих природоохоронних завдань.^UThe dissertation is devoted to the study of the ecological state of hydroecosystems and the optimization of their conservation, using the example of Shatsk National Nature Park (Volyn Oblast, Ukraine).The relevance of the study lies in substantiating the implementation of active conservation measures through the renaturalization of hydroecosystems within Shatsk National Nature Park – a unique conservation area of European significance located on the Main European Watershed between the basins of the Black and Baltic Seas.Shatsk National Nature Park is a unique combination of waterlogged, forested, meadow, and lake ecosystems characteristic of the Polesie region. Due to this distinctive composition, the park is included in the global conservation network and forms part of the Transboundary Biosphere Reserve "Western Polesie".Taking into account the available data and our own monitoring research results, it has been determined that the current ecological condition of Shatsk National Nature Park requires optimization of the functioning of water ecosystems and the preservation of their hydrological capabilities. This optimization should be implemented in conjunction with conservation measures, necessitating the establishment of a monitoring system for the management of water resources and ensuring control over the utilization of natural waters.The water resources of Shatsk National Nature Park consist of surface waters, including lakes, rivers, swamps, ponds, drainage channels, as well as ground and underground waters. The lake complexes within Shatsk National Nature Park have diverse genetic origins (glacial, karstic) and receive mixed nourishment from atmospheric precipitation, surface runoff, and groundwater. Waterlogged complexes, based on their physiogeographic conditions, are included in international lists, and the natural objects are located in specific functional zones. Therefore, the conservation of these resources requires the implementation of a comprehensive set of conservation measures.The close interrelation among artesian, groundwater, and surface waters allows us to conclude that the disturbance of even one component of the water regime results in the deformation of the entire regime and balance of all components of the water ecosystem. Lake ecosystems are intricately linked through hydraulic connections.The water resources unite all sectors of the economy within the territory of Shatsk National Nature Park. Therefore, the establishment of integrated management should be considered a crucial task for the park as part of the natural conservation fund.The management of water resources within the Shatsk National Nature Park should be based on a comprehensive monitoring approach that encompasses all relevant components – environmental, economic, and social. These components collectively influence the formation, redistribution, and preservation of surface and underground waters, as well as the water use and consumption patterns specific to each particular area.Considering the ecological safety and ensuring the sustainable development of the Shatsk National Nature Park territory, the continuous monitoring of the state of water resources stands out as one of the crucial environmental conservation tasks.